«Секрет гарного викладання в тому, щоб розглядати інтелект дитини як родюче поле, в якому можуть бути посіяні насіння щоб вирости в теплі палаючої уяви»Марія Монтессорі В роботі вчителя головне – гарний психологічний настрій своїх учнів, що сприяє кращому розумінню навчальних аспектів. Комфорт у школі полягає не лише в облаштуванні класної кімнати, коридорів, шкільного подвір’я, правильної методичної роботи, але й внутрішньому комфорті. Адже відомо, що діти керуються емоціями, які в них загострені в силу вікових особливостей. І для кращого ними володіння під час навчального процесу підходить мистецтво – процесуальний результат вираження внутрішнього та зовнішнього світу в творчому образі. Воно завжди викликає емоції.
Термін емоції з фр. Emouvoir означає стани збудження, хвилювання, які є результатом нейрофізіологічних змін, пов’язаних з думками, почуттями, поведінкою. Емоції мають майже нерозривний зв’язок з настроєм, темпераментом, креативністю, внутрішнім світом людини. Так, одним із неймовірних та дивовижних у світі речей є людський мозок. Його робота забезпечується діяльністю двох півкуль, що мають власну функціональну роботоздатність: ліва відповідає за логічне, абстрактне мислення, а права – за образне, креативне, і також розпізнання емоцій. У здійсненні вищих психічних реакцій істотну роль грає спільна діяльність півкуль. Для розвитку інтелекту необхідно розвивати взаємодію між півкулями.
І. Соньєр стверджував, що коли навчати ліву півкулю, то навчається ліва півкуля, а навчаючи праву півкулю, ми вчимо увесь мозок.». Ще у 1960-і роки перехресні рухи використовувались для допомоги дітям з мозковими порушеннями. Вони змушують праву та ліву півкулю до одночасної взаємодії, яка відбувається за допомогою мозолистого тіла - своєрідного містка між основними частинами мозку. Права півкуля обробляє інформацію, що виражається не в словах, а в образах і символах, здатності людини до фантазій і мрій, вигадливості історій, зміни сюжетів. Також відповідальність за здібності до мистецтва і музики. Тому під час тематичних тижнів арт-терапевтичність у навчанні здатна підсилити роботу інтелектуальної частини мозку.
Арт-терапія - це одна із форм психічної терапії, розвинута на засадах мистецтва, образотворчої та творчої діяльності. Даний термін бере початок ще із 40-х років XX століття від британського лікаря та художника Адріана Хілла (Adrian Hill). Слово Арт-терапія складається із двох частин арт - калька з англ. Або коротке слово art — мистецтво, терапія – (синонім: лікування) – процес усунення симптоматики захворювання задля одужання. Тобто в прямому сенсі лікування, зцілення мистецтвом, творчістю. Вона схожа на світло в кінці тунелю, яке виводить до сонячного і різнокольорового саду знань. Іноді, коли важко вирішити дитині задачу, уявити її розв’язок, малювання допомагає переключитись та дещо розслабити мозок, то через певний час спрацьовує розуміння ходу у виконанні завдання. Це зміна однієї діяльності на абсолютно протилежну.
Мистецтво своєю чарівністю та ненав’язливістю переносить у малюнок, фігуру, скульптуру, картину й інші художні твори проблему, яка людиною була витіснена, але випливла назовні. Таким чином її можна проаналізувати та знайти вирішення. Наприклад, перед вчителем стоїть завдання усунути ревниве ставлення учня до чужих успіхів. На етапі емоційної рефлексії під час роботи над малюнком сім´ї, дитина зображує себе відособлено від інших членів та фарбує самого себе чорним кольором, а, припустімо, менших братиків, сестричок – яскравими барвами. Можна зробити висновок, що вдома учня мало хвалять, обмежено виражають емоції, більше приділяючи увагу іншим. І дитина таким чином переносить на шкільний колектив свої негативні емоції та домашню модель поведінки. Дана проблема шліфується вчителем за допомогою частого схвалення роботи дитиною, ніжних дотиків, обіймів.
Арт-терапія - це здатність себе зцілювати, чарівна паличка для інтровертних, закритих осіб. Малювання, як і сон, дає розслаблення, знімає бар’єр «его-цензури». Арт-терапія вивільняє внутрішні конфлікти й сильні емоції, страх, власні почуття і переживання, допомагає підвищити самооцінку, розслабляє та розвиває творчі задатки. Допомагає усвідомити внутрішній світ для балансу між собою та світом до відчуття гармонії. Тому, без самовираження, породжується внутрішній конфлікт через замкненість, скутість. Викликає відчуття власного успіху виконуваної справи.
