Аналіз уроків математики у 3-4-х класах

Форма спостереження за проведенням навчального заняття

Адміністратор: Дячук Т.І.

1. Під час проведення навчального заняття спостерігався розвиток і формування ключових компетентностей

2. Під час проведення навчального заняття спостерігався розвиток і формування предметних компетентностей

3. Робота учнів під час проведення навчального заняття

4. Оцінювання результатів навчання під час проведення навчального заняття

5. Спрямованість навчального заняття на формування суспільних цінностей

6. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, обладнання, засобів навчання

7. Комунікація з учнями

8. Організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами (за потреби)

9. Висновки та пропозиції:

Вчителями на уроках математики формувались предметні компетентності через:

• використання   на практиці алгоритму розв’язування типових задач (Штефюк А.В., Фока О.С.);
• формування уміння систематизувати типові задачі (Чорнокожа О.В., Загул М.В.);
•   володіння і використання  на практиці понятійного апарату  (Штефюк А.В., Фока О.С.);
• здійснення  логічного обгрунтування правильності розв’язання задач та пошуку  логічних помилок(Чорнокожа О.В., Загул М.В.);
• використання  математичної  та логічної символіки на практиці(Штефюк А.В., Фока О.С., (Чорнокожа О.В., Загул М.В.);
• наявність системи математичних знань та готовність до їх застосування у діяльності (Штефюк А.В., Фока О.С., (Чорнокожа О.В., Загул М.В.).
• здатність систематизувати й узагальнювати математичні знання (Фока О.С.). 

   Аналіз відвіданих уроків показав, що вивчення математики  у 3-4-х класах спрямоване на досягнення: – цілей інтелектуального розвитку учнів, формування якостей мислення, характерних не тільки для математичної діяльності, а й для загальної соціальної орієнтації та вирішення практичних проблем.

  Узагальнене спостереження за навчальними заняттями показало, що учні опановують вміння аналізувати розглянуте питання, узагальнювати, виділяти необхідні і достатні умови, визначати поняття, знаходити шляхи вирішення поставленого завдання. Все це формує мислення учнів і сприяє розвитку їх мови, особливо таких якостей вираження думки, як порядок, точність, ясність, стислість, обґрунтованість.

Найбільший інтерес викликають в учнів завдання, узяті з навколишнього життя, природним чином пов’язані зі знайомими речами (4-Б клас, вчитель Чорнокожа О.В.).

У 3-Б класі (вчитель Штефюк А.В.)  спостереження показало спрямованість навчання не тільки на придбання наукових знань, а й цільове направлення на навчання протягом всього життя.

Важливим моментом у 3-А класі (вчитель Фока О.С.) було не просто те, що вчителька «передавала» свої знання, а те, що педагог разом із учнями працювала на рівних засадах, їх взаємне партнерство сприяло результативності уроку.

    Якщо у 4-х класах контроль і оцінка проводяться переважно педагогом, то у 3-х класах - зсув акценту на самоконтроль і самооцінку учнів. Важливим у формуванні математичних умінь є формувальне оцінювання, яке забезпечує коригування навчальної діяльності з урахуванням одержаних результатів оцінювання . У системі особистісно зорієнтованого  навчання за  результатами    формувального оцінювання учителі (Штефюк А.В., Фока О.С.) здійснюють:

 •  аналіз помилок (виявити проблеми і потреби кожного учня);

• використовують зворотний зв’язок (заохотити, спрямувати, мотивувати);

 • на основі аналізу готують індивідуальні  диференційовані завдання учням.

Формування математичної компетентності вчителем Чорнокожою О.В. відбувається  в основному через пізнавальну діяльность,   інтерес  учнів  до предмету, самооцінку.

Методи роботи Загул М.О. допомагають підвищити інтерес до математики, сприяють розвиткуу учнів  математичних здібностей, формують математичне мовлення та культуру записів.

