Аплікація як спосіб самовираження та фантазії дитини з порушеннями зору на уроках трудового навчання в початкових класах

Аплікація як спосіб самовираження та фантазії дитини з вадами зору на уроках трудового навчання в початкових класах

Дерев’янко Олена, вчитель початкових класів ССЗОШ-І № 23

В навчанні дітей з порушеннями зору відіграє велику роль формування дотикових розрізнень. Результати досліджень дотику зрячих і незрячих довели, що постійна необхідність користуватися дотиком у пізнавальній та трудовій діяльності сприяє зниженню порогів тактильних відчуттів у сліпих у порівнянні зі зрячими.

Здатність шкіряного аналізатора до тонкого аналізу зовнішніх явищ виробляється в результаті досвіду. Це має принципове значення для пізнавальної та трудової діяльності дітей з вадами зору.

Взаємозв’язок тактильних відчуттів з кінестезією робочих рухів людини є постійний і закономірний внутрішній зв’язок, що утворює специфічний для людини вид відображення – активний дотик. До того ж розвиток дрібної моторики позитивно впливає ще і на розвиток мовлення.

Заняття аплікацією сприяють формуванню у дитини просторових уявлень та просторової орієнтації дитини, що є необхідним для подальшого навчання. Заняття можна розпочати з дослідження геометричних фігур, з яких складаються різні орнаменти і композиції. Спочатку різноманітність фігур, якими оперують діти, повинна бути мінімальною.

Аплікацію на фланелеграфі виконують незрячі діти, який виготовляється з прямокутного листка картону, обшитого фланеллю або використовується листок ворсистого паперу. Для самостійного виконання сліпими дітьми аплікацій важливо навчити їх орієнтуватися на фланелеграфі, тобто знаходити середину, ліву, праву сторони, нижній, верхній краї, кути, навчити їх показувати напрямки зліва – направо, зверху – вниз. Потім за завданнями вчителя діти вчаться вкладати геометричні фігури у вказані місця фланелеграфа. Далі можна перейти до побудови з двох геометричних фігур окремих об’єктів: сніговика, ялинку, огорожу тощо.

На наступному етапі окремі об’єкти з’єднуються у композиції. Наприклад, будиночок з огорожею і поряд ялинка. Ці заняття корисно чергувати з вправами на викладання геометричних фігур візерунків і орнаментів. Дітям потрібно пояснити, що орнамент – це візерунок, який прикрашає краї килима, тканини, панелей будинків і складається з повторення однакових деталей.

Слово «аплікація» походить від латинського слова «прикладання». Аплікація – один із видів образотворчого мистецтва, який складається із вирізання та приклеювання окремих фрагментів на основу (фон).

Аплікація із паперу – один із найдоступніших способів створення художніх робіт. Розрізняють декілька видів аплікацій:

• предметна – окремі зображення, наприклад, машинка, листочок, фігурка тварини;
• сюжетна – відображає сукупність подій та дій;
• декоративна – чудово виглядає та дозволяє створювати орнаменти, візерунки та ін.

Найпершим видом аплікації були силуети, вирізані із чорного паперу. Цей вид мистецтва зародився в Китаї, трішки пізніше появи паперу. Велику популярність отримали віконні візерунки. Також створювалися силуети різних богів, героїв тощо. Вирізання силуетів було модно в Росії в XVIII-XIX ст. До цього творчого заняття приєдналося навіть дворянство. Російські дворяни навіть прикрашали «силуетними» картинами свої будинки.

Для виконання аплікації нам знадобиться папір як основний матеріал. Відомо більш ніж 600 видів паперу. Для успішної роботи з папером слід знати певні його особливості, що допоможе правильно його підібрати.

        Глянцевий папір. Як правило, він яскраво розфарбований, легко ріжеться та добре приклеюється. З таким папером легко видаляти залишки клею. Настільний папір – достатньо плотний та розфарбований в м’які матові відтінки. Його використовують як для створення фона майбутньої аплікації, так і для вирізання окремих фрагментів. З таким папером слід працювати обережно, так як на ньому можуть залишатися плями від води та клею. Мармуровий папір – тонкий, блискучий, застосовується для вирізання орнаментів, візерунків, ваз, букв. Клей на ньому плям не залишає. Бархатний папір – дуже красивий, має насичені відтінки та приємну поверхню. Особливість полягає в тому, що він погано ріжеться на згибах. З нього краще всього вирізати окремі фрагменти. Для приклеювання слід використовувати синтетичний або казеїновий клей. Неможна сильно терти цю поверхню, так як можуть утворитися вм’ятини. Малюнок наноситься лише на зворотній бік паперу. Під час роботи необхідно слідкувати, щоб на лицьову сторону не попадав клей, який потім практично неможливо видалити, не пошкодивши папір. Прекрасно підходить для вирізання заголовків, цифр. Шагренєвий папір – буває різним по товщині і нагадує зім’ятий папір. Застосовують для вирізання стовбурів дерев, землі, гілочок. Тиснєвий папір -  плотний з рельєфним малюнком. В аплікації його застосовують в основному для зображень будівель, кошиків, меблів, букв, цифр. Бронзовий та сріблястий папір – отримується за допомогою покраски фарбою. Такий папір не можна згибати, тому що він легко ламається . Добре підходить для новорічних подарунків. Чертильний папір. Картон – це плотний папір, товщина якого буває різною. Картон застосовують у якості основи для більш тонкого паперу, в якості шаблонів, трафаретів. Він прекрасно підходить для виготовлення різних поробок: коробок, сувенірів та ін. Листи картону можуть бути як білими, так і кольоровими. Інколи можна використовувати коробки з-під чаю, або цукерок. Гафрований картон – зазвичай використовують для виготовлення коробок для побутових предметів та електроніки. Складається з двох слоїв, між якими знаходиться гафрований шар, який як раз і знадобиться для творчості. Сам же картон – матеріал ламкий та хрупкий.

