1
Практичне заняття у формі квест-детектива.
Історія України , 10 клас
«Людина в умовах тоталітаризму: приклад України. Євген Коновалець.
Політичне вбивство в Роттердамі 23 травня 1938 р.»
Мета: познайомити учнів з українським національно-визвольним рухом 30-х рр. ХХ ст. та його лідером Є. Коновальцем, розкрити зміст його переконань та діяльності, з׳ясувати тактику та стратегію боротьби, форми боротьби сталінського тоталітарного режиму з політичними опонентами;
розвивати вільне володіння державною мовою та громадянську компетентність учнів: вміння виокремлювати важливі для громадян України події, пояснювати, як вони впливають на життя, указувати на благородні / ганебні вчинки історичних осіб, пояснювати мотиви свого ставлення до таких вчинків, осмислювати зв’язки між історією і теперішнім життям;
розвивати вміння працювати з історичними джерелами, аналізувати історичний матеріал, сприяти розвитку критичного осмислення історичних подій;
виховувати учнів у дусі патріотизму, готовності захищати незалежність своєї Батьківщини , несприйняття режиму тоталітаризму, утвердження власної гідності, формування цінності свободи і прав людини, усвідомлення своєї належності до українського народу, вироблення відповідального ставлення до власної діяльності та діяльності інших;
Створити освітній, розвивальний і виховний простір таким, де навчання через гру дасть можливість учням розкрити свій творчий потенціал
Очікувані результати:
Учні будуть знати:
- історичні умови формування ідейних течій українського руху в західноукраїнських землях;
- історичні факти про діяльність засновника УВО та ОУН Євгена Коновальця та розправу сталінського тоталітарного режиму з ним.
Учні будуть уміти:
– аргументувати особисті судження щодо діяльності Української військової організації, Організації українських націоналістів; розуміти природу комуністичного тоталітарного режиму;
– складати характеристику, висловлювати аргументовані судження щодо історичного діяча Євгена Коновальця,
Тип уроку. Урок-детектив
Основні поняття. Українська військова організація, Організація українських націоналістів, націоналізм, нація, національно-визвольний рух .
Основні історичні особи. Євген Коновалець
Обладнання. Мультимедійна дошка, презентація
Мотивація навчальної діяльності
Учитель.
Переглядаючи біографію Є. Коновальця, завжди згадуєш відоме прислів’я: «Світ належить молодим». У часи революцій, збурень хто, як не молодь, з юнацьким максималізмом, певним радикалізмом активно включається в ці процеси.
З учительської сільської родини, студент юридичного факультету Львівського університету, з 22 років уже лідер українського студентського руху. Він не був професійним військовим , але у 26 років очолив Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців – одну з найбоєздатніших частин армії УНР, у 29 років – Українську військову організацію, у 38 років – обраний головою проводу ОУН.
Так буває в історії: час породжує попит на такі особистості, як Євген Коновалець. Колись вчорашні селюки, міщани ставали маршалами Французької імперії і громили європейські армії. То і Євген Коновалець був із тієї плеяди. Це була постать справжнього отамана, природженого командира й організатора. Про останній день його та про все життя Євгена Коновальця ми будемо говорити сьогодні.
СФОРМОВАНІ ГРУПИ, які підготували свої виступи:
СЛОВО НАДАЄТЬСЯ «ПРЕСІ»:
Червоним кольором позначено місце вбивства
1) Кореспондент видання «Нуве Ротердамс ” у цей день написав: “Вранці 23 травня 1938 року у Роттердамі пройшов дощ, але до полудня погода прояснилася. День був теплим та сонячним. Близько 12.30 на вулиці Коолсінгел, поблизу готелю «Атланта», чоловік затримався на хвилину біля кінотеатру "Люм'єр", розглядаючи афішу нового фільму. У цей момент кілька перехожих побачили великий клуб диму, що стрімко піднявся на висоту кількох метрів над тротуаром, а за мить почули короткий, гучний вибух, що нагадував розрив важкого артилерійського снаряда в повітрі. Перехожі побачили криваву масу, ноги і руки, що летіли, тулуб, який пролетів метрів 20 і впав на дорогу. Вони зазнали шоку від важкої вибухової хвилі повітря, ледве утримуючись на ногах.
