Авторська програма "Дім мого захисту"

 

 

 

 

Авторська програма

«Дім мого захисту»

практичний психолог

ЗЗСО І-ІІІ ст. № 6 м. Гайсин

Гайсинської міської ради

Гайсинського району

Вінницької області

Кузьменко Лілія Євгенівна

 

 

 

 

 

 

Зміст

1	Пояснювальна записка	3
2	Діагностичне заняття.	6
3	Заняття 1	9
4	Заняття 2	12
5	Заняття 3	15
6	Заняття 4	19
7	Заняття 5	20
8	Література	24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Пояснювальна записка

Соціальний та емоційний розвиток підлітків, які вимушено покинули власні домівки та стали внутрішньо переміщеними особами.

Як відзначають психологи, в підлітковому періоді важливою частиною розвитку є дослідження питання «Хто Я?».

 Соціальний та емоційний розвиток – це усвідомлена побудова міжособистісних (усвідомлення почуттів інших людей) та внутрішньоособистісного (самосвідомості) розуміння. Підлітки, які мають аутентичний досвід соціального і емоційного спілкування краще адаптуються до нових умов життя. Що є надзвичайно важливим в наш час. (Кімберлі Хакетт, консультант по соціальному и емоційному навчанню)

Особливу увагу варто приділити дітям, які змушені були покинути власні домівки, звичний ритм життя, перекроїти життя в одну хвилину, діти – ВПО.

Тому варто розглянути механізми, які діють, у разі стресу.

ЛОБНІ ДОЛІ

 Під час стресу із надниркових залоз виділяється кортизон – біологічно активний гормон, при одночасному впливу адренокортикотропного гормону (АКТГ). Сигнал на вироблення АКТГ надходить із гіпоталамусу – центру управління нейроендокринною діяльністю, розташованому в головному мозкові. Підвищений рівень кортизону напряму формує патологічні процеси в мозкові.

 В першу чергу від впливу кортизону страждають лобні долі, що в свою чергу послаблює короткочасну пам’ять, увагу, контроль емоцій, планування, прийняття рішень.

 При хронічному стресі також починає зменшуватися в об’ємі гіпокампус і амигдала, частини лімбічної системи мозку, розташованої в підкорці. Гіпокампус стимулює зростання нових нейронів в мозку, нових нейронних утворень, приймає участь в формуванні довготривалої пам’яті. Коли гіпокампус  пошкоджено, то може настати амнезія, розвивається

3

нездатність запам’ятовувати, хоча попередні спогади можуть бути і надалі збережені. Дорослі люди, які переживають стрес, можуть не пригадати, що у них було на сніданок, але пам’ятають в деталях, про події із дитинства. Діти, які пережили тривалий стрес, можуть проявити нездатність запам’ятовувати новий матеріал, тому що їх гіпокампус зменшився.

АМИГДАЛА (МИНДАЛЕВИДНЕ ТІЛО)

Амигдала – це хранилище емоційної пам’яті, тригерів. Функцією амигдали є реагування на тригери, не включаючи в діяльність кору головного мозку. Коли ми бачимо, чуємо, сприймаємо на запах щось, що стало для нас травмуючим, реагує симпатична нервова система (завмри, тікай, бий). При хронічному стресі розміри амігдали змінюються. Ми легко дратуємось, швидко впадаємо у відчай. (Джерело https://logopedprofiportal.ru/blog/519874)

 Але наш мозок здатний до нейропластичності. Коли ми дізнаємось щось нове, відчуваємо нові почуття, емоції, то створюються нові зв’язки між нейронами. Наш мозок постійно «оновлюється», щоб адаптуватися до нових обставин життя. Цей динамічний процес дозволяє нам навчатись та пристосовуватись до всього нового, що виникає в нашому житті. Протягом багатьох десятиліть вважалося, що нейрони не відновлюються. Але нові дослідження довели, що існують не тільки процеси адаптації, реорганізації і відмирання мозкових клітин, але є і процес відновлення. Цей процес отримав назву нейрогенез. 

 

4

 Саме з урахуванням нейропластичності нашого мозку і можлива адаптація та трансформування негативних, а іноді і трагічних подій, які довелось пережити дітям-вимушеним переселенцям.