Опорна структура проведення арт-терапевтичного заняття як зразка для різних методів із можливими змінами та доповненнямиІ етап – налаштування Початок заняття - це «налаштування на творчість». Головне завдання: підготовка учасників до спонтанної художньої, творчої діяльності Використовуються нескладні рефлексійні, образотворчі прийоми. Наприклад, різні варіанти техніки «карлючки», «закритих очей», «автографи», «естафета ліній», «паркан». Підчас виконання частих повторень вправ знижується контроль свідомості і приходить релаксація.ІІ етап – актуалізація візуальних, аудіальних, кінестетичних відчуттів Використовується малюнок поруч з елементами музичної терапії. А також виконується робота щодо роботи з набутим досвідом здобувачів освіти.ІІІ етап – образотворча, терапевтична діяльність Тут допускається індивідуальна творчість для дослідження власних проблем, людина невербальною мовою повідомляє про свої проблеми і почуття, вчиться розуміти й аналізувати свої емоції. Важливий процес спонтанної творчості, передбачається непряма діагностика. IV етап – активізація вербальної і невербальної комунікації Тут створюються умови для комунікативних відносин, завдання показати власну роботу і її самопрезентувати залежить від рівня довіри педагогу, від власних особливостей дитини. Якщо дитя через якісь причини відмовляється вести мовлення, то не треба заставляти. V етап – звільнення від неприємних відчуттів Дитина працює над зображенням предмета, що асоціюється з негативним досвідом, травмою, страхом, смішно та весело, або малює «свою» радість. Здолання страхів їх зображенням у комічній формі або хід від протилежного спрацьовують катарсисом - звільненням від неприємних відчуттів, емоцій. VI етап – рефлексивний аналіз Заключний етап допускає рефлексивний аналіз у невимушеній обстановці. Спонтанна «взаємотерапія» через приємні слова та підтримку.- Атмосфера емоційної теплоти, емпатії, ситуація успіху, коректується «Я»- образ. Завершальним етапом варто є акцент на успіхах дітей.
Ізотерапія – це творчий прийом, що розвиває вміння у дитини відчути і зрозуміти себе, бути собою. Малювання розвиває чуттєво-рухову координацію, вимагає взаємодії багатьох психічних функцій. Кінезіотерапія (від грецьких слів «kinesis»- рух, и «logos» - слово, наука) розвиває міжпівкульну взаємодію, зв'язки, синхронізацію роботи півкуль, дрібну моторику, пам'ять, увагу, мовлення та мислення, усуває дислексію і дисграфію. Лялькотерапія використовує ляльку, яка є допоміжним об'єктом і виступає місточком зв’язку між дитиною та педагогом, допомагає знищити чи «пролікувати» хворобливі стани, зміцнити психіку, соціально краще адаптувати і розвинути самосвідомість, усунути конфлікти в роботі. Маскотерапія створює терапевтичний ефект завдяки тому, що дитини, одягаючи маску, приміняє на себе інші соціальні ролі, поруч з цим розкриваючи власне «Я». Пісочна терапія гарно відсилає всіх, хто ним користується, у дитинство, коли всі грались у пісочниці. Малюк розвиває мислення, пам`ять, увагу, фантазію, навички спілкування, забувається стани тривожності, агресії, розвиває дрібну моторку.
Казкотерапія є спільною роботою у розкритті внутрішніх психотерапевтичних установок. Є процесом створення зв'язку між казковими подіями та поведінкою у реальному житті: казки переносяться у реальність. Музична терапія розвиває вольову сферу людини, її уяву та творчість, долає бар'єри спілкування, допомагає: сприймати себе та інших, знімати психічне напруження, набувати навичок адекватної групової взаємодії, проникати в глибини підсвідомості, куди слово не потрапить. Екотерапія використовує емпіричні зв'язки з природою, є немедичною психотерапією. Включає в себе анімалотерапію, ландшафт-терапію, гарден-терапію і прогулянкову терапію, фітотерапію, аромотерапію, зоотерапію, флоротерапію та багато інших напрямків і є одним з компонентів лікувального процесу з відновлення психоблагополуччя. Фототерапія - це робота з готовим матеріалом, або створення оригінальних авторських знімків; є новим сучасним способом роботи у педагогіці та психології. Допомагає переглянути ситуацію по-іншому, створити та сприймати фотографічні образи, доповнювати обговоренням, фіксувати об'єктивом щасливі моменти життя. Бібліотерапія («лікування книгою») підвищує впевненість у дитині та її самооцінку: читаючи автобіографії знаменитих людей, які, будучи інвалідами, домоглися визнання, допомагає дітям зрозуміти, що потрібно прагнути більшого. Читаючи художню пригодницьку літературу, дитина, яка перенесла якусь травму, забуває про свою трагедію.