Отже, можна зробити висновки:

Формування мотиваційного компонента здійснюється через забезпечення позитивного ставлення до предмету, розвиток пізнавального інтересу, пізнавальну самостійність. Внутрішня мотивація учня залежить також від ситуації. Тому потрібно пропонувати цікаві логічні завдання, рольові ігри. Для формування позитивної мотивації потрібно використовувати заохочення та підтримку успіхів.

 Формування змістовного компоненту здійснюється на основі індивідуально-диференційованого підходу здійснюється через використання різнорівневих завдань.

 Формуючи дійовий компонент, необхідно створити для учнів оптимальні умови для поступового переходу від дій під керівництвом вчителя до самостійних, даючи змогу учням знаходити шляхи розв’язання завдань.

Вчителям для удосконалення інноваційної діяльності, формування ключових компетентностей учнів на уроках математики використовувати алгоритм формування компетентностей учнів:

 здійснювати зв'язок навчання з життям (поєднання вивчення основ наук з різними видами праці, цінність для колективу, суспільства);

 мотивація на актуалізацію теми;

 формування системи знань, отриманих через розв’язання проблемних ситуацій та узагальнення й аналіз фактичного матеріалу;

 формування вміння використовувати знання й особистий досвід через розв’язування ситуативних задач;

 формування особистої відповідальності за рівень знань і самоосвітньої діяльності;

 моніторинг і корекція розвитку особистості через виховання і самовиховання, діагностика;

Ключові компетентності   та  форми роботи на уроках математики:

Соціальна і громадська компетентності Завдання, які передбачають для учнів самостійний пошук розв’язку. Надання учням можливості обрання варіанту завдання чи шляху його розв’язання. Використання самооцінки та взаємооцінки учнів. Розв’язання задач різними способами для визначення раціонального шляху розв’язання. Залучення дітей до роботи в групах. Практикування доручень учням. Залучення учнів до планування та проведення позакласних заходів та предметних тижнів.

Політкультурна компетентність Використання інформації з історії математичних відкриттів.

Використання художньої літератури в математиці. Розв’язання задач історико-культурного та екологічного змісту. Наголошення на внеску в розвиток українських математиків та зарубіжних. Виховання учнів на прикладі життєвого досвіду та творчого шляху відомих математиків.

Комунікативна компетентність  Розвивати вміння учнів висловлювати власну точку зору.

Вироблення в учнів правильної вимови математичних термінів. Залучати учнів до пояснення своїх дій і звертати увагу на зв’язність мовлення. Застосовувати взаємоопитування та взаємоперевірку з подальшим коментуванням. Організація групової роботи. Нестандартні уроки.

Інформаційна компетентність Залучення додаткової інформації. Активна співпраця з кабінетом інформатики. Використання та складання таблиць та схем. Випуск шкільних газет.

Уміння вчитися впродовж життя Написання   повідомлень, тощо. Використання випереджальних завдань.   Проведення інтелектуальних конкурсів, змагань тощо

Підприємницька компетентність Складання проектів. Розв’язування задач .Використання інтерактивних методів . Інтегровані уроки. Позакласна робота.

Екогологічна грамотність і здорове життя . Розв’язування текстових задач пов’язані з навколишнім середовищем . Проведення фізкультхвилинок і релаксацій. Забезпечення санітарно-гігієнічних норм

Ширше застосовувати формувальне  оцінювання , як:

– «безперервний потік зворотного зв'язку з учнями», «слушні коментарі  та   зрозумілі пропозиції, які допомагають учневі  усвідомити власні прогалини в знаннях так, щоб він накопичив достатньо інформації для просування  вперед» ;

- цілеспрямований безперервний процес  спостереження за навчанням та вихованням учня;

- покращення процесу навчання з урахуванням  виявлених потреб учнів;

- «неформальне», здебільшого «безоцінне»;

- елемент особистісно зорієнтованого та компетентнісно зорієнтованого навчання/уроку.

Ознайомлені:                                        О.В.Чорнокожа

М.О.Загул

О.С.Фока

А.В.Штефюк

    22.09.2020 р.