Презентація " Розкроювання пласкої іграшки"

Технологія виготовлення м’якої іграшки Виготовлення пласкої іграшки.«Сердечко-валентинка»;«Ведмедик»;«Котик»;«Зайчик».

Епіграф «Натхнення – це гість, який не любить відвідувати лінивих». (П.І. Чайковський)

Актуалізація опорних знань та вмінь учнів. Що таке іграшка? (І́грашка — предмет, що використовується у грі). Які матеріали використовують для виготовлення іграшок? (Дерево, пластмаса, гума, метал, тканина, хутро, кераміка, фаянс) Які види м’яких іграшок ви знаєте? (Пласкі іграшки, об’ємні іграшки та іграшки з помпонів). Які інструменти використовують під час виготовлення м’якої іграшки? (Голки, шпильки, ножиці, кілочок, наперсток, нитки швейні, клей). За якими ознаками можна визначити лицьовий і виворітний боки тканини? (За малюнком, за чистотою обробки, за блиском, за ворсом).

Тема. Технологічна послідовність розкроювання пласкої іграшки. Практична робота. «Під­готовка тканини (хутра) до розкроювання, настилання тканини, розкладка шаблонів на тканині, крейдування деталей ви­робу, розкроювання деталей виробу».

Мета: навчальна - ознайомити учнів із технологією виготовлення плоскої м’якої іграшки, із технологією розкроювання тканини, правилами безпечної праці під час розкроювання, навчити розкладати деталі викрійки на тканині та розкроювати тканину; розвиваюча - розвивати кравецькі навички; виховна - привчати до раціонального та економного розкроювання тканини, виховувати акуратність і точність під час розкроювання виробу, дружнє ставлення один до одного.

Розкроювання тканини – це процес вирізання деталей виробу із тканини. Вирізані деталі називають кроєм або деталями крою. Розкрій швейних виробів складається із таких етапів: Підготовка викрійки до розкроювання. Підготовка тканини до розкроювання. Розкладання викрійки на тканині. Крейдування. Розкроювання деталей. Контроль якості крою.

Підготовка викрійки до розкроювання. Написати назву кожної деталі і кількість деталей. Позначити напрям нитки основи. На всіх зрізах проставити величину припуску на шви.

Підготовка тканини до розкроювання. 1. Визначити лицьовий і виворітний боки тканини, напрям нитки основи, напрям малюнка чи ворсу. 2. Перевірити, чи немає дефектів (дірок, спотворень малюнка, плям тощо). Дефекти відмічають крейдою з виворітного боку або ниткою контрастного кольору.3. Відпрасувати тканину вздовж нитки основи.4. Виконати настилання тканини («у згин», «у розгортку»). Вибір способу залежить від ширини тканини, розмірів деталей виробу, малюнка тканини.5. Вирівняти поперечний зріз тканини.

Розкладання викрійки на тканині. Розкласти великі, а потім дрібні деталі так, щоб залишалось менше відходів тканини. 2. Лекала викрійки приколоти до тканини шпильками. Вістря шпильок слід направляти в один бік.

Крейдування. Обвести викрійки крейдою точно по контуру тонкою суцільною лінією. Відкласти припуски на шви (і підгин) пунктирною лінією. Перенести всі контрольні знаки, за якими деталі крою потім з’єднують.

Розкроювання деталей. Розкроїти деталі точно по лінії припуску (пунктирна лінія). Викроюють спочатку великі деталі, а потім дрібні. Тканину не можна піднімати і пересувати під час розкроювання. Контроль якості крою. Перевірити наявність усіх деталей. Перевірити наявність контрольних точок на деталях крою. Витягнути шпильки, деталі викрійки зняти з тканини, сколоти краї деталей крою.

Закріплення нових знань. Що називають розкроєм? (Процес вирізання деталей виробу із тканини).2) Як називаються вирізані з тканини деталі? (Кроєм або деталями крою).3) Які інструменти використовують під час розкроювання? (Ножиці, шпильки, крейда, олівець).4) Зі скількох деталей складається ваш виріб? (2 деталі).

Фізкультхвилинка

Практична робота. «Під­готовка тканини (хутра) до розкроювання, настилання тканини, розкладка шаблонів на тканині, обкрейдування деталей ви­робу, розкроювання деталей виробу»

Правила безпечної роботи при виконанні ручних робіт Небезпека в роботі:пошкодження пальців голкою або шпилькою;травма руки ножицями;травма очей. Що треба зробити до початку роботи:полічити кількість голок і шпильок в гольниці;покласти інструменти і пристосування у відведене для них місце.2. Що треба робити під час роботи:бути уважним до роботи;надівати наперсток на середній палець правої руки, щоб не вколоти палець;перелічувати голки і шпильки в гольниці;класти ножиці справа з зімкнутими лезами, спрямованими від себе;передавати ножиці тільки з зімкнутими лезами і кільцями вперед.3. Що треба зробити після закінчення роботи:полічити кількість голок і шпильок в гольниці;прибрати робоче місце.

Матеріали для виготовлення м’якої іграшки. Основні матеріали: - тканина, трикотаж - хутро штучне та натуральне - шкіра штучна та натуральна

Матеріали для виготовлення м’якої іграшки. Оздоблювальні матеріали . - тасьма, мереживо, стрічки, резинка - фурнітура: ґудзики, намистинки, біжутерія - нитки для вишивки та в'язання. Зєднувальні матеріали - нитки швейні - клей ПВА, силіконовий. Наповновач. - синтепон - поролон - вата - обрізки тканини.

Інструменти для шиття м’якої іграшки. Голки, шпильки. НожиціКілочок Наперсток Нитки швейніКлей

Шви для виконання іграшки Технологія виконання шва. ШОВ «УПЕРЕД ГОЛКОЮ». Виконують справа наліво однаковими стібками через певну кількість ниток. У вишиванні використовують як самостійний і як допоміжний, а в шитті як зметувальний шов. ШОВ «ЗА ГОЛКОЮ» застосовують, коли шиють іграшку з тонких або сипучих тканин. Міцність шва залежить від довжини стібка і інтервалу між стібками. Шов, який виконаний густо, короткими і рівними стібками, нагадує машинну строчку. ШОВ «КРАЙОВИЙ». Його виконують при зшиванні тканин, які не обсипаються: хутро, шкіра, замша. ПЕТЕЛЬНИЙ ШОВ. Його використовують в роботі з матеріалами, які обсипаються. Шов виконують як з лицьового так і з виворітного боку. Проколюють край тканини голкою до себе, нитку накидають на голку зліва і протягують. Петельний шов можна використовувати для обробки окремих деталей іграшки: обшити край одягу та ін.. Зразки швів

Розкроювання «Сердечка-валентинка». Для роботи рекомендується обрати матеріал, зрізи якого не осипаються – трикотаж, неткані матеріали, шкіра. Складіть матеріал вдвоє, лицьовим боком всередину. Сколіть обидва шари матеріалу шпильками. Накладіть картонний шаблон сердечка на підготовлений матеріал та обведіть по контуру олівцем або крейдою. Зніміть шаблон. Не відколюючи шпильок, акуратно виріжте деталі валентинки по контуру. Перевірте наявність всіх деталей та якість крою.

Пошиття «Сердечка-валентинка». 1. Складіть деталі лицьовим боком назовні, виворітним всередину, суміщаючи зрізи. Сколіть деталі шпильками поперек шва.2. Зметайте обидві деталі по контуру швом «уперед голку». По ходу шва видаляйте шпильки.3. Коли залишиться незметаним відрізок шва довжиною 2-3 см, нещільно наповніть іграшку синтепоном для надання об’єму та продовжить виконання шва.4. Виконайте по контуру шов «петельний» нитками в колір тканини.5. Видаліть нитки наметування.

