"Англійська мова в НУШ". Реферат

Про матеріал
Реферат на тему Навчання англійської мови в початковій школі в межах реалізації концепції «Нова українська школа»
Перегляд файлу

 

1

 

 

 

 

 

Навчання англійської мови в початковій школі в межах реалізації концепції «Нова українська школа»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ЗМІСТ

 

ВСТУП  …………………………………………………………………………3

1. Ключові ідеї НУШ щодо викладання англійської мови у початковій школі……………………………………………………..……………..……………5

2. Сучасні методи навчання англійської мова в початковій школі в контексті ідей НУШ…………...…………………………………………………….8

Висновки…………..………………………………………………………..…15

Список літератури  …………………………………………………………...17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність теми. Завдання Нової української школи полягає, насамперед, в усвідомленні вчителями головних суспільних завдань та націлює на пошук форм, навчальних підходів, методів, розробки авторських програм, урізноманітнення технік проведення уроків. Метою Нової української школи є всебічний розвиток дитини, її нахилів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових особливостей. Згідно поставлених завдань, оновленої навчальної програми, всі педагогічні методи, досвід, практика повинна бути спрямовані на розвиток й удосконалення усіх сутнісних  сил особистості школяра [10, c. 62].

Сучасний контекст шкільної іншомовної освіти виражає новий погляд на взаємозв’язок освіти та культури, створення мовного середовища для школярів. Методи вивчення   англійської мови  у першому та другому класі базуються на дитиноцентричному, компетентнісному, діяльнісному підходах у поєднанні із засобами, спрямованими на здобуття очікуваних освітніх результатів. Це висвітлено у працях О. Бочковської, Г. Галушки, І. Душніцької, В. Казачінер, О. Колесник, О. Савченко, Є. Ярової та ін. Сучасне реформування системи освіти в Україні означено не лише  запровадженням радикальних змін, а й з добором кращих зразків інтелектуального, духовного і педагогічного досвіду людства. У світовій та вітчизняній методиці навчання іноземних мов передбачає виховання особистості, головним скарбом якої є загальнолюдська культура та загальнолюдські цінності. Вивчення іноземних мов сьогодні є необхідною умовою для успішної реалізації людини у житті. Знання іноземних мов – ключ до успіху в сучасному світі, де міжкультурне спілкування та обробка величезних обсягів інформації набуває все більшого значення. Європейський шлях розвитку українського суспільства ставить перед учителем іноземної мови нову мету – розширювати світогляд громадянина, здатної до інновацій [5, c. 4].

Мета роботи – розглянути методи та підходи у навчанні англійської мови у першому та другому  класі в контексті НУШ.

Завдання роботи:

  1. Проаналізувати ключові ідеї НУШ щодо викладання іноземних мов у початковій школі.
  2. Розглянути основні сучасні методи навчання іноземної мови.
  3. Опрацювати методичну літературу з метою відбору матеріалу для навчання англійської мови в початковій школі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Ключові ідеї НУШ щодо викладання англійської мови у початковій школі

У сучасній початковій освіті активно змінюються цілі, результати, зміст, підходи до організації й оцінювання якості освітнього процесу. Методологічною і нормативною основою реформування є закон України «Про освіту», «Концепція Нової української школи». Впродовж 2017-2018 років розроблено і затверджено новий Державний стандарт початкової освіти, дві типові освітні програми для 1-2 класів. Впровадження нового змісту передбачає формування в учителів, методистів готовності працювати в ситуації вибору нових програм, навчально-методичного забезпечення, посилення психологічної підготовки до використання нових засобів навчальної взаємодії з учнями [13, c. 3].

2018-2019 навчальний рік є  поча­тком освітньої реформи, що розпочинається у вітчизняній шкільній іншомовній освіті. Пере­гляд окремих усталених методів, форм і засо­бів навчання та їх імплементація в сучасній інтерпретації в початковій школі, зокрема, у першому класі, зумовлюють пошуки нових або оновлених методичних підходів до організації навчального процесу. Отже, оновлення змісту навчання іноземних мов пов’язується із деяки­ми змінами у стратегічних напрямах розвитку сучасної шкільної освіти, чітко продекларованих у державному документі «Нова школа. Про­стір освітніх можливостей (2016)»,    спряму­ванням навчальної діяльності на вироблення в учнів необхідних життєвих компетентностей (life skills), що в майбутньому давали б змогу випускникам, які здобувають повну загальну середню освіту, комфортно почуватися в сучас­ному світовому мультинаціональному та полі культурному просторі. Це об’єктивно зумовлено  активною переорієнтацією шкільної іншомов­ної освіти на компетентнісне спрямування на­вчального процесу [12, c. 10].

