АНТОНОВЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА

У селі Антонівці Шумського району  у лісі в кінці жовтня 1942 року сформувались перші військові відділи ОУН під командуванням Крука (Іван Климишин ) , а у березні 1943 році там постав штаб «армії без держави» , штаб   УПА Південь , яким командував Олійник Петро (Еней).

У ці часи це урочище мало дуже промовисту назву- « АНТОНОВЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА».

В антоновецькому лісі вирувало повнокровне господарське життя — з’явилися млин, хлібопекарня, м’ясопереробний і шевський цехи, цех із виробництва мила , швейна та бондарська майстерні , які обслуговували повстанців. Діяла школа медсестер-санітарок , які по закінченні навчання лікували поранених і тифозних , неподалік була школа підстаршин УПА та курси радистів. У сусідньому селі Іловиці організували шпиталь . Жіноцтво заснувало Український Червоний Хрест (УЧХ), який відіграв важливу роль у повстанському русі.У серпні 1943 року на ліквідацію Антоновецького табору УПА було кинуто дивізію СС та авіаційний підрозділ і значну частину штабу було знищено….

22 - 25 квітня 1944 р. неподалік села Антонівці , на кордоні сучасних Рівненської та Тернопільської областей , відбулася велика битва між УПА і внутрішніми військами НКВС , яким допомагали фронтові частини Червоної армії . Українських повстанців було близько 5000. Із них - біля 1 500 мобілізованих в УПА селян , а 3 500 — вояків регулярних бойових відділів УПА . Сили військ НКВС та армійських підрозділів були значно чисельніші - 35 000 солдатів . Сюди належали чотири бригади, полк кінноти , 15 танків, були використані авіація , бронепоїзд . Енкаведисти мали семиразову перевагу . Після закінчення війни війська НКВС на території Тернопільщини потроїли свою чисельність. У пошуках повстанців використовували собак , солдати ходили з довгими металевими щупами для виявлення криївок . Влада почала арешти молоді та відправку її на примусові роботи на Донбас. Валки арештантів по 100 - 150 осіб ішли на збірні тюремні пункти в Кременець та Львів. Восени 1946 р. село Антонівці повністю знищили. У 1952 р. село зникло з карти УРСР. 29 квітня 1990 року, село Антонівці на Тернопільщині було визнане «офіційно відновленим» після розгрому 1946 року. У 2001 році тут , згідно зі статистичними даними  проживало лише 24 особи . 11 лютого 2010 року на сесії Тернопільської обласної ради депутати прийняли рішення визнати реабілітованими депортованих мешканців села Антонівці.

Щорічно  у День Святої Покрови проводять заходи щоби дозволити учасникам поринути в атмосферу повстанського  життя і пройти тими стежками, якими ходили вояки УПА.

Тут розміщено  приміщення штабу-музею , на стіні якого розміщено портрети Степана Бандери та Романа Шухевича. Всередині музей вражає своєю наповнюванністю матеріалів , дивлячись на які, немов би, переносився в реалії цих днів. Неподалік штабу- музею вдалині розташована дерев'яна капличка, де у День Покрови священники Шумського благочиння ПЦУ звершують відправи.

Трохи лівіше від каплиці бачимо дорогу , що веде на повстанський цвинтар, де під хрестами кольору берези вічним сном спочивають Герої.

Нехай же Господь Бог упокоїть в оселях праведних козаків , воїнів УПА , новітніх героїв України , які віддали своє життя за вільну Україну , подає здоровя і довгий вік тим , хто вижив у цій боротьбі і продовжує боротись з московською ордою сьогодні  тут, хто відстоює  євопейські цінності , хто бореться і молиться за щасливе завтра свої дітей ,внуків і нас з Вами…

Молімо щиро Господа Бога про це…

Петро БОЙКО, вчитель історії, священник ПЦУ