Аспекти корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи практичного психолога освіти з дітьми-вимушеними переселенцями

Про матеріал

Перегляд файлу

Аспекти корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи практичного психолога освіти з дітьми-вимушеними переселенцями

І. Вступ.

Складна соціально-політична ситуація, що відбувається в Україні, позначилась на життєдіяльності всього населення країни. У будь-якому конфлікті найбільше страждає найвразливіша категорія населення – діти. Саме вони зазнають труднощів соціального і психоемоційного характеру, пов’язаних зі зміною середовища проживання та звичного кола спілкування, особливо якщо така міграція спричинена війною.

Одним із основних завдань соціально психологічної служби є адаптація внутрішньо переміщених дітей до нової школи. Допомогти дитині інтегруватися в новий колектив, включити її в освітній процес, зменшити рівень стресу, не виділяти з-поміж інших учнів як «жертву», мотивувати вчитися – це частина роботи практичного психолога освіти.

ІІ. Нормативно-правове забезпечення діяльності щодо здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей-переселенців.

Працівникам психологічної служби системи освіти необхідно організовувати свою роботу відповідно до таких нормативно-правових документів:

• лист Міністертва освіти і науки України від 11.03.2014 № 1/9-135 «Про надання психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу»;

• лист Міністерства освіти і науки України від 02.04.2014 № 1/9-186 «Щодо навчання дітей військовослужбовців, які переїхали з Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на постійне місце проживання до інших населених пунктів України»;

• лист Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи від 24.02.2014 № 26 «Про посилення психологічної допомоги населенню»;

Етичний кодекс психолога тощо

ІІІ. Перегляд документального відео про життя дітей в зоні бойових дій «Уламки дитинства»

IV. Основні напрямки роботи практичного психолога:

Психолого-педагогічний супровід дітей, які постраждали в ході проведення військових дій, відповідно до програми роботи з дітьми, які постраждали в ході проведення АТО, передусім включає в себе такі основні форми роботи практичного психолога:

Бесіда психолога з батьками та дитиною при вступі до закладу;

розмову психолога з батьками. Під час якої їх інформують про можливість отримання послуг психолога у разі спаду успішності у навчанні через внутрішні переживання, посилення страхів (спілкування, темряви, тварин, комах і т.д.), загострення хронічних хвороб та ін. Опитувальник (додаток 1)

індивідуальна робота психолога з педагогами;

Індивідуальна робота з педагогами має подвійну мету: своєчасне виявлення проблеми дитини та підвищення психологічної освіти педагога.

Під час розмов з педагогами звертається увага, що підліткам, в силу розвитку психологічних властивостей, важко розібратись в питаннях політики і економіки, виробити власне ставлення до цих сфер людських відносин. Тому ефективними і цікавими є теми, що ґрунтуються на культурних традиціях, історії, релігії, міфах.

Психолог з’ясовує і основні моменти, які можуть свідчити про наявність у дитини психологічних проблем. Обов’язковим є акцентування уваги педагога на тому, що: сам по собі переїзд у нове незнайоме місце із невідомою кінцевою датою повернення додому, або перебування рідних в зоні АТО, є стресом для дитини. Різні люди переживають стрес по-різному, але навіть найсильніші можуть відчувати складнощі у подоланні стресових ситуацій.

співпраця психолога з вчителями для організації ситуацій успіху дитині, підвищення психологічної освіти усіх учасників освітнього процесу;

індивідуальна консультативна, розвивальна робота психолога з дитиною;

МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ

Ступінь соціально-психологічної адаптації

Діагностика рівня психосоціальної зрілості (бесіда з дитиною Венгер)
Проективний малюнок «Дім.Дерево.Людина»

Прояви мотиваційної сфери особистості та рівня домагань, шляхів досягнення поставлених цілей, образу Я.

методика «Самооцінка та рівень домагань» Т.Дембо-С.Я.Рубинштейн.
опитувальник «Автономність- залежність особистості у навчальній діяльності» (Г.Пригніна)

Особливості емоційно- вольової сфери

Шкала особистісної тривожності (А.М. Прихожан)
методика самооцінка психічних станів тривожності , фрустрації, агресивності та ригідності.(Адаптований варіант тесту Айзенка,)
Травмафокусована діагностика
ü Стандартизоване інтерв»ю батьків , діти яких знаходяться у стані постравматичного стресу, розроблене у Йельському центрі вивчення дітей.

Консультативна і розвивальна робота психолога з дітьми вимушеними переселенцями

консультативна робота, опитувальники для батьків та дитини (додаток 1,2);

Оскільки діти і підлітки залежать від свого оточення, робота з батьками відіграє важливу роль в психотерапії дітей, які пережили психотравми. Батьки зазвичай першими помічають, що у дітей є проблеми. Під час перших зустрічей з психологом дитина зазвичай відчуває панічний страх і залишається нетовариським і потайним, так що перші відомості про симптоматиці дітей вступають від батьків. Батьки, як правило, помічають, що діти реагують на ситуацію, що склалася сильним страхом і підвищеною залежністю від дорослих. У дітей-переселенців можуть проявлятись ознаки психічних порушень: розлад харчування (втрата апетиту або відмова від їжі, рідше надмірне вживання їжі), розлад сну, нетримання сечі, підвищена агресивність, гіперактивність, погана успішність у школі, інтровертованість і прагнення уникати членів сім'ї та друзів. Батьки повідомляють, що їхні діти демонструють всі види страху, але найбільш драматично - страх розлуки з батьками. Часто спостерігаються нічні кошмари або страхи, пов'язані з психотравмуючими подіями (страх несподіваних і гучних звуків або шуму тощо)

У батьків також необхідно дізнаватися про життя і хвороби дитини: дані про спадкові захворювання, перебіг вагітності, народження, загальний розвиток дитини, її ставлення до інших членів сім'ї та психотравмуючи переживання останнього часу. Особливу увагу потрібно звертати на особливості гри, звички і незвичайну поведінку у молодших дітей. Старшим дітям задають питання про школу, друзів і схильності (прагнення уникати компанії своїх однолітків, «постійне» читання, агресивна поведінка та ін.) Для розуміння динаміки сім'ї та ролі в ній наявною у дитини симптоматики важливий також контакт батьків і психолога.

Перше інтерв'ю зі школярами та підлітками зазвичай проводиться в присутності батьків, щоб діти могли подолати боязнь психолога. Надалі зустрічі з дитиною і з батьками завжди проводяться окремо. Психолог повинен бути уважним слухачем і допомагати своїм маленьким пацієнтам з розумінням і повагою особливо якщо це підлітки. Особливу увагу потрібно звертати на форми поведінки, які батьки часто не беруть до уваги (наприклад, дитина стала артистичною і більш тихою, більше читає, не виходить на прогулянку зі своїми однолітками та ін.)

Для маленьких дітей гра замінює бесіду. Психолог є активним учасником гри і виконує ролі, дані йому дітьми. Часто діти проявляють свої почуття через гру і малюнок.

Іноді на подолання дитячого опору і завоювання довіри потрібно багато часу, тому психолог повинен бути дуже терплячим. Оскільки діти часто копіюють реакції і моделі поведінки дорослих, важливо запропонувати їм позитивну модель. Найбільш важливо дати їм відчуття спокою і зосередженості. Дітей потрібно у разі можливості більше спонукати до того, щоб вони продовжували звичну діяльність, грали в свої звичайні ігри, дружили з іншими дітьми, дивилися дитячі телевізійні передачі, регулярно відвідували школу і брали участь в інших формах організованої діяльності.

Психолог повинен також допомогти дитині зрозуміти, що його почуття тривоги і страху є нормальним і загальним для всіх людей. Необхідно переконати дитину в тому, що їй, незважаючи на те, що сталося і ще може статися, завжди хтось захистить.

5) групова корекційно - відновлювальна та розвивальна робота психолога з дитиною.

Групова робота.

При груповій формі роботи з дітьми-переселенцями найбільш ефективними методами вважаються:

· терапія малюнком;

· театралізована арт-терапія;

· ігрова терапія;

Терапія малюнком проводиться з дітьми від початківців до 12-13 років і включає малювання, ліплення з глини, пластиліну тощо. Заняття проходять протягом годину, один раз на тиждень і полягають у малюванні на спеціально задані теми та обговоренні цих тем у процесі малювання і після нього з використанням вже готових робіт. Діти можуть приєднатися до роботи в будь-який час, що створює вільну атмосферу і сприяє зниженню тривожності.

Теми підбираються з урахуванням проблем, які, на думку фахівця, необхідно опрацювати з даними учасниками групи.

Малюючи, дитина усвідомлює свої переживання, закладає основу для опрацювання психологічних проблем і цей процес стає одним з найбільш важливих аспектів арт-терапевтичної діяльності.

Одне з найбільш яскравих достоїнств арт-терапії – можливість невербального спілкування, що полегшує налагодження міжособистісних контактів.

Важливим терапевтичним фактором для дітей-переселенців, які пережили відрив від коренів, є втрата звичного середовища і знаходяться в ситуації невизначеного сьогодення і ще більш невизначеного майбутнього є створення стабільних міжособистісних взаємин, тому найбільш ефективною виявляється саме тривала і регулярна робота.

Теми підбираються з урахуванням проблем, які, на думку фахівця, необхідно опрацювати з даними учасниками групи. До тем, що використовуються для роботи з дітьми-переселенцями належать:

1. Для усвідомлення і відреагування актуальних емоційних переживань: «Страх», «Радість», «Образ», «Дружба», «Смуток», «Веселощі», «Інтерес», «Нудьга» тощо.

2. Для розвитку ідентичності: «Автопортрет», «Герб душі», «Що я люблю», «Що я ненавиджу», «Родина», «Минуле-сьогодення-майбутнє», «Мій дім» тощо.

3. Для усвідомлення і відреагуванння потенційно «проблемних» сфер: «Дім», «Сім'я», «Чого я боюсь», «Від чого мені сумно», «Від чого мені прикро», «Сон».

4. Для актуалізації психологічних «ресурсів»: «Щастя», «Свято», «Улюблений казковий герой», «Мрія»

V. Практична частина

«Мозковий штурм»

З якими проблемами зіткнулись ви здійснюючи психологічний супровід адаптаційного періоду учнів до нових умов?(обмін думками, враженнями)

Вправа Казка «Як страх допоміг Дмитру та Марійки»

Мета. Навчання розумінню відносності в оцінці почуттів. Усвідомлення соціальної прийнятності страху.

Зміст. 1 етап. Дітям читається розповідь.

«В одному місці в гарному будинку з квітковим садом жила сім'я: тато, мама і двоє дітей – Дмитро та Марійка. Тато з мамою дуже любили своїх дітей і пишалися ними, але одне їх засмучувало - обидві дитини дуже боялися: боялися вовка, боялися темряви, боялися залишитися без світла, боялися залишитися самі вдома.

Коли вони лягали спати, то Дмитро клав поруч із собою іграшковий пістолет, який, незважаючи на те, що був іграшковим, дуже голосно стріляв. А Марійка - великий іграшковий ніж. І кожен раз, засинаючи в своїх ліжечках, вони довго крутилися, прислухаючися до кожного шереху так, що вранці, поправляючи їх простирадла, мама щоразу охала.

Одного вечора мама з татом поклали дітей спати і пішли ненадовго в гості до бабусі. «Може вони забули закрити двері» - прошепотів сестрі Дмитро, бо невдовзі в саду, а потім вже поряд з дверима почулись якісь аж надто гучні шарудіння і шажки. Діти потихеньку відкрили двері в сад і тут же зачинили. Там ходила велика чорна собака з опущеним хвостом. Діти присунули до дверей стільці, коробки і залізли під ліжко. Але раптом страшна думка прийшла до них: «А мама з татом? Що буде з ними коли вони побачать собаку? Може вона скажена і покусає їх?», - Діти затряслися від страху і тихенько заплакали. Потім якось відразу Дмитро взяв свій пістолет, а Марійка ніж. «Я злякаю її» - сказав Дмитро. «А я поб'ю її» - сказала Марійка. Діти розібрали завал біля дверей і вийшли в коридор. Дмитро загуркотів пістолетом, а Марійка застукала ножем по стіні, потім по двері. «Йди звідси!», - Закричали вони хором. І собака вискочила, а діти замкнули за нею двері. Незабаром прийшли батьки. Вони були дуже стривожені. Сусідка попередила, що від їхнього будинку бігла велика чорна собака. Діти розповіли їм все, що було. Батьки зраділи: вони пишалися такими дітьми. «Але як же вам вдалося прогнати таку страшну собаку?» - Запитали вони. А діти відповіли: «Ми просто дуже боялися за вас ».

2 етап. Під керівництвом ведучого казка програється усіма дітьми у формі невеликого спектаклю. Ролі розподіляє ведучий залежно від індивідуальних особливостей дітей.

3 етап. Обговорення казки. Робиться висновок про те, що страх може бути корисним як самій людині, так і оточуючим. Діти самостійно придумують ситуації коли страх заважає, а коли допомагає.

Вправа «Ти — молодець»

Мета: підвищити самооцінку, отримати підтримку групи.

Усі стоять у колі, один виходить у центр,називає своє ім’я і те, що він любить чи вміє добре робити («я люблю танцювати» або «я вмію робити шпагат»). У відповідь усі промовляють: «Ти — молодець!» — і підносять угору великий палець.

Вправа «Ураган для тих...»

Мета гри: розслаблення.

Учасники сидять, а тренер стоїть (йому невистачає стільця) і каже: «Ураган для тих, у кого чорне взуття». Усі, хто в чорному взутті, встають зі свого місця і намагаються сісти на інше. Той, кому не вистачило стільця, стає ведучим і каже: «Ураган для тих, хто народився влітку (в кого довге волосся, коротке волосся, хто ходить до школи, бачив море, любить солодке...)»

VI. Підведення підсумків:

Основні напрямки та зміст роботи психолога:

1. Виявлення осіб «групи ризику».

2. Включення постраждалих дітей до участі в діяльності позашкільних закладів з метою створення умов для самореалізації.

3. Проведення діагностичної, корекційно-відновлювальної роботи з усіма учасниками освітнього процесу.

4. Забезпечення індивідуального супроводу дітей з широким використанням арт-терапії, психологічних ігор, тренінгів.

5. Діагностика соціально-психологічного клімату в учнівських колективах з метою відстеження перебігу адаптаційного періоду до нових умов навчання та проживання.

6. Оптимізація змісту та форм психологічної просвіти педагогічних працівників, батьків, учнів.

7. Налагодження роботи у класних колективах з протистояння боулінгу (тренінги з розвитку толерантності, емпатії, комунікативних умінь та навичок, згуртованості колективів тощо).

8. Забезпечення якісної консультативної роботи з учнями, батьками, педагогами.

9. Рекомендації батькам, учням звертатися на Національну дитячу «гарячу лінію» для одержання інформаційних, психологічних, правових консультацій (0800500225) – стаціонарний телефон та (772) – з мобільного Київстар, Лайф.

Діти та підлітки є особливо вразливою групою. У стані підвищеного почуття безпорадності вони потребують підтримки та якісної професійної допомоги. В кризових, стресових ситуаціях дитина переживає біль, яку проявляє в різних формах в залежності від віку. Важливо розпізнавати всі ці порушення вчасно бо вони служать сигналом про допомогу.

Всім дітям, які постраждали в ході проведення військових операцій, необхідна психолого-педагогічна підтримка, організована на рівні навчального закладу, але є і ті, які потребують перенаправлення для надання цільових видів допомоги: психотерапія, фармакотерапія та ін. Важливо включати в роботу і батьків тому що їх оцінка поведінки дитини є ключовою в сприйманні життєвих обставин дитиною.

Список літератури:

1. Бочкор Н.П., Дубровська Є.В., Залєська О.В. та інші. Соціально-психологічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період. Методичні рекомендації – К.МЖПЦ «Ла-Страда» - Україна, 2014р.

2. Олексенко С. Психологічна допомога дітям у кризових ситуаціях. Ж.Практичний психолог: дитячий садок. №09/2014. С. 16-20.

3. Інтернет-ресурси:

http://nvk-sloboda.novoselitsa.cv.ua/node/354

http://www.library.kherson.ua/

http://pptma.dn.ua/index.php/uk/arkhiv-vipuskiv/za-2016-rik/vipusk-4-2016/324-suchasni-zasobi-navchannya-inozemnoji-movi-v-pochatkovij-shkoli-18

Додаток №1

Стандартизоване інтерв’ю батьків,

діти яких знаходяться у стані посттравматичного стресу

(розроблене у Йельському центрі вивчення дітей)

Якщо з вами все добре, я хочу поставити вам кілька запитань з приводу того, що __________(ім'я дитини ) та решта вашої сім'ї роблять після ________(випадок¹)

Частина 1.(Дитина)

А) що взагалі робить _________(ім'я дитини ) зараз?

Б )чи помітили ви якісь зміни у _______(ім'я дитини ) поведінці або почуттях після _______(випадок)? Опишіть.

В). Я спробую поставити вам кілька більш специфічних запитань про поведінку і почуття дитини і було б дуже корисно, якби ви помітили про зміни у _________(ім'я дитини ) після ________(випадок).

1. Ваша дитина має проблеми зі сном (труднощі засинання, спання всю ніч без прокидання, спання у власному ліжку , нічні кошмари )