Початкова школа, раніше за інші рівні освіти, стала об’єктом оновлення освітнього про­цесу на засадах дитиноцентризму, партнерства, врахування життєвих потреб дітей, розроблення нових Державних стандартів, освітніх про­грам, оцінювання навчальних результатів. Новий етап законодавчого і концептуального роз­витку шкільної освіти, здійснені останніми роками дослідження українських і зарубіжних учених зумовили суттєві зміни статусу початкової освіти, її загальної мети, їх похідних складників функціону­вання у нових умовах. Зокрема, відповідно до Національної рамки кваліфікацій «початкова освіта є першим рівнем повної загальної середньої освіти, який має забезпечити здатність особи виконувати прості завдання у типових ситуаціях у чітко визна­ченій структурованій сфері роботи або навчання, виконувати завдання під безпосереднім керівниц­твом іншої особи» [13, c.3].

Початковий етап навчання іноземної мови надзвичайно важливий у всьому навчальному курсі. Відповідно до проекту Концептуальних засад реформування середньої освіти «Нова українська школа» передбачається два цикли початкової освіти: 1) адаптаційно-ігровий (1-2 класи); 2) основний (3-4 класи). Така структура зумовлює вчителів до вибору особливих форм, методів і прийомів навчання учнів іншомовного спілкування. Так, у першому циклі перевага має надаватися ігровій діяльності та часу її виконан­ня з урахуванням індивідуальних особливостей школярів; навчання іншомовного спілкування доцільно організовувати через діяльність із ви­користанням ігрових методів.

Як стверджує І. І. Душницька, діти, які посилено вивчають іноземні мови, набагато більш зосереджені, уважні, терплячі і кмітливі, ніж їхні однолітки, які не захоплюються вивченням іноземних мов [7, c.31].

Учнями першого класу усі види діяльностей здійснюються на репродуктивно­му рівні, за зразком як орієнтовною основою виконання операцій і дій. Дітям цього віку ще майже недоступні самостійні продуктивні (твор­чі) види діяльності. Весь зміст навчальної діяль­ності має викликати в першокласників інтерес до іноземної мови. В оновленні змісту  й методик навчання педагогу  варто враховувати те, що зараз дітям цікаво і їх захоплює, а тому професійно, відповідально спроектувати їх подальший поступ, який передбачає здобуття обов’язкових і очікуваних освітніх результатів, адже саме за досягнутими результатами можна буде оцінити, чи відбулися сут­тєві якісні зміни в системі початкової освіти [2, c. 8].

На думку вчених, для швидкого і легкого засвоєння іноземної мови найкращий період –  від народження до 8-9 років. У міру росту дитини мозок з усе більшими труднощами сприймає дві або три мови як рідні. Це дослідження – результати співдружності між Берлінським університетом і Міланським університетом Сан-Рафаеля. Вивчаючи іноземну мову в період, коли відбувається активне вивчення рідної, дитина вбирає чужу мову як щось природне, чого не можна сказати про пізніший період. Вона розуміє ситуацію швидше, ніж висловлювання іноземною мовою з цієї теми. Головним аргументом на користь раннього навчання іноземної мови є те, що таке засвоєння дає кращі результати, адже у дітей молодшого віку ще дуже сильно розвинута підсвідома пам’ять. Те, що запам’яталося в цьому віці, вже не забудеться ніколи або за необхідності легко встановлюється [5, c. 5].

Раннє вивчення іноземної мови важливе ще й тому, що в цей період у дітей яскраво виражається здібність до імітації: вони абсолютно точно відтворюють чужу фонетику. У цей час не пізно правильно поставити дитині звуки, як у носія мови. Правильна фонетика створює дітям пси­хологічний комфорт в іншій мові.

На початковому етапі вивчення іноземної мови необхідно закласти основи комунікативної компетенції. Для цього потрібен час, тому що учні повинні з перших кроків ознайомитися з мовою, що вивчають, як засобом спілкування. Вони мають учитися розуміти іноземну мову на слух (аудіювання), виражати свої думки засобами цієї мови (говоріння), читати, розуміти іншомовний текст, писати, тобто навчитися користуватися гра­фікою і орфографією іноземної мови при виконанні письмових завдань. Щоб закласти основи кожного з названих видів мовленнєвої діяльності, необхідно накопичити мовні засоби, щоб забезпечити функціонування кожного з них на елементарному комунікативному рівні [5, c. 5].