Один пан падає, одяг його горить. Публіка стояла як вкопана, а потім людей охопила страшна паніка, вони хаотично розбігалися. З усіх боків на вулицю летіли шибки. Через секунди, коли паніка вляглася, люди кинулися до постраждалого перехожого , чий одяг палав, і віднесли його до найближчого кафе. Був ще один потерпілий ..
2)Незабаром на місце вибуху прибули поліцейські, пожежники та карета швидкої допомоги міської медичної служби. Двох поранених перехожих та останки вбитого відвезли до найближчого шпиталю. Пожежа була загашена.
Поліція перекрила тротуар у радіусі кількох метрів від місця вибуху, відгородивши його від публіки. Також була перекрита проїжджа дорога у західній частині вулиці Колсінгел. Залишки вибухового пристрою та особисті речі загиблого були зібрані як речові докази. Серед останніх поліцейські виявили просочену кров'ю візитну картку готелю «Централь», фальшивий чехословацький паспорт на ім'я Йозефа Новака, директора торгової фірми.
Готель «Централь»
СЛОВО ПОЛІЦІЇ:
1)ЩО ПЛАНУЄ РОБИТИ ПОЛІЦІЯ?
Поліцейські одразу ж обшукали кімнату «Йозефа Новака» , де вони знайшли
1. Друкарську машинку.
2. Невелику валізу з україномовною антибільшовицькою літературою.
3. На стільці для ліжка — невелике розп'яття.
ПЕРШИЙ ВИСНОВОК ПОЛІЦІЇ: вбитий - український націоналіст.
2) У готелі було встановлено спостереження. Портьє був попереджений.
Приблизно через дві години після вибуху в готелі «Централь», де винаймав кімнату покійний, з'явився ще один іноземець, який, не знаючи нічого про те, що сталося, запитав у портьє про Но- вака. Незабаром цей відвідувач опинився у поліцейській дільниці. Іноземець, який видав себе за громадянина Чехословаччини Владислава Бора і потрапив до рук поліцейських, був насправді довіреною особою Євгена Коновальця 32-хрічним Ярославом Барановським, але свого прізвища не називав. Швидко встановивши той факт, що паспорт цієї людини є підробленим, поліцейські проте протягом цілого дня не могли добитися від затриманого жодних відомостей. Лише ввечері наступного дня, коли його доправили до шпиталю та продемонстрували останки вбитого «Новака», він вигукнув: «Це вождь Організації Українських Націоналістів — полковник Євген Коновалець».
3) Цього виявилося достатньо, щоб нідерландська поліція переконалася у повній невинності цієї людини і навіть пішла на співпрацю з нею . Особу вбитого було встановлено. Також поліція встановила, що потерпілий перед смертю в ресторані готелю “Атланта” зустрічався з товаришем -українським націоналістом.
4) 8 травня 1938 р. в останню путь його провели дружина Ольга, кілька колег-оунівців та консул Литви Петер Пенн (покійний мав литовське громадянство). Присутні на похороні говорили, що ця могила – тимчасова. Коли Україна здобуде незалежність, Коновальця неодмінно перепоховають на батьківщині (чого досі не відбулося). Литовське представництво у Нідерландах покрило витрати на поховання.
Наступного дня після похорону в Роттердам прибули брат покійного, Михайло, та сестра дружини Коновальця О. Федак зі своїм чоловіком Андрієм Мельником, який незабаром став наступником загиблого голови ОУН.
СЛОВО СЛІДЧИМ
Слідчі назвали 4 можливих організатори вбивства:
1) радянські спецслужби; по-перше, українські націоналісти вороже ставилися до радянської влади, по-друге, припускалося, що вони принаймні намагалися співробітничати з нацистами, було відомо про зустрічі Є. Коновальця з А. Гітлером; деякі члени ОУН пройшли курс навчання у нацистській партійній школі у Лейпцигу, деякі закінчили німецьку розвідшколу в Данцизі. 28 травня 1938 року українська газета «Свобода», що видається в США, вийшла з величезним заголовком на першій шпальті: «Євгена Коновальця вбито радянським агентом». Джерела газети припускали, що радянський агент непомітно підклав Коновальцеві вибуховий пристрій під час зустрічі з його товаришем – українським націоналістом у готелі «Атланта».
2) висловлювалася підозра, що з Є. Коновальцем суперничало угруповання українців, що виступало за зміну лідера ОУН, очолюване Степаном Бандерою;
3) можливо, організаторами були поляки – вони зробили це як помсту за загибель голови польського МВС Броніслава Перацького, убитого українськими націоналістами з ОУН у 1934 р.;
4) ) Коновалець впав від руки німецького агента, бо Гітлер і лідери гестапо вирішили, що ватажок ОУН Коновалець знає дуже багато секретів німецького уряду.
Перевірялися усі версії, але головною вважалася перша.
СЛОВО ЕКСПЕРТАМ – ІСТОРИКАМ
ДОПИТ СВІДКІВ
СЛІДЧИЙ та Я. БАРАНОВСЬКИЙ. ДОПИТ СВІДКА ЯРОСЛАВА БАРАНОВСЬКОГО
Я.Барановський
З ким мав намір у цей день зустрітися Є. Коновалець?
-Я ,Барановський Я., добровільно буду співробітничати зі слідством. Мені відомо, що Коновалець у день своєї загибелі мав намір зустрітися з кур'єром-радистом з радянського судна, що час від часу з'являвся в Західній Європі, однак я невпевнений у тому, що вони зустрілись: коли Коновалець ішов вулицею за хвилини до вибуху, поряд із ним нікого не було. Гостя я знаю. Це надійний український націоналіст з УРСР з документами на Павла Грищенка, але називали його Павлусь Валюх.
Що відомо про цього українського націоналіста?
- Представляючись членом підпільної української націоналістичної організації, що діяла на території УРСР, Валюх систематично зустрічався з головою Проводу ОУН у різних європейських містах. Поступово відносини між Валюхом та Коновальцем переросли у дружні. Вони з ним разом навіть у лазню ходили у Відні.
-Скільки років Валюху?
-Він молодий, йому років 30. Коновалець ним опікувався як майбутньою опорою в Україні. У Коновальця була їхня спільна фотографія, спробуйте її знайти.
-Як вони познайомились?
Познайомилися вони у 1935 – 1936 роках . Хтось із наших представив Валюха як свого племінника, як комсомольця , розчарованого в радянській владі. Коновалець розпитував його про все з великою пристрастю, взяв Валюха під свою опіку. Вони вдвох тинялися містом. Одного разу Коновалець навіть повів його на спектакль до Берлінської опери, Валюх супроводжував його в інспекційних поїздках до Парижа та Відня з метою перевірки стану справ в українських емігрантських колах, що підтримували його. Приїжджаючи в Європу, Валюх завжди привозив Коновальцу в подарунок коробку шоколадних цукерок з України.
-Чому Коновалець почав йому довіряти?
-Коновалець мені розповідав про різні випадки. Наприклад, про такий. Будучи в Парижі, Коновалець запросив Валюха на могилу Симона Петлюри, вбитого в 1926 році Самуїлом Шварцбардтом. Його супутник витяг з кишені носову хустку і загорнув у неї жменю землі з могили Петлюри. У відповідь на подив Коновальця Валюх сказав: «Цю землю із могили Петлюри відвезу до України. Ми на його пам'ять посадимо дерево і доглядатимемо його». Почувши це, Коновалець був у захваті. Цей випадок зміцнив його дружні почуття та довіру до Валюха.
ДОПИТ ОФІЦІАНТА з ГОТЕЛЮ «АТЛАНТА»
Готель «Атланта»
Цікавими були показання офіціанта з ресторану готелю “Атланта”, звідки вийшов Коновалець в останні хвилини життя.
-Що ви пам’ятаєте про цього свого клієнта та його співрозмовника?
-Я добре запам'ятав відвідувача, котрий згодом виявився Євгеном Коновальцем. Він був один. Коновалець сів за столиком біля вікна і, замовивши склянку хересу, почав спостерігати за
жвавим вуличним рухом. Незабаром об 11:50 його побачив чоловік, що прогулювався по
провулку біля ресторану «Атланта». Чоловік увійшов до ресторану, підсів до Коновальця, розмова була нетривала. Коли я підійшов до другого відвідувача, той, перш ніж замовити пиво, нахилився і почав поправляти шнурівки на черевиках. Очевидно, він хотів, щоб я не запам'ятав його обличчя. Але я запам’ятав і можу описати його зовнішність: самовпевнена постава, вік близько 30—35 років, 1,70 — 1,80 метрів на зріст, педантично одягнена і гладко поголена людина. Крім цих деталей, я запам’ятав зрослі важкі брови, зачесане вгору темне волосся, темно-карий колір очей і дивний акцент, гість з Коновальцем розмовляли німецькою.
Гість вручив Коновальцю подарунок: коробку шоколадних цукерок, оформлену в українському стилі, коробка, яку передали Коновальцю, була велика і схожа на коробку для взуття. Гість, поклавши її на столик поряд із Коновальцем, сказав, що йому зараз треба повертатися на судно. Вони потиснули один одному руки, і гість вийшов, розплатившись за пиво.
СЛОВО ПОЛІЦІЇ
1)Наступного дня поліція знайшла фото Валюха. Це випадкове фото, на якому було зняті Коновалець та Валюх, було зроблено вуличним фотографом у Берліні за кілька років до подій травня 1938 року.
Дійсно, чоловіку 30—35 років, 1,70 — 1,80 метрів на зріст, педантично одягнена і гладко поголена людина. Зрослі важкі брови, зачесане вгору темне волосся, темно-карий колір очей.
Після виявлення фотографії поліцейські у супроводі Барановського почали трясти в порту всі радянські кораблі. Були перевірені екіпажі, намагалися знайти людину, зафіксовану на фотографії, яка була в їхньому розпорядженні.
2)Поліція встановила, що на початку лютого 1938 року з радянського порту Мурманськ вийшов морський вантажний пароплав "Шилка" у багатомісячне плавання, крім команди, вирушили також дві сторонні особи, щодо яких капітана суворо попередили: виконувати всі їхні вимоги. Першим був Валюх, який значився під іншим прізвищем і вважався радистом корабля. З Норвегії телефоном Валюх домовився з Коновальцем про зустріч на 23 травня. І ще. "Шилка" давно вже була у відкритому морі, повертаючись у Росію. Стало відомо, що Валюха на судні не було.
Пароплав «Шилка»
Убивцю так і не було знайдено.
СЛОВО ОРГАНІЗАТОРАМ ТА ВИКОНАВЦЯМ
П.Судоплатов В.Лебідь
Уродженець Мелітополя, він до 1933 року мешкав в Україні і вільно володів українською мовою. Був ще один нюанс, чому зупинилися саме на цій кандидатурі - Судоплатов мріяв помститися за старшого брата - червоноармійця, який під час громадянської війни поблизу Житомира загинув у бою з кавалерійським загоном Коновальця. Судоплатова призначили до Іноземного відділу ОГПУ. Далі було 8-місячне навчання: він інтенсивно вивчав німецьку, опанував прийоми рукопашного бою, навички ефективного володіння зброєю.
2) Контакт з Коновальцем він встановив. Судоплатов повертається до СРСР. У Москві звітує перед наркомом внутрішніх справ Миколою Єжовим. Той знову повів агента до Сталіна.
3) Другим, хто плив на «Шилці», був Олександр Тимашков, нібито комірник, а насправді спеціаліст відділу оперативно-технічних засобів НКВС. Він розробив "презент" для Коновальця – вибуховий пристрій у вигляді коробки цукерок, оформленої в українському стилі. Вдалося створити такий пристрій, в якому годинниковий механізм не треба було приводити в дію спеціальним перемикачем - вибух автоматично відбувався рівно через півгодини після переведення коробки з вертикального положення в горизонтальне. Таким чином, Судоплатову слід було тримати коробку в вертикальному положенні у великій внутрішній кишені піджака, а під час передачі Коновальцю повернути її горизонтально. За півгодини наступної роботи годинникового механізму Судоплатов мав устигнути попрощатися з майбутньою жертвою, залишити місце зустрічі та приступити до відходу з місця акції. А якби план був би розкритий? А якщо поряд буде Барановський? А якщо не вдасться швидко піти ? З Судоплатовим провели понад вісім годин, обговорюючи різні варіанти його відходу. Йому вручили сезонний залізничний квиток, дійсний на два місяці на всій території Західної Європи, фальшивий чехословацький паспорт і три тисячі доларів США, а також порадили обов'язково змінити свою зовнішність після відходу із зустрічі, купивши в найближчому магазині плащ та капелюх.
У Москву Судоплатов відправив шифровану записку: «Подарунок вручено. Посилання зараз у Парижі, а шина автомобіля, яким я подорожував, лопнула, поки я ходив магазинами. У Москві сказали: «Ідеально проведена операція, Судоплатов був народжений для таких операцій».
Значного ворога радянської влади було ліквідовано.
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ . УЧИТЕЛЬ: «ЧИ ДОСЯГЛИ ЦІЛІ ВБИВЦІ? КОРИСТУЙТЕСЯ ВИСЛОВАМИ І ЗРОБІТЬ ВЛАСНЕ АРГУМЕНТОВАНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ»
«Навіть знищивши Голову ПУН, Совєти не зуміли знищити саму Організацію, і це вони відчули під час Другої світової війни, коли націоналісти розгорнули свою діяльність як політичну, і військову», — писав Дмитро Андрієвський у статті «Навколо Роттердама».
Тієї ж точки зору дотримувався Микола Лебідь, у своїй книзі «УПА» він наголошував, що вбивство Коновальця лише спонукало українське підпілля до подальших дій.
Степан Бандера 25 травня 1958 року, виступаючи на могилі Коновальця в Роттердамі, зазначив: «Знищити Організацію Українських Націоналістів, зупинити її боротьбу не вдалося навіть більшовикам навіть вбивством її Вождя», що «визвольна боротьба продовжується».
Література
4.Лук’янюк Володимир. Вбивство Євгена Коновальця. — Режим доступу : https://www.jnsm.com.ua/h/0523T/
5.Кульчицький С.В. Історія України: довідник / С.В. Кульчицький, Ю.А. Мицик, В.С. Власов.— К.: Літера ЛТД, 2015. — 544 с.
6.Організація українських націоналістів. . — Режим доступу : http:// uk.wikipedia.org/wiki/
http://militera.lib.ru/memo/russian/sudoplatov_pa/index.html9.
9. Терещук Галина. Євген Коновалець – творець ОУН. 130 років від дня народження полковника. — Режим доступу : https://www.radiosvoboda.org/a/oun-konovalets-bandera-ukrayinski-nationalisty/31303880.html#:~:text=14%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94%20130%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2,%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC.