Андріївські вечорниці
Андріївські вечорниці, або Калита
МУЗИКА
Диктор: З давніх давен наша Україна славилася величними традиційними святами. Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди, прадіди було велике зимове свято, особливо важливе для молоді – день Андрія Первозванного, яке припадає на 13 грудня. Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці – Києва.
В народі день Андрія первозданного ще називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю, цього дня юнаки й дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя.
Тож в нашій оселі сьогодні вечорниці.
МУЗИКА
Господиня. Доброго вечора, шановні добродії! Рада вітати у своїй оселі. Коли ще ми дівували, то як зачуєш вечорниці, біжиш, аж тини тріщать, а тепер... Он скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ні, що не кажіть, а світ перемінився...
Дочка(вишиває). Мамо! Мамо! Не кажіть такого. Прислухайтеся, чуєте: он уже дівчата йдуть... Зараз буде весело нам усім!
(Чутно сміх, стук у двері. Господиня схоплюється з місця, запрошує дівчат у хату).
Господиня. Прошу! Прошу! Заходьте будь ласка!
(Заходять дівчата. Усі одягнені у святкове українське вбрання, несуть миски з пампушками, млинчиками, яблуками, горіхами).
Дівчинка: Поспішаймо, дівчатонька
Все приготувати,
Бо вже пора вечорниці
Всім нам починати!
Дівчинка: Ось наліпим вареничків:
Біленьких, смачненьких.
Та й запросим до нас в гості
Хлопчиків гарненьких.
Дівчатка йдуть до печі і пораються з горщиками. Хлопці в коридорі. Стукають в двері і всі разом заходять.
Хлопець: Добрий вечір, господине,
Славна молодице!
Хлопець: Чули ми, що у цій хаті
Будуть вечорниці!
Господиня: Добрий вечір, любі гості !
Прошу, прошу, вас, до хати !
Моїх славних дівчаточок
Піснею звеселяти!
Хлопці виконують пісню…«По дорозі жук, жук…»
(Інсценізація пісні. Виконують дівчатка і хлопчики.)
По дорозі жук жук, По дорозі галка,
По дорозі чорний. По дорозі чорна.
Подивися дівчинонько /2р. Подивися козаченьку, /2р.
Який я моторний. Яка я моторна.
Який я моторний Яка я моторна,
І у кого вдався, Гнучка, чорнобрива.
Якщо даси купу грошей /2р. Як побачиш, то заплачеш /2р.
Щоб позалицявся. Що я вередлива.
Хлопці: Ой, та наші дівчата вередливі!
Хлопці вдають наче тікають і швиденько стають під стіною.
Господиня: Бачите, дівчата, як ви хлопців налякали, що ви вередливі!
Тепер їх і калачем не заманиш!
Що ж робити?
Дівчата: Ось вам хлопці відкупна,
Сідайте ближче до вікна!
Дівчинка дає макітру з варениками.
Хлопець: Хлопці, давайте і ми почастуємо дівчат.
1-хлопець: Та спочатку побачимо, які вони кмітливі.
А відгадайте мою загадку. Саме з води і на воді плаває? (Лід)
2-хлопець: А мою.
Коли можна воду носити в решеті? (Коли замерзне).
1-хлопець: І мою.
Без ніг, а біжить, без рук, а рукава має? (Річка).
2-хлопець: Ще і мою. Де є річка без води? (На карті).
(Дівчата відгадують, а хлопці частують їх цукерки).
Дівчинка: Милі гості, просим сісти.
Вареники будем їсти.
Вареники непогані,
Вареники у сметані.
Дівчинка: Вас чекають у макітрі
Вареники дуже ситні
Пухнастії, білолиці
З криворізької пшениці!
Дівчинка: Вареники в нас з сюрпризом!
Кому з картоплею дістануться,
Той під стіл кукурікати полізе.
А кому з копійкою…
Той обирає дівчину!
(Пригощаються варениками всі).
Хлопець: У мене копійка! Я обираю!
Хлопчик вибігає і цілує дівчинку.
Всі хлопці І у мене копійка! Я теж обираю!
Господиня: Е ні, з копійкою тільки один був,
А решта з картоплею.
А, ну, лізьте під стіл кукурікати!
Хлопці лізуть під стіл, кукурікають.
Господиня: Дівчата! А чому ви так швидко хлопців до столу посадили?
Дівчата: Щоб вони вареники жували І нам ворожити не заважали.
Господиня: А де ж ваші пампушки?
Дівчата Та ось вони, з нами!
2. Ми раненько вставали
З криниці воду брали.
3. З борошна і води
Попекли ці пампушки!
(Дівчата стають в рядочок і ставлять коло себе пампушки).
- А зараз ми будемо ворожити на балабушках. Кожна з нас спекла по так званому «Андрійчику». Ми розкладаємо їх на лаві, а хлопці мають привести голодного собаку. Чий балабушок собака з’їсть першим, та і заміж найскоріше вийде.
