Урок "Автобіографія як документ ділового мовлення "

                                                                                      11 клас

                                                                        Українська мова

ТЕМА. Автобіографія як документ ділового

           мовлення і літературний жанр.

МЕТА: узагальнити й закріпити ознаки офіційно-ділового стилю,

                сфери вживання, навчити складати біографію; розвивати

                вміння розрізняти аналізувати літературні жанри та

                різновиди офіційно-ділового стилю; виховувати прагнення

                прожити життя, керуючись совістю, щоб не осоромити себе

                й роду свого; робити самоаналіз своїх вчинків.

ТИП УРОКУ: розвиток зв’язного мовлення.

Обладнання: словник літературознавчих термінів, тлумачний

                            словник, таблиця «Автобіографія», зразки уривків

                            з автобіографій письменників; портрети цих

                            письменників; виставка автобіографічних творів.

                                                  Живіть так, щоб вам не було соромно

                                            розповісти свою автобіографію.

                                            ХІД  УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної

         діяльності.

Слово вчителя.

• Сьогодні ми проведемо інтегрований урок, точніше урок словесності, у якому об’єднаємо два предмети – мову та літературу. Наше завдання: навчитися писати автобіографію та розрізняти діловий документ і літературний твір. Запишіть тему та епіграф уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

- Пригадайте стилі мовлення.

- Що характерно для офіційно-ділового стилю? (Застосування особливої термінології, усталені мовні звороти, певно стандартизація, поділ на чіткі частини, логічність викладу, відсутність емоційно- образної лексики, витримана композиція, документальність, стабільність).

   Слід зазначити щей  такі ознаки стилю, як точність (однозначність), ясність (доступність), лаконічність, конкретність, об’єктивність.

- Які ви знаєте жанри або різновиди офіційно-ділового стилю? (Заяви, розписки, доручення, акти, протоколи, характеристики, листи, оголошення, плани роботи, автобіографії).

    Це ділові папери, вони належать до адміністративно-канцелярського підстилю.існують ще й  такі підстилі: юридичний – різні закони, укази, статути, кримінальні акти, розпорядження, накази та інше; дипломатичний – ноти, конвенції, договори, угоди, звернення та ін. Зверніть увагу на словник, який записано на дошці, визначення запишіть.

Нота – офіційне, дипломатичнее письмове звернення однієї держави до іншої.

Конвенція – міжнародний договір, угода.

Реквізит – обов’язкові вихідні дані як елементи оформлення документів.

Об’єктивність – відповідність дійсності, неупередженість.

Суб’єктивність – відсутність об’єктивності, ставлення, що визначається особистими поглядами чи інтересами.

І\/. Засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок.

1.Робота з таблицею «Автобіографія» та аналогічними опорними плакатами, які роздані учням.

                                                       Автобіографія

гр. autos – сам,                                  bios – життя,                                        grupho – пишу

літературний жанр                                                               жанр офіційно-ділового стилю

                                 це опис власного життєвого шляху

1.наближений до мемуарів                                                     офіційний документ

(спогадів)                                                                                    ділових паперів

2.може мати художній вимисел.

                              1) тип мовлення: розповідь від першої особи’’’

                              2) відомості подаються в хронологічному порядку

може бути надрукована                                                           пишеться від руки

     Живіть так, щоб вам не соромно було розповісти свою біографію

2.Перевіримо ерудицію (своєрідний усний брейн-ринг).

Запитання.

1. Як називається справжнє ім’я автора на противагу псевдоніму? (Автонім)
2. Як називається опис власного життя? (Автобіографія)
3. Як називається власноручний авторський рукописний текст? (Автограф)
4. Як називається вираження в творах дійсних подій із життя самого автора? (Автобіографія)
5. Як називається портрет художника, виконаний ним самим? (Автопортрет)
6. Як називається складач біографії? (Біограф)
7. Як називається список книг, статей на яку-небудь тему? (Бібліографія)
8. Як називається життєпис людини? (Біографія)

3.Бесіда

• Яке із записаних слів може служити назвою документа? (Автобіографія)
• Чи правильним є словосполучення «моя автобіографія»?

4.Робота зі зразком документа «Автобіографія».

(У кожного на парті лежить зразок ).

Читання зразка учнями вголос.

Автобіографія

Реквізити:

• Прізвище, ім’я, по батькові (Я, Коваленко Андрій Іванович…);
• Дата народження (народився 20 серпня 1984 року);
• Місце народження (місто, село, район, область; в с.Іванівка обухівського району Київської області);
• Відомості про навчання (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися);
• Вид трудової діяльності (коротко, у хронологічній послідовності місця праці й посади);
• Громадське життя;
• Короткі відомості про склад сім’ї (батько, мати, дружина, діти, рік народження, рід занять).
• Дата                                                                                            підпис

5.Бесіда

• На що звернути увагу? (Кожний біографічний факт дається з абзацу, дата записується за певним зразком, дата – ліворуч, підпис – праворуч)

- Виклад інформації від першої особи, але не потрібно зловживати займенником «я»; уникайте прикметників, що виражають ознаку; пам’ятайте про розділові знаки при відокремленій прикладці.

   Кожен, хто пише біограцію, основну увагу має приділяти фактам, не вдаючись до міркувань з приводу окремих життєвих ситуацій чи опису подій.

- Що вимагається від автора? ( Вичерпність потрібних відомостей, лаконізм викладу та об’єктивність).

- Яке практичне використання документа? (Подається під час вступу до навчальних закладів, при оформленні на роботу)

- Зачитайте ще раз реквізити.

- Яка складність у написанні автобіографії, особливо коли є зразок або він засвоєний?

- Що, на вашу думку, головне у біографії?

- Справді, головне те, що кожен повинен прожити гідно своє життя, аналізувати свої вчинки, думати про їхні наслідки, щоб не зганьбити себе, не знеславити коріння свого, не зламати пагінців своїх, адже в автобіографії йдеться і про батьків, і про дітей, а сьогодні ви – діти, завтра – батьки. Нам є з кого брати приклад. 

6.Робота з автобіографіями, написаними відомими письменниками.

- У автобіографії як літературному жанрі письменник вільно описує своє життя, аналізує вчинки, типізує обставини, а не тільки фіксує відомості про себе. Письменники часто пишуть автобіографії на замовлення редакцій абл для того, щоб у майбутньому полегшити роботу біографів. Автобіографія – це такий літературний твір, який не можна списати. Про це свідчать народні прислів’я:

    Як п’ять пальців людської руки неоднакові, так немає і двох подібних людей.

    Всім однаково світять зорі, але в кожного є своя зоря.

     Буде каяття, та не буде вороття.

(Читання уривків з гуморески Остапа Вишні «Моя автобіографія» заздалегідь підготовленим учнем)

• Пригадайте відомі художні твори, які мають автобіографічну основу. (Учні зачитують твори:

• М.Стельмах «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір»;
• О.Довженко «Зачарована Десна»;
• Т.Шевченко «Мені тринадцятий минало», «І виріс я на чужині»;
• П.Загребельний «Дума про невмирущого»

    Леся Українка писала: «Я шукаю завжди у творах письменника не автобіографії… а такого чогось, що не одного обходило б».

  7. Прослуховування уривків з автобіографій письменників.

    (Учні називають автора (підказка – портрети).)

 (Звучать уривки з автобіографій Т.Шевченка, О.Довженка, М.Коцюбинського, П.Грабовського,  Василя Барки).

\/. Застосування набутих знань, умінь, навичок.

1.Визначити відмінності між біографією митця і автобіографією-документом.

(Заздалегідь підготовлені учні читають:

А – Д.Білоус. Біографічне;

Б – уривок з автобіографії Степана Васильченка).

2.Слово вчителя.

- Стиль цих творів – художній, переважає емоційно-образна лексика, притаманні індивідуально-авторські риси (Любов, вдячність, доброта), є авторські висновки та елементи опису місцевості, відчутна комбінація автобіографії та характеристики.

2.Робота в зошитах.

Написати автобіографію.

\/І. Підбиття підсумків уроку.

Бесіда.

• Який тип мовлення притаманний автобіографії?
• У якій послідовності записуються події із життя?
• Які обов’язкові реквізити автобіографії?

\/ІІ. Домашнє завдання.

Вивчити опорні плакати, закінчити писати автобіографію.