Анотація на дидактичний матеріал « Схеми – опори на тему «Речення» в початковій школі».

Про матеріал

Схема – опора, це опора думки учня, опора його практичної діяльності та зв'язок між учителем та учнем. Вона забезпечує високу працьовитість, а також динамічний темп уроку. Необхідні для виконання завдання правила дітям не треба пригадувати, вони читають їх на схемах, читають щодня, через тиждень – не читають: засвоїли, придбали навик роботи з даним правилом. Через деякий час схема знімається: вона більше не потрібна. Ця методика дозволяє економити навчальний час, дає можливість працювати з попередженням, а на останніх уроках - закріплювати та повторювати учбовий матеріал.

Перегляд файлу

Петренко Надія Валентинівна,

вчитель початкових класів

Маріупольського навчально – виховного комплексу

«Колегіум - школа» № 1

Анотація на дидактичний матеріал « Схеми – опори на тему «Речення» в початковій школі».

В.О. Сухомлинський пропанував так організувати розумову діяльність молодшого школяра, щоб дитина під час навчання уважно слухала учителя, думала, запамꞌятовувала, та не помічала того, що вона напружує сили.

Щоб втілити пропозиції В.О.Сухомлинського в навчальний процес, учитель використовує схеми – опори, які включають кожного учня в активну діяльність, формуючи поняття, тверді навички та вміння.

Ця методика дозволяє економити навчальний час, дає можливість працювати з попередженням, а на останніх уроках - закріплювати та повторювати учбовий матеріал.

Речення

Речення виражає закінчену думку

Речення складається з

Граматичної основи другорядних членів речення

(головні члени речення) Який?

Підмет – хто? Що? Яка?

Присудок – що робить? Що робили? Як?

Або виражена одним головним До чого?

членом речення – підметом або присудком. Чому?

Слова зв’язуються в реченні за змістом і граматично (за допомогою закінчення і прийменника, або інтонації, порядку слів).

Речення

Речення виражає закінчену думку

Розповідні

Питальні

Спонукальні

Окличні

Неокличні

Речення складається – має!

та

Звірі готуються до зимівлі.

До чого?

Головне слово Залежне слово

Слова зв’язуються в реченні за змістом і граматично (за допомогою закінчення, закінчення і прийменника, або інтонації, порядку слів)

Який? Від чого?

Кленовий лист відривається від гілки

Головні члени речення

	Підмет	Присудок
Що означає	Предмет, про який говориться в реченні	Дію предмету чи що говориться про нього
Види	Простий	Складений
		Дієслівний		Іменний
На які питання відповідає	Хто? Що?	Що робить?		Який предмет? Що він таке? Хто він такий?
Чим виражається	Будь-якою частиною мови, але найчастіше іменником, займенником	дієсловом	Допоміжне дієслово + інфінітив	Дієслово – зв’язка +іменна частина (іменник, прикметник, займенник та інші)

Другорядні члени речення

	Додаток (дополнение)	Означення (определение)	Обставина (обстоятельство)
Що означає	Предмет, на який спрямована дія	Ознаку предмета	Місце, час, причину, мету, спосіб дії
На які питання відповідає	Кого? Чого? Кому? Чому? Кого? Що? Ким? Чим? Про кого? Про що?	Який? Чий?	Де? Куди? Звідки? Кому? Чому? Для чого? Як? Яким чином?
Чим виражений	Іменником, займенником та ін. частинами мови	Прикметником, займенником та ін. частинами мови	Іменником, прислівники, дієприслівниками, дієприслівниковими зворотами, та іншими частинами мови