- Так – так, хлопці!? А зараз нам дуже потрібний собака.
- Чи ви показилися? Де ми вам зараз собаку зловимо?
- Нічого не знаємо. Ідіть за собако (дівчата виштовхують хлопців на "вулицю")
- А ви дівчата, мерщій свої "андрійчики" розкладайте. Та на ослінчик положіть, щоб собака дістав. Цікаво, чий коржик перший собака з'їсть? Хто у нас перший заміж вийде?
(хлопці перевдягають одного у "собаку")
- Дівчата, гасіть світло, бо собака боїться до хати йти, тільки, щоб свічки горіли. (собака в лапках гарчить, їсть "андрійчики", один другий, третій. Хоче втекти, а дівчата його завертають. Він лягає на підлогу й каже:
- "Все! Більше не можу!" (Хлопці регочуть, а дівчата сердяться)
Д. Всю ворожбу нам зіпсували!
- А чим вам наш пес поганий? І злий, і волохатий, і ваші "андрійчики" їв.
- Та він же хотів усіх вас пожаліти, та живіт замалий!
- Дівчата – голубоньки! Ну, ні один пес не хотів до вас в хату іти! Та хіба ж я гірший?
Д. Ой, баламуте! (відштовхує).
Хл. А давайте, хлопці, небилиць розкажемо, тільки не перебивати і не казати «брешеш».
Хл. В раю річка сметани тече. Над річкою дерева, замість листя – гречані вареники: пухкі та свіжі, ніби щойно з печі. Під тими деревами люди лежать, і як тільки котрий їсти захоче – рота роззявив, а вареник з дерева та в сметану – бовть! Винирнув, перевернувся, а тоді прямісінько в рот, тільки встигай жувати. Вирішив я і собі пристати до них. Підходжу до крайнього, а йому й дихати важко, питаюсь: «Чи не можна, пане-брате, й мені коло вас тут прилягти?» а він – луп очима та й каже: «А ти хто такий, твій батько чим займався?»
- Та звісно, хлібороб. А він як визвірився на мене: «Іди звідси, тут самі нероби лежать!»
Хл. Це ти про рай розказував, а ось послухайте про пекло! Іду я, іду, дійшов до самісінького пекла. Дивлюсь: скрізь темно і смола ніс забиває. Дивлюся – сидять чоловіки і смола в них із носа, і з рота сиплеться. Я питаю, що це з вами. А один каже: «Це через те, що на тім світі курив і полюбляв сміятися». Я скоріше від них, а далі ще гірше. Тут людей стільки, та все в казанах зі смолою варяться, а сморід такий іде, що аж в носі крутить. «За що вам така кара? – питаю. «А через те, що колись брехали, уроки в школі пропускали, людей старших не поважали»… Я як злякався, так одразу і прокинувся, та скоріше до вас, на вечорниці.
Господиня. Зараз перевіримо, хто краще – хлопці чи дівчата – знають українські звичаї та зимові свята. (нагорода - цукерки)
- Що таке вечорниці?/Зимові зібрання молоді. Інша назвав вечорниць - прядки./
- Які обереги захищали домівки селян? /Кінська підкова, яку прибивали на порозі або вішали над дверима, часник, купальські вінки./
- Де зберігалося добро у кожній хаті?/У скрині./
- На яке свято молоді парубки кусали калиту?/На Андрія Первозванного./
- Як називався верхній чоловічий одяг, який носили у холодну пору року?/Кожух/
- Назвіть те місце у оселі, де готували їсти і спали?/Піч/
- Як називаються чоловічі штани, які носили колись?/Шаровари/
- Якими квітами обсаджували оселю? /Чорнобривцями,м’ятою,мальвами, квасолею,півниками, ягідками./
Господиня. Добре впоралися з цим завданням.
Хлопці: Дівчатонька! Давайте вже калиту будемо кусати.
Дівчата: А калити у нас немає!
(Інсценізація пісні на «Ти ж мене підманула»).
Хлопці: Ви казали на неділі
Святкуватимем Андрія,
А тепер такі діла,
Калити у вас нема.
Приспів:
Ой, ви нас підманули
Ой ,ви нас підвели
Чом же дорогі дівчата
Калити ви не спекли?
Ще казали ви мені,
Щоб приїхав на коні
На коні верхи скакати,
Калиту легше кусати!
Приспів:…
Дівчата: А де ж ваш кінь?
Хлопці: У вівсі. Щоб повиходили заміж усі!
Дівчата: Ой спекли ми Калиту
З медом, маком, не просту.
Жаль нема у вас коня
Ось вам хлопці кочерга! (дівчата дають кочергу хлопцям)
Приспів:
Ми ж вас не підманули,
Ми ж вас не підвели,
Ми ж для вас наші хлоп’ята
Калиту яку спекли.
Д. Хлопці! А хто у нас сьогодні за пана Калитинського буде?
Парубки (разом): ____________! Він минулого року всіх переміг!
ХЛ. Дякую, шановне товариство!
