Урок: Кирило-Мефодіївське братство та роль Т.Г.Шевченка.

Історія України, 9 клас.

Урок №          Дата

Тема: Кирило-Мефодіївське братство.

Мета:

•                 Навчальна: ознайомити учнів з процесом розвитку національної ідеї в суспільно-політичному русі України першої половини ХІХ століття та діяльністю першої політичної організації – Кирило-Мефодіївського товариства; показати діяльність Тараса Шевченка, як суспільно-політичного діяча та його участь у братерстві;
•                 Розвиваюча: продовжувати розвивати в учнів уміння виділяти головне під час роботи з підручником, історичними матеріалами; розвивати критичне мислення та вміння обґрунтовувати власне світобачення;
•                 Виховна: виховувати у учнів почуття патріотизму та шанобливого ставлення до героїчного минулого України, громадянами якої являються; розвивати почуття гідності за пробудження самосвідомості українців та піднесення прагнень щодо створення самостійності держави.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: Кирило-Мефодіївське товариство, «Книга буття українського народу», «Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія», Слов’янська федерація.

Тематичний план уроку: 

1. Передумови утворення Кирило-Мефодіївського товариства. 

2. Утворення та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. 

3. Значення Кирило-Мефодіївського товариства для розгортання національно-визвольного руху. 

4. Місце Тараса Шевченка в українському визвольному русі.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

•                         Охарактеризувати програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства і на їх основі визначити мету, цілі та завдання, які ставило між собою товариство;
•                         З’ясувати значення Кирило-Мефодіївського товариства для розгортання національно-визвольного руху в Україні;
•                         Вдосконалити уміння працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки;
•                         Давати власну оцінку діяльності товариства.

Міжпредметний зв’язок: українська література.

Обладнання: проектор, екран, ноутбук, мультимедійна презентація уроку, підручник.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

•                         Привітання з учнями
•                         Підготовка учнів до уроку (наявність підручника, зошита, щоденника та необхідної канцелярії)
•                         Перевірка учнів за списком (повідомлення про відсутніх на уроці)
•                         Пропозиція учням повторити домашнє завдання за підручниками та конспектами попереднього уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

1.               Встановіть причини, які спонукали зародженню селянських виступів у 20-30-ті роки 19 століття. 

Очікувана відповідь: 1. Пригнічення українців Правобережної України. 2. Нав’язування католицизму. 3. Заборона будь-якого прояву національного питання серед українців. 4. Безправне становище українців. 5. Важкі умови панщини.

2.               Укажіть, яку частину України охопили масові селянські повстання і під чиїм проводом. 

Очікувана відповідь: у 20-30-ті роки 19 століття Правобережну України охопили масові селянські повстання на чолі з Устимом Кармелюком.

3.               Яка чисельність була у загонах У.Кармелюка й яким чином здійснювалось незадоволення селян? 

Очікувана відповідь: Загалом у загонах Кармелюка воювало майже 20 тисяч чоловік. Своє незадоволення пригніченням як соціальним, так і національним, і релігійним з боку польського уряду вони виявили через напади на поміщицькі маєтки на Поділлі та розподілом панського майна між селянами.

4.               Хто такі опришки?

 Очікувана відповідь: Опришки – це народні месники, які підняли рух на Прикарпатті у 1810 – 1825 роках.

5.               Які регіони також були охоплені повстаннями 20-30-х років 19 століття? 

Очікувана відповідь: У Сколівщині у 1824 – 1826 рр; у Буковині та Чортківщині (Східна Галичина) у 1838 році; на Закарпатті протягом 1820 – 1826 років; на Північній Буковині у 1843 році.

6.               Який висновок можна зробити, після визначення причин й простеження тенденції селянських повстань цього періоду? 

Очікувана відповідь: На кінець 50-х років 19 століття посилився антикріпосницький рух,  набирають обертів призиви щодо боротьби з політикою пригнічення українського населення.

7.               Які результати антикріпосницьких повстань було отримано? 

Очікувана відповідь: Десятки людей було вбито й поранено, сотні – заслано до Сибіру, тисячі – покарано різками.

8.               Таким чином, серед українців було сформовано ідеї. Назвіть ці ідеї? 

Очікувана відповідь: 1. Відміна кріпосного права. 2. Надання вільного розвитку українській нації. 3. Надання адміністративної автономії Правобережній Україні у складі Австрійської імперії.

III. Мотивація навчальної діяльності.
   Національно-визвольний рух кожного народу неможливий без духовної основи, якою є національна ідея.

