Примусова праця у Третьому Рейху. Трагедія ув’язнених унімецьких концтаборах та їх доля
Примусова праця у Третьому Рейху — масовий вивіз робочої сили до Третього рейху
18 січня 1942 року з харківського вокзалу в німецький Кельн відправився ешелон з українцями - перша партія висококваліфіковани робітників.
Які на заводах Третього рейху повинні були викувати йому перемогу над Радянським Союзом.
До кінця війни 1117 українців перетворяться в 2,5 мільйона, 100 тисяч яких назавжди залишаться лежати в чужій землі.
У червні 1941 року, коли радянська армія терпіла поразки та відступала, питання остарбайтерів взагалі не стояло на порядку денному.
Але осінь 1941 року внесла свої корективи в плани нацистів. Бліцкриг було зірвано.
Німецька промисловість почала давати перші збої - не вистачало робочих рук.
Спочатку проблему намагалися вирішити за рахунок військовополонених.
Однак тільки за грудень у трудових таборах померло понад півтора мільйона в'язнів.
Тоді нацисти вирішили залучити до роботи населення окупованих територій.
Взимку 1941-1942 років у великих промислових центрах України - Києві, Харкові, Дніпропетровську німці масово зганяли людей в кінотеатри.
На екранах на повну крутили агітаційні фільми.
Тільки пропагандистських фільмів з прицілом на ту чи іншу спеціальність було створено понад двадцять.
Нацистам вірили, тому що пропагандистська машина Геббельса працювала щосили.
Перший ешелон, який 18 січня 1942 року рушив з Харкова в Кельн, був заповнений виключно добровольцями.
У березні 1942-го нацисти зрозуміли, що потік добровольців остарбайтерів з десятків тисяч скоротився до декількох сотень чоловік.
Тому вирішили вивозити населення окупованих територій на роботу до Німеччини примусово.
З робітниками тепер не церемонилися. При небажанні їхати в Німеччину розстрілювали на місці. А в Рейху відразу ж кидали на найжахливіші роботи.
Дякую за увагу!
Реєструючись, ви погоджуєтеся з угодою користувача та політикою конфіденційності.
«На Урок». Освітній інтернет-проект