Арт-проект «Чарівні джерела» у формуванні готовності учнів підліткового віку до міжкультурної комунікації.

Арт-проект «Чарівні джерела» у формуванні готовності учнів підліткового віку до міжкультурної комунікації.

Малахова А.В.

Малахова Ангеліна Валеріївна/Anhelina Malakhova- студентка IV курсу, Мелітопольського Державного Педагогічного Університету імені Б. Хмельницького

У контексті міжкультурної комунікації важливу роль відіграє толерантне сприйняття культурних цінностей різних народів та здатність ефективно взаємодіяти з представниками інших культур. Показовим у цьому є полікультурне середовище міста Мелітополя та участь міста у програмі Ради Європи «Інтеркультурні міста» у площині міжкультурної стратегії розвитку.  Розвинута поліетнічність даного регіону  відображається на всій культурі та побуті міста. У Мелітополі діють ансамбль болгарської пісні «Балкани», колектив чеської громади «Богемія», німецький ансамбль народної творчості «Едельвейс», мистецькі дитячі колективи грецької, караїмської, грузинської, польської, єврейської, білоруської та інших громад. Полікультурне середовище міста яскраво представлене у в закладах середньої освіти, де у кожному класів навчаються діти різної етнічної приналежності. Зрозуміло, що в таких умовах виникають проблеми взаємної адаптації представників різних національностей. Саме тому у Мелітопольському регіоні приділяється велика увага формуванню міжкультурної комунікації. 

Для формування готовності учнів середніх класів  до міжкультурної комунікації ми використали форму творчого Арт-проекту «Чарівні джерела»,  в якому колективна діяльність планується на основі конкретної справи з урахуванням творчого підходу до її здійснення.  Змістовою складовою проекту були твори народного мистецтва поліетнічного регіону Мелітопольщини (українського, болгарського, польського, караїмського, кримсько-татарського, грецького, чеського та інших).

Етапи підготовки проекту виділяються у вигляді певних стадій, кожна з яких має проміжну мету, підпорядковану головній меті проекту.

Перша стадія – попередня робота.

Друга стадія – колективне планування.

Третя стадія – практична  підготовка.

Четверта стадія – підсумок здійсненої роботи.

П’ята стадія – колективне підбиття підсумків.

Розглянемо детально хід проекту «Чарівні джерела»  який ми впровадили з учасниками фольклорного гуртка (експериментальна група)

Перша стадія – мала вигляд стартової бесіди  в якій разом з учнями визначалось, що саме належить до народної творчості: пісня, танок, казка, вишиванки, писанки тощо. Також у процесі бесіди було з’ясовано, що з народною творчістю діти зустрічаються всюди – на відпочинку, у сім’ї у навчання тощо. Діти активно розповідали про своїх знайомих народних майстрів та майстринь, з якими вони зустрічались, ділилися досвідом власної родини, пригадували цікаві казки, що почули від своїх бабусь та дідусів. Оскільки народні умільці працюють у різних жанрах, то учням було запропоновано продумати напрями «подорожей», тобто з якими різновидами української народної творчості вони хотіли б познайомитись.

Друга стадія  проводилась у вигляді збору-старту, на якому  було обговорено усі дитячі пропозиції та запропоновано об’єднати їх. Для цього учні мали уявити себе допитливими мандрівниками, що подорожують до джерел народної творчості. Проте цих джерел так багато, що мандрівникам потрібно розділитися на групи, кожній дослідити своє джерело, щоб потім поділитися враженнями. Учнів експериментальної групи було розподілено на п’ять груп за напрямком пошуків, з врахуванням результатів ставлення кожного учня до роботи в колективі. Ватажками груп було обрано учнів які користуються авторитетом у колективі та мають домінуючий “колективістський” тип сприймання групи. Було також визначено джерела до яких здійснюється подорож кожної групи:

1. Пісенне джерело.
2. Джерело народної мудрості.
3. Жартівливе джерело.
4. Джерело умільців.
5. Джерело-сюрприз.

До збору ватажків кожна група мандрівників отримала завдання:

а) придумати назву групи;

б) підготувати пошукові матеріали (добір ілюстрацій, малюнків, запис або запам’ятовування пісень, розповідей, казок, загадок, дотепних жанрів, які чули від своїх батьків, бабусь, дідусів, підготовка народних костюмів, різноманітні дрібні вироби. Гончарські вироби, вишиванки, писанки, національні страви тощо);

в) визначити тривалість подорожі;

г) подати звіт про подорож у вигляді лекції-концерту.

Третя стадія – збір керівників груп.

На цій стадій кожна група мандрівників представила звіт про стан підготовки матеріалів та визначилась із власною назвою:

І – «Соловейко».

ІІ – «Мудрики».

ІІІ – «Смішинка».

IV –  «Майстри»

V –  «Ласуни».

Також було проведено аналіз труднощів, з якими діти зіткнулися під час подорожі та спільний пошук шляхів подолання їх,  визначено час проведення звітної лекції-концерту.

Четверта стадія  - звіт пошукових груп проекту  «Чарівні джерела» – проходив у формі лекції концерту, якій передувала виставка народних виробів та цікаве вступне слово ведучих  (див. Додаток Г).

На п’ятій стадії  підводилися підсумки проекту -  під час обговорення діти висловили свої враження побаченого та почутого на звіті-концерті та дійшли спільного висновку про те, що кожна родина має свого умільця, який передає свої вміння від покоління до покоління, і потрібно пам’ятати таких людей, підтримувати їхню творчість.

Важливим підсумком проекту «Чарівні джерела» стала активна командна робота учнів для презентації здобутків фольклорного мистецтва різних національностей. Відмінністю проекту була актуалізація спільних моральних та культурних цінностей у різних народів, що активізувало процес інкультурації та засвоєння культурних патернів ( зразків культури як власного народу так і інших культур, спорідненість з етнонаціональним досвідом поліетнічної спільноти,  усвідомлення певних стереотипів поведінки та традицій, що слалися у народному досвіді  побутування).