 Навчання дітей навикам самодопомоги (копінг -стратегіями) є на даний час актуальною.

Програма розрахована на 1 місяць (1 заняття в тиждень по 1 годині). Кількість учнів – 5-6 дітей.

Мета даної програми – навчання дітей прийомам самодопомоги за допомогою арт-терапії.

 Завдання програми:

• розвиток емоційної сфери дітей
• розвиток здатності висловлювати свої емоції вербально та невербально
• формувати вміння висловлювати негативні емоції соціально прийнятними засобами
• навчання прийомам регуляціі та саморегуляціі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

Діагностичне заняття.

Проводиться з кожною дитиною окремо, для визначення яким чином дитина усвідомлює своє Я та можливих травмуючих ситуацій

ПИТАННЯ, ЯКІ МИ МОЖЕМО ПОСТАВИТИ ДИТИНІ з метою налагодити емоційний контакт, сформувати довірливі взаємини, отримати інформацію про дитину.

 1.Які 5 слів описують тебе найкраще?

 2.Що тобі подобається в собі? А що ні?

 3.Якби ти міг щось змінити в собі, що б це було?

 4. Якби одного дня можна було стати кимось іншим, ким би ти став?

 5.Якби ти був супергероєм, якою силою ти б володів?

 6.Якби ти міг поїхати куди завгодно, куди б ти поїхав?

 7.Які звуки тобі подобаються?

 8.Чого дорослі про тебе не розуміють?

 9.Яким був найкращий комплімент, який тобі колись говорили?

 10.Яке заняття робить тебе щасливим?

 11.Яке свято ти любиш найбільше?

 12.Як ти дбаєш про інших людей?

 13.Що викликає в тобі ніжність?

 14.Що ти відчуваєш, коли тебе обіймають батьки?

 15.Від чого ти можеш заплакати?

 16.Що змушує тебе злитися?

 17.Що тебе лякає?

 18.Що б ти більше хотів уміти: літати, як птах, чи плавати, як риба?

 19.Якби ти мав мільйон доларів, на що б ти його витратив?
 20.Якби в тебе було достатньо грошей, щоб не працювати, ти б працював чи ні?
 21.Якби ти відкрив власний магазин, що б там продавалося?
 22.Якби ти писав книгу, про що б вона була?

 23. Тобі подобається щось дарувати іншим людям?

 24.Яким був би твій ідеальний день?

6

 25.Що ти вмієш робити такого, чого міг би навчити інших?

 26.Чому б ти ще хотів навчитися?

 27.Яким був найщасливіший/нещасливий момент у твоєму житті?

 28. З усіх речей, які ти знаєш, що буде найпотрібнішим у дорослому житті?

Частково ці питання можна задати дитині для знайомства та налагодження контактів (Автор Наталья Львова)

Комбінована техніка арт-терапії і МАК (модифікація Львова Наталья)

Ця вправа була розроблена в напрямку гуманістичного підходу та направлена на прийняття себе та свого досвіду

Послідовно, не знаючи тему наступного малюнку, дитина малює три малюнки: «Я в очах інших людей», «Я такий, яким хотів би бути», «Я реальний». Наголошуємо, що якість малюнку не важлива і що дитина може відмовитись виконувати малюнки.

• Інструкція дитині:

1. «Намалюй себе таким, яким тебе бачать інші» Після завершення малюнку уточніть у дитини, але не наполягайте, якщо дитина не захоче говорити. Ви можете запропонувати дитині зобразити свої думки чи почуття без слів.
2.   Після цього перейдіть до другого малюнку «Намалюй себе таким, яким ти хочеш бути»  дитина можливо спробує розповісти, що буде, якщо він стане таким, яким хоче бути, що зміниться, а що ні. Чи зміняться думки і відношення до нього оточуючих, яких саме людей зміняться думки і відношення людей, а яких ні. В яких ситуаціях йому стане простіше вирішувати питання, а в яких ні. Можливо в якогось ситуаціях йому стане складніше, ніж зараз.
3. Третій малюнок: «Намалюй себе таким, який ти є»
4. Питання, які можна задати дитині під час малювання:
5. 1 малюнок «Намалюй себе таким, яким тебе бачать інші».  З точки зору кого ти робив цей малюнок? Кого ти уявляв? Як давно з’явився цей образ (скільки років тебе бачать таким)?
6. • Які відмінності є в тому, як тебе бачать різні люди?

7

7. • Щоб ти хотів змінити в цьому малюнку?
8. • Стосовно 2 малюнку («Я такий, яким хотів би бути»):
9. Розкажи, коли ти станеш таким, як на малюнку?
10. • Що тобі допоможе стати таким?
11. А що може завадити стати таким?
12. • Хто тебе буде хвалити, коли ти станеш таким?
13. • Хто не змінить свого відношення до тебе?
14. Відносно 3 малюнку («Я — такий який є»):
15. Чим ти відрізняєшся від інших людей?
16. • Що відчуває людина на цьому малюнку?
17. • Як можна змінити малюнок, щоб людина почувала себе краще?
18. • Щоб людині на 3 малюнку стало краще, потрібно змінювати малюнок 1 чи 2?
19. Після завершення роботи над малюнками запропонуйте дитині поглянути на всі три малюнки і відповісти на питання:
20. Які малюнки більше схожі між собою, а які менше?
21. Часто трапляється так, що людина чогось сильно хоче, але коли досягає бажаного, то не відчуває радості. З чим це пов’язано?
22. Чого хочеться людині на малюнках 1,2,3?
23. Що спільного в їх бажаннях, а що відмінного?
24. Ви можете завершити цю вправу позитивно: «Ти великий молодець. Варто тобі самого себе похвалити за виконання складного завдання».
25. Аналізуючи малюнки, зверніть увагу: які риси підкреслює дитина в кожному із малюнків – елементи одягу, приналежність до певної статті тощо.
26. Вивчення малюнків направлено:
27. на визначення рівня прийняття себе (згідно розбіжностей між малюнками 2 і 3) – зверніть увагу, якими засобами дитина користується для опису ідеалу;
28. визначення рівня впливу оточуючих на ідеал (порівняння малюнків 1 і 2: швидше подібні, протиставлені чому схожі, в чому ні);

8

29. основа образа Я (аналіз малюнка 3), з яким малюнком подібний 3 – з 1 чи 2.

 

Заняття 1

1.Вправа «Знайомство»

Доброго дня. Я рада вітати вас на наших зустрічах. Ми будемо з вами вивчати емоційний світ людини, ознайомимось з техніками стабілізації свого емоційного стану.

Кожний з нас єдиний і неповторний, особливий. Давайте назвемо своє ім’я, як би Ви хотіли б, щоб до Вас зверталися на наших заняттях.

Щоб краще дізнатися один про одного давайте виконаємо вправу

2.Практика " П’ять пальців»

Мета: розвиток навичок саморефлексії, самопізнання.

Обведіть свою руку, на малюнку пальців запишіть відповіді:

Великий: 3 якості, котрі цінять в тебе інші

Вказівний: 3 приклади свого гарного відношення до себе

Середній: 2 гарних фрази, котрі ти хочеш собі сказати

Безіменний: 2 речі, котрі тебе радують

Мізинець: 3 якості, котрі тобі в собі подобаються

(автор Наталья Львова)

3.Вправа «Емоції»

Мета: визначення рівня знань учнів про прояв емоцій

Прошу вас намалювати 10 смайликів. Перший і п’ятий – сумні; другий, шостий, десятий – веселі;  третій і сьомий – відчувають задоволення; восьмий і дев’ятий – щасливі.

Діти демонструють свою роботу і пояснюють коли люди відчувають ці емоції, коли вони, за яких обставин їх відчувають.

(автор Наталья Львова)

 

 

9

4.Вправа «Скульптура»

Мета: діти навчаються краще володіти м’язами обличчя, рук і ніг, вправа сприяє зняттю м’язового напруження.

Діти розбиваються на пари. Один з них скульптор, інший – скульптура. По завданню ведучого (дорослого чи дитини) скульптор ліпить із «глини» скульптуру:

дитина, яка нічого не боїться;

дитини, яка всім задоволена;

дитини, яка виконала складне завдання тощо.

 Теми для скульптур може пропонувати дорослий, а можуть – самі діти. Під час гри діти, зазвичай, міняються ролями. Можливий варіант групової скульптури.

 Після проведення гри варто обговорити з дітьми, що вони відчували в ролі скульптора, скульптури, яку фігуру було приємно зображувати, яку ні.

5.Вправа «Повітряна кулька»

Мета: зняття емоційної напруги, заспокоїти дітей.

Всі учасники стоять чи сидять в колі. Ведучий говорить інструкцію: «Уявіть собі, що зараз ми з вами будемо надувати кульки. Вдихніть повітря, піднесіть уявну кульку до губ і, роздуваючи щоки, повільно, через напіввідкриті губи, надуйте його. Слідкуйте очима, як ваша кулька стає все більше і більше, як збільшуються візерунки на ній. Уявили? Я також уявила ваші величезні кульки.

Надувайте обережно, щоб кулька не лопнула. А тепер покажіть їх один одному». Вправу можна повторювати 3 рази.

(автор Наталья Львова)

10

6.Вправа «Водоспад»

Мета: емоційне розслаблення школярів.

"Сядьте зручно і закрийте очі. 2-3 рази глибоко вдихніть і видихніть. Уявіть, що ви стоїте біля водоспаду. Але це не зовсім звичний водоспад. Замість води в ньому падає вниз м’яке біле світло. Тепер уявіть себе під цим водоспадом і відчуйте, як це чудове прекрасне біле світло стікає по вашій голові.. Ви відчуваєте, як розслаблюється ваш лоб, потім рот,  як розслаблюються м’язи шиї. Біле світло стікає по вашим плечам, затилку і допомагає їм стати м’якими і розслабленими. Біле світло стікає з вашої спини, і ви помічаєте, як в спині зникає напруження, і вона теж стає м’якою і розслабленою.

 А світло стікає по вашим грудям, по животу. Ви відчуваєте, як вони розслаблюються і ви самі по собі, без ніякого зусилля, можете глибше вдихати і видихати. Це дозволяє Вам відчувати себе розслаблено і приємно. Світло стікає також по вашим рукам, по долоням, по пальцям. Ви помічаєте, як руки і долоні стають все м’якими і розслабленими. Світло стікає по ногам, спускаючись до ваших ступнів. Ви відчуваєте, як вони розслаблюються і стають м’якими. Цей дивний водоспад із білого світла обтікає все ваше тіло. Ви відчуваєте себе абсолютно спокійно , і з кожним вдихом і видихом ви все більше розслаблюєтесь і наповнюєтесь свіжими силами (30 сек.). Зараз подумки подякуйте цей водоспад світла за то, що він Вас так чудово розслабив.. Трохи потягніться, випряміться і відкрийте очі.

11

Рефлексія.

Висловтесь  своє враження від заняття:

• Що сподобалось на занятті?
• Що не сподобалось?
• Яка вправа виявилась складною?

Всім дякую. Заняття завершено.

Заняття 2

Вступ. Доброго дня, сьогодні ми з вами поговоримо про тривожність. І кожний з вас представить себе.

1.Гра «Моє ім’я ..Я люблю себе за то, що..»

Кожний по-черзі говорить дві фрази «Моє ім’я..» і «Я люблю себе за ..».

2. Вправа «Подаруй посмішку другу» Потисніть руку сусіду зліва, а тепер сусіду справа, посміхніться сусіду зліва, посміхніться сусіду зліва. Дякую.

3. Вправа «Я відчуваю тривогу, коли..»

Кожний з нас відчуває різні емоційні стани: сум, радість, занепокоєння. А коли Ви відчуваєте тривогу? Я прошу Вас, по-черзі, продовжити речення «Я відчуваю тривогу коли..». Діти висловлюються.

Дякую

 Що ви відчуваєте в той момент, коли Вам тривожно? (Варіанти відповідей дітей: прискорене серцебиття, пітливість, відчуття комка в горлі, дискомфорт в грудях, запаморочення, оніміння, м’язову напругу тощо)

Дякую вам за відповіді. З тривогою знайомий кожний з нас. Це емоційний стан, коли людина очікує несприятливого розвитку подій, відчуває напруження і хвилювання. Тривожна людина відрізняється побоюваннями, страхами. Ій здається, що всі оточуючі налаштовані проти неї, є для неї загрозою. У деяких людей тривога стає хронічною, постійною і починає проявлятись не тільки в стресових ситуаціях, але і без особливих для цього підстав. Тривога починає заважати жити людини повсякденним життям.

12

Чи потрібно позбавлятися тривожного стану?

Сьогодні на нашому занятті ми розглянемо декілька вправ, котрі зможуть допомогти знизити рівень тривожного стану. 

4.Вправа «Прийняття себе»

Для цієї вправи кожному учаснику потрібно аркуш паперу і ручка. Необхідно розділити аркуш паперу на 2 половини. Справа, в колонку «Мої недоліки» записати все, що Ви вважаєте своїми недоліками саме зараз. Вам достатньо 5 хвилин?

Потім навпроти кожного недоліку запишіть по одній вашій гарній якості, що можна протиставити недолікам, чим Ви особисто і оточуючі хвалять в Вас.

На другий етап роботи вам відводиться ще 5 хвилин.

1.

2.

3.

4.

5.

Після завершення відведеного часу, діти презентують свою роботу, проводиться обговорення по колу. У разі, якщо дитина не може визначитись зі своїми позитивними якостями, їй допомагають.

Гра «Сміттєве відро»

Напишіть чи намалюйте те, що Вас тривожить. Це може бути будь-яка людина, ситуація. Можна малювати, писати. Як Ви особисто вважаєте за потрібне. А тепер зімніть аркуш, розірвіть його міленькі шматочки і викиньте у сміттєве відро. Скажемо всі «Ух»

6.Вправа «Заспокійливе дихання»

Сидячи зробіть глибокий вдих. Потім, затримавши дихання, уявіть коло і

13

повільно видихніть в нього. Цей прийом повторіть чотири рази. Після цього знову вдихніть, уявіть трикутник і видихніть в нього три рази. Потім таким же чином двічі видихніть в квадрат.

Яви себе почуваєте? Діти діляться враженнями

7.Релаксація

«Морозиво» Встаньте прямо, руки підніміть вверх. Витягніться і напружтесь, щоб відчути все своє тіло. В такому стані затримайтесь декілька хвилин, щоб звикнути до такого стану та навіть втомитись від нього. уявіть, що над вами з’явилося сонечко, а його промені почали вас зігрівати. Починайте повільно «танути» під променями. Спочатку розслабте кисті рук, потім передпліччя, потім плечі, потім шию, тулуб,  а потім ноги. Розслабились повністю.   

 

Рефлексія.

Висловте  своє враження від заняття:

• Що сподобалось на занятті?
• Що не сподобалось?
• Яка вправа виявилась складною?

Всім дякую. Заняття завершено.

 

 

 

 

14

Заняття 3

Вступ. Доброго дня. Я рада вітати вас на наших зустрічах по вивченню емоційних станів. Сьогодні ми попрацюємо з гнівом та тривожністю.

1.Вправа «Привітання». Прошу Вас назвати з яким настроєм Ви сьогодні прийшли на заняття, передаючи чарівну кульку.

2.Вправа «Апельсин»

Мета: навчити дитину управляти своїм гнівом та зниженням рівня тривожності.

Діти сидять на стільцях, ноги щільно прилягають до підлоги. «Уявіть, що до вашої правої руки підкотився апельсин, візьміть його і почніть вичавлювати із нього сік (рука повинна бути міцно зжата в кулак і напружена протягом 8-10 секунд). Розіжміть кулак, відкатіть апельсин, ваша рука тепла, м’яка, відпочиває.

 Потім апельсин підкотився в ліву руку. І та ж процедура виконується лівою рукою. Бажано виконувати вправу 2 рази

3.Вправа «Квітка»

Мета: допомогти дітям усвідомити, що для них є цінним.

Матеріали: кожному учаснику аркуш А4 із зображення квітки (наприклад, ромашки), по одному набору фломастерів (по 6-12 кольорів), ножиці.

Інструкція. 1. Зараз  кожний з вас створить квітку. Але це буде не проста квітка. Роздаємо аркуші з ромашками і фломастерами, учасники зручно розташовуються за столами. В центрі квітки напишіть Я. написали? Молодці. На кожній з пелюсток ви пишете відповіді на питання (питання

15

записані на дошці):

1. Без чого я не був би я?
2. Що мені особливо цінне і важливе в житті?
3. Без чого я себе не уявляю?

На пелюстках можуть бути написанні важливі Вам люди: батьки,

друзі; важливі почуття: кохання, розуміння; навчання, хобі; якісь важливі речі: телефон, чийсь подарунок.

Ви можете писати все, що побажаєте, що для вас дійсно важливе і без чого ви себе не уявляєте. Ви можете прикрасити ромашку, але після того, як підпишете всі пелюстки. Чи все зрозуміло? Які запитання? На дошці закріпити макет однієї квітки.

Тривалість вправи 5-7 хвилин. (В цей час можна включити спокійну музику без слів). Після того, як всі підписали свою квітку, роздати ножиці. А зараз виріжте квітку так, щоб пелюстки залишились приєднаними до серцевини.

Інструкція після запису на всіх пелюстках квітки. Давайте сядемо в коло. Погляньте, будь-ласка, на свої квіти. Які вони вийшли у всіх гарні та не схожі одна на одну. Зараз ми зробимо ось що.

Ведучий бере свою квітку і відриваючи одну пелюстку зі словами: «Я самодостатня особистість, тому можу втратити/обійтися без..», проговорюючи те, що написано на пелюстці. Наприклад: «Я самодостатня особистість і можу обійтись без інтернету» кидає пелюстку в центр кола

Від чого кожен з вас може відмовитись, відірвавши пелюстку?

І так по-черзі відривають пелюстки, поки не залишиться по 2 пелюстки або самі учасники не задали питання: «А я не хочу прощатися зі своїми пелюстками?»

Ви говорите: «Ви можете залишити 1-2 пелюстки, котрі не можете втратити або без яких 100% не зможете прожити своє життя»

Важливо! Як демонструє практика, учасники з легкістю, і можливо з деяким сарказмом, починають відривати пелюстки. Важлива роль

16

ведучого. Закликаючи відривати пелюстки, якщо дитина не хоче це зробити, він повинен поступитися. Дитина, яка відриває пелюстку, повинна бути в центрі уваги.

Рефлексія.

Як ви себе почували? відриваючи одну за одною пелюстки?

Як ви себе зараз почуваєте?

Як вам без всього того, що вам важливе?

Як ви думаєте, що то за пелюстки були на ваших квітах?

Чого вам так не хотілось їх відривати?

Ведучий повинен прислухатись до відповідей учасників, щоб почути відповідь – «цінності». Якщо учасники не дали такої відповіді, назвіть її самі.

Ми з вами за допомогою цієї вправи не тільки дізналися, що для нас ціно, але ніби проаранжували наші цінності. Проаранжували – розташували їх в порядку значимості для вас: від найменш цінного до найціннішого.

Погляньте на центр нашого кола, тут наші цінності.

4.Практика «Озеро»

Мета: зняття стресу, зменшення рівня тривожності

Усвідомлена медитація знімає хвилювання. Ця вправа корисна, коли ви відчуваєте, що ситуація вийшла з-під контролю

1. Прийміть зручне положення і закрийте очі
2. Зверніть увагу на своє тіло. Поспостерігай за відчуттями. Відчуй під

17

собою тверду поверхню.

3. Уяви озеро. Це може бути справжнє озеро чи місцина з картини. Намалюй його в своїй уяві як можна більш детально. Воно велике чи маленьке? Кругле чи незвичної форми? Помилуйся пейзажом. Озеро оточують дерева? Чи є за ним гори?
4. Зверніть увагу на поверхню озера. Як воно виглядає в різний час доби. Його колір може відрізнятися на сонці і в хмарну погоду. Але на глибині вода залишається незмінною протягом всього дня.
5. Поспостерігай також, як зміняється поверхня озера за різної погоди. Під час дощу на воді з’являються бульбашки. Коли дує вітер, воно починає рябити. Зимою воно замерзає, осінню вкрите листям, літом нагріває сонце. Але при всіх цих змінах дно озеро залишається незмінним.
6. Повертайтеся до класу. Відкривайте очі.

Поверхня озера – це світ, в якому ти живеш. Він змінюється під впливом зовнішніх факторів, їх ти не можеш контролювати. Але ці зміни не повинні впливати на твій стