Арт-терапевтичне малювання як засіб психоемоційної підтримки молодших школярів у групі продовженого дня

                                                                                 Психологія

                                                                Рабчинська Тетяна Борисівна

                                             Вихователь ГПД

                                                                         Київська гімназія східних мов № 1

Арт-терапевтичне малювання як засіб психоемоційної підтримки молодших школярів у групі продовженого дня

Анотація: 

     У статті розглядається роль арт-терапевтичного малювання в межах роботи групи продовженого дня (ГПД) в умовах сучасних викликів (дистанційне навчання, стресові чинники, воєнний стан). Визначено переваги групової арт-терапії для соціалізації та стабілізації психічного стану учнів початкових класів.

Ключові  слова :

Арт-терапія, ізотерапія, група продовженого дня (ГПД), молодші школярі, психоемоційний стан, стресостійкість, творчий розвиток, ментальне здоров’я, психологічне розвантаження, сучасні умови навчання.

1. Вступ

Сучасні умови життєдіяльності українського суспільства висувають нові вимоги до організації дозвілля та навчання молодших школярів. Група продовженого дня (ГПД) перестає бути просто місцем виконання домашніх завдань і перетворюється на простір для психологічного розвантаження. Арт-терапевтичне малювання у цьому контексті виступає м’яким інструментом корекції тривожності та розвитку емоційного інтелекту.

2. Актуальність дослідження

Через постійну напругу, спричинену безпековими факторами, діти часто відчувають «сенсорний голод» або, навпаки, перенасичення негативною інформацією. Малювання в ГПД дозволяє:

• Легалізувати складні емоції (страх, гнів, сум).
• Знизити рівень кортизолу через творчу діяльність.
• Відновити відчуття контролю над власним мікросвітом (через аркуш паперу).

3. Методи та техніки арт-терапії в ГПД

Для роботи з дітьми в позаурочний час рекомендується використовувати техніки, що не потребують оцінювання (принцип «немає правильного чи неправильного»):

4. Особливості організації середовища

В сучасних умовах ГПД має бути гнучким простором. Вихователь має враховувати наступні аспекти:

1. Безпека: Можливість продовжувати творчий процес навіть в укритті.
2. Відсутність критики: арт-терапія відрізняється від уроку образотворчого мистецтва тим, що естетичний результат не є пріоритетом. Важливим є сам процес.
3. Рефлексія: Після завершення малювання дітям пропонується (за бажанням) розповісти про свою роботу: «Які кольори ти вибрав сьогодні?», «Який настрій у твого малюнка?».

Підбірка арт-терапевтичних вправ, які ідеально підходять для групи продовженого дня. Вони не потребують спеціальної підготовки та допомагають дітям швидко переключитися з навчального навантаження на творче відновлення.

1. Вправа «Кокон безпеки» (на стабілізацію)

Ця вправа допомагає дитині відчути захищеність у стресових умовах.

• Інструкція: Запропонуйте дитині намалювати в центрі аркуша себе, а навколо — «захисний кокон». Це може бути прозора сфера, будиночок, ковдра або фантастичне силове поле.
• Завдання: Наповнити цей кокон речами, які приносять радість (улюблена іграшка, сонце, кіт, квіти).
• Ефект: Візуалізація безпечного простору знижує рівень тривоги.

2. Вправа «Малювання під музику» (на розвантаження)

Чудово підходить для зняття емоційного та фізичного напруження після уроків.

• Інструкція: Увімкніть спокійну інструментальну музику. Діти повинні заплющити очі та просто водити олівцем по паперу в ритм мелодії, створюючи хаотичні лінії.
• Завдання: Коли музика закінчиться, розплющити очі, подивитися на «каляки-маляки» і спробувати знайти в них знайомі образи (пташку, хмаринку, обличчя) та розфарбувати їх.
• Ефект: Розвиває гнучкість мислення та допомагає вивільнити затиснуті емоції.

3. Вправа «Мій настрій — це погода» (на самопізнання)

Допомагає дітям навчитися розпізнавати свій стан без складних слів.

• Інструкція: Запитайте: «Якби твій сьогоднішній настрій був погодою, що б це було?».
• Варіанти: Це може бути яскраве сонце, гроза з блискавкою, легкий грибний дощ або густий туман.
• Важливо: Наголосіть, що будь-яка погода — це нормально. Навіть після найсильнішого дощу завжди виходить сонце.
• Ефект: Легалізація «негативних» емоцій (смутку, гніву).

4. Вправа «Клякса-перетворення» (робота зі страхами)

• Інструкція: Дитина ставить велику кляксу фарбою на папері.
• Завдання: Перетворити цю кляксу на щось смішне або добре, домалювавши їй очі, капелюх, бантик чи крила.
• Ефект: Трансформація образу «страшного» чи «незрозумілого» на контрольоване та кумедне.

5. Колективна вправа «Спільний сад» (на соціалізацію)

Найкраще робити на великому аркуші паперу (ватмані).

• Інструкція: Кожна дитина малює свою квітку або дерево в будь-якій частині аркуша.
• Завдання: Коли малюнки готові, діти мають «з’єднати» їх стежками, сонячними променями чи метеликами, щоб утворився єдиний сад.
• Ефект: Формує відчуття єдності колективу та зменшує відчуття ізольованості.

Поради для вихователя ГПД:

• Не оцінюйте результат. Уникайте фраз «як гарно» або «неакуратно». Краще скажіть: «Я бачу, ти використав багато яскравих кольорів» або «Цікаво, які незвичайні лінії у  тебе вийшли».
• Музичний супровід. Використання звуків природи (спів пташок, шум моря) під час малювання підсилює терапевтичний ефект у рази.
• Матеріали. Для тривожних дітей краще підходять м’які матеріали: гуаш, акварель, пастель. Для гіперактивних — олівці або фломастери (вони потребують більшого контролю натиску).

5. Висновки

Впровадження елементів арт-терапевтичного малювання в ГПД сприяє створенню безпечного психологічного клімату. Це не лише розвиває дрібну моторику та креативність, а й стає потужним інструментом превенції дитячих неврозів та депресивних станів у кризові періоди.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Вознесенська О. Л. Арт-терапія в роботі з дітьми: особливості та техніки. Простір арт-терапії: ресурси зцілення. Київ, 2017. С. 12–25.
2. Вознесенська О. Л., Мова Л. В. Арт-терапія в освіті: Навчальний посібник. Київ: Логос, 2007. 256 с.
3. Назаревич В. В. Арт-супровід дитини в кризових станах: методичні рекомендації. Рівне, 2019. 84 с.
4. Назаревич В. В. Техніки ізотерапії в роботі з емоційною нестабільністю молодших школярів. Психологія та суспільство. 2021. № 3. С. 112–118.
5. Панюк О. П. Використання арт-терапевтичних технологій у групах продовженого дня як засіб збереження ментального здоров'я учнів. Інноваційна педагогіка. 2023. Вип. 58. Т. 2. С. 45–49.
6. Чухрій О. Психологічна допомога дітям засобами арт-терапії в умовах воєнного стану. Актуальні проблеми психології. 2022. Т. 7. Вип. 35. С. 210–223.