Уміння грамотно навчати спілкуватися іноземною мовою першокласників, які ще не зовсім володіють комунікативними навичками у рідній мові,    завдання нелегке і відповідальне. Любов до предмета в цьому віці дуже тісно пов’язана з відчуттям психологічного комфорту, радості й готовності до спілкування, яке створює вчитель на уроці.

 

 

2. Сучасні методи навчання англійської мова в початковій школі в контексті ідей НУШ

Дитину потрібно зацікавити і спонукати її до сприйняття навчального  матеріалу. Початкова школа має досить великий інструментарій дидактичних ігор, нестандартних уроків. Однією з головних умов ефективності навчальної гри – зацікавленість в результаті та артистизм вчителя. Використання сценічних прийомів у процесі предметного навчання є значущим у творчому розви­тку особистості. Дієвими методами є урок-подорож, урок-казка, пальчиковий театр, ляльковий театр тощо. Зовні акторська майстерність педагога – це розв’язування різноманітних педагогічних за­вдань, успішна, емоційно насичена органі­зація навчально-виховного процесу та отри­мання відповідних результатів, але її суть полягає в певних професійних і особистісних якостях, які визначають цю діяльність і забезпечують її ефективність. Тому справжній педагог повинен бути в постійному творчому пориві оптимізації як професійного, так і особистісного потенціалу, оскільки педагогічна майстерність – це своєрідний сплав особистої культури, знань і світогляду [13, c. 5]. Основним генератором творчої діяльно­сті дітей передусім має бути творча і ціліс­на особистість учителя – людини небайдужої до справжньої краси в людях, природі, мис­тецтві. Звернення до джерел театральної діяль­ності дає можливість по-новому поглянути на викладання низки навчальних предметів, сформувати в собі нові якості, долучитися до елементів творчості та гри. Завдяки синтезу мистецтв формується цілісність соціальної і естетичної освіти та виховання, відбуваєть­ся становлення духовного світу особистості. Драматизація на уроці дає учням можливість моделювання різних життєвих ситуацій, а також набути навичок подолання комунікативних проблем, уникнення конфліктних ситуацій та створення комфорт­ного освітнього середовища.

Компетентнісний підхід до навчання іншомов­ного спілкування проявляється насамперед без­посередньо в процесі комунікативної діяльності, коли школярі не тільки здобувають певні праг­матично спрямовані знання, але й активно вико­нують систему навчальних дій.

 Лише за умови, що кожен учень особисто братиме участь у цьому процесі, чітко усвідомить функціональне призначення комунікативно спря­мованих дій у комплексі з іншими навчальними діями, він зможе набути досвіду іншомовної ко­мунікації в усній та письмовій формах. Компетентнісно орієнтоване навчання іноземних мов учнів  початкового ета­пу в усій структурі вітчизняної шкільної освіти характеризується дидактичними і методичними особливостями організації навчального процесу. Насамперед вони зумовлюються віковими особ­ливостями учнів молодшого шкільного віку, які потребують використання спеціальних форм, методів і способів презентації, активізації на­вчального матеріалу та засобів контролю рівня його засвоєння [12, c. 10].

Успішне розв’язання зазначених проблем різнобічно залежить від доцільно визна­чених, дидактично й методично обґрунтованих теоретико-методологічних засад як наукового підґрунтя для впровадження компетентнісно орі­єнтованого навчання іноземних мов у закладах шкільної початкової освіти. Науковими засадами для виконання окреслених завдань можуть слу­гувати комунікативний, діяльнісний, особистісно орієнтований та культурологічний підходи, які своєю сутністю сприяють становленню компе­тентної особистості, здатної завдяки володінню іноземними мовами соціалізуватися в сучасному глобалізованому світовому просторі. Дидактичне поняття «початкова освіта» в Україні визначається 1-4 класами як першим етапом, на якому здійснюється навчання іно­земних мов. За результатами психологічних досліджень –  це саме той етап активного психофізіологічного розвитку дітей, який знаменує важливі вікові психічні зміни в їхньому житті. До основних напрямів трансформації змісту на­вчання іноземних мов учнів 1-х класів відповідно до компетентнісної парадигми належать такі:

а) дидактичне переосмислення сутності на­вчального матеріалу під кутом зору його до­цільності, доступності, відповідності комуніка­тивним потребам учнів цієї вікової категорії, достатності для забезпечення їхніх іншомовних комунікативних намірів, у зв’язку з чим тема­тичний інформаційний та мовний матеріал, визначений для використання в навчальному процесі, має різнобічно узгоджуватися з жит­тєвими комунікативними потребами та інтере­сами учнів молодшого шкільного віку;

б) визначення значущих для учнів, відповід­но до їхніх потенційних можливостей, зв’язків вивченого матеріалу із життєвою практикою, що асоціюється з рівнем його прагматичнос­ті –  сферами використання в реальних умовах спілкування;

в) забезпечення ефективної активізації мовно­го та інформаційного матеріалу в різних видах мовленнєвої діяльності через умотивованість навчальних дій і використання оптимальної сис­теми вправ і завдань та дидактично доцільних допоміжних засобів;

г) сприяння усвідомленому і вмотивовано­му засвоєнню учнями способів діяльності з навчальним іншомовним матеріалом  понять, явищ, процесів, об’єктів, фактів.

Відповідно до комунікативного підходу весь процес навчання варто розглядати як особливу діяльність учнів, яка є значущою для них і здійснюється в межах навчально-комунікативних си­туацій, котрі певною мірою моделюють реальні умови спілкування.

 Учителі мають здійснювати навчальну діяльність, пов’язану з мовою і мов­ленням,  водночас організовувати роботу, щоб учні засвоювали правила комунікативної поведінки, яких потрібно дотримуватися під час спілкування. Процес навчання доцільно органі­зовувати в різних режимах: у формі спілкування учнів між собою і з учителем відповідно до кому­нікативних завдань і виду діяльності, особистісно значущої для комунікації. Оптимальним засобом спілкування є мовленнєва ситуація [12, c. 11].  Ситуативно зорієнтована особливість організації навчального процесу зумовлює по­требу у визначенні соціально доцільних кому­нікативних намірів учнів, які їх спонукають до спілкування та сприяють розвитку їхнього соціально-комунікативного досвіду. Усе зазначене потребує від учителя створення особливих умов у формі іншомовного комунікативного середови­ща, у якому може відбуватися навчання мовлен­нєвої взаємодії з певними цілями, відповідними вербальними засобами й очікуваними результатами.

 Таке середовище сприятиме формуванню в учнів комунікативних умінь виконувати різно­манітні мовленнєві дії. Визначальними для учнів 1-4 класів є такі вміння: запитати, відповісти, перезапитати з метою уточнення отриманої інформації надати інформацію, подякувати, ви­бачитись, пообіцяти щось зробити/ виконати, висловити власне ставлення до предмета спіл­кування заперечити, погодитись, висловити радість/занепокоєння/жаль із приводу чогось, про щось домовитись. Зазначені вміння є найтиповішими універсальними комунікативними діями, якими мають оволодіти учні початко­вої школи в процесі вивчення іноземних мов. Вони характерні для будь-якої теми та ситуації спілкування. Мовленнєві зразки, за допомогою яких виконується дія, мають бути автентичними та відповідати нормам і звичаям країни, мова якої вивчається. Такий підхід до конструювання змісту компетентнісно орієнтованого навчання сприяє формуванню в учнів іншомовного кому­нікативного досвіду, який у майбутньому в разі потреби може вдосконалюватись і даватиме їм змогу адекватно почуватися в іншомовному со­ціальному середовищі [12, c.12].

Учителю необхідно організовувати процес навчання в такий спосіб, щоб забезпечувати формування в учнів здатності до спілкування, спонукати їх не тільки до породження або сприй­мання їхнього мовленнєвого висловлення, але й досягати при цьому взаєморозуміння із співроз­мовниками як у мовленнєвій, так і культурній сфері, якщо навіть деякі аспекти чужої культу­ри не зовсім звичні нашому соціуму. Здібнос­ті до міжкультурної комунікації розпочинають формуватися вже в першому класі, коли учні ознайомлюються з незвичними для них іменами, назвами країн, міст, вулиць, коли вони спогляда­ють малюнки та світлини міст, пейзажів, побуто­вих речей тощо.