Тема тижня:«Я – школяр»Метод: діагностична, групова казкотерапія . Групова казка «Як нова школа стала моєю» Вчитель та діти з першого дня з ранкового кола створюють казку. Щодня протягом тижня розгортаються події на кожному уроці, які програються учнями та записуються вчителем. Поруч з цим на створеному макеті школи зображена така кількість вікон, скільки дітей у класі. Кожне вікно підписане Мета проведення: формувати між учнями комфортні дружні стосунки в колективі, вміння співпереживати, розвивати уяву, фантазію, виховувати повагу до думок однокласників. Почута від дитини казка допоможе усвідомити її проблеми і труднощі для успішного подолання, також безболісно адаптує до нового етапу в житті. Обладнання: макет чи малюнок школи на ватмані, фломастери, олівці, фото дітей, стіна слів даного тижня. Хід проведенняІ етап – налаштування. Дана гра застосовується під час знайомства дітей. Гра « Створюємо настрій» Відчуємо себе часточками колективу, краю, держави, Всесвіту і скажімо собі:(передавання між учнями чарівної палички) Мене звати ... Я люблю... Я прийшов/прийшла до школи, щоб? …(Учитися, дружити, слухати). Треба бути яким/якою? …(Спокійним, уважним). Зі мною хто? …(Мої друзі,однокласники, вчителька). Вони мене що? …(Поважають, люблять, чують). Мені це, як? …(Приємно, радісно, захопливо). Я готовий/готова до чого? …(до успішної роботи, навчання, цікавинок).
ІІ етап – актуалізація досвіду учнів, «вхід у казку»Ця робота виконується на уроці навчання грамоти під час роботи з дитячою книжкою.1. «Мозковий штурм»- Що таке казка, як ви розумієте це слово?- Чи подобається вам читати казки?- Яку казку ви любите? Чому ?- Що у казці найцікавіше?- Чи можуть тварини насправді говорити/ чи може хатина/ килим літати? - А чи можна самим скласти казку?- Хотілося б вам стати героями казки, щоб з вами відбувались чарівні речі?- Давайте складемо чарівну незвичайну казочку про нас і школу.ІІІ етап - творча діяльність, написання казки1. Бесіда. - Ким ви бачите себе у казці? Як буде звати вашого героя? Який він матиме характер? Яку роль виконуватиме? 2. Створення малюнків. Діти малюють на уроці мистецтва або дизайну та технологій улюблених героїв чи фантазійного самого себе у казці а потім вирізають. Підходять до малюнку школи. Наклеюють героя на тому вікні малюнка або макета школи, в якому хочуть жити.
1. Написання сюжету казки. Відбувається на уроці навчання грамоти під час розвитку мовлення. Тут можна застосувати малюнкове (піктографічне) письмо. Учні на основі власних рис характеру, беруть вміння (наприклад, літати, швидко рахувати, гарно слухати) від уподобаного казкового героя, у процесі розвитку бачать, що відкривають у собі нові поведінкові прояви.ІV етап – інтеграція казки Учні аналізують зв’язок сюжету із реальним життям та пояснюють, де можуть використати події в повсякденності. Тут відбувається так зване резюмування – новий досвід поєднується з набутим раніше та отримує узагальнюючу оцінку. V етап – читання або інсценізація ролей кожного на основі піктографічних написів на ватмані, інсценізація відбувається під час прогулянок на групі подовженого дня.
Казка «Як нова школа стала моєю» Рано-вранці мама збудила мене і сказала, що я йду вперше до школи. І що то воно таке? З чим його їдять? Я застелив ліжко, почистив зубки, з’їв сніданочок. Мама несе костюма, якого недавно купили, і біленьку сорочку. Помаленьку одягаюсь, ще й кота Пушу встигаю гладити:- Може ти замість мене підеш до школи? Бо щось бажання ніякого. Пуша дивиться на мене нявчить. Ковбаски хоче. Даю їй кружальце, беру з рук мами букета і йдемо разом з татом на свято. На місці було так багато людей, а особливо, дітей. Всі усміхнені, радісні, бігають, грають. А ми йдемо до класу, бо там мене чекає вчителька. Це , напевне, як вихователька у садочку. Щось мені захотілось плакати, адже нова школа була чужою . Ось я зустрівся з учителькою, і вона взяла мене за руку і так широко посміхнулась, що я навіть забув про свої страхи. Приходили діти – майбутні однокласники, і хлопці і дівчата. Навіть мої друзі із садочка. Ну все, я вже нічого не боюсь. Школа, мені здалось, теж почала посміхатись. Ми з хлопчиками та дівчатками взялись за руки і знайомились. Що ж тепер я дорослий! Але було б непогано брати із собою твариночок. VІ етап – аналіз, «вихід» з казки. Новий досвід, нові ролі взаємодії у власній казці дають розуміння дітям, що вони пишуть історію вже свого колективу. Це допомагає в кінці тижня відчути учням комфортність перебування разом і працю над спільною метою у стінах своєї школи.
Тема тижня:«Осінь»Метод: екотерапія Прогулянкова терапія, фітотерапія та ароматерапія, зоотерапія (в домашніх умовах). Мета проведення: закріплювати зв’язок та відмінність між живою та неживою природою, її користь для людини, захист від руйнації, розвивати вміння спостерігати, досліджувати навколишній світ, виховувати любов, повагу до природи, розуміння її цінності . Обладнання: стіна слів про осінь, виставка робіт із врожаю та природних матеріалів, ефірні олії, серветки, природні матеріали (листя, квіти ). Хід проведення І етап – налаштування. Прогулянка шкільним подвір’ям 1. Гра « Я - природа» - Що таке природа?- Яка вона буває?- Що відчуває жива природа?- Що відчуває нежива природа?- Чи потребує захисту? Чому?
2. Налаштовування на аромат.- Нахиліться над квіткою, понюхайте. Що ви відчули? (її запах, ніжний, теплий, як літо).- Який орган чуття допоміг?- Які почуття, картинки «намалював» аромат у вашій уяві? - Нагніться до кущика і відчуйте його ауру?- Який запах? ( гіркуватий, терпкий, ледь відчутний)- Запахи, музика викликають сильні емоції прожитих моментів. Допомагають нам згадати людей, події. ІІ етап – актуалізація досвіду учнів1. Створення сприятливого настрою для зосередження за допомогою ароматерапії . Аромати мають властивості підвищувати увагу, знімати страх, викликати сонливість, очищати повітря, поліпшувати відчуття при нежиті, кашлі.- Вчитель капає на хустинку ефірну олію лимону, яка підтримує активність. У класі діти відчувають свіжість і активізовується в них робота мозку. 2. Дидактична гра «Кожному дереву – листок»- На партах у групах дітей лежать малюнки дерев та зібрані листочки під час екскурсії. Діти, користуючись попередніми спостереженнями під час прогулянки за деревами, кладуть ці листочки на те дерево, з якого вони впали. - Якого кольору листочки? (червоні, жовті, зеленковаті, оранжеві)- Це холодні, чи теплі кольори?- А які листочки влітку? (зелені)- Чому вони поміняли колір? (бо настала осінь, надворі стало холодніше, менше сонечка)
- ІІІ етап - творча діяльність 1. Бесіда «Пейзаж за вікном» (повторення математичних узагальнень та понять)- Назвіть, які множини об’єктів ви бачите? (дерева, кущі, квіти, трава) - Яка із множин найчисельніша? (травичка). - У якій множині об’єктів найменше? (кущів) - Давайте порахуємо, яких природних множин більше? (діти роблять висновок, що травички більше, але її важко порахувати, бо стебелець стільки, як на небі зірочок – безліч). - Порахуйте, скільки дерев ви бачите. - Яке дерево найвище/ найнижче? Ближче/далі?- Скільки кущиків? Чого більше? 2. Створення малюнка за допомогою ароматерапії . Вчитель підготовлює маленькі шматочки серветок за кількістю учнів на кожен аромат. Потім промокає їх ефірними оліями: лимонною, ванільною, м’ятною, какао. Ці серветки знаходяться на столі у вчителя. Він пояснює дітям правила вдихання аромату: 1. Візьміть серветку. 2. Піднесіть до носа на відстані 20 см. Якщо не чуєте аромат, то 10 см. 3. Будьте обережні!Відразу до носа не можна підносити, щоб не забило дух і запах не зайшов у очі. Бо до запаху треба звикнути. Далі у щоденниках вражень діти малюють асоціацію, яку викликає аромат і його колір.
ІV етап – активізація вербальної і невербальної комунікації1. Створення умов для комунікації. Під час екскурсії шкільним подвір’ям дітям сподобалась висока ялинка. Під нею вони знайшли шишку. Вчитель пропонує у класі скласти розповідь про «Пригоди шишки». Діти діляться на три групи за частинами розповіді та початком1 гр. – «Звідки з’явилась шишка?» Початок: жила-була висока ялинка...2 гр. – «Чому шишка лежала під деревом і хто її знайшов?» Початок: шишка лежала через те, що...3 гр. – «Що чекає на шишку у класі?» Початок: діти полюбили шишку за ... Кожна група складає по 3 речення. 2. Презентування Вчитель записує за дітьми окремо складені частини. Потім їх зачитує не по порядку. Діти роблять висновок, що дії мають відбуватися поетапно, адже тоді втрачається сенс розповіді. V етап – звільнення від неприємних відчуттів1. Гра «Пригадай відчуття». Додому дітям задається поспілкуватись із домашніми улюбленцями та запам’ятати свої враження. До школи тварин не брати, адже це живі створіння, і тривожити їх не можна.2. Вправа «Гронування»Вчитель записує на дошці чи ватмані слова «Домашні улюбленці», а діти називають свої враження від спілкування з тваринами. VI етап – рефлексивний аналіз Вправа «Плюс-мінус-цікаво»На дошці таблиця з трьома колонками +, -, ? «+» - що викликало позитивні емоції та зацікавленість.«-» - що залишилось незрозумілим.«?» - тема, про яку йшлося, хотілося б дізнатись більше.
Вправа «Дзеркальне малювання»Вправа виконується або на дошці, або на чистому листі паперу. Потрібно взяти в обидві руки по олівцю (крейді). Почати малювати одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, літери, цифри. При виконанні цієї вправи розслабляються очі і руки. Коли діяльність обох півкуль мозку синхронізується, помітно збільшиться ефективність роботи всього мозку. Вправа сприяє синхронізації роботи півкуль, сприйняттю інформації, покращує запам'ятовування інформації. Вправа «Вухо — ніс»Лівою рукою взятися за кінчик носа, а правою рукою ліве вухо. Одночасно відпустити вухо і ніс, плеснути в долоні, потім поміняти положення рук «з точністю до навпаки». Вправи «Лобно-потиличний корекція»При виникненні почуття тривоги, невпевненості, хвилювання (або навіть стресу) допомагає так звань лобно-потиличне охоплення. Одну долоню покласти на чоло, іншу — на потилицю. Сконцентруватися. Зробивши кілька глибоких рівних вдихів і видихів, спокійно озвучити свою проблему. Якщо говорити вголос не виходить, досить просто думати про це. Посидіти так кілька хвилин. Якщо виникло позіхання, то це означає, що тіло вже позбавляється від напруги. Механізм дії можна пояснити тим що, коли рука торкається до чола, відбувається приплив крові, вона починає краще циркулювати по лобним часток мозку. В цій ділянці мозку відбуваються аналіз, усвідомлення і оцінка проблеми, і визначаються шляхи виходу з такої ситуації. На потилиці розташована зона, яка сприймає візуально ті образи, які потім зберігаються в нашій пам’яті. Прикладання до цієї області долоні стимулює кровообіг. Людина як би стирає подібним чином проблеми, образи, негативні ситуації. Завдяки глибокому диханню, в кров надходить кисень, повітря вентилюється — і з організму випаровується негатив. Вправа «Енергетизатор»Покласти схрещені руки на стіл перед собою. Притиснути підборіддя до грудей. Відчути розтягування м» язів спини і розслаблення плечового пояса. З глибоким вдихом закинути голову назад, прогнути спину і розкрити грудну клітину. Потім на видиху знову розслабити спину і опустити підборіддя до грудей. В результаті цих дій розслаблюються м»язи шиї і плечового пояса, підвищується рівень кисню в крові, активізується вестибулярний апарат, посилюється приплив спинномозковій рідині, в центральній нервовій системі. Вправа «Кнопки мозку»Це міні-серія з трьох вправ, які вмикають «електричну систему організму. В результаті активізується кровопостачання головного мозку і робота обох його півкуль, підвищується концентрація уваги, поліпшується сприйняття сенсорної інформації. Вправи знімають розумову втому, допомагають зосередитися на засвоюванні нової інформації і навіть покращують координацію рухів. Крім того, вони сприяють розслабленню, знімають нервове напруження (і дуже корисні, до речі, гіперактивним, легкозбудливим людям, як дорослим, так і дітям). Кожну вправу виконувати кожною рукою по 20-30 секунд. Вказівним і середнім пальцями однієї руки масажувати крапки над верхньою губою (середина носогубної складки) і посередині під нижньою губою. Долоню іншої руки в цей час лежить на пупка. Одночасно з цим потрібно переводити погляд в різних напрямках: ліворуч-вгору і вправо чи вниз і т. д. Потім поміняти положення рук і повторити вправу. Вказівний і середній пальці однієї руки помістити, трохи натискаючи, під нижню губу. Пальцями іншої руки в цею ж годину масажувати область куприка. Повторити вправу, помінявши положення рук. Долоню однієї руки покласти на пупок. Пальцями іншої руки масажувати область куприка. Через 20-30 секунд поміняти положення рук.
Вправа «Слон»Це одне з найбільш інтегруючих вправ «Гімнастики мозку» Пола Деннисона. Воно активізує і балансує всю цілісну систему організму «інтелект—тіло», покращує концентрацію уваги. Вухо щільно притиснути до плеча. Одночасно витягнути одну руку, як хобот слона, і почати малювати нею горизонтальну вісімку, починаючи від центру зорового поля і йдучи вгору протии годинникової стрілки. Очі стежать за рухами кінчиків пальців. Потім поміняти руки. Вправу виконувати повільно, по 3-5 разів кожною рукою. Вправа «Кулак». «Ребро». "Долоня". Ця вправа поліпшує розумову діяльність, синхронізує роботу півкуль, сприяє запам'ятовуванню, підвищують стійкість уваги, активізує процеси письма і читання. Три положення руки, що послідовно змінюються:1) Долоні стиснути в кулак2) Покласти долоню ребром. 3) Розпрямити долоню на площині столу. Виконується вправа спочатку правою рукою, потім лівою рукою, потім двома руками разом. Повторити 8-10 разів. Вправа «Думаючий капелюх» На поверхні вуха знаходиться 148 активних точок. Ця вправа допомагає зосередитися, а також краще слухати і говорити. М'яко розправити і розтягнути однойменної рукою зовнішній край кожного вуха в напрямку вгору назовні від верхньої частини до мочки вуха п'ять разів. Помасажувати ділянку за вухом у напрямку зверху вниз. Вправа «Хмара дихання»Потрібно зробити повільний вдих через ніс, надути живіт, руки перед грудьми. Повільний видих через рот, одночасно малюємо коло симетрично обома руками. Намагаємося розподілити повітря на все коло, повторюємо три рази. Можно намалювати квадрати і трикутники.
Вправа «Слон»Це одне з найбільш інтегруючих вправ «Гімнастики мозку» Пола Деннисона. Воно активізує і балансує всю цілісну систему організму «інтелект—тіло», покращує концентрацію уваги. Вухо щільно притиснути до плеча. Одночасно витягнути одну руку, як хобот слона, і почати малювати нею горизонтальну вісімку, починаючи від центру зорового поля і йдучи вгору протии годинникової стрілки. Очі стежать за рухами кінчиків пальців. Потім поміняти руки. Вправу виконувати повільно, по 3-5 разів кожною рукою. Вправа «Кулак». «Ребро». "Долоня". Ця вправа поліпшує розумову діяльність, синхронізує роботу півкуль, сприяє запам'ятовуванню, підвищують стійкість уваги, активізує процеси письма і читання. Три положення руки, що послідовно змінюються:1) Долоні стиснути в кулак2) Покласти долоню ребром. 3) Розпрямити долоню на площині столу. Виконується вправа спочатку правою рукою, потім лівою рукою, потім двома руками разом. Повторити 8-10 разів. Вправа «Думаючий капелюх» На поверхні вуха знаходиться 148 активних точок. Ця вправа допомагає зосередитися, а також краще слухати і говорити. М'яко розправити і розтягнути однойменної рукою зовнішній край кожного вуха в напрямку вгору назовні від верхньої частини до мочки вуха п'ять разів. Помасажувати ділянку за вухом у напрямку зверху вниз. Вправа «Хмара дихання»Потрібно зробити повільний вдих через ніс, надути живіт, руки перед грудьми. Повільний видих через рот, одночасно малюємо коло симетрично обома руками. Намагаємося розподілити повітря на все коло, повторюємо три рази. Можно намалювати квадрати і трикутники.