Українська національна ідея — це усвідомлення самими українцями себе, як окремого народу з власною історією, своїми політичними, економічними і культурними запитами, власним поглядом на майбутнє України.

Національна ідея кожного народу так само неповторна, як і його історичний шлях. Національна ідея українців в XIX ст. не могла співпадати з національною ідеєю росіян чи поляків — досить різним було їхнє становище, історичне минуле і уявлення про майбутнє.

Видатний внесок у розвиток української національної ідеї зробило Кирило-Мефодіївське братство.

Впродовж уроку ми повинні працювати так ефективно, щоб наприкінці  уроку ви могли дати відповідь на питання творчого завдання -                    Чи можна вважати Кирило-Мефодіївське  братство політичною партією?
ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.               Передумови утворення Кирило-Мефодіївського товариства. 

З відкриттям у 1834 р. університету Св. Володимира активізувалося національне життя в Києві. Рушійною силою національно-визвольного руху виступала інтелігенція.
   На початку 1840-х рр. студенти і викладачі Київського університету організували таємний гурток «Київська молода», що поставив перед собою завдання національного відродження та пропаганди серед поміщиків необхідності звільнити селян від кріпацької залежності. Проте вийти за межі гуртка в пропагандистській діяльності члени гуртка не наважилися. Гурток припинив своє існування. А його найактивніші діячі — учитель із Полтави В. Білозерський, службовець канцелярії генерал-губернатора М. Гулак і професор Київського університету М. Костомаров, — залучивши ще кількох гуртківців створили в грудні 1845 р. першу нелегальну політичну організацію Кирило-Мефодіївське братство.

3 березня 1847 р. студент Київського університету Олексій Петров доніс царським властям про таємне товариство, яке він випадково виявив. Поліція одразу ж арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх у Петербург. У результаті посилених допитів власті дізналися про існування Кирило-Мефодіївського товариства — першої на Україні організації політичного спрямування. Незабаром стало очевидним, що побоювання влади щодо існування широкого підпільного руху були перебільшеними. Товариство складалося всього з десятка активних членів та кількох десятків співчуваючих, тому власті вирішили, що товариство не є серйозною загрозою для самодержавства. Зокрема, шеф жандармів граф Орлов зазначав у своєму листі до Миколи І: «Общество было не более как ученый бред трех молодых людей».

1. Хто такі Кирило і Мефодій?

2.Чому учасники братства назвали організацію іменами святих?

2. Утворення та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. 

Центральними фігурами братства стали М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко. Вони мали тверді переконання і кожний із них по-своєму уявляв першочергові завдання національного відродження.

Виступи учнів про членів братства.

Орієнтовні виступи учнів:

Виступ учня 1. Микола Іванович Костомаров (1817-1885) — громадський і політичний діяч, дослідник історії, переважно України, Росії та Польщі, археограф і архівознавець, фольклорист і етнограф, письменник і публіцист. Народився в слободі Юрасовка Острогозького повіту Воронезької губернії. 1832 році звільнився з кріпосної залежності. Навчався у Воронезькій гімназії. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. Був одним із засновників Кирило-Мефодіївського братства. Став ідеологом братства й автором його найголовнішого програмного документа «Книга буття українського народу». Майбутнє слов'янських народів убачав у побудові ними союзу (федерації) на зразок тодішніх США. У березні 1847 р. за участі, у Кирило-Мефодіївському товаристві був заарештований, ув'язнений на рік у петропавлівській фортеці, засланий до м. Саратова із забороною займатися науковою діяльністю і друкуватися. У 1855 р. амністований. Входив до складу багатьох вітчизняних та зарубіжних наукових установ, закладів і товариств.

Костомаров у вірші »Діти слави, діти слави...» прославляє окремі словянські етноси за їхній внесок у загальнослов'янську справу, переконує, що настане час, коли щезне братня свара» і діти слави, тобто, словяни, як вольнії народи стануть вкупі перед Богом.
   Виступ учня 2. Білозерський Василь Михайлович (1825-1899) — український громадський діяч, журналіст, учений та педагог. Народився на хуторі Мотронівка (нині у складі с. Оленівка Чернігівської області.) у дворянській родині. Закінчив Київський університет. Член Кирило-Мефодіївського товариства та один з авторів «Статуту Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія». Автор «Записки» (пояснення «Статуту...»), у якій висунув ідею об'єднання слов'янських народів у федеративну державу на засадах християнства та освіти. Арештований та висланий до Петрозаводська. Після заслання у 1861-1862 рр. у Санкт-Петербурзі редагував часопис «Основа». Згодом переїхав до Варшави. Підтримував зв'язки з галицькими політичними діячами. Останні роки життя провів у Мотронівці.
   Виступ учня 3. Микола Іванович Гулак (1821-1899) — громадський та політичний діяч, педагог, учений. Походив із козацько-старшинського, згодом дворянського роду Гулаків. Народився 25 травня 1821 року у Варшаві. 1843 року закінчив юридичний факультет Дерптського (Тартуського) університету. 1844 року здобув учений ступінь кандидата права. У 1845-1847 роках — чиновник канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернатора. У грудні 1845 — січні 1846 року разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство. 18 березня 1847 року заарештований і ув'язнений в Шліссельбурзькій фортеці, де перебував до 1850 р. Під час слідства тримався особливо мужньо, відмовившись давати свідчення і назвати будь-кого з учасників братства. У 1850-1855 роках перебував під наглядом поліції в Пермі. Після закінчення строку заслання займався педагогічною й науковою роботою.
   Виступ учня 4. Пантелеймон Олександрович Куліш народився 7 серпня 1819 року в містечку Воронежі колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер Сумської області). На хуторі під Воронежем хлопчик змалечку наслухався різних казок, переказів, легенд, особливо народних пісень, які наспівувала йому мати. З кінця 1830-х років Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. Та мрія навчатися тут обірвалася в 1841 році. Куліш не мав документального свідчення про дворянське походження, хоча його батько і був із козацько-старшинського роду. Кілька років слухання лекцій на словесному, а згодом на правничому факультеті виявилися визначальними для його подальшої долі. В журналі «Современник»103 починає друкувати в 1845 році перші розділи його славетного роману «Чорна рада». Ректор Петербурзького університету П. Плетньов запрошує його до столиці на посаду старшого вчителя гімназії і лектора російської мови для іноземних слухачів університету. Через два роки Петербурзька Академія наук за рекомендацією посилає Куліша у відрядження в Західну Європу для вивчення слов'янських мов. Недовго тривала щаслива подорож. У Варшаві Куліша як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештовують і повертають до Петербурга. Його ув'язнили на два місяці, а потім відправили на заслання в Тулу.
Головне завдання: спонукати всіх слов’ян до боротьби за економічне, соціальне й національне визволення.

Програмові цілі:

•                    Знищення кріпосного права і поділу населення на стани
•                    Об’єднання слов’янських народів у єдину федерацію
•                    Кожний слов’янський народ зберігає свою самостійність і незалежність й утворює власну державу з республіканською формою правління у складі федерації
•                    Проголошення рівності, демократичних прав і свобод народів
•                    Розвиток національної мови та культури усіх слов’янських народів
•                    Правове законодавство має ґрунтуватися на релігійних ідеях

Форми та методи діяльності:

•                    Нелегальність та конспірація
•                    Прийняття присяги
•                    Проголошення взаємодопомоги
•                    Поширення освіти і грамотності серед населення
•                    Поширення своїх ідей через виховання молоді та розповсюдження літератури

Програмні документи:

•                    «Книга буття українського народу» та «Статут Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія»

Дружні відносини між братчиками, не викликали появи одноманітних поглядів щодо засобів досягнння кінцевої мети – ліквідації кріпацтва, самодержавства, об’єднання словян і зобуття свободи для поневолених народів. В братстві склалось дві течії, два підходи щодо форм і методів діяльності та боротьби. Ідеї  помірковано-ліберальні сповідували М.Костомаров, Д.Пильчиков О.Маркович, О.Тулуб,В. Білозерський, П.Куліш;  радикальні -  М.Гулак, Т.Шевченко,  О.Навроцький,  Г.Андрузький  І.Посяда,  М.Савич.

У результаті слідства власті зрозуміли, що донос  О.Петрова значно перебільшив  розміри  існуючого підпільного руху - 12 активистів та кілька десятків співчуваючих  не становили серйозної  загрози  самодержавству. Шеф жандармів граф Орлов у листі до імператора Миколи І  зазначив: «Общество было не более как ученый бред трех молодых людей».

Чи насправді це було так і братство не становило загрози самодержавному російському правлінню на українських землях ми визначимо підводячи підсумки уроку.

3. Значення Кирило-Мефодіївського товариства для розгортання національно-визвольного руху. 