Далі знадобляться ножиці для роботи з папером. Їх повинно бути як мінімум двоє: великі та малі. Великі ножиці – довжиною від 14 до 20 см з прямими та закругленими кінчиками для вирізання великих елементів. Маленькі ножиці довжиною 6-10 см. З гострими кінчиками для вирізання дрібних деталей. Канцелярський ніж з тонким лезом може знадобитися для прорізання контурів всередині деталей. Працювати з ним слід дуже обережно, під наглядом дорослих!

Клей обов’язково знадобиться для виконання аплікацій. Від властивостей обраного клею залежить якість роботи, її зовнішній вигляд та прочність. Клей повинен швидко висихати та добре приклеювати, не залишати плям та не змінювати колір паперу. Для роботи можна використовувати самостійно виготовлений клейстер, який варять із картопляного чи кукурудзяного крохмалю чи низькогатункового борошна. Його можна використовувати лише протягом 6-10 год, після чого він втрачає свої властивості. Він безпечний для дітей. Кисть – це прилад за допомогою якого зручно наносити на деталі аплікації клей або клейстер. Розмір кисті залежить від величини елементів. В запасі завжди слід мати 2-3 кисті різного розміру. Для великих поверхонь добре використовувати флейци.

Флейц – це широка пласка кисть. Після роботи кисті треба ретельно промити під струменем води та просушити. Щоб клей не капав на робочу поверхню, необхідно використовувати підставку під кисть, яку можна виготовити із паперу самостійно. Клей та клейстер добре наливати  в невелику керамічний чи пластиковий посуд, який після роботи необхідно вимити, щоб клей не присох.

Серветка із м’якої тканини – сухі та вологі. Вологі потрібні, щоб витирати руки від клею або клейстеру. Сухі знадобляться для промочування наклеєних деталей та видалення залишків клею з поверхні. Завжди слід використовувати чисті серветки, щоб не з’явилися неочікувані плями, які можуть зіпсувати всю роботу. Для складання ескізу аплікації потрібні прості олівці м’які та твердо-м’які. Олівці завжди повинні бути гарно наточені, для того, щоб контури були тонкими та чіткими.

Для готових робіт можна завести картонну папку, а для дрібних відрізків паперу спеціальну коробку, де вони зберігатимуться до нової творчої роботи. Цілі листи кольорового паперу краще зберігати окремо. Якщо ви організовуєте своє робоче місце, то у вас все повинно бути під рукою.

 Все необхідне для роботи готове, тепер лише залишилося засвоїти нескладну техніку аплікації з паперу. Але хоч техніка і проста в своєму виконанні, але вимагає охайності та посидючості. Робота над аплікацією підпорядковується певній послідовності, яку необхідно дотримуватися, щоб кінцевий результат задовольнив творця та здивував оточуючих. Для початку необхідно вибрати сюжет, потім скласти ескіз. Після чого підбирається папір, вирізаються необхідні деталі, які спочатку розкладаються на основу, а лише потім приклеюються. Готову роботу обов’язково слід просушити.

Сюжет для аплікації можна узяти звідки хочеться: це можуть бути фотокартки, листівки, дитячі розмальовки. Можна використовувати святкову тематику для виготовлення листівок, де використовуються атрибути того чи іншого свята.

Предметні аплікації можуть виконуватися і без ескізу, достатньо лише вирізати кольорові елементи та наклеїти їх на основу.

Сюжетні аплікації потребують роботи над кожною деталлю. Ескіз в цьому випадку виконується простим олівцем в натуральну величину. Обов’язково слід спершу розкласти всю композицію на фоні без клею, для того щоб визначити положення деталей та послідовність наклеювання. Дуже важливо дотримуватися пропорцій та величини зображення. Особливо чітко слід перенести всю композицію на основний фон.

Коли сюжет готовий, необхідно підібрати папір. Завжди слід пам’ятати про підбір кольорів. Головне завдання аплікації – це знаходження гармонійних та виразних поєднань кольорів. Композиції можуть бути як однокольоровими, так і багатокольоровими.

Вирізання. Успіх виконання аплікації також залежить від того, на скільки вирізані всі деталі, тому кожну деталь вирізати слід чітко, охайно, не викривляючи форму. Лінії повинні бути рівні та гладкі. При вирізанні окремих деталей слід економно використовувати папір, а отримані обрізки можуть знадобитися в наступних роботах.

Тим, хто тільки починає оволодівати технікою аплікації, краще всього почати з виготовлення предметних картин, для яких необхідно вміти лише вирізати деякі прості деталі.

Всі оточуючі нас предмети умовно можна розділити на симетричні та несиметричні. Прикладом симетричних форм для аплікації можуть слугувати вази, листя дерев, метелики. Несиметричними формами можна назвати силуети риб, машин, птахів, тварин та ін.

Щоб вирізати симетричні або несиметричні фігури, необхідно оволодіти певними навичками вирізання. Для початку слід підібрати якусь легку форму. Наприклад, щоб вирізати ялинку, береться трикутник, сонечко – круг та т.п.

Симетричні деталі, як правило, вирізають із складеного навпіл паперу, на який попередньо наносять контур майбутнього трикутника. А потім, коли з’являться навички вирізання простих елементів, контур можна буде і не малювати.

Вирізання деталей складної форми слід виконувати з попереднім ескізом. Також можна використовувати готові трафарети або натуральні заготовки. Вази також є симетричними формами. Для початку необхідно визначити розміри вази та знайти половину ширини, а потім промалювати потрібні вигини. Для вирізання великої кількості деталей лист паперу складається гармошкою.

Плоска аплікація – це композиція із кольорових паперових фігурок, як наклеєну на лист-основу. Цим видом творчості можна зацікавити дітей, наприклад, запропонувавши виконати картину, якою прикрасити кімнату.

Підбір паперу. Коли всі деталі вирізані, їх слід розкласти на фоні-основі, зібравши тим самим задуману композицію. Буває і так, що композиція не подобається, тоді можна пересунути деякі деталі чи зробити їх з паперу іншого кольору. Після того як композиція зібрана, краще всього накрити її листом білого паперу та залишити на деякий час. Потім прибрати лист та іще раз подивитися на свій витвір, тоді вже можна визначити, чи все вдалося із задуманого вами сюжету.

Наклеювання. Наклейка елементів аплікації – один із найскладніших та копітких етапів роботи. Слід підготувати стопку паперу чи газет та промазати клеєм кожну деталь на чистій поверхні, забираючи з-під рук використані листи. Промазувати клеєм краще всього від середини деталі в напрямку до країв. Дуже маленькі деталі промазувати на пальці за допомогою сірничка. Приклеєні деталі прикривають чистим листом паперу та проводять по поверхні ребром долоні, для того щоб видалити всі складки та залишки клею. Коли все склеєно, потрібно правильно просушити отриману роботу. Готову аплікацію слід покласти під прес. На роботу обов’язково необхідно покласти чистий лист паперу, але не газети, бо вона може залишити відбиток.

Отриманий витвір мистецтва обов’язково необхідно вставити в рамочку та повісити на помітне місце.

 Наприклад, аплікація «Новорічна ялинка».

 Матеріали: лист білого або голубого картону для основи, кольоровий папір, клей ПВА, кисть, серветка з тканини, ножиці, фломастер.

Виконання роботи:

1. Лист картону скласти навпіл, як книжку. На лицьовій стороні намітити ескіз листівки.
2. Із зеленого паперу вирізати пухнату ялинку, так, щоб зверху залишилося місце для надпису «З Новим роком!» та приклеїти на листівку, дати висохнути.
3. Нарізати із паперу маленькі різнокольорові кружечки та приклеїти на ялинку так, щоб фігурки зробили гірлянду.
4. З кольорового паперу золотистого кольору нарізати тоненькі смужки шириною приблизно 5 мм та приклеїти по периметру лицьової сторони листівки, щоб вийшла рамочка.

Примітка. Рамку з золотистого паперу можна робити з фігурним краєм, імітуючи морозні візерунки.

           Аплікацію покласти під прес. На готовій листівці зробити надпис «З Новим роком!». Із червоного паперу вирізати два дзвіночка, із зеленого – бантик. Деталі приклеїти на внутрішню ліву сторону листівки. В середині листівки по периметру можна приклеїти завитки на голубому папері – морозні візерунки.

Листівка готова – залишилося лише її підписати.

Якщо ви прагнете, щоб дитина, тим паче з вадами зору, росла розумною та кмітливою, слід навчити її виражати себе в різних видах діяльності. Допомогти дитині створити цілий світ самовираження та фантазії можуть заняття з аплікації.

Разом з дитиною необхідно розглянути, обстежити зображення, назвати його, визначити розмір і колір, форму цілого предмета або деталей. Обов’язково прочитайте дитині загадку, скоромовку чи віршик, спільно дайте відповіді на питання. Запитання стимулюють міркування, спонукають до роздумів, викликають бажання висловлювати власну думку.

Поєднуючи різні способи та прийоми, створюйте свої витвори мистецтва. Проявляйте фантазію та творчість, радійте спільним успіхам та відкриттям. Хай вам щастить на шляху пізнання та творення!