Антигетьманське повстання

Державний професійно-технічний навчальний заклад

«Свеський професійний аграрний ліцей»

Тема уроку. Антигетьманське повстання і відновлення УНР.

з’ясувати державно-політичну діяльність Володимира Винниченка, Симона Петлюри;

дати уявлення про поняття «антигетьманське повстання», «Директорія», «Трудовий конгрес», «отаманщина»;

розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації, аргументовано висловлювати власну точку зору щодо поставленої проблеми, аналізувати та оцінювати діяльність політичних діячів часів Директорії; користуватися історичною термінологією, працювати в групах, складати таблицю; увагу, пам’ять, аналітичне та логічне мислення, видіялти головне і другорядне, вчити культурі спілкування;

виховувати інтерес до історії своєї держави, активну громадянську позицію та патріотизм.

Здобувачі освіти повинні знати:

причини падіння режиму П. Скоропадського і приходу до влади Директорії;

зміст понять «Директорія», «отаманщина»;

форми та основні ознаки національної державності часів УНР за Директорії.

Здобувачі освіти повинні вміти:

характеризувати внутрішню та зовнішню політики Директорії УНР;

визначати особливості внутрішнього та зовнішнього становища УНР часів Директорії;

давати визначення понять «Директорія», «отаманщина» «Трудовий конгрес»;

характеризувати перебіг антигетьманського повстання, державно-політичну діяльність Володимира Винниченка, Симона Петлюри;

аналізувати історичний матеріал та історичні джерела, робити висновки;

простежувати причинно-наслідкові зв’язки.

Основні поняття і терміни: Директорія, Трудовий конгрес, «отаманщина», Український національний союз.

Основні дати: серпень 1918 р. - створення Українського національного союзу (УНС), 14 листопада 1918 р. – створення Директорії,                              18 листопада 1918 р. – бій під Мотовилівкою, 26 грудня 1918 р. - відновлення Української Народної Республіки, 23-28 січня                1919 р. – Всеукраїнський Трудовий конгрес у Києві.

Обладнання: мультимедійний проєктор, мультимедійна дошка, персональні комп’ютери, роздатковий матеріал, індивідуальні картки з завданнями, підручник Пометун О.І. Історія України (рівень стандарту), 10 клас, ментальна карта «Директорія УНР. Трудовий конгрес», презентація «Отаманщина. Холодноярська республіка», відеоматеріал «Директорія УНР (укр.) ЗНО з історії України», зошити здобувачів освіти.

Тип уроку: комбінований

План уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Оголошення теми уроку.

ІV. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок здобувачів освіти.

V. Виклад та усвідомлення нового матеріалу

1. Антигетьманське повстання і відновлення УНР. Директорія.
2. Трудовий конгрес.
3. Отаманщина. Холодноярська республіка

VІ. Рефлексія нового матеріалу.

VІІ. Підсумки уроку, оцінювання здобувачів освіти.

VІІ. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Викладач роздає здобувачам освіти роздатковий матеріал: 1) Витяг із Статуту Українського національного союзу; 2) таблицю «Діяльність Директорії УНР»; 3) схему «Український національний союз»;

4) гіперпосилання гіперпосилання на платформу LearningApps.org (https://learningapps.org/watch?v=psgw3empc22) та QR-Cod

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

На платформі LearningApps.org здобувачі освіти виконують вправу «Перевірка домашнього завдання. Історія України. Українська держава Павла Скоропадського» протягом 3 хвилин.

Всеукраїнський хліборобський конгрес у Києві за участі понад 6 тис. делегатів () проголосив генерала  (Павла Скоропадського) гетьманом всієї України. На зміну УНР прийшла  (Українська держава), або Гетьманат. Вищим керівним органом Української Держави стала (Рада Міністрів) - виконавча та законодавча влада одночасно. Головою Ради Міністрів було призначено  (Федора Лизогуба). За гетьмана було налагоджено торгівельні відносини з  (Німеччиною) та Австро-Угорщиною, збільшено робочий день до  (12) годин, відновлено земства.

Після виконання завдання здобувачі освіти називають правильні відповіді.

Здобувачі освіти, які мають середній та низький рівні навчальних знань виконують завдання на індивідуальних картках (додатки 1, 2).

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

Використовується технологія «Підказка». На дошці висять фотоматеріали доби Директорії (додатки 3, 4, 5).

Розповідь викладача. М. Шаповал у своїй праці «Велика Революція                              і українська визвольна програма» стверджував «...повстання під проводом Директорії - ... друга Велика Українська Революція ... листопадова Українська Революція...». Ваше завдання розглянути фотоматеріали, що розміщені на дошці та проаналізувавши процитований фрагмент здогадатися про що піде мова на уроці. Ми також розглянемо, яку політику проводила Директорія УНР, і зможемо визначити її значимість для процесу державотворення в Україні.

Сьогодні будемо працювати з історичними джерелами, таблицею, схемою, відеоматеріалом, систематизувати й узагальнювати історичні факти, працювати в групах, висловлювати власну точку зору.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Використовується метод «Генератор ідей». Викладач ділить групу на пари. На дошці намальовано «!!!», здобувачам освіти пропонується дати відповідь на питання: «Які заходи П. Скоропадського призвели до антигетьманського повстання 1918 року?». Потім відбувається обмін інформацією в парах. Здобувачі освіти діляться один з одним відомими їм знаннями (2 хв). Далі кожна група по колу називає якийсь один факт, при цьому, не повторюючи раніше сказаного (складається список ідей). Всі відомості коротко у вигляді тез записуються викладачем (без коментарів), навіть якщо вони помилкові. Всі помилки виправляються далі, у міру освоєння нової інформації.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення нового матеріалу супроводжується демонстрацією ментальної карти «Директорія УНР. Трудовий конгрес» (https://lucid.app/lucidchart/adf8798e-eff8-4532-9e62-a44f1f0bfbbf/edit?invitationId=inv_581f33af-e524-437f-b0b4-5510cbbd46e6)

1. Антигетьманське повстання і відновлення УНР.

Розповідь викладача. В умовах кризи гетьманського режиму, що особливо загострилася восени 1918 року, в Україні активізувалися політичні партії і групи, які виступали за відновлення Української Народної Республіки. Ще у серпні 1918 року у Києві було створено Український національний союз (УНС), головою якого було обрано Володимира Винниченка.

Робота з історичним джерелом (додаток 6)

Витяг із Статуту Українського національного союзу

1.  Мета Союзу: а) утворення міцної самостійної Української держави;                      б) боротьба за законну владу на Україні, відповідальну перед парламентом; в) боротьба за демократичний виборчий закон у всі установи …; г) оборона прав українського народу і Української держави в міжнародній сфері [2, c.400].

Запитання до документу

1. Яку головну мету у своїй діяльності вбачав Український національний союз?

Робота зі схемою «Український національний союз» (додаток 7)

Здобувачі освіти опрацьовують схему та дають відповідь на питання

Український національний союз

Питання до схеми

1. У яких сферах УНС вимагав від П. Скоропадського змін?

2. Чому, на вашу думку, гетьман не пішов на зміни?

Розповідь викладача. В такій ситуації Павло Скоропадський вдався до зміни політичного курсу і почав шукати контактів з державами Антанти – Францією та Великою Британією. Знаючи про прихильність їхніх урядів до ідеї «єдиної і неподільної Росії». 14 листопада 1918 року гетьман опублікував грамоту про союз із небільшовицькою Росією в якій зазначалося: «… Нині перед нами нове державне завдання. Держави Згоди були приятелями єдиної Російської держави… На інших принципах, принципах федеративних повинна бути відновлена давня могутність і сила всеросійської держави. В цій федерації Україні належить зайняти одне з перших місць, бо від неї пішов порядок і законність краю… На тих принципах … повинна бути збудована майбутня політика нашої України…».

М. Шаповал у своїй праці «Велика Революція і українська визвольна програма» так описував «… а на це У.Н.Союз відповів: «Хай живе повстання! Хай живе українська революція проти диктатури поміщиків і буржуазії. Хай живе Українська Народна Республіка!» [1. С.120]. УНС оголосив про початок повстання проти влади гетьмана. Для керівництва ним у ніч з 13 на 14 листопада 1918 р. було створено тимчасовий орган – Директорію.

Робота з поняттям

(здобувачі освіти записують у зошит визначення поняття «Директорія». Викладач акцентує увагу здобувачів освіти, що дане поняття входить до програми ЗНО)

Директорія – тимчасовий революційний орган, створений для керівництва антигетьманським повстанням, а після його перемоги верховний орган влади відновленої УНР.

Розповідь викладача (під час розповіді здобувачі освіти записують основні дати у зошит). Очолив Директорію В. Винниченко, а до її складу увійшли                    С. Петлюра, А. Макаренко, Ф. Швець, П. Андрієвський.

Центром антигетьманського повстання стало місто Біла Церква, звідки планувалось розпочати наступ на Київ. Головною ударною силою – бригада Січових стрільців. 15 листопада 1918р., розпочавши виступ з м. Білої Церкви, повстанці вже наступного дня зайняли м. Фастів, загрожуючи Києву. Головним отаманом військ, що рушили на Київ було призначено С. Петлюру. Вирішальною подією в боротьбі Директорії з П. Скоропадським став бій під Мотовилівкою, що відбувся 18 листопада 1918 р., де війська гетьмана зазнали поразки. 14 грудня 1918-го, в Україні відбулася зміна влади. З 20 листопада розпочалась облога Києва. Революційні загони оволоділи частиною міста. Захопити все місто їм вдалось лише після досягнення домовленості з німецьким командуванням про вільний пропуск німецьких ешелонів за межі України. До ранку 14 грудня 1918 р. було роззброєно всі гетьманські загони на Печерську, захоплено Генеральний штаб. Гетьман Павло Скоропадський написав акт зречення влади: «Усім, усім по установам України, по військовим частинам. Я, Гетьман всієї України, протягом семи з половиною місяців усі свої сили клав на те, щоби вивести країну з того важкого становища, у котрому вона знаходилася. Бог не дав мені сили впоратися з цим завданням. Нині з огляду на умови, що склалися, керуючись винятково благом України, від влади відмовляюся. Павло Скоропадський, 14 грудня 1918 року, місто Київ». Гетьманський режим перестав існувати.

2. Директорія. Трудовий конгрес.

Розповідь викладача. 19 грудня 1918 року Директорія урочисто в’їхала до Києва, а 26 грудня вона проголосила про відновлення Української Народної Республіки та створення уряду, головою якого став Володимир Чехівський.

Своє бачення розвитку України Директорія сформулювала на двох Державних нарадах. На першій було оприлюднено «трудовий принцип» державотворення, за яким експлуататорські класи усувалися від управління. На другій нараді В. Винниченко сформулював три принципи державного будівництва Директорії: 1) скликання Трудового конгресу; 2) встановлення диктатури пролетаріату у формі рад; 3) запровадження військової диктатури.

Перегляд відеоматеріалу «Директорія УНР (укр.) ЗНО з історії України» (https://www.youtube.com/watch?v=_kvFAVhb78Q) та робота з таблицею «Діяльність Директорії УНР».

Викладач ділить здобувачів освіти на три групи, які переглядають інформаційний відеоматеріал щодо політичної, внутрішньої та зовнішньої діяльності Директорії УНР. Кожна група обговорює в середині своєї групи найважливіші події та заповнює відповідний розділ схеми «Діяльність Директорії УНР» (додаток 8), який відповідає певному напрямку діяльності . Кожна група презентує результати власної роботи, а інші групи записують відповідну інформацію у відповідну колонку таблиці. Таким чином дана таблиця буде заповнена колективно.

Розповідь викладача. Місцеві ради повинні були організувати вибори на Всеукраїнський Трудовий конгрес.

Робота з поняттям

(здобувачі освіти записують у зошит визначення поняття «Всеукраїнський Трудовий конгрес

Всеукраїнський Трудовий конгрес – вищий тимчасовий законодавчий орган УНР.

Розповідь викладача. Трудовий конгрес України проходив у Києві 23-28 січня 1919 р. Конгрес прийняв такі рішення:

вища влада має бути передана Директорії;

виконавчі функції має здійснювати Рада народних міністрів, яка підзвітна Трудовому конгресу, а спочатку між його засіданнями — Директорії;

влада на місцях переходила під контроль губернських і повітових трудових рад, що обиралися пропорційно від селянства та робітництва.

Конгрес доручив Директорії та Раді народних міністрів: здійснити земельну реформу шляхом передачі землі трудящому селянству без викупу; ліквідувати безробіття шляхом відновлення роботи промислових підприємств; організувати оборону незалежності республіки.

Під час роботи Конгресу між його учасниками виникли серйозні розбіжності, які зрештою й призвели до фактичного провалу його роботи.

3. Отаманщина. Холодноярська республіка

Розповідь викладача супроводжується демонстрацією презентації «Отаманщина. Холодноярська республіка» (https://docs.google.com/presentation/d/1paa5UY3cydKIHCfjldU7C5erTR9Xs8hX/edit?usp=sharing&ouid=107789365848285408577&rtpof=true&sd=true)

Розповідь викладача. Криза влади поглиблювалася особистим суперництвом між В. Винниченком та С. Петлюрою, який був призначений Головним отаманом військ. Він отримав право призначати інших отаманів. В умовах відсутності боєздатної армії, отаманами призначали будь-кого, хто міг командувати, мав зброю і виказував лояльність до Директорії. Вплив                           С. Петлюри невпинно зростав. Однак реальна влада на місцях належала виборним отаманам напівпартизанських загонів. Такі отамани отримували від Петлюри грамоти і кілька мільйонів українських карбованців. Деякі отамани переходили зі своїми загонами на бік більшовиків, інші не бажали визнавати будь-якої влади, крім власної. Таким чином в армії УНР зародилося явище, яке історики називають ‹‹Отаманщина››.

У спогадах сучасників фігурують імена близько 60 повстанських отаманів. Провідною верствою отаманщини стала українська інтелігенція. Більшість отаманів походили з інтелігенції. Наприклад, Д. Терпило (Зелений) був вчителем. Значна кількість отаманів походила з кадрових військових –                      Ю. Тютюнник, П. Болбочан, М. Горобець (слайди 1, 2, 3, 4, 5).

У 1918-1922 роках православний Мотронинський монастир став осередком українського повстанського руху проти загарбників (німецьких окупантів та російських «білих» і «червоних» інтервентів), який очолювали брати Чучупаки.

У зв’язку з переворотом, жителями села Мельники, на прохання ігумені, щоб вберегти монастир від пограбування, було створено загін самооборони Мотронинського монастиря під керівництвом Олекси Чучупака. До складу загону входило 22 особи.

Пізніше, у 1919 році, загін перетворився на полк, а Василя Чучупака було обрано командиром полку. Його брат Петро Чучупак став начальником штабу полку. Під час окупації України денікінцями полк брав участь у їхньому вигнанні із Черкас. Полк увесь час поповнювався, його чисельність досягала 2000 осіб (слайд 6). Згодом утворилася Холодноярська республіка, територія якої охоплювала понад 25 навколишніх сіл та мала близько 15-тисячну селянську повстанську армію. Головним отаманом Холодного яру був Василь Чучупак. Йому підпорядковувались отамани Г. Нестеренко-Орел, Т. Гладченко,                                 М. Мелашко, Сірко, Око, Чорний Ворон (Чорногузько), М. Голик-Залізняк,                   С. Вовк, О. Коцюбенко, Калюжний, Д. Канатенко, 1-й, 2-й Олександрівський полки (слайд 7).

Вплив Холодного Яру не обмежувалися лише Черкащиною. Владу Холодноярської республіки визнавали й прибережні села (вгору по Дніпру до Черкас: Рацеве, Тіньки, Боровиця, Топилівка, Сагунівка, Худяки, Бужин, Леськи та інші), чигиринські села, що розкинулися на берегах Тясмину (Погорільці, Чорнявка, Трушівці, Худоліївка та інші) (слайд 8).

Після загибелі Василя Чучупаки 12 квітня 1920 р., Холодноярську республіку очолив його заступник Іван Деркач. 24 вересня 1920 в Медведівці, відбулася нарада холодноярських отаманів, у ній узяли участь командири Степової Дивізії, отамани інших регіонів. На цій нараді Костю Блакитного було обрано Головним отаманом усіх повстанських загонів Холодного Яру й околиць. (слайди 9, 10).

Холодноярська республіка проіснувала до 1922 року, коли більшовики обманом заманили холодноярських отаманів у засідку (слайд 11).

В середині 1919 року С. Петлюра розпочав заходи, щодо створення боєздатної армії та боротьби з отаманщиною.

Робота з матеріалом підручника

Здобувачі освіти опрацьовують текст на сторінці 94 підручника «Отаманщина» в оцінці колишнього урядовця Директорії Бориса Мартоса» і дають відповідь на питання: «Чому отамани не бажали приєднуватись до Директорії?».

VІ. РЕФЛЕКСІЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Дидактична гра «Продовжи розповідь». У грі здобувачі освіти повинні по черзі переповісти одним реченням матеріал вивченої теми. Виграє той, чиє речення буде останнім, у той час як інші вже нічого не можуть пригадати.

VІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ, ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Розповідь викладача. Директорія, як тимчасова верховна влада, намагалась утримати свою владу і здійснити перетворення в державі і суспільстві, які б зміцнили Україну. Частково це їй вдалося, але не надовго. Національна політика Симона Петлюри, як отамана військ УНР була намаганнями свідомо творити державність українців.

Далі викладач оцінює роботу здобувачів освіти в ході уроку та виставляє їм оцінки.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал підручника на сторінках 91-95.

2. Скласти історичний портрет С. Петлюри.

Список використаної літератури

1. Шаповал. М. Велика революція і українська визвольна програма / М. Шаповал // В-во «Вільна спілка» і Український Робітничий Університет. – С.337.

2. Українська суспільно-політична думка в 20 столітті.: Документи і матеріали. – Б.м.: Сучасність, 1983. – Т. 1 – С.512

3. Гісем О. В. Історія України. 10-11 класи: Наочний довідник /О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — К.; Х.:Веста, 2007. — 152 с.

4. Власов В. С. Історія України : комплексне видання / В. С. Власов, С. В. Кульчицький, О. Є. Панарін. – Київ : Літера ЛТД, 2019. – 416 с. : іл., карти.