Новорічна казка "Один раз під Новий рік"

ОДИН РАЗ ПІД НОВИЙ РІК

Маша                                                             

Сашко                                     

Хоттабич                                

Шрек                                       

Віслюк                                    

Баба Яга                                  

Лєший                                     

Кіт                                           

Новий рік                               

Попелюшка                            

Принц                                     

Морська королева                 

Королева граматики             

Кома

Крапка

Снігова королева                  

Дід Мороз                              

Снігуронька                           

(Виходить Баба Яга, Лєший, Кіт)

Баба Яга: Ну, що? Готові?

Лєший, Кіт: Так, так, готові!

Баба Яга: Тож дивіться мені! Старайтеся! Якщо сьогодні добре зіграємо, то зможемо поїхати навіть на казкове Євробачення.

Кіт: І перемогти там.

Лєший: Так, так перемогти.

Баба Яга: Цить мені! Розбазікалися. А ну до справи. По місцях!

(пісня «Дикі гітари») Виходять на перед сцени, на сцені зміна декорації

Кіт: Оце зіграли так зіграли. Всі призи будуть нашими.

Лєший: Так, так нашими.

Баба Яга: От базіки, тільки про пусте і думаєте, а про капості хто думати буде, га?

Лєший, Кіт (показуючи один на одного): Він.

Баба Яга: Щоб таке придумати, таке, таке (чаклує перед залом) О! А що це всі діти так святково вдягнені? Хіба сьогодні якесь свято? Я кого питаю?

Лєший, Кіт (зсовуючи плечима): Та ні ми не знаємо.

Баба Яга: Ой, нероби, ніякої від вас користі. Добре, що я чаклувати вмію (чаклує перед залом). Дітки, а що ж ви сьогодні такі красиві, такі гарні, га? Сьогодні якесь свято? Скажіть бабусі.

(діти відповідають)

Баба Яга: Новий рік! Як же ми забули! Що ж робити!

Кіт: Як що? Треба його вкрасти!

Лєший: Так, так вкрасти.

Кіт: І всім дітям новий рік зіпсувати!

Лєший: Так, так зіпсувати.

Баба Яга: От недоумки. Скільки разів ми його вже крали? І Снігуроньку? Вкрасти мало, треба його десь заховати. От тільки де?

Лєший: Пропоную…

Кіт (сміється): Ой, не можу, ти пропонуєш!

Баба Яга: Дай йому сказати, іноді і в Лєшого може бути гарна думка.

Лєший (обурено): Я пропоную в Королівстві казок. Туди ніхто дороги не знає.

Баба Яга: Молодець! А головне, що ніхто не дізнається, що він там.

Кіт: Залишилось Новий рік знайти.

Баба Яга: А я для чого? (чаклує) Ось де він. За мною.

(Новий рік іде вздовж сцени, Баба Яга, Лєший, Кіт хапають його)

Баба Яга: В Королівство казок!

(відкривається завіса) Діти прикрашають ялинку,

Сашко постійно заважає дітям, дражниться, ламає іграшки. Музика

Маша: Сашко, ну досить вже заважати! Відійди, будь ласка. А то ми не встигнемо ялинку прикрасити.

Сашко: Ну то й що? А мені яке діло? Новий рік і так прийде з ялинкою чи без, зрозуміло?

Маша: Сашко, годі, прошу тебе!

Сашко: Ні, ні! О, а це що таке? Якась ваза? От я її зараз розіб’ю!

Маша: Ні, віддай

Сашко (тре вазу): Не віддам, не віддам, не віддам.

(гасне вітло, спецефекти, діти розбігаються. Залишаються Маша і Сашко. Музика

 (виходить Хоттабич. Не дуже старий, у багатому новому вбранні)

Сашко: Дядьку, Ви хто?

Хоттабич: О, монітори моєї души. Хіба ви не впізнаєте мене?

Маша: Наче ні…

Хоттабич:  О, горе мені, діти не впізнають мене…

Маша: Читала я книжку про одного старого, який майже так говорив і поводився.