Умови цієї гри знають усі? Пояснюю тим, хто не знає. Усі парубки стають у чергу і по черзі будуть підходити калиту кусати. Але не пішки підходитимуть, а під'їжджатимуть на коцюбі, тому кожен по черзі буде паном Коцюбинським. Завдання пана Калитинського – захистити калиту, завдання пана Коцюбинського – вкусити калиту і отримати титул переможця. А завдання дівчат – розсмішити хлопців, щоб перешкодити вкусити калиту, бо хто розсміється, той із гри вибуває. Калиту руками чіпати не можна! Можна лише кусати зубами. Пан Калитинський уже прив'язав калиту?
Пан Калитинський: Так! Я готовий! Калита на почесному місці. Починаємо!
(Дівчата подають парубкам коцюбу.)
Перший Коцюбинський(Басанько)
Коцюбинський: Доброго вечора вам, пане Калитинський!
( Їде на коцюбі по всій сцені.)
Калитинський: Доброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А куди це ви їдете?
Коцюбинський: А їду калиту кусати!
Калитинський: А я буду по мармизі писати!
Коцюбинський: А я таки вкушу!
Хлопець А я таки впишу!
( Коцюбинський підскакує, але Калитинський підсмикує стрічку, і калита „тікає" )
Хлопець ( маже Коцюбинського сажею)
Калитинський: Прошу, панове, наступного пана Коцюбинського! Прошу!
Коцюбинський: Доброго вечора вам, пане Калитинський!
Калитинський: Доброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А ви звідки?
Коцюбинський: Та я тутешній, з нашого села.Хочу калиту вкусити.
Калитинський: То спробуйте! ( Коцюбинський підскакує, але Калитинський підсмикує стрічку, і калита „тікає")
Коцюбинський: Доброго вечора вам, пане Калитинський!
Калитинський: Доброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А куди це ви їдете!
Коцюбинський: Іду калиту кусати!
Калитинський: А що везете?
Коцюбинський: Оце везу я міх!
Калитинський: А що в міху?
Коцюбинський: Сміх!
Калитинський: То давай засміємося!
Коцюбинський: Нема з чого реготати, коли хочеш калиту кусати!
Він підстрибує і кусає калиту. Всі весело плещуть у долоні.
Дівчата (навперебій): Оце так парубок! Оце молодець! Всіх переміг!
Господиня: Наступного року паном Калитинським у нас будеш!
Вбігає Антипко.
Антипко. І я, і я хочу калити!
Господиня. А чи ж зможеш наші загадки відгадати?
Антипко. Зможу!
Господиня. . Що у світі найсильніше?
Антипко. Вода.
Хл. Вірно. Що у світі найшвидше?
Антипко. Світло.
Хл. І це вірна відповідь. А скільки у небі зірок?
Антипко. Як у морі піску.
Хл. Ти бачиш? А скільки ж у морі піску?
Антипко. Як на Землі трави.
Хл. О, як викрутився. А скільки ж на землі трави?
Антипко. Як проміння у сонця.
Д. А скільки проміння у сонця?
Антипко. Як думок у людини. (Пригощають калитою).
От дякую, що і мене пригостили. А я вашим Андріям гостинці приніс. Але нехай їх виграють. Виходьте наперед. Я зав’яжу вам очі, а гостинці розкладаю на підлозі. А зараз розкручу вас. Хто перший їх збере, той і матиме.
(Поки хлопці шукають цукерки, Антипко сам їх швидко збирає).
Антипко. Ха-ха-ха! Ти бачиш, подумали, що я віддам їм гостинці. От смішні.
Господиня. Ану геть звідси, Антипку, якщо не вмієш гратися!
Антипко. Йо-ой! Я більше так не буду. (Роздає хлопцям по цукерці, а решту ховає у кишеню).
Господиня. Послухайте, ми ж сьогодні Андріїв ще не поздоровляли. Зі святом вас, Андрії, Андрійовичі та Андріївни! Нехай ніколи не гасне вогонь у ваших серцях на добро та радість людям!
Хлопець: Ой мабуть, давайте, люди,
За гостину дякувати будем.
І за те, що гарно приймали
І за те, що гарно частували.
Дівчина: От поволі затихають
Наші вечорниці.
Не забудьте ж ви дороги
До нашої світлиці!
Господиня: На доброму святі Ви побували,
Сміялись, співали та ще й жартували.
Ви були в гостях,
та настав прощання час.
Пісня «І в вас і в нас хай буде гаразд
Скільки б не співали а прощатись час
Кращі побажання ви прийміть від нас
============== пр-в ===============
І в вас і в нас хай буде гаразд
Щоб ви і ми щасливі були 2р
=============== пр-ш ================
2 - Хай біда і горе, обмина ваш дім
Доброго здоровя, зичим вам усім
пр - в зразу
3 - Хай в усіх вас буде, в місті і в селі
Радісно на серці, повно на столі
пр - в 2р пауза пр - в 2р пр –
про публікацію авторської розробки
Додати розробку