Члени Кирило-Мефодіївського товариства, враховуючи уроки світового досвіду і спроектувавши передові західноєвропейські ідеї на український грунт, сформулювали основні постулати українського національного відродження, визначили форми та методи досягнення поставленої мети. Поява та діяльність братства стала початком переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.

Значення Кирило-Мефодіївського товариства для розгортання українського національно-визвольного руху полягало в тому, що саме в ньому відбулася перша і найуспішніша спроба об’єднання на національних принципах української аристократії та селянства.

4. Місце Тараса Шевченка в українському визвольному русі.

Експрес-опитування:

1. Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці)

2. Поміщик у якого Шевченко був «козачком». (Енгельгардт)

3. Професія батька майбутнього письменника. (Стельмах)

4. Здібність поета у дитинстві (малювання)

5. Ім'я художника і написаний ним портрет, який розіграли в лотерею, щоб визволити Т. Г. Шевченка з кріпацтва. (Художник К. Брюлов написав портрет В. Жуковського)

6. Сума викупу Тараса з кріпацтва (2500 руб.)

7. В якому році Шевченка було викуплено із кріпацтва. (1838 р.)

8. Рік і місто видання «Кобзаря» (1840 р., Петербург )

9. Заклад, у якому навчався Т. Шевченко, отримавши «вільну». (Академія мистецтв)

Значення Т. Г. Шевченка в українському національному відроджені важко переоцінити. Адже саме він, великий Кобзар, послідовно обстоював необхідність поширення освіти в народних масах (сам створював шкільні підручники), а його поетичні твори справляли могутній вплив на формування національної самосвідомості та політичної активності передової громадськості та широких народних мас.

Т. Шевченко став однією з найяскравіших постатей в українському громадсько-політичному русі середини ХХ століття. Один з небагатьох, він подолав тернистий шлях від кріпака до загальновизнаного художника і поета. З глибоким болем Т. Шевченко сприймав нещастя свого народу національне і соціально-економічне гноблення. Це породжувало в ньому почуття протесту, бажання боротися проти царської тиранії.

Своєю поезією Шевченко поєднав культурні традиції українського суспільства: старшинсько-дворянську і традицію трудящого люду. Його твори захоплено читали і селяни, і дворяни, оскільки вони знаходили в поезіях Т. Г. Шевченка відображення своїх інтересів. «Т. Шевченко змусив своїх колег бачити в народі не лише барвисті звичаї, а й його страждання. В історії козацтва він шукає не романтичних героїв, а уроків, що ведуть до кращого майбутнього. Україна для нього не просто мальовничий регіон Російської імперії, а край, що може й має стати незалежним».

Шевченко став духовним провідником, виразником усіх основних національних стремлінь. Саме поняття «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля» слід сприймати як пророче розуміння Шевченком української національної ідеї.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

•     Чому  політичне  об'єднання  мало таку  назву ?
•     Коли воно  було створено, скільки проіснувало, найяскравіші представники братства ?
•     Назвіть  найголовніші  документи братства ?

Виберіть ідеї характерні для Кирило-Мефодіївців (вірні на вашу думку запишіть у зошит):

•     Україна - незалежна демократична держава
•     Федеративний  союз  слов'янських  держав
•     Москва – центр слов'янського  світу
•     Україна -  конституційна  монархія
•     Наявність  власних  збройних  сил
•     Смертна  кара і тілесні  покарання  для злочинців
•     Свобода  віросповідання
•     Обов'язкова  початкова  освіта
•     Київ – центр федеративного  союзу
•     Рівність усіх громадян
•     Звільнення  від царизму  та  кріпацтва
•     Висока  моральність керівників держав

Підрахуйте свої невірні відповіді, а тепер зробіть присідання в такій же кількості.

А тепер спробуйте відповісти на питання поставлене на початку уроку.

   VI. Підсумок уроку.
Заключне слово вчителя.

Увесь комплекс визвольних прагнень українського народу своєрідно відбився в діяльності першої української таємної політичної організації Кирило-Мефодіївському братстві.

У програмних документах братства відчувається вплив республіканських ідей декабристів і польського національно-визвольного руху. „Книги буття українського народу“ були спрямовані до українського сучасного і майбутнього, і несли уявлення про Україну як живу народну цілість, життєві сили якої не втрачені та не завмерли, а політичні, національні і соціальні потреби історично реальніше визначилися.

VII. Домашнє завдання.
1. Опрацювати параграф підручника.

2. Підготувати уривки з творів Тараса Григоровича Шевченка, в яких звучать українські національні ідеї.