Отже, спілкування є засобом досягнення мети і засобом навчання та передбачає формування в учнів початкової школи комплексу вмінь, до яких насамперед варто віднести:

- уміння розпочинати, підтримувати і завер­шувати бесіду;

- уміння перезапитувати співрозмовника/ співрозмовників із метою уточнення інформації;

- уміння дотримуватися норм мови, якою від­бувається спілкування;

- уміння виконувати норми мовленнєвого етикету;

- уміння адекватно застосовувати в разі по­треби невербальні засоби спілкування;

- уміння толерантно ставитися до співрозмов­ника/співрозмовників, навіть якщо не поділяєш його/їхню думку.

Важливими складовими мовної компетентності молодшого школяра є формування фонетичних та лексичних навичок, формування граматичних навичок. Основна робота з формування фонетичних навичок здійснюється на початковому етапі, але їх удосконалення відбувається упродовж усього навчального процесу на подальших етапах ово­лодіння іноземною мовою.

Доцільно, щоб, починаючи вивчення нової мови, учні чули автентичні зразки мовлення, наслідували їх, постійно адаптували свої ви­словлення до автентичних взірців. Учитель має забезпечувати постійне тренування ви­мови школярів, надаючи цьому аспекту важ­ливого значення. У процесі формування фонетичних навичок у разі необхідності вчителю доцільно викорис­товувати різні прийоми: за потреби звертати увагу учнів на органи мовлення (губи, кінчик язика), залучати для цього жести, які навчають дотримуватися необхідної інтонації та сприяють правильному синтагматичному поділу речень. Для формування навичок нормативної вимови та інтонування доцільно використовувати римівки, пісні, вірші, скоромовки тощо.

Удосконалення і корекція фонетичних нави­чок може відбуватись на будь-якому етапі уроку, особливо там, де здійснюється навчальна діяль­ність учнів, пов’язана з говорінням [5, c. 11].

Навчання лексичного аспекту мовлення здій­снюється у взаємозв’язку з навчанням вимови і граматики. Відповідно до комунікативного під­ходу пред’явлення нових лексичних одиниць, як правило, відбувається в певному контексті, що надає учневі можливість почути/побачити нове слово і сформувати первинне уявлення про його значення, форму і функцію в мовленні. Зазвичай нові лексичні одиниці пред’являються в усному мовленні вчителя, диктора або ж у письмовому тексті під час читання.

Семантизувати нову лексику доцільно різни­ми способами:

1) використовувати відповідні малюнки, предмети, дії;

 2) визначати значення із контексту;

3) перекладати рідною мовою.

За умови використання принципу без перекладної семантизації вчителеві необхідно забезпечувати потребу, щоб малюнок, предмет або дія, котрі долучаються для розкриття значення нової лек­сичної одиниці, не викликали в учнів подвійної асоціації. Після пред’явлення в один із таких спо­собів лексика обов’язково має відпрацьовуватись у вправах і завданнях. Доцільно здійснювати таку роботу поетапно: використання лексичної одиниці в словосполученнях з раніше вивченими словами, у реченнях і мікровисловленнях.

 Про­цес тренування в нормативному використанні кожної лексичної одиниці зумовлюється різною кількістю вправ, а відтак, і різною пролонгованістю в часі. Доцільно, щоб вправи, які спрямовані на опрацювання нової лексики в мовленнєвих висловленнях, були комунікативно спрямовани­ми, що дозволяє учневі чіткіше усвідомлювати функції лексичної одиниці в мовленні [12, c. 13].

На етапі тренування особливу увагу слід при­діляти засвоєнню учнями значення, форми і функцій лексичних одиниць як у продуктивних, так і рецептивних видах мовленнєвої діяльності. Щоб кожна нова лексична одиниця засвоювала­ся міцніше, необхідно залучати для оволодіння нею слуховий, зоровий, мовленнєво-моторний і руховий аналізатори, тобто вона має «пройти» через чотири канали сприймання. Міцному за­своєнню лексики сприяють частотність її вико­ристання і систематичне повторення упродовж усього навчального курсу в різноманітних ситу­аціях спілкування.

Навчання граматичного аспекту мовлення в початковій школі порівняно з іншими етапами має свої особливості. Насамперед вони зумовле­ні незначним досвідом учнів у вивченні рідної мови. Цей чинник не завжди дозволяє сфор­мувати усвідомлене розуміння окремих грама­тичних явищ, аналогічні яким школярі ще не вивчали в курсі рідної мови. У зв’язку з цим, на цьому етапі частина граматичного матеріалу може засвоюватися на рівні лексичних одиниць, без пояснення з боку вчителя правил формо­утворення.

Багаторічна шкільна практика навчання іно­земних мов засвідчує про доцільність побудови навчального курсу за комунікативно-тематич­ним принципом. Він передбачає формування в учнів умінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності (говорінні, аудіюванні, читанні, пись­мі) у межах певних тем, окреслених програмою. Теми добираються відповідно до вікових особ­ливостей учнів, їхнього життєвого, і навчально­го, у тому числі комунікативного, досвіду, їхніх інтересів.

 

 

 

 

 

 

Висновки

Пріоритетність реформування змісту початкової освіти очевидна. Законодавчо-нормативна основа реформування початкової школи (Закон «Про освіту», Концепція Нової української школи сприятимуть оновленню освітнього процесу, якісному навчально-методичному забезпеченню, посиленню психологічної підготовки до використання нових способів навчальної взаємодії вчителя і учня, освітнє середовище має стати максимально комфортним для учня, враховувати всі потреби дітей. Суттєві зміни статусу початкової  освіти позначились на  дитиноцентричній спрямованості навчання і виховання та компетентнісному підході, який є ядром освітнього процесу [5, c. 122].

Дієвим навчально-виховним методом формування пізнавального інтересу як мотивації учіння завжди була дидактична гра. Сьогодні інструментарій ігор, використовуваних на уроках англійської мови значно розширився. Це – ігри, що передбачають активну участь школярів в процесі засвоєння мовленнєвих, фонематичних, лексичних навичок, театралізація, пальчиковий театр, ляльковий театр, пантоміма тощо. Вся навчальна діяльність, яка здійснюється в процесі навчання іноземної мови спрямовуватися не лише на формування іншомов­ної комунікативної компетентності, а й загальнонавчальних умінь, толерантності, загальної культури.

Початковий етап навчання іноземної мови є надзвичайно важливим, оскільки в цей період закладаються психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної компетентності, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для формування умінь сприймати на слух, говорити, читати й писати іноземною мовою у межах визначених програмою результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, що узгоджуються із Рекомендаціями з мовної освіти. Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі [6, c. 34].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

  1. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//zakon0.rada.gov/ua/Laws\show/462-2011
  2. Державний стандарт початкової освіти // Поч. освіта: Перша всеукраїнська газета для першого вчителя. – 2018. - № 10. – С. 7-29.
  3. Закон Про освіту № 2145-VIII від 5 вересня 2017 року //Відомості Верховної Ради. Офіційне видання. – 2017. - № 38-39.
  4. Бех І. Молодший школяр у вікових закономірностях / І. Бех // Поч. шк. –  2015. - № 1. – С. 10-13.
  5. Бочковська О. Вивчення іноземної мови в ранньому шкільному віці / О. Бочковська // Ігри в початковій школі на уроках англійської / упоряд. Л. Мудрик. – Київ: Шк. світ, 2010. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
  6. Гунько С. Новий підхід до вивчення англійської мови на початковому етапі / С. Гунько // Поч. шк.: науково-метод. журн. – 2011. - № 8. – С. 32-34.
  7. Денисенко М. Побачив – запам’ятав – навчився: як правильно використовувати наочність при навчанні читання англійською мовою учнів початкової школи / М. Денисенко // Іноземні мови в навчальних закл.  – 2007. - № 3. – С. 112-116.
  8. Душніцька І. І. Важливість вивчення іноземних мов у сучасному світі та роль навчальної гри у цьому процесі /І. І. Душніцька // Англійська мова та література: науково-метод. журн. – 2018. - № 19-21. – С. 30-35.
  9.  Клименко М. В. Упровадження інтегрованого навчання в умовах реалізації НУШ // Англійська мова та література. – 2018. - № 27. – С. 2-3.
  10.  Морозова О. НУШ очима дитини / О. Морозова // Поч. школа. – 2018. - № 6. – С. 62.
  11.  Нестандартні уроки в початковій школі / упоряд. О. Кондратюк. – Київ: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 128 с. – (Б-ка «Шк. світу»).
  12.  Редько В. Оновлення змісту навчання іноземних мов у сучасній шкільній освіті – прерогатива Нової української школи // Іноземні мови в школах України. – 2018. - № 4. – С. 10-15.
  13.  Савченко О. Початкова освіта в контексті ідей Нової української школи / О. Савченко // Рідна школа. – 2018. - № 1-2. – С. 3-7.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Bezruchko Irina
Додано
19 грудня 2019
Переглядів
627
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку