"Андріївські вечорниці"

Про матеріал
Клас прикрашений вишитими та тканими рушниками. Піч, стіл, лавки, Ікона з рушником, український віночок. Діти одягнені в український одяг. Мета: відтворити обряд проведення українських вечорниць і показати його красу; виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї; розвивати усне мовлення, формувати відчуття краси рідної мови, викликати у дітей робити добре і мудре; виховувати почуття любові до рідного краю.
Перегляд файлу

Спеціалізована школа № 148 імені І. Багряного

 

 

 

 

Виховний захід

на тему

«Андріївські вечорниці»

 

 

 

 

Підготувала і провела

Вчитель початкових класів

Величко В. О.

 

 

 

 

 

Господар: Добрий вечір!

Господиня: Добрий вечір!

Господар: Просимо до світлиці.

Господиня: На веселі на бадьорі

                     Андріївські вечорниці.

                     Будьмо знайомі я – Одарка,

                     Господиня вечорниць.

Господар: А я господар вечорниць – Микола.

Господиня: До нас часто збирається молодь.

                      Щиро прошу Вас завітати до нас

                      На вечорниці!

Господар: Та поспішайте, бо вже не рано.

                    Одарко, чи чуєш Одарко? Ти ще й

                     Досі не зварила вечері, а вже скоро дівчата почнуть сходитися.

Господиня: А ось вони, ось чуєш? Вже йдуть.

                        (вбігають дівчата)

Дівчата: Добрий вечір!

Господиня: Ви заходьте в нашу хату

                      Превелику, пребагату

                      Від зірниці до зірниці

                      Хай лунають вечорниці.

Дівчата: Ми до хати всі йдемо

                 І гостинці несемо

                 Даруємо Хліб – сіль,

                 Щоб добро пливло у дім.

                 Принесли мішечок гречки,

                Щоб не було між вами суперечки.

                А ми принесли мішечок вівса,

                Щоб родина була здорова уся.

                Даруємо вам підкову

                На щастя і долю.

                Даруємо вам мед оцей,

                Щоб завжди щиро приймали гостей.

Господар: Щиро дякую вам за ваші вітання

                    Та гарні побажання.

                   Ще раз просимо гостей до хати,

                   Прошу сідати.

Господиня: Поспішайте, дівчатонька,

                      Все приготувати

                      Бо вже пора вечорниці

                      Всім нам починати.

                      Ось наліпим вареників

                      Біленьких. Смачненьких.

                      Тай запросим до нас в гості

                      Хлопчиків гарненьких.

                      Щоби вони разом з нами

                      Дружно працювали

                      Андріївські вечорниці

                      Піснею стрічали.

Дівчата: Пісня «Варенички»

Господиня: Задивилась я на вас, таких гарних,

                      Тай згадала давнє повір’я про дівочу красу.

Дівчата: Розкажіть, розкажіть. Це так цікаво.

Господиня: З давніх - давен, коли в хаті підростала дівчина, мати стежила за її волоссям і щоденно розчісувала його, мила в пахучих травах, прикрашала стрічками та барвистим віночком.

Дівчата: Український віночок мабуть є в кожній українській хаті. Його вішають на стіни.

А ще необхідно берегти свій вінок, бо це дівочий оберіг. Тут кожна стрічка дарує захист, вроду, багатство і достаток.

Господиня: Дівчата, а давайте заспіваємо пісню.

Пісня «В саду гуляла». Дівчата беруть рушники.

Господиня: А, які практичні були наші предки, вони вміли не марнувати час, навіть на вечорницях. Спілкуючись, співаючи, дівчата ткали, пряли та вишивали.

Дівчата:

  1. Я в садочку сиділа

Рушничок вишивала

Мені сонце світило

Мені шить помагало.

Сюди туди голка,

Отут буде листя,

Сюди туди нитка,

Отут буде квітка.

  1. Як веселка мій рушник

Різнокольоровий

Все я вишила на ній:

Луки і діброви.

Річку, жито, синій льон,

Татуся у полі,

З білим бантиком дзвіночок,

Що у нашій школі.

  1. Вишивала серцем я рушничок,

Краю рідного полум’яний цвіт

Що прославився на весь білий світ.

  1. Візерунок падає на рушник,

Нехай квітка радує, щиро всіх.

То не просто квіточки, квіточки,

А любові ниточки, ниточки.

  1. Моя бабуся гарно вишиває,

Цвітуть на полотні троянди й виноград.

Розмай калиновий там грає,

І дивні птахи щебетять.

  1. Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала.

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

  1. Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута-м’ята.

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнулась люба мати.

  1. І біль із серця раптом зник,

Так тепло, тепло стало.

Цілую мовчки той рушник,

Що мати вишивала

Після «Рідна мати моя»

Чути спів хлопців «Розпрягайте, хлопці коней»

Господар: Дівчата, напевно хлопці йдуть.

                   Чуєте, як співають?

Хлопці: Добрий вечір, вам дівчата!

                Разом поспіваємо

                В калиту пограємо.

Дівчата: Тож заходьте, любі хлопці.

                 Просим до світлиці.

                 Може з вами веселіше.

                 Будуть вечорниці.

Хлопці: А які тут рушники?

               То вже дівчата вишили.

                Такими рушниками здавна славиться Україна.

Господар: Проходьте, хлопці, проходьте.

                   Ми давно на вас чекали.

Господиня: Ось подивіться, яку я вам гарну калиту виробила. Треба її в піч посадити, щоб випікати. Але спочатку давайте промовимо слова до вогню.

Всі: Гори, гори ясно. Спечи нам калиту красну. Щоб ми її кусали і горя не знали.

Господиня: Але, щоб посадити калиту в піч дорогу до неї окроплюють водою.

                   Водиця – студениця

                   Окропи калиті дорогу.

                   Від печі до стелі, щоб усі були веселі,

                   А водичкою вмию ваші личка,

                   Щоб були красиві, як калита. 

Господар: Поки печеться калита для вас хлопці в мене є робота. Потрібно квасолю перебрати, кукурудзи налущити. Давайте, підходьте, підходьте.

Господиня: Щось так швидко вечоріє

                      У світлиці вже темніє

                      Треба свічку запалити

                      В гості нічку запросити

                      Та в цей вечір трішки поворожити.

(Дівчата запалюють свічки)

Дівчата: 1. Прийди, прийди нічко, гарна чарівничко.

                 2. Принеси з собою сонного напою.

                 3. А ще  щастя зорі для кращої долі.

                     Поможи дівчатам добре погадати.

(Дівчата виливають віск на воду)

                 4. Нехай віск із свічки капа

                     У тарілочки з водою

                   Ну а потім ми займемось

                    Ось якою ворожбою:

                    Переглянимо усі манюнки воскові

                    І по них вже розгадає

                    Що, кого і де чекає.

(Звучить музика, входить Нічка)

Нічка: Гарна доля всіх чекає

              Нещасливих тут немає

  • Ти будеш горда і багата
  • В тебе - щастя повна хата
  • Ти в роботі заповзята
  • Ти не знатимеш біди
  • Ти не хворітимеш ніколи
  • Мудра будеш і гарненька
  • А ти, будеш всім знайома, і привітна, і відома

   Ну а я буду, прекрасна,

   Світло – зоряна і ясна

   І весела, і щаслива,

   І багата, і мрійлива.

Господиня: Поки ми тут ворожили, хлопці діло все зробили. І калита уже готова подамо її до столу.

Хлопці: Що ж попрацювали, й досить

               Мій живіт вже їсти просить

               Калита ж у нас прекрасна,

               І рум’яна й пишна, й ясна.

  • Оце так калита!
  • Славна та красна! На весь світ прекрасна.

Господар: Хто першим до Сонця – Калити поїде?

Хлопці: Ой громадо, чесні люди

                Я найпершим хочу бути

               Їду, їду я до річка

               Ой дайте вкусити калити хоч трішки.

               Їду, їду калиту кусати

Господиня: А я буду сажею писати.

Хлопці: Писнеш, чи ні, я на білому коні калита мені. (Підстрибує на коні, кусає калиту)

  • Смачна калита! Вкусив та, що сонцем душа засяяла! (під музику, по черзі калиту кусають)

Танок ( український танок дівчата та хлопці)

Хлопці: Ось ми трохи поспівали та потанцювали. А які вечорниці без загадок?

Дівчата загадують загадки

Хлопці: Дівчата, та коли ж ви нас годувати будете? Так вже вареників хочеться.

Дівчата: Ось зараз ми вас почастуємо.

Пісня « А мій милий вареничків хоче»

Господиня: Милі гості, просимо сісти

                      Вареники будем їсти

                      Вас чекають у макітрі

                      Вареники дуже ситні

                      Білобокі, круглолиці

                      З української пшениці.

Господар: Покуштуйте, просим щиро,

                    Вареники наші з сиром

                    Вареники не погані

                    Вареники у сметані.

Дівчата: Бажаємо вам усім сили

                 Щоб ніколи не хворіли

                Щоб люди вас поважали

                Щоб діти вас шанували.

Хлопці: Хай біда і горе обходить ваш дім

                Доброго здоров’я зичимо усім.

Всі разом: Хай ваша хати буде багата

                   І хлібом, і сіллю, і великим добром,

                   І дітьми хорошими, і добрим здоров’ям,

                   І пісне., і злагодою, і сімейним теплом.

Пісня.

docx
Пов’язані теми
Літературне читання, 3 клас, Сценарії
НУШ
Додано
16 червня 2021
Переглядів
390
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку