Анатомія сечовидільної системи

Ніколенко Марина Анатоміясечовидільної системи

Кінцеві продукти метаболізму шкідливі для клітин організму. В процесі розщеплення білків, нуклеїнових кислот та інших азотистих сполук утворюються особливо токсичні речовини: аміак, сечовина, сечова кислота, креатин. Нирки не тільки виводять кінцеві продукти облишу, а й регулюють вміст води і солей в організмі. Через шкіру виводиться багато продуктів обміну, але значно менше, ніж через нирки. Через легені виділяються вуглекислий газ, деякі летючі речовини і незначна кількість води. Травний канал виводить продукти розпаду гемоглобіну, хлориди, частково кальцій. Біологічне значення процесів виділенняниркасечовідсечовий міхурсечівник

Кінцеві продукти метаболізму шкідливі для клітин організму. В процесі розщеплення білків, нуклеїнових кислот та інших азотистих сполук утворюються особливо токсичні речовини: аміак, сечовина, сечова кислота, креатин. Нирки не тільки виводять кінцеві продукти облишу, а й регулюють вміст води і солей в організмі. Через шкіру виводиться багато продуктів обміну, але значно менше, ніж через нирки. Через легені виділяються вуглекислий газ, деякі летючі речовини і незначна кількість води. Травний канал виводить продукти розпаду гемоглобіну, хлориди, частково кальцій. Біологічне значення процесів виділенняниркасечовідсечовий міхурсечівник

Будова нирок. Нирки (їх дві — права і ліва) мають форму бобу; зовнішній край нирки опуклий, внутрішній — угнутий. Вони червонобуррго кольору, масою близько 120 г. Розташовані нирки в поперековій області по обох боках хребта на рівні XII грудного, І і II поперекових хребців. Права нирка лежить на 2/3см нижче лівої. До верхнього кінця кожної нирки прилягає надниркова залоза.

Будова нирок. Нирки (їх дві — права і ліва) мають форму бобу; зовнішній край нирки опуклий, внутрішній — угнутий. Вони червонобуррго кольору, масою близько 120 г. Розташовані нирки в поперековій області по обох боках хребта на рівні XII грудного, І і II поперекових хребців. Права нирка лежить на 2/3см нижче лівої. До верхнього кінця кожної нирки прилягає надниркова залоза.

Будова нирок. На угнутому, внутрішньому, краєві нирки є глибока вирізка. Це ворота нирки. Сюди входить артерія, а виходять ниркова вена і сечовід. Речовина нирки вкрита щільною, яка легко знімається, фіброзною капсулою. Зовні нирки знаходиться шар жирової клітковини — жирова капсула.

Будова нирок. Структурна і функціональна одиниця нирки — тільце цирки (нефрон). У кожній нирці нараховують близько 1 млн. мікроскопічних тілець. Будова нефрону

Будова нирок. Структурна і функціональна одиниця нирки — тільце цирки (нефрон). У кожній нирці нараховують близько 1 млн. мікроскопічних тілець. Будова нефрону

Будова нирок. Нефрон – епітеліальна трубочка, яка являє собою систему звивистих і прямих епітеліальних канальців, що сліпо починаються капсулою від судинного клубочка кожного ниркового тільця, та впадає у збірну трубочку. Будова нефрону. До складу нефрона входять відділи, які відрізняються морфофункціональними характеристиками: ниркове тільце; проксимальний відділ, в якому розрізняють звивистий та прямий каналець; петлю нефрона (петлю Генле) з нисхідною та висхідною частинами; дистальний відділ, в якому розрізняють прямий та звивистий канальці.

Будова нирок. Ниркове тільце — це структура, яка необхідна для з’єднання канальців нефрона із системою кровообігу, і включає в себе компактний клубочок переплетених капілярних петель – гломерулу та порожнисту капсулу – капсулу клубочка, в яку занурюється клубочок капілярів. У нирковому тільці виділяють два полюси: судинний, через який входять і виходять кровоносні судини, та канальцевий, в ділянці якого ниркове тільце з’єднується з канальцями нефрона

Будова нирок. Ниркове тільце — це структура, яка необхідна для з’єднання канальців нефрона із системою кровообігу, і включає в себе компактний клубочок переплетених капілярних петель – гломерулу та порожнисту капсулу – капсулу клубочка, в яку занурюється клубочок капілярів. У нирковому тільці виділяють два полюси: судинний, через який входять і виходять кровоносні судини, та канальцевий, в ділянці якого ниркове тільце з’єднується з канальцями нефрона

Будова нирок. Тільце нирки починається в кірковій речовині невеликою капсулою, що має форму двостінної чаші, всередині якої знаходиться клубочок кровоносних капілярів. Між стінками капсули є порожнина, від якої починається нирковий канадець. Він звивається і потім переходить у мозковий шар. Це звивистий нирковий канадець. Загальна довжина канальців одного тільця нирки досягає 32-50 мм. У нирках є приблизно 130 км трубочок, по яких проходить рідина. Щодоби у нирках фільтрується близько 170л рідини, яка концентрується приблизно в 1,5 л сечі і виділяється із організму в навколишнє середовище.

Загальна будова нирокниркова артеріяниркова венасечівниккіркова речовинамозкова речовинаниркова мискачашки

Механізм канальцевої реабсорбціїУ канальцях відбувається зворотне всмоктування (реабсорбція) в кров води і необхідних для організму органічних і мінеральних речовин. Одні речовини (вода, хлориди) всмоктуються пасивно шляхом дифузії, а інші (глюкоза, натрій, амінокислоти) — за допомогою активного транспорту. Процес реабсорбції здійснюється в основному проти концентраційного градієнта, тому потребує використання енергії АТФ. Так, якщо припинити доступ кисню до нирок, то процес реабсорбції припиняється, хоч фільтрація продовжується.

Сечовід. Сечовід людини – це парна трубка діаметром 6–8 мм, що розташована заочеревинно. Довжина сечоводу в дорослої людини досягає 25– 30 см, у немовлят – 5–7 см. Сечовід починається зі звуженої частини ниркової миски і впадає в сечовий міхур, косо проходячи через його стінку. У сечоводі розрізняють три частини: черевну, тазову і внутрішньостінкову. Початок правого сечоводу розміщений за низхідною частиною дванадцятипалої кишки, лівого – за дванадцятипало-порожньокишковим згином.

Сечовід. Сечовід людини – це парна трубка діаметром 6–8 мм, що розташована заочеревинно. Довжина сечоводу в дорослої людини досягає 25– 30 см, у немовлят – 5–7 см. Сечовід починається зі звуженої частини ниркової миски і впадає в сечовий міхур, косо проходячи через його стінку. У сечоводі розрізняють три частини: черевну, тазову і внутрішньостінкову. Початок правого сечоводу розміщений за низхідною частиною дванадцятипалої кишки, лівого – за дванадцятипало-порожньокишковим згином.

Сечовий міхур. Сечовий міхур - непарний порожнистий м'язовий орган видільної системи, який лежить у передній частині порожнини малого таза і служить для накопичення витікаючої з нирок сечі і періодичного її виведення через сечовипускний канал. В сечовому міхурі розрізняють тіло, дно і шийку. В порожньому сечовому міхурі чітко визначається верхівка, від якої тягнеться догори серединна пупкова зв'язка, що є залишком ембріональної сечової протоки.

Сечівник. Сечівник — частина сечового шляху, призначена для періодичного виведення сечі з сечового міхура назовні. Сечівник має різну будову у чоловіків та жінок.

Жіночий сечівник. Жіночий сечівник являє собою трубку довжиною близько 3,5 см. Значно коротший за чоловічий, прямий та широкий. Зовнішній отвір сечівника відкривається в присінок піхви. Його стінки мають сполучнотканинну, м'язову, підслизову і слизову оболонки. Починається в ділянці шийки сечового міхура внутрішнім отвором. В місці початку непосмуговані м'язові клітини утворюють мимовільний стискач. Стінка жіночого сечівника за будовою подібна до стінки чоловічого сечів­ника. Вона складається із слизової, м'язової оболонок.

Чоловічий сечівник. Чоловічий сечівник - непарний орган, має форму нерівномірно розширеної трубки довжиною близько 16-22 см з діаметром 0,5-0,7 см. Він слугує для виведення сечі й сімені. Сечівник тягнеться від сечового міхура до його зовнішнього отвору на головці статевого члена. В ньому розрізняють три частини: передміхурову (проходить через перешийок передміхурової залози), перетинчасту (проходить через сечостатеву діафрагму) і губчасту.

Сеча збирається в ниркові миски, а звідти по сечоводах надходить в сечовий міхур. Випорожнення міхура відбувається внаслідок скорочення гладеньких м’язів його стінок. Виведення сечі

Сеча збирається в ниркові миски, а звідти по сечоводах надходить в сечовий міхур. Випорожнення міхура відбувається внаслідок скорочення гладеньких м’язів його стінок. Виведення сечі

Регуляція сечовипускання рефлекторна. Нервовий центр, який зумовлює скорочення і розслаблення сечового міхура, міститься в куприковому відділі спинного мозку. Скелетні м’язи, що беруть участь в акті сечовипускання, одержують імпульси з довгастого мозку. Спинальні і бульбарні центри знаходяться під контролем кори великого мозку. Виведення сечі

Від впливом імпульсів, що проходять по парасимпатичних волокнах, скорочуються м’язи міхура, розслаблюється внутрішній сфінктер, розташований на межі переходу міхура в сечовипускний канал. Зовнішній сфінктер, який конусоподібне охоплює початок сечовипускного каналу, утворений смугастими м’язами і контролюється корою великого мозку. Цим пояснюється довільний характер сечовипускання.. Виведення сечі

Процес сечоутворення регулюється автономною нервовою системою як прямими впливами, так і через залози внутрішньої секреції. У взаємодії автономної нервової системи із залозами внутрішньої секреції основна роль належить антидіуретичному гормону гіпофіза. Регуляція діяльності нирок

Процес сечоутворення регулюється автономною нервовою системою як прямими впливами, так і через залози внутрішньої секреції. У взаємодії автономної нервової системи із залозами внутрішньої секреції основна роль належить антидіуретичному гормону гіпофіза. Регуляція діяльності нирок

Випускання сечі — процес рефлекторний. Сеча, яка надходить у сечовий міхур, спричинює підвищення тиску в ньому, що подразнює рецептори, які містяться у стінці міхура. Виникає збудження, яке доходить до центра сечовипускання в нижній частині спинного мозку. Звідси імпульси надходять до мускулатури міхура, примушуючи її скорочуватися; сфінктер при цьому розслаблюється, і сеча витікає із міхура в сечовипускний канал. Це мимовільне випускання сечі. Воно спостерігається у немовлят. Регуляція діяльності нирок

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ 