Психологічна казка "Як Ємеля чарівну щуку шукав"

Казка

 

Ємеля                                                                                      

Чарівна щука

Регулювальник                                                            

Лиса Аліса      

Кот Базіліо                                                              

Буратіно                                                                       

Стилист                                                                        

Дієтолог                                                                        

Тренер                                                                          

Педагог з вокалу

Продюсер                                                                      

Вождь племені

Шаман                                                                            

Василиса 1                                                                     

Василиса 2                                                                      

Василиса 3                                                                     

 

 

Ємеля:Як же набридло це навчання! Усі учать, учать. А навіщо? Кому це навчання потрібне? Ось би у казку потрапити,що побажав, те і сталося…. Пощастило ж моєму тезці з казки: щуку чарівну упіймав тай жив безтурботно. Де б собі таку саму дістати? Га? Не знаєте… І я не знаю. З золотою рибкою воно хоч якось зрозуміло. В Інтернетіїї старик клікал, де ж іще? Тільки раніше мабуть всесвітню павутину нєводом називали. Темні були часи. А може й собі спробувати? Га? А ну як усе вийде!

 

(приймає замріяну позу) виходять гномики. Ємеля починає засинати

 

Пісня В гостях у казки

 

Текст на екрані: – Привіт, я – Ємеля. Шукаю чарівну щуку.

                             – Вітаю!Навіщо я тобі?

                             – Ти диви! Ти що й справді чарівна? Тоді покажися.

 

З’являється Щука

 

Щука:  Так, я дійсно чарівна. Тільки мої Інтернет ресурси значно менші, ніж казкові. Тиж мене не спіймав, труда не доклав. Тому й бажань виконаю тільки 7. Коли забажаєш чого – згадай мене і бажання я виконаю. Але пам’ятай, чарами щастя не здобудеш– його працею добувати треба.

Щука зникає

Ємеля: Оце пощастило! Хоч 7 бажань і замало, але все ж таки більше, ніж 3. Що ж забажати? О! Щука! Хочу найкрутішу автівку, та ще таку, якої ні в кого в світі немає!

Щука: А керувати автівкою ти вмієш? Правила дорожнього руху знаєш?

Ємеля:Та що там уміти? Крути собі кермо та їдь куди заманеться. А усілякі правила – так вони розумній людині й не потрібні зовсім. І так усе зрозуміло.

Щука: Гаразд,виходь на двір. Перше бажання виконано!

Ємеля: Круто! Оце мій вчитель здивується. Я на крутій автівці. І без усілякого навчання.

 

(з’являється пічка)

 

Ємеля:Не зрозумів. Де моя автівка? Щука!!!

Щука: А що не так? Все як ти й бажав: такої ні в кого в світі немає. Ти не хвилюйся, спопробуй! Куди накажеш – туди й поїде.

 

Танок «машинки»

 

Регулювальник: Старший сержант Подольский. Порушуємо? Ваши права, пане.

Ємеля: Так … у мене немає…

Регулювальник: Як так немає? А транспортним засобом керуєте. Неподобство. Доречі, а воно в МРЕВ зареєстроване? Доведеться вас затримати. Та й автівку вашу конфіскуємо до з’ясування. Ходімо!

Ємеля: Не хочу! Відпустіть мене, я не винний! Щука! Допоможи!

Щука: Чого бажаєш?

Ємеля: Хочу, хочу бути багатим. Та хоча б і банкіром.

Щука: Друге бажання виконано.

 

Пісня Лисита Кота

 

Буратіно: Добридень, шановні! Ви не підкажете, куди можна зробити внесок у 5 золотих, щоб якнайшвидше купити татові Карло куртку,а мені комп’ютер?

Лиса Аліса: Любенький Буратіно, звичайно знаємо.

Кот Базіліо: Звичайно знаємо, богатенький Буратіно.

Лиса Аліса: Ходімо з намирозумненький Буратіно в країну Дурнів. І ми покажемо тобі Поле Чудес Поле чудес.

Кот Базіліо: Так: Поле чудес.

Лиса Аліса: сьогодні опівночі треба викопати ямку,покласти туди золоту монету.

Кот Базіліо: Так,покласти монету.

Лиса Аліса: Не заважай! Потім посолити та сказати чарівні слова. Тсс, говорю тільки тобі: «Крекс, фекс, пекс».І вранці побачиш дерево усе в золотих монетах!

Кот Базіліо: Так,усе в золотих монетах. Ходімо з нами, хоробренький Буратіно.

Буратіно: Брешете ви все, я до школи ходжу і знаю, що ніякої країни Дурнів не існує.

Кот Базіліо: Нам не вірять!

Лиса Аліса: Ти нам не віриш? Ходімо звідси, Базіліо, в нас немає жодної хвилинки. Мизапізнюємося. Ти самсобі ворог.

Кот Базіліо: Так, ти сам собі ворог.

Буратіно: Оце фантазери: ціле дерево золотих монет! Ні, ось у школі казали, що гроші треба покласти у банк, на них потім ще відсотки нараховують. Так, де тут найближчий банк?

 

Танець монеток  мани мани

 

Ємеля: Оце життя! Скільки грошей! Тепер я ніяких регулювальників не боюся. Їздити буду на самій крутій автівці, і без правил. Тому що у мене тепер шофер є.

Буратіно: Добридень, шановний! Я хотів би зробити внесок у5 золотихдо вашого банку.

Ємеля:Та будь ласка! Хто ж тобі заважає.

Буратіно: Е, ні. Вимені спочатку розкажітьякі тут відсотки, ставки. А головне, коли я зможу купити татові Карло куртку?

Ємеля:Чого? Які відсотки? Ти в банку, а не на математиці. Роби свій внесок та йди собі.

Буратіно: Як це йди? Ви мені скажіть: під скільки відсотків річних можна відкрити внесок? І коли я грошима скористатися зможу: мені комп’ютер потрібен, а татові Карло…

Ємеля:Знову відсотки. Ти що не розумієш? Роби, кажу свій внесок та йди звідси.

Буратіно: Та ви, шановний,ніякий не банкір…. Напевне і в школі не навчалися, а сюди по блату потрапили. Так од вас всі гроші втечуть. Гроші працювати повинні. Нам у школі розповідали. Піду інший банк шукати.

Ємеля: Ні, ви це бачили? Знову мене вчать. І хто? Буратіно. Як жити далі? Напевно робота банкиром не для мене. Я і в школі ці відсотки не розумів, а тут про них ще й розповідати треба. А воно мені треба? Не хочу! Що ж забажати то? Такого, щоб і грошей було багато, і нічего щоб робити, і щоб всі мене обожнювали? О! придумав! Щука!!! Хочу бути зіркою шоу-бизнесу! На сцену хочу, сяять!

Щука: А чи витримаєш? Зіркою бути ой як важко.

Ємеля: Та що ти розумієш! Ходи собі автографи підписуй, посміхайся і отак ручкою. Зато тобі і лімузини, і фрукти заморські, і вшанувальники!

Щука: Що ж, третє бажання виконано!

 

Пісня зірок з підтанцовкою, відеокліп з оваціями шанувальників

 

Ємеля: Оце воно! Ось заради чого треба жити! Теперь я зірка! Ось і гримерка своя, і охорона. Тільки і роби, що нічого не роби. Цікаво, а тут що? Аааа, це просто рай!!!

Дієтолог: Куди?!! Поклади пиріжок! Ти ж на дієті! Ось тримай моркву.

Емеля:  Я їсти хочу!

Дієтолог: А зіркою бути ти вже не хочеш? Їсти він хоче! Ти сьогодні снідав. Так що ніяких обіду і вечері! Моркву жуй, корисно. І колір обличчя покращує.

Ємеля: Не хочу я моркву! Я що кролик? Краще соку апельсинового випью.

Дієтолог: Який сік! Там же кислоти! Зуби зіпсуєш. Тільки вода або зелений чай, без цукру. В тебе й так зайвих 5 кілограм. Доречі, до тебе прийшли. Як раз вчасно. Попрацюйте з ним як слід. А то погладшав, дівчата таких не люблять, і на концерти ходити не будуть.

Тренер: Ну що, займемося тренуванням? Так біг на місці. Не лінуватися! Руки вгору, вниз. Нахалилися, ще. добре. А тепер присідаємо. Активніше, не байдикуємо! Раз, два, раз, два! Руки вгору. Вдих, видих, вдих, видих. Добре! Розминку закінчили, переходимо до серйозного тренування.

Ємеля: Ага, щас! Я втомився, з ніг падаю. Все, не можу більше, дайте водички.

Тренер: Ні, ні, ні, води неможна. Набряки будуть. Давай краще три кола по стадіону.

Педагог по вокалу: Вибачте, колега, але зараз мій час.

Тренер: Тоді завтра на стадіон. Не забудь післе вокалу пресс: 100 разів.

Педагог по вокалу: так-с почнемо. Куди ви сіли, юначе? підведіться. Музыка не терпить легковажного ставлення. Підійдіть до інструменту. Почали  (распевка). Щось з голосом у вас не дуже. Але 2 години вокалу  в день творять чудеса. И ніякого кофе та шоколаду. Від цього голос грубіє. Краще їжте родзинки.

Ємеля: Ненавиджу родзинки!

Педагог по вокалу: Доведеться полюбити. Ви ж хочете бути зіркою. А це потребує певної віддачі. Вітаю, колега. Наш підопічний щось не в гуморі сьогодні.

Продюсер: Що значить не в гуморі? У нас 2 концерта ввечері! Я в тебе знаеш скільки коштів вклав? Доречі контракт зі студією підписаний. Післе концертів поїдемо кліп знімати, а вранці – на студію.

Ємеля: А спати коли?

Продюсер: Спати?!! Та ти що?!! Треба гроші заробляти, доки популярність є. Концерти на півроку вперед розписані. Так що тольки по дорозі й виспишся. І взагалі, що це на тобі вдягнено? За що я гроші стилисту плачу?! Де стилист?

Стилист: Та тут я, чого галас здіймати? Зірка в шоці.

Продюсер: Так, приведи його до ладу. В тебе година. А я пішов піар робити.

Стилист: Що це на тобі? Що? Як ти думаєш у цьому сцену підкорювати? Нумо пройдись. Як ти ходиш? Хто тебе цьому вчив? Завтра ж у школу моделей. А на голові що? Зачіска повинна бути гламурною. Ти повинен виділятися із натовпу? Зараз із тебе такого красеня зробимо. Так, фарбуємося: половина голови в зелений, половина – в фіолетовий. Обов’язково декілька боа, бажано різнокольорових. І пір’я! Такий собі хвіст павича із пір’їв!

Ємеля: Щука!!! Рятуй! Не хочу я бути зіркою, замордують же. А я гадав, що гірше за школу нічого й бути не може.

Щука: Чого ж ти бажаєш?

Ємеля: Хочу потрапити в таке місце, де не треба нічому вчитися. Де взагалі ніяких шкіл немає, ні-я-ких, розумієш?

Щука: Мандрувати захотів? Розумно, тільки там, де ніяких шкіл немає одні дикуни живуть. Не страшно?

Ємеля: Та кого там боятися? Якщо люди до школи не ходили, то й мене навчати нічому не будуть. Я самий розумний буду. Та мені вклонятися будуть! Все, вирішив. Відправляй мене швидше. Хочу бути мандрівником!

Щука: Четверте бажання виконано!

 

Танок шамана

 

Ємеля: Ви це бачите? Оце по мені. Ані тобі школи, ані уроків. Тільки танці та веселощі. Тільки як же ж я з ними розмовляти буду? Вони ж не грамотні? Щось вигадаємо. Привіт, дикунам!

Вождь: Вітаємо тебе, гість.

Ємеля: Ти диви! Ви що нашу мову знаєте?

Вождь: Знаю, в нас країна маленька, вчителів немає, шкіл немає. Тому вождь повинен багато знати і вміти. А то можна і суверенітет втратити.

Ємеля: Сувере… що?

Шаман: Незалежність тобто. Якщо ми будемо мало знати, будь-яка країна нас завоювати зможе. Тому ми дуже поважаємо освічених людей. Ось ти, наприклад, освічений?

Ємеля: Я? Та я такий освічений, що вам і не снилося! Я ж до школи ходив!

Шаман: До школи?! Та ти великий вчений. Залишайся з нами, будеш самою поважною людиною. Вчителем будеш.

Ємеля: Ким? Вчителем? Оце вже ні. Я не для того з уроків втік, щоб самому вчителем бути.

Вождь: Як втік? Так ти невіглас. А в нас, дуже суворі правила: невігласів ми їмо.

Ємеля: Як це їмо? Так неможна! А як же права людини?! Вы не имеете права!

Шаман: В нас тут свої права

Вождь: З’їсти на світанку!

Ідуть зі сцени

 

Ємеля:  З’їсти! Оце так вляпався. Піду я од вас, тільки куди? Куди не потрапиш, всюди вчитися треба, працювати. а хочеться як у казці – живи собі та радій. А що як мені самому стати чарівником?! Оце я знатно вигадав! Все сам зможу начаклувати. І ніхто мене вчити не буде! Щука!!! Чуєш мене? Хочу быть чарівником!

Щука: П’яте бажання виконано!

 

Танець Василис

 

Ємеля: І хто ви такі?

Василиса 1: Ми – Василини Премудрі.

Ємеля: Хто?

Василиса 2: Василини Премудрі.

Ємеля: І що ви тут робите?

Василиса 3: Ми прилетіли із різних казок, щоб навчити тебе бути чарівником.

Ємеля: Навчити? Знову?

Василиса 1: А як ти хотів? Чарам теж вчитися треба.

Василиса 2: Ти ж сам забажав стати чарівником?

Василиса 3: Так що, дівчатка, навчимо?

Василисы: Навчимо!

Ємеля: Чарам навчатися мабуть цікаво. Давайте.

 

пісня Василин

 

Ємеля: Не хочу! В школі вчать. Ще й тут!

Василиса 1: Тобі, мабуть, треба до тридев’ятого царства.

Василиса 2: Там є двоє із ларця. І однакові з лиця.

Василиса 3: Що забажаєш – все за тебе зроблять.

Ємеля: Те що треба! Щасливо залишатися

Василисы: Скатертиною дорога!

 

 

(місто майстрів)

 

Ємеля: І де це царство? Той ларець? Загубився я чи що? А це хто? Агов, куди це я потрапив?

Майстер: У місто майстрів. Сам то ти що вмієш робити?

Ємеля: Ну, м’яча ганяти, камінці жбурляти, ворон дражнити. А ще на комп’ютері будь-яку гру можу пройти. Я взагалі цілковитий талант.

Майстер: Талант, кажеш? А стілець виготовити зможеш? А підкову викувати? А дошку вирізати? А тацю розмалювати?

Ємеля: Та чого ви до мене причепилися? Не вмію я такого. Ви мені краще скажіть, де тут тридев’яте царство?

Майстер: Так ти не туди повернув, юначе. Вказівник треба було прочитати. Та ти ж невіглас. Ні читати не вмієш, ні робити.

Ємеля: Чого це? Вмію я читати.

Майстер: Ось ми зараз і перевіримо. В нас з невігласами розмова коротка. Який вирок сам собі підпишеш – так і буде. Нумо, майстри, винесіть вирок.

 

(виносять дошку: «Стратити неможна помилувати»)

 

Майстер: Ось, юначе, як кому поставиш, такий вирок собі й винесеш. Або страта, або будеш жити. Та якомусь ремеслу вчитися. Обирай.

Ємеля: Збожеволіти можна! Я ж мову взагалі не вчив. А тепер од цього моє життя залежить! Щука! Допоможи! Де ту кляту кому поставити?

Щука:  Тут я безсила. Сам думай.

Ємеля: Отакої! Якщо кому поставити тут вийде: «Стратити, неможна помилувати» Жах який! А якщо тут, то буде: «Стратити неможна, помилувати». Так! Помилувати! Ось тут кома потрібна!

Майстер: Молодець, впорався. Значить можеш або з нами залишатися та ремеслу навчатися, або додому йти. Вільний!

Ємеля: Я краще додому піду. Мені виявляється ще багато чому треба у школі навчитися. А потім вже й ремеслу можна. Дякую вам, майстри. До побачення! Щука! Поверни мене додому!

Щука:  Шосте бажання виконано!

 

(Ємеля повертається додому. Як засинав)

 

Ємеля: Це мені наснилося чи що? Оце так сон. А якщо ні? Якщо це насправді було? У мене ж тоді іще одне бажання залишилося! Чого б побажати? Так, більше нічого не хочу. Буду вчитися та обов’язково якомусь ремеслу навчуся. А із бажанням що робити? Як же ж перевірити? А давайте разом перевіримо? Заплющить очі і загадайте саме заповітне бажання, коли я скажу: «Один, два, три». Домовилися?

             Щука! Я бажаю, щоб у всіх присутніх виконалося саме заповітне бажання. Один, два, три!

Щука:  Останнє бажання виконано! (сяйво на екрані)

Ємеля: Ура! Давайте заспіваємо разом! Поділимося гарним настроєм! Нехай усім щастить!

 

Фінальна пісня