Аналіз уроку з теми "Перпендикулярні прямі" (7 клас)

Аналіз уроку з теми «Перпендикулярні прямі» (7 клас)

   Даний урок - комбінований, він має дві приблизно однакових за своїм значенням дидактичних цілей: перевірка раніше вивченого матеріалу та засвоєння нових знань.

   Мета уроку: домогтися засвоєння учнями означення перпендику­лярних прямих, променів та відрізків; виробити вміння відтворювати вивчені означен­ня, знаходити на готовому рисунку і робити самостійно рисунок, що зображує перпендикулярні прямі, промені тощо, а також уміння застосовувати вивченні поняття при розв'язуванні задач.

    Організаційний етап. Вчитель вітає учнів, наголошує на присутніх, готує учнів до роботи. Цей етап не займає багато часу, але дуже важливий для мобілізації уваги учнів і внутрішньої готовності до перевірки знань, одержаних на попередньому уроці і вивченню нового матеріалу.

   Урок математики пов’язаний з моментами історії. Це простежується протягом усього уроку.

     На початку уроку вчитель пропонує дітям скласти «грамоту» очікуваних індивідуальних досягнень за урок. 

     Задача наступного етапу уроку – встановити правильність і усвідомленість засвоєних на попередніх уроках знань. Вчитель нікого не викликає до дошки, а фронтально опитує весь клас. Якщо учень затрудняється з відповіддю, вчитель пропонує іншим допомогти йому з формулюваннями, щось додати, сам допомагає і спрямовує хід думок учнів. Таким чином, за декілька хвилин, учні пригадали та узагальнили матеріал попередніх уроків. При цьому були задіяні 9 учнів.

  Уміло проводиться мотивація навчальної діяльності учнів на всіх етапах уроку, що сприяє збудженню їхнього інтересу до вивчення нової теми, творчої діяльності.

   Під час актуалізації опорних знань вчитель використовує інтерактивну вправу «Види кутів» (з LearningApps) за допомогою якої учні мають можливість перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню їх пізнавального інтересу.

   Оцінювання на даному етапі вчитель не проводить.

   Зміст уроку повністю відповідає вимогам навчальної програми та меті поставлених завдань.

   Методи навчання досить результативні, не складні, скоординовані, діти швидко їх засвоюють. У процесі уроку вчитель виправляє помилки в рішеннях прикладів, у випадках ускладнень робить підказки. Вчитель дотримується дидактичних принципів навчання: активності, наочності навчання, систематичності, послідовності, доступності.

    Робота з вивчення нового матеріалу характеризується конкретністю й чіткістю реалізації основних завдань уроку. Виклад нового матеріалу відзначається логічністю, умілим виділенням головного, істотного. Учитель розкриває зміст теми цікаво, доступно, з наукових позицій, використовує останні досягнення.

    Під час вивчення нового матеріалу учні працюють в парах. Новий матеріал розглядають в процесі самостійної роботи з підручником, що носить практичний характер (користуються приладами для визначення перпендикулярних прямих). Це сприяє розвитку в учнів самостійності, допитливості.

    Педагог уміло пов’язує матеріал теми з життям, навколишнім  оточенням і робить це так, що цей зв'язок випливає зі змісту вивченого матеріалу та є його логічним продовженням.

   У ході подання нового матеріалу проводиться безпосередня перевірка якості розуміння його учнями. Засвоєння нового матеріалу школярами на уроці є оптимальним.

   Під час уроку вчитель приділяє увагу практичним застосуванням вивченого теоретичного матеріалу. Учні працюють по варіантам, виконуючи побудову перпендикулярних прямих з використанням креслярських приладів – кутника чи транспортира. Після цього вчитель пропонує перегляд відеоролика на нестандартну для дітей побудову перпендикулярних прямих, використовуючи циркуль та лінійку.

   На уроці дітям вчитель надає інформацію про побудову прямого кута в Стародавньому Єгипті за допомогою мотузки з вузликами та користуючись сучасними лазерними приладами.

   Щоб забезпечити більш ефективний навчальний процес на уроці, вчитель застосував також групову форму роботу. Одержавши інструкції від учителя, учні об’єднуються у невеликі групи. Потім вони виконують успішно отримане завдання на доведення.

   Використання наочності та технічних засобів навчання, їх застосування дозволило не тільки доступно викласти новий матеріал і закріпити його, але і зберегти час на вироблення практичних умінь і навичок в учнів на самому уроці.

  З точки зору виховного впливу уроку, перш за все треба відмітити особистість учителя. Спокійний тон, уважне і добре ставлення до учнів у поєднанні з вимогливістю, манера звертатися до класу, витримка – усе це передається дітям і слугує еталоном людських стосунків. Учитель весь час намагається підтримати бадьорість і діловий настрій дітей, створюючи позитивний емоційний фон для активної розумової діяльності. Слід відмітити вміння учнів триматися під час відповіді як з місця, так і біля дошки, доповнити чи поправити відповідь однокласника.

  Під час уроку вчитель, з одного боку, спирається на державні вимоги, а з іншого – на зацікавлення та здібності учнів. Тому дітям пропонується розв’язування однієї з трьох задач (на їх вибір), розміщених на дошці. Адже диференційоване навчання якраз спрямоване на те, щоби якомога більше учнів опанували  навчальні теми.

    Учні ставляться до уроку позитивно, по можливості виконують усі вправи уроку. Для кращого засвоєння нового матеріалу вчитель повинен використовувати різні види пізнавальних процесів - довільна та внутрішня увага, спостережливість, теоретичне мислення, словесно-логічна пам’ять, мовлення, уява. Й підбирати завдання необхідно саме для їх розвитку.

    Питанню збереження здоров'я дітей вчителем приділялася належна увага під час моделювання уроку і в його ході. На уроці була фізкультурна пауза, під час якої проводилось усне розв’язування задач з вивчених тем.

   Домашнє завдання  – завдання на геометричне дослідження, для закріплення вивченої теми.

   Урок проводиться за декілька уроків до  контрольної роботи, тому вчитель наприкінці уроку пропонує учням заповнити вдома діагностичні картки, де діти вкажуть до яких незрозумілих їм моментів необхідно повернутись вчителю на наступному уроці.

    Наприкінці уроку вчитель звертає увагу дітей на  складені ними «грамоти» очікуваних індивідуальних досягнень - для перевірки своєї поставленої мети на уроці.