Архітектура України кін. ХVІІІ - поч. ХІХ ст.

Архітектура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Протягом першої половини XIX ст. архітектурний стиль бароко витіснявся класицизмом. На зміну пишності, перевантаженості декоративними елементами прийшов стриманий, скупий на прикраси стиль класицизму.

Перша половина XIX ст. стала тріумфом містобудівного мистецтва. У центрі міста створювали головний майдан, який оточували величні адміністративні споруди.

Андрій Іванович Меленський Архітектор за короткий час перетворив патріархальний Київ з його численними монастирями і руїнами колишньої могутності й слави на сучасне європейське місто. Під його керівництвом було покладено багато вулиць. Саме він визначив Хрещатик як головну в майбутньому вулицю Києва.

На Хрещатику Меленський збудував перший у місті театр із залом на 470 місць (не зберігся).

У 1802 р. за його проектом споруджено перший на Україні “Пам’ятник на честь поновлення магдебурзького права”, що являє собою тосканську колону з п’єдисталом у вигляді арки.

У 1810 році на Аскольдовій могилі було збудовано нову муровану церкву (зведену за проектом архітектора Андрія Меленського), яку в середині XIX ст. планувалося знести , але втручання імператора Миколи І врятувало споруду.

Вікентій (Вінченцо) Іванович Беретті Російський та український архітектор італійського походження, академік Петербурзької Академії мистецтв

У 1843 році архітектором В.Беретті була запланована побудова Інституту шляхетних дівчат.

Головний корпус Інституту шляхетних дівчат збудували триповерховим. Перший поверх займали приймальня, гардероб, квартира начальниці, кімнати службовців та невелика лікарня. Значну частину другого поверху займав зал для зібрань, крім якого тут розміщувались класні кімнати, бібліотека, їдальня та кімнати класних дам. Вихованки закладу жили на третьому поверсі у дортуарах (загальних спальнях). У підвалах будівлі були розташовані кухня, комори, лазня та казарми для прислуги.

Жан-Франсуа Тома де Томон Відомий архітектор Російської імперії доби класицизму.

В 1804 р. градоначальник Одеси А.Е. Ришельє замовив проект театру відомому архітекторові Тома де Томону.

Одеський національний академічний театр опери і балету - перший театр в Одесі і Новороссії за часом будівлі, значенню і популярності. Перша будівля була відкрита в 1810 і згоріла в 1873 році.

Монумент Слави на честь перемоги Петра І над шведами, м. Полтава

Франс (Франческо) Карлович Боффо Італійський архітектор, що будував в містах Росії і України в складі Російської імперії. З 1820 по 1861 жив і працював в Одесі.

Основним архітектурним акцентом є Потьомкінські сходи. Вони були спроектовані Боффо в 1825 році Сходи, пам’ятник і вулиця між увігнутими будинками становлять композицію бульвару, що поділяє його на дві частини. Бульвар обмежують з двох боків комплекси будов – садиба Воронова та будинок Старої біржі.

Воронцовський палац (архітектор Ф.Боффо)

Андрея́н (Адрія́н) Дмитрович Заха́ров російський архітектор, представник класицизму.

Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпропетровськ),

Євгеній Олексійович Васильєв

м. Харків, Успенський кафедральний собор

У 1624 році. вслід за домініканським монастирем (1595р.) власниця Ядвіга Язловецька – Белзецька розпочала будівництво парафіяльного костьолу, присвяченого Непорочному зачаттю Діви Марії. У 1648році будівля була знищена козаками Б. Хмельницького. І лише у 1786 – 1791рр. новий власник Іоахім Кароль Потоцький заново відбудовує домініканський монастир.

Перлинами високого європейського мистецтва на теренах України є садово-паркові ансамблі, побудовані наприкінці XVIII — у XIX ст.

“Софіївка” м. Умань.

Класицизм в архітектурі закінчився в 60-х роках ХІХ ст. Але цей рубіж дуже умовний, бо традиції, здобутки в містобудуванні справляли вплив і на архітектурну практику наступних часів. Регулярна система планування міста, видатні палацово паркові комплекси розкривають багатства будівельної і художньої культури тих часів і займають значне місце в загальній культурній спадщині українського народу.

Палац із партером (парадний фасад) у с.Самчиках (Хмельницька обл.)

Палацово-парковий ансамбль «Самчики»- відома на теренах України музей-садиба у селі Самчики на схід від Старокостянтинова (нині Старокостянтинівський район Хмельницька область). Належить до кращих пам'яток стилю в країні. Палац один з найкраще збережених, що дало змогу облаштувати музей-садибу.

м.Батурин, воскресенська церква На межі XVIII-XIX столітть прекрасними зразками класичності були величаві палати гетьмана Кирила Розумовського в Почепі (проект Де ля Мото, арх. О. Яновецький), Яготині (проект Менеласа), Глухові (арх. Андрій Квасов) й Батурині (проект Андрія Квасова, арх. Чарльз Камерон ). Величезних розмірів палата в Почепі, збудована у 1796 р., дає широку площу спокійних архітектурних мас, але із сухими й одноманітними лініями деталей.

Бібліотека імені Стефаника, м.Львів Наприкінці 18 століття та на початку 19 на землях України з'явилися поодинакі зразки стилю ампір (пізній класицизм, що наслідував зразки архітектури Риму іператорської доби)

Серед нових міст найбурхливіше розвивався Севастополь. Велику роль у плануванні і забудові міста відіграли військові інженери. Севастополь зростав дуже швидко. В 1804 р. Севастополь оголосили головним військовим портом Чорноморського флоту, а згодом фортецею. Особливу діяльність по забудові Севастополя розвинув видатний флотоводець і вчений М. Лазарєв. В архітектурі Севастополя переважали давньогрецькі форми. В греко доричному ордері збудовано в 1843 р. Петропавлівський собор, що являє собою периптер з сорока чотирьма колонами. При Морській бібліотеці було споруджено так звану башту вітрів. На верхньому крузі барельєфи, які зображують міфологічних героїв. Будинок Морської бібліотеки було зруйновано, але башта збереглася, до наших днів, нагадуючи про архітектуру першого періоду розвитку міста.

Для пізнього періоду класицизму характерний розвиток прибуткового будинку. До цієї категорії належить збудований у 1842 р. так званий театр С. Скарбка у Львові. Театр вбудовано у велику чотирьохповерхову споруду з квартирами. Головний фасад підкреслено винесенням уперед портиком, який спирається на аркаду.