Аспекти діяльності шкільного психолога

Аспекти діяльності шкільного психолога. Роботу виконала студентка 4-го курсу ПО-психолія. Пархомець Амелія

Школа – важливий етап у житті дитини, адже у особистості виникає якісно нова соціальна позиція – учень та нова форма діяльності – навчальна, що потребує значного напруження. У цей перехідний період дитині необхідно створити умови для розвитку її індивідуальності, продуктивної активності та творчості, розвивати пізнавальні здібності, емоційно-вольову сферу, формувати комунікативні навички.

Для чого існує в школі психолог?Психолог – спеціаліст, основною задачею якого є визначення потреб клієнта, проведення тестувань та опитувань, консультування і за необхідністю – подальше скеровування до фахівця, який має повноваження працювати з конкретними проблемами. Також психолог може допомогти у визначенні напрямку психотерапії, в яку варто піти клієнту в залежності від результатів спільної роботи. В залежності від спеціалізації може бути пренатальним, дитячим, сімейним, шкільним, військовим і т.д. Може працювати у парі з психотерапевтом.​

Метою діяльності психологічної служби в системі освіти є сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров'я і надання психологічної допомоги (психологічної підтримки) всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.

У контексті радикального оновлення системи освіти психологічна служба сучасного закладу освіти як ніколи покликана сприяти покращенню умов для розвитку кожного суб’єкта освітнього процесу, здійснювати психологічну підтримку й надавати допомогу учням, учителям, батькам. Налагодження здорової психологічної взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу – це головна місія психологічної служби в контексті Нової української школи. 

Шкільний психолог (ШП) надає екстрену консультативну підтримку учням, вчителям, родинам учнів. Тематика консультацій дуже обширна. Проводить тестування задля визначення потенційних можливостей учнів та їх зон розвитку. Організовує та/або проводить навчання у сфері психології та педагогіки для колег. Консультує учнів щодо їх навчальної траєкторії, орієнтації на позитивний освітній результат. Викладає спецдисципліни з психології, або тренінгові напрямки, основна мета яких – розвиток когнітивних здібностей, навичок комунікації та різних видів інтелекту. Консультує вчителів у складних педагогічно-психологічних випадках.

Разом з вчителями-предметниками розробляє та реалізовує програмні уроки, орієнтуючись на поєднану мету, наприклад, виховну чи корекційну. За запитом адміністрації навчального закладу, може робити анкетування для зрізу актуальних потреб учасників навчального процесу. Може мати додаткову спеціалізацію, наприклад, тренерську, психотерапевтичну, медіаторську, коучерську та інші. Від наявності цих кваліфікацій частково залежить комплекс послуг, які можна отримати. Проводить первинну консультацію абітурієнтів, головна задача якої – допомогти майбутньому учню визначитись, чи підходить йому форма навчання, яку надає школа, чи оптимальний для нього режим, чи справиться він/вона з навантаженням. Разом з вихователями розробляє та проводить виховні години, основна мета яких – надати підтримку дітям на усіх етапах їх дорослішання.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич говорить про те, що потрібно створити всебічно розвинену систему зі зміною підходів до ролі та роботи психолога у школі, та визначає нові завдання психолога у школі, серед яких: консультування та надання психологічної допомоги всім учасникам освітнього процесу; сприяння збереженню й посиленню психічного здоров’я учнів, учителів, батьків; навчання школярів справлятися зі стресом та напругою; допомога вчителям з емоційним перенапруженням, професійним вигоранням; сприяння вчителям в опануванні та розробленні інноваційних освітніх програм і технологій тощо. 

Фахівцями психологічної служби освітнього закладу потрібно позитивно налагоджувати тісне співробітництво школи з батьками, що сприятиме створенню навколо учнів атмосфери довіри, взаєморозуміння, підтримки, єдиних вимог. 

У НУШ психолог не повиненбрати участі у здійсненні виховної роботи; розробляти та впроваджувати програми з навчально-виховної роботи; займатися просвітницько-пропагандистською діяльністю; займатися корекцією відхилень в інтелектуальному та психофізичному розвитку; допомагати у виборі навчального закладу залежно від рівня психологічного розвитку; складати разом з учнем життєві плани, як вимагало від психологів попереднє Положення. забезпечити індивідуальний підхід до кожного учасника освітнього процесу. 

Нові завдання психологів у школі:

2. Психологічний супровід інклюзії  У кожній школі фахівець має підготувати учнів, а також їхніх батьків до здорової взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами (ООП).

3. Навчання антистресу. Психолог сприяє збереженню та посиленню психічного здоров’я. Навчати школярів справлятися зі стресом та напругою. Використовувати всі «психогігієнічні штучки» повинні вміти всі сучасні діти, починаючи з першачків. 

4. Допомога вчителям. На думку міністра освіти і науки Лілії Гриневич, щоб поліпшити психологічний стан вчителя, «шкільні психологи мають взаємодіяти не тільки з дітьми, а й з учителями». У новому Положенні вказано, що психолог має консультувати та надавати психологічну допомогу всім учасникам освітнього процесу. А ще — робити таку собі психологічну експертизу: сприяти вчителям в опануванні та розробці інноваційних освітніх програм і технологій. 

На що витрачають час шкільні психологи (за даними МОН) 

Психологічна служба у системі освіти функціонує на трьох рівнях: ⦁ науковому – вивчає закономірності психічного розвитку і формування особистості здобувачів освіти з метою розробки методів і методик професійного застосування психологічних знань; 

⦁ прикладному – здійснює соціально-психологічне забезпечення освітнього процесу, шляхом поєднання науково-психологічного знання з досвідом психологічного практикування у розробці й апробації методів, методик і технологій професійної діяльності працівників психологічної служби, включаючи розробку програм, професійну підготовку і підвищення кваліфікації фахівців тощо; 

⦁ практичному – забезпечує безпосередню роботу практичних психологів, соціальних педагогів у закладах освіти – практичне застосування науково-психологічних знань, методів, методик і технологій у освітній діяльності. 

Види діяльності психологічної служби у системі освіти: ⦁ діагностика – вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні; виявлення причин і механізмів труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціальній адаптації; 

⦁ прогностика – передбачення ситуації, що впливатиме на розвиток особистості чи групи, результатів освітнього процесу, визначення тенденцій розвитку груп і міжгрупових відносин, подальшого розвитку психологічних та соціальних явищ з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості; 

⦁ профілактика – своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктних ситуацій в освітньому процесі; 

⦁ корекція – усунення виявлених труднощів у психічному та особистісному розвитку здобувачів освіти, подолання проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки; 

⦁ просвіта – формування психологічної компетентності учасників освітнього процесу. 

Сучасні завдання шкільних психологів потребують підвищення кваліфікації. Тож мають ввести нові спецкурси для психологів: базові навички медіатора, розвиток стресостійкості в дітей, психологічній супровід осіб з особливими освітніми потребами. Можливо навіть, як на Заході, якщо у школі — команда психологів, кожен з них спеціалізуватиметься за якимось одним профілем

За отриманими даними, у 2021/2022 навчальному році загальна кількість звернень до працівників психологічної служби становила 2 829 475 звернень, з них: 34,97 % звернень батьків здобувачів освіти, 30,44 % – педагогічних працівників, 27,65 % – здобувачів освіти, та 6,94 % звернень інших зацікавлених осіб (рис. 2).

Отже, основний зміст діяльності фахівців психологічної служби щодо організації психологічного супроводу освітнього процесу в контексті Нової української школи можна визначити за напрямками роботи практичного психолога: 

⦁ Новий педагог (психологічний супровід педагогів у період змін та формування готовності до інновацій). ⦁ Учень як цілісна особистість (психологічний супровід першокласників Нової української школи). ⦁ Школа позитивного батьківства (психологічний супровід батьків у контексті педагогіки партнерства). 

Як зазначається в Концепції «Нова українська школа» сучасна школа потребує нового вчителя, який зможе стати агентом змін. Реформою передбачено низку стимулів для особистого і професійного зростання, з метою залучення до професії найкращих. Розв’язання психологічних питань становлення професіонала сприяє розвиткові творчості, підвищенню ефективності та якості педагогічної діяльності. 

Список використаних джерел та літератури⦁ Положення про психологічну службу у системі освіти України від 22.05.2018 № 509 ⦁ «Психолог у НУШ: радісно та впевнено руш! Путівник психолога в Новій українській школі» (заг. ред. Є. В. Афоніна, О. О. Заріцький,Н. В. Міщенко). 

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!