Сашко: Я не читав, то кого  ти маєш на увазі?

Маша: Але він був дуже старенький, весь у лахмітті. І жив у такій старенькій брудненькій пляшечці із розбитою горлянкою.

Хоттабич: О, радість мого серця, ви не враховуєте технічного прогресу та можливостей сучасного життя. А ну, придивіться уважніше! Так, і так!

Маша: Ой, це точно, Хоттабич!

Хоттабич: Нарешті ви впізнали мене, мої не дуже розумні друзі.

Маша: Як Вам це вдалося? Ви молодше свого віку років на триста, а може і на чотириста.

Хоттабич: О, мобілка мого серця, мені вдалося Вас вразити?

Сашко: Ще й як!

Хоттабич: Тоді слухайте! Я купив собі у магазині шампунь «Хед енд шолдерс», і моя    борода засяяла новим блиском. А потім в ломбарді я поміняв свою стару пляшку на чудову  новеньку вазу. Ось так!

Сашко: Ну, старий, ви даєте!..

Хоттабич: І прошу, мене тепер не називати старим, краще просто Хоттабич.

Маша: Та добре, ми згодні.

Сашко: А цікаво, чи не втратила від шампуню Ваша борода своїх чарівних властивостей?

Хоттабич: Ні, все залишилося як і було. Окрім того, я собі в Інтернет-магазині купив чудовий мобільний телефон з веб-камерою. І тепер можу бачити все, що б де не відбувалося. До речі, а який зараз рік?

Маша: Сьогодні опівночі прийде 2009 Новий рік.

Хоттабич: 2009? Чудово! А через скільки годин це трапиться?

Маша: Не знаю, Сашко годинника розбив.

Сашко: Подумаєш…

Хоттабич: Не журіться. За допомогою свого телефону я все дізнаюся. О, горе мені, і всім на землі! (падає на коліна)

Сашко: Що трапилось?

Хоттабич: Новий рік вкрали! І він ніколи не прийде до нас!

Маша: Хто вкрав?

Сашко (іронічно): Напевно Баба Яга.

Хоттабич: Це не смішно, о плеєр моєї душі. Так Новий рік вкрала Баба Яга.

Сашко (іронічно): Так, вкрала і в землю закопала.

Маша: Сашко, припини. Хоттабич, що ж тепер робити? І де шукати Новий рік?

Хоттабич: Зараз подивимось. (дивиться у телефон) За допомогою своєї камери я можу спілкуватися з ким завгодно. О! Діти! Вони напевно, знають, де Баба Яга заховала Новий рік. Знаєте? Де? В Королівстві казок? Дякую, діти.

Маша: А як ми туди потрапимо?

Хоттабич: За допомогою моєї бороди (вириває волос зі своєї бороди, чаклує) Ахалай-махалай!

(гасне світло. Бал. Королівство Попелюшки. В залі та на сцені пари танцюють вальс. Музика                                                                                                              )

Маша: Куди це ми потрапили?

Сашко: Не знаю…

Хоттабич: Це королівство Попелюшки. Вона нарешті знайшла свого Принца і сьогодні виходить за нього заміж.

(виходить Попелюшка з Принцем. Закривається завіса. Зміна декорацій)

Попелюшка: Вітаємо вас у нашому королівстві!

Принц: Запрошуємо вас на бал. Сьогодні ми будемо танцювати всю ніч.

Маша: Дякуємо за запрошення. Але ми не можемо залишитися.

Сашко (іронічно): Ми шукаємо Новий рік.

Хоттабич: О, калькулятори моєї душі! Чи не у вашому королівстві Баба Яга заховала Новий рік?

Принц: Ні, на жаль у нас їх не було. А то б моя охорона їх затримала.

Попелюшка: Так сумно. Новий рік вкрали, а ми нічим не можемо допомогти.

(всі сумують. Під музику виходять в зал Шрек та Віслюк, зачіпають дітей, які сидять у проході на танок. Музика                                                                                 )

Віслюк (тягне Шрека за рукав): Шреку, треба поспішати, а то попадемо у затор.

Шрек: Відчепись, Віслюче.

Віслюк: Ну, ходімо вже.

Шрек (сердито): Віслюк, до тебе прохання… (помічає Попелюшку і Принца) Вибачте, вітаю вас з весіллям (кланяється, а Віслюк смикає його за рукав). Дозвольте побажати, та відчепись вже…

Віслюк: Шреку, тут щось не те. Всі сумні.

Шрек: І справді. Що сталося?

Хоттабич: Взагалі-то, о дискета моєї душі, Новий рік вкрали.

Шрек: А… І ти, старий, тут.

Хоттабич (ображено): Це ти, Шрек, старий. Аж позеленів від плісняви.

Шрек: Та не ображайся, Хоттабич. Прикид у тебе класний.

Віслюк: Начебто ти і не сидів 3000 років у брудній пляшці…

Попелюшка: Давайте краще подумаємо де Новий рік шукати.

Хоттабич: Що тут думати (торкається бороди) зараз, зараз…

Шрек: Зачекайте! Гей, Віслюче, не хочеш відправитися у подорож?

Віслюк: Так! Так! Шрек та Віслюк – надзвичайні пригоди!

Шрек: Ну що? Візьмете нас?

Маша: Із задоволенням. Нам допомога не завадить.

Сашко: Валяйте, хоч буде з ким попустувати.

Шрек: Попелюшко, Принце! Вибачте, що не залишаємося святкувати, але…

Попелюшка: Ми розуміємо. Новий рік обов’язково треба знайти.

Принц: Поспішайте, щасливої вам дороги!

(Хоттабич смикає себе за бороду, гасне світло, відкривається завіса. Підводне царство. На троні сидить Морська королева. Рибки та русалоньки плавно рухаються. Сашко, озирнувшись навколо, намагається відірвати корал)

Віслюк: Куди це ми потрапили?

Маша: Як гарно…

Хоттабич: Ми – у Підводному царстві.

Шрек: Так, я бачу що ми не на болоті.

Хоттабич: Вітаємо вас, Морська королева. Чи не буде ваша величність стіль ласкава…

Морська королева: Хто дозволяв вам розмовляти! Та ще й задавати питання?! Тут тільки я можу питати, а всі мені підкоряються!

Маша: Яка ви нечемна, Ваша величність! Хіба так зустрічають гостей?

Морська королева: Ти посміла робити мені зауваження?! Мені?! Охорона, взяти її! (Машу оточують охоронці)

Віслюк: Я піду тачку припаркую (зникає зі сцени).

Шрек: Ти що, боїшся?

Хоттабич: О, процесори моєї душі, припиніть суперечку. Треба Машу визволити.

Сашко: Гей, ти! Королево! Ану зараз же відпусти Машу!

Морська королева: Хлопчику, ти такий же невихований, ледачий, як і я. І так само не любиш вчитися як і моя дочка. Залишайся з нами, я зроблю тебе королем Підводного царства! А років через 300, коли підростеш, я одружу тебе з моєю донькою.

(пісня «Залишайся, хлопчик, з нами…»)

Сашко: Та не хочу я одружуватись! І королем бути не хочу! Знаю я: те не роби, туди не ходи і так 300 років! Та ні дякую.

Морська королева: Ну що ж … тоді пропоную угоду. Якщо ти відгадаєш три мої загадки, я відпущу і Машу, і вас всіх. І ще скажу, де шукати Новий рік.

Хоттабич: О, перлина мого серця! Ви знаєте де він?

Морська королева: Так, знаю. Ну, то як, хлопчику? Ти згоден?

Сашко: А що буде, якщо я не відгадаю?

Морська королева: Ну, твої друзі залишаться моїми іграшками, а ти …

Сашко: Королем і таке інше.

Шрек: Не погоджуйся, вона підступна.

Сашко: Я згоден.

Морська королева: От і добре. А щоб ти не думав, що я погана, я дозволяю тобі обрати когось одного на допомогу.

Сашко: Я обираю Хоттабича.

Морська королева: Будь ласка. Тут його борода все одно безсила.  (Хоттабич намагається чаклувати, у нього нічого не виходить).

Хоттабич: О, горе мені, моя борода відсиріла, я безсилий. Але візьми мій мобільний телефон. Може він стане тобі у пригоді.

Сашко: Дякую, Хоттабич.

Морська королева: Ти готовий, мій хлопчик? Тоді перша загадка.

Сашко (крутить в руках телефон): Нічого собі загадка. Що ж це таке? У мене ж є мобілка Хоттабича. Як же ж він це робив? (клацає телефон) Є! Діти! Підкажіть мені відповідь, будь ласка!

Морська королева: Відгадав… Тоді друга загадка.

Сашко: Це теж не знаю. (клацає телефон) Діти, підкажіть!

Морська королева: І цю відгадав… (показує знак рукою русалці. Та забирає телефон і зникає) Остання загадка.

Сашко: Допомоги чекати нема від кого. Треба думати самому.

Морська королева: Я не можу повірити! Ти відгадав всі мої загадки! Як тобі це вдалося?

Сашко: Я й сам не дуже зрозімів. Але здається мені, що діти, які допомогли мені дуже добре вчаться у школі. І тому все знають. Може і собі почати вчитися?

Морська королева: Діти? Ну добре. Обіцяла, так обіцяла. Відпустіть її! (охорона відпускає Машу) Ідіть на північ у Королівство Сплячої Красуні. Там Баба Яга заховала Новий рік.

Хоттабич: О, перлина мого серця! Дякую вам.

Маша, Шрек, Сашко: Дякуємо (ідуть зі сцени).

Віслюк (з’являється з-за куліс): Я нічого не пропустив?

Шрек: Вперед, Віслюче,  я буду поряд.

(ідуть зі сцени. Закривається завіса. Зміна декорацій. З’являються Баба Яга, Кіт, Лєший).

Баба Яга: Ви це бачили? Морська королева підказала їм шлях! Яке неподобство!

Лєший: Так, так, неподобство.

Баба Яга: Що ж робити?

Кіт: Треба заховати Новий рік в іншому місці.

Лєший: Так, так, в іншому.

Баба Яга: Заберіть Новий рік з королівства Сплячої Красуні і тягніть його до Снігової королеви. А я розберуся з іншими.

Кіт, Лєший: Добре. (ідуть зі сцени)

Баба Яга: На північ вони зібралися. Буде їм північ.

(стає під виглядом вказівника з надписом «північ». З’являються Маша, Сашко, Шрек, Віслюк, Хоттабич. Хоттабич весь час намагається висушити бороду)

Віслюк: Ми вже прийшли?

Шрек: Ні.

Віслюк: А тепер?

Шрек: Ні.

Віслюк: А тепер вже прийшли?

Маша: Так. Дивіться ось і вказівник.

Сашко: Ну, нарешті. Північ там. Пішли.

Маша: Зачекай, Сашко, тут щось не так.

Сашко: Машо, завжди ти чимсь невдоволена. Написано ж «північ». Значить, північ там.

Маша: Але ж все вказує на те, що північ там.

Віслюк: Можна мені сказати.

Шрек: Сашко: Ні!

Маша: Північ там. Це точно. Ми ж в школі вивчали, що північ там де мох на деревах густіший.

Сашко: Густіший, не густіший… вказівник же ясно показує – туди!

Віслюк: Можна мені сказати.

Шрек: Сашко: Ні!

Маша: Годі сперечатися. Я знаю, що північ там, а вказівник, мабуть, зачарований.

Хоттабич: О, мій нерозумний друже, послухай цю освічену, великорозумну дівчинку. Ходімо за нею.

Сашко: Ні. Я піду туди, куди показує вказівник. Він мені подобається. Хто зі мною?

Шрек: Пішли вже хоч куди-небудь. Віслюче!

Віслюк: Наша доля – триматися разом! (ідуть до Сашка)

Маша: Треба вміти використовувати свої знання, думати, а не просто іти туди, куди подобається! Пішли, Хоттабич. (ідуть в один бік)

Сашко: Ну і  ідіть! Ми самі знайдемо Новий рік і врятуємо його. Пішли, Шрек. (ідуть в інший бік)

Баба Яга: Ідіть, ідіть… Прийдете ви в Королівство вивчених уроків. А звідти вам ніколи не вибратися. Сестрички! Ну-мо нашу, ягівську! (співають частушки)

(ідуть зі сцени. Відкривається завіса. Королівство Вивчених уроків.

З’являються Сашко, Шрек, Віслюк)

Сашко: Де це ми? (озирається) Ви – Спляча Красуня?

Шрек: Тихше ти. Це – Королева Граматики. А ми – в Королівстві Вивчених уроків.

Сашко: Вивчених уроків? А де Спляча Красуня? Де Новий рік?

Шрек: Мабуть, ми все-таки пішли не туди! Це не північ! Ми помилилися!

Віслюк: Тримайся, Шреку, перший раз чи що?

Шрек: Замовкни!

Королева Граматики: Вітаю вас в моєму королівстві. Всі, хто потрапляють сюди, повинні довести, що освіччені і гідні того, щоб покинути моє королівство. Тебе, Шрек, я знаю. Ти ніколи не вчився в школі, а значить ти не зможеш довести свої знання.

Віслюк: А я…

Королева Граматики: Про Віслюка і казати нічого. Залишаєшся ти, хлопчику. Підійди. Як тебе звати?

Сашко: Са-Сашко…

Королева Граматики: Добре, скажи ти вчишся у школі?

Сашко: Здається, що так.

Королева Граматики: Як це «здається»?

Сашко: Так, вчусь.

Королева Граматики: От і добре. Якщо ти доведеш, що гарний учень – мої слуги виведуть вас з Королівства і вкажуть, куди ідти далі.

Сашко: А як це треба доводити?

Віслюк: Здається мені, що він фейс-контроль не пройде.

Шрек: Віслюче!

Віслюк: Мовчу, мовчу.

Королева Граматики: Все дуже просто. (звертається до слуг) Що ви можете сказати про цього хлопчика?

Крапка: Він ще ніколи не поставив мене в жодному реченні.

Кома: А мене жодного разу не поставив на правильне місце.

Крапка: Немає жодного предмета в школі з якого в нього не було б двійки.

Кома: Немає такого дня, коли б він не запізнився до школи.

Королева Граматики: Це все правда? Що ти скажеш на своє виправдання?

Сашко: (похнюпившись) правда, але я…

Крапка: А ось, подивіться, щоденник цього учня! (проекція щоденника).

Сашко: Я..., я…, я виправився!

Королева Граматики: Ну, що ж Сашо, ти гірший учень з усіх, що я бачила в своєму Королівстві. Але якщо ти дійсно виправився… Я дам тобі завдання. Від того, як ти його виконаєш буде залежати твоя доля і доля твоїх друзів.

(проекція «Покарати неможна помилувати)

Сашко: І що з цим робити?

Королева Граматики: Тобі треба поставити у цьому реченні кому.

Сашко: І всього-то!

Королева Граматики: Не поспішай. Ти не маєш права помилитися. Пам’ятай: ти вирішуєш не тільки свою долю, але і долю своїх друзів.

Кома: Мене треба поставити на правильне місце. Бо це дуже суттєво вплине на зміст речення.

Сашко: (передражнює Кому) «на правильне місце». Звідкіля я знаю, де це правильне місце? (озирається) І допомогти нікому. Я так звик покладатися на підказки друзів, а тепер доведеться самому. Та ще й доля друзів від мене залежить. Ну, ладно. Якщо поставити кому після слова «покарати», то вийде «Покарати, не можна помилувати». Не можна помилувати! Ні-ні-ні! Туди її не можна ставити! А якщо поставити кому після слова «неможна», то вийде «Покарати неможна, помилувати». Помилувати! Так! Оце воно! Покарати неможна, помилувати! 

Кома: Ти впевнений? Мені туди?

Сашко: Так, впевнений! Пробач будь ласка, що ніколи не шанував тебе. Обіцяю, коли повернуся додому – то вивчу всі-всі правила!

(Кома уходить. На екрані правильно ставлять кому. Королева Граматики виходить на перед сцени. Зміна декорацій)

Королева Граматики: Ти довів, що виправився. Я сподіваюсь, ти зрозумів, що треба вчитися і знання – це скарб.

Сашко: Так, зрозумів. А головне я зрозумів, що найкращий скарб – це друзі.

Віслюк: Так, так! В тебе чудовий смак!

Шрек: Замовкни!

Королева Граматики: Я перенесу тебе і твоїх друзів туди, де Баба Яга заховала Новий рік: у Снігове Королівство.

Віслюк: Тримайся, Снігове Королівство! Ми йдемо!

Шрек: Віслюче!

Віслюк: Все, більше ні слова не скажу!

Сашко: А як же Маша і Хоттабич?

Королева Граматики: Вони заблукали у Королівстві Сплячої Красуні. Але не хвилюйся, ти зустрінеш їх.

Сашко: Дякую тобі, Королево Граматики.

Королева Граматики: Прощавай, хлопчику. І не забувай чого ти тут навчився.

Віслюк: (підштовхуючи Шрека і Сашка) На все добре, треба поспішати. (ідуть за куліси)

(З’являються Хоттабич і Маша)

Хоттабич: О, радість! Моя борода нарешті висохла!

Маша: Тоді давай швидше знайдемо Сашка та інших.

Хоттабич: Зараз, зараз (виблиск світла, з іншого боку з’являються Сашко, Віслюк, Шрек)

Сашко: Машо! Хоттабич!

Віслюк: Гей, красуню, ми за тобою повернулися!

(обнімаються. Хоттабич здививано дивиться на бороду. Повільно відкривається завіса)

Хоттабич: Дивно… Нічого ж ще не робив…

Сашко: Хоттабич! Машо! Який я радий вас бачити!

Віслюк: Вибачте, що псую такий момент, але…

Шрек: Замовкни!

Віслюк: (показує на сцену) Ви туди подивіться!

(всі дивляться на Снігове Королівство. Північне сяйво, сніг, все дуже гарне, але біле і холодне. Танок сніжинок                                                                           )

Снігова Королева: (відверто позіхає): Які ж ви білі, одноманітні, нема у вас ніякої яскравості, кольоровості. Одна нудьга і нудота. (помічає гостей). А це хто такі? Як ви посміли порушити мій спокій? Заморожу.

(Всі завмирають. На сцену виходить Баба Яга, Кіт і Лєший тягнуть Новий рік)

Баба Яга:  Ваша Кражана Величність, дивіться, що ми вам принесли.

Снігова Королева: (оглядає Новий рік): А ти мені подобаєшся! Може ти принесеш радість  у моє королівство?

Новий рік: А ти мені – ні. Ти зла, противна і некрасива.

Снігова Королева: Я? Я негарна? Що ти таке кажеш? (майже плаче)

Кіт: Не слухайте його, він бреше! Ви найкраща, найгарніша, най, най, най.

Лєший: Так, так, най, най, най.

Снігова Королева: Чув? Що люди кажуть!

Новий рік: Які люди? Ці підлабузники?

Королева: Не тільки вони, і інші теж.

Новий рік: Відкрий очі, Королева! Вони тобі брешуть, бо бояться.

Снігова Королева: Але у мене таке гарне обличчя, таке чудове волосся, таке яскраве  вбрання. Як я можу бути негарною?

Новий рік: Дуже просто: всі злі, вередливі люди, які люблять тільки себе - негарні. На фоні злоби ніякої краси не видно!

Снігова Королева: (до своїх слуг) Це правда? Ви мені завжди брехали? (Всі мовчки схиляють голову). Чому ви мені  ніколи не казали, що я зла і негарна?

Всі: Ми тебе боялися.

Снігова Королева: (в розпачі оглядає себе). Що мені зробити, щоб стати гарною.?

Новий рік: Стати доброю, пожаліти всіх, кого ти образила, допомогти тим, кому зробила щось  погане.

Снігова Королева: (недовірливо) І стану гарною? Одразу ж? (Грізно – до своїх) Так? (слуги мовчки кивають). З чого б почати?

Новий рік: (киває на завмерших друзів) Хоча б з них.

Снігова Королева: Добре спробую. (махає рукою. Всі прокидаються ) Вибачте, я була неправа, коли заморозила вас.

Маша: Спасибі тобі, Снігова Королева.

Снігова Королева: То як? Я вже стала гарніше?

Віслюк: Дивіться, яким яскравим стало Північне сяйво. (і дійсно, до цього бліде північне сяйво стає яскравішим)

Снігова Королева: Я бачу! І все моє королівство з кожною хвилиною становиться все веселіше і яскравіше.

Новий рік: Я ж тобі казав! Далі буде ще гарніше! Тепер відпусти всіх додому.

Баба Яга: Ваша Кражана Величність, не можна цього робити! У вас же тоді не буде свята, веселощів!

Снігова Королева: І справді! Що ж робити? (засмучується. Північне сяйво знову блідне)

Хоттабич: О, крижана перлина мого серця! Дозволь подарувати тобі тепло та кольори сходу.

(чаклує. Східний танок. Баба Яга зі свитою зникає. Північне сяйво стає яскравим)

Снігова Королева: Дякую вам. Я зрозуміла, що найкраще свято те, яке зустрічаєш зі своїми друзями. Запрошую вас всіх зустріти Новий рік у моєму королівстві.

Всі: Із задоволенням!

Маша: Але яке ж свято без Діда Мороза і Снігуроньки?

Снігова Королева: Справді! Як же їх покликати?

Маша: Вони завжди приходять на свято, коли діти їх кличуть.

Сашко: Діти! Так у нас же є мобільний Хоттабича! (клацає кнопки. Дивиться в зал) Діти! Допоможіть нам покликати Діда Мороза і Снігуроньку! Допоможете? Три-чотири! (діти кличуть Діда Мороза. Виходять Дід Мороз і Снігуронька)

Дід Мороз: Чую, чую! З Новим роком всіх вітаю

                                       І дорослих, і малят.

                                       Щастя вам, добра бажаю,

                                       Радісних зимових свят!

Снігуронька: Всім бажаєм щастя й долі,

                       Нових успіхів у школі,

                       Щоб були ви всі щасливі,

                       І здорові, і красиві!

Дід Мороз: Добрий день! Бачу, всі мої друзі зібралися на свято! І діточки, і батьки, і казкові герої! А це! Не може бути! Моя вічна суперниця – Снігова Королева! Ти прийшла сюди з добрими намірами, чи зі злими?

Снігова Королева: Дід Мороз, мій вередливий характер залишився далеко у минулому. Завдяки моїм новим друзям я  зрозуміла:  насправді красивою може бути тільки добра, привітна людина. Я більше нікому не завдам зла.

Снігуронька: Які ж ви молодці. Перевиховати саму Снігову Королеву!

Дід Мороз: Тепер ми можемо розпочати наше святкування!

(з’являється Баба Яга, Лєший, Кіт. Намагаються танцювати східний танок)

Баба Яга: Почекайте! А як же ми?

Кіт: Пробачте нас!

Лєший: Так, так, пробачте!

Баба Яга: А ви нас навчите танцювати?

Хоттабич: Звичайно, навчимо. Ви будете найкращими танцюристами в казковому королівстві.

Снігуронька: Якщо більше ніколи не будете капостити.

Кіт: Більше ніколи! Клянуся своїм хвостом!

Лєший: Так, так, ніколи. Клянуся його хвостом.

Дід Мороз: Ну-то, як дітки, пробачимо їх? (відповіді дітей)

Всі: З Новим Роком! З Новим щастям!

Фінальна пісня «Сніжинка»