Анкета п'єси Б. Брехта «Життя Галілея», 11 клас

Б. Брехт «Життя Галілея» (1939-1956)    Анкета

1. Жанр. Філософська драма, що має різні тлумачення і тим самим спонукала читача (глядача) до перегляду власної позиції та світогляду.

2. Інтелектуальність драми полягає в тому, що в основу проблематики твору були покладені науковий, соціальний та морально-філософський аспекти. Герой відкривав наукові закони, суспільні порядки та самого себе.

3. Мета п’єси — нагадати про відповідальність вченого за наслідки зроблених ним відкриттів.

4. За основу сюжету п’єси «Життя Галілея», згідно з принципами «епічного театру», узято загальновідомий факт — зречення Галілео Галілеєм під тиском інквізиції своїх наукових відкриттів і поглядів. Історичний Галілео Галілей (1564-1642) — це видатний італійський учений, послідовник М. Коперника, творець телескопа, він відкрив 4 супутники Юпітера, спостерігав гори і кратери на Місяці, фази Венери. Галілей після тортур інквізиції, стоячи на коліна, зрікся свого вчення в 1633 р. (за 300 років до встановлення в Німеччині влади Гітлера — 1933 p.) заради продовження наукової роботи; у 1637 р. уже сліпим, через учнів він переправив до Голландії свою основну працю — «Бесіди». Помер учений непрощенним в’язнем інквізиції.

5. Існує три редакції цієї п'єси. Перша (1938 - 39), створена напередодні Другої світової війни, сприймалася як палкий заклик до антифашистської боротьби. Друга (1945 – 46), обумовлена трагедією випробування атомної зброї та знайомством автора з А. Ейнштейном, наголошує вже на проблеми впливу науки на долю людства та моральної відповідальності кожного за все, що діється в світі. Третя (1957) і остаточна редакція п’єси лише увиразнила її попередній варіант: було знято дві картини, змінено кілька сцен, що остаточно позбавило образ Галілея ореолу високої самопожертви.

6. Дія твору відбувається впродовж 1609-1642 рр. в Італії

7. Головний конфлікт п'єси не релігійного, а світоглядного плану. Конфлікт розвивається у відносинах героя з владою і церквою — від сліпого захисту церковного авторитету до гуманізму маленького ченця, який хоче захистити людей від страху перед невідомістю нового. Це також конфлікт між науковою істиною та дружніми почуттями Сагредо до Галілея

8. Символічні образи

Образ "світла знань". Лише "світло знань" може подолати морок, змінивши життя людей. А коментарі Галілея, що супроводжують наукову діяльність, сприяють переоцінці цінностей як персонажами твору, так і глядачем.

Образ "світлої ночі". Вдаючи втрату зору, Галілей працює на майбутнє ночами. Він залишається духовно вільний, вибір і свобода творчості належать йому. Порок незнання за стінами в'язниці Галілея може бути подоланий лише світлом відкритих ним в ув'язненні наукових істин.

Б. Брехт «Життя Галілея» (1939-1956)    Анкета

1. Жанр. Філософська драма, що має різні тлумачення і тим самим спонукала читача (глядача) до перегляду власної позиції та світогляду.

2. Інтелектуальність драми полягає в тому, що в основу проблематики твору були покладені науковий, соціальний та морально-філософський аспекти. Герой відкривав наукові закони, суспільні порядки та самого себе.

3. Мета п’єси — нагадати про відповідальність вченого за наслідки зроблених ним відкриттів.

4. За основу сюжету п’єси «Життя Галілея», згідно з принципами «епічного театру», узято загальновідомий факт — зречення Галілео Галілеєм під тиском інквізиції своїх наукових відкриттів і поглядів. Історичний Галілео Галілей (1564-1642) — це видатний італійський учений, послідовник М. Коперника, творець телескопа, він відкрив 4 супутники Юпітера, спостерігав гори і кратери на Місяці, фази Венери. Галілей після тортур інквізиції, стоячи на коліна, зрікся свого вчення в 1633 р. (за 300 років до встановлення в Німеччині влади Гітлера — 1933 p.) заради продовження наукової роботи; у 1637 р. уже сліпим, через учнів він переправив до Голландії свою основну працю — «Бесіди». Помер учений непрощенним в’язнем інквізиції.

5. Існує три редакції цієї п'єси. Перша (1938 - 39), створена напередодні Другої світової війни, сприймалася як палкий заклик до антифашистської боротьби. Друга (1945 – 46), обумовлена трагедією випробування атомної зброї та знайомством автора з А. Ейнштейном, наголошує вже на проблеми впливу науки на долю людства та моральної відповідальності кожного за все, що діється в світі. Третя (1957) і остаточна редакція п’єси лише увиразнила її попередній варіант: було знято дві картини, змінено кілька сцен, що остаточно позбавило образ Галілея ореолу високої самопожертви.

6. Дія твору відбувається впродовж 1609-1642 рр. в Італії

7. Головний конфлікт п'єси не релігійного, а світоглядного плану. Конфлікт розвивається у відносинах героя з владою і церквою — від сліпого захисту церковного авторитету до гуманізму маленького ченця, який хоче захистити людей від страху перед невідомістю нового. Це також конфлікт між науковою істиною та дружніми почуттями Сагредо до Галілея

8. Символічні образи

Образ "світла знань". Лише "світло знань" може подолати морок, змінивши життя людей. А коментарі Галілея, що супроводжують наукову діяльність, сприяють переоцінці цінностей як персонажами твору, так і глядачем.

Образ "світлої ночі". Вдаючи втрату зору, Галілей працює на майбутнє ночами. Він залишається духовно вільний, вибір і свобода творчості належать йому. Порок незнання за стінами в'язниці Галілея може бути подоланий лише світлом відкритих ним в ув'язненні наукових істин.