Добір матеріалів для роботи «Ведмедик».1. При виборі матеріалів потрібно врахувати призначення іграшки, вимоги до її якості.2. Функціональні іграшки для маленьких дітей краще шити з натуральних матеріалів, які мало брудняться, їх легко випрати. Очі, носик та ротик іграшки рекомендується вишивати.3. Декоративні іграшки можна шити з хімічних, ворсових матеріалів. В оформленні та оздобленні іграшки можна використовувати різноманітну фурнітуру – ґудзики, намистини, стрази, стрічки, мереживо.

Технологічний етап оформлення іграшки «Ведмедики».1. Готову іграшку можна оформити, надавши їй індивідуальності та виразності. 2. Ведмедику Мишку пасуватимуть штанці та краватка. Викрійка штанців нанесена на шаблон ведмедика, а краватка – смужка тканини. 3. Ведмедиці Маші до лиця буде спідничка зі смужки тканини та бантик. Смужку довжиною 20-25см та шириною 3-4 см прошийте швом «уперед голку» на відстані 0,5 см від зрізу, стягніть та зав'яжіть на талії ведмедика.4. Тканину для одягу доберіть таку, щоб не осипалась на зрізах - наприклад, трикотажне полотно.5. Прикріпіть ведмедику зшите раніше сердечко – і подарунок до дня Валентина готовий.

Розкроювання деталей іграшки «Ведмедик».1. Огляньте тканину, визначить напрямок малюнку, ворсу; наявність дефектів.2. Розкладіть шаблони деталей з виворітного боку матеріалу, враховуючи напрямок нитки основи, напрямок малюнку чи ворсу. Деталі зі штучного хутра викроюємо в один шар.3. Обведіть шаблони по контуру кравецькою крейдою чи простим олівцем. Обведіть припуски на шви. В деталях із хутра припуски на шви – 2-3 мм.4. Перевірте наявність всіх деталей виробу. Акуратно виріжте деталі ножицями з гострими кінчиками. Гострими кінчиками ножиць розрізайте тільки основу матеріалу, не пошкоджуючи ворс хутра.

Технологічний етап пошиття м'якої іграшки «Ведмедик».1. На одній з деталей намітьте місце носика та очей з допомогою шаблона. Нашийте на відповідне місце добрані ґудзики або вишийте нитками.2. Складіть деталі лицьовим боком всередину, виворітним назовні, суміщаючи зрізи. Сколіть деталі шпильками поперек шва.3. Зметайте обидві деталі по контуру швом «уперед голку». По ходу шва видаляйте шпильки та заправляйте хутро всередину виробу. Залишіть незашитою нижню частині іграшки.4. Виконайте по контуру шов «петельний» нитками в колір тканини. Нижню частину іграшки залишіть незашитою для подальшого вивертання.5. Видаліть нитки наметування.

6. Через залишений отвір виверніть іграшку на лицьовий бік, ретельно розправте кілочком мілкі частини – вушка, лапки.7. Наповніть іграшку шматочками синтепону, починаючи з мілких частин – ретельно заповніть вушка та лапки іграшки, потім рівномірно заповніть тулуб.8. Зметайте та зшийте залишений отвір (шов “Петельний”). Під час виконання шва порівнюйте зрізи та відгортайте вбік ворс, захоплюючи в шов тільки основу хутра.9. Видаліть нитку наметування та розправте ворс хутра, маскуючи зовнішній шов. Таким же чином можна зшити іграшку Котик та Зайчик.

Підсумки уроку. Яких вимог слід додержуватися під час розкладання викрійки на тканині?Чому тканину перед розкладкою попередньо готують?Чому деталі потрібно розміщувати так, щоб було якомога менше відходів? Домашнє завдання. Підготувати деталі крою, інструменти і матеріали для шиття. Прибирання робочих місць.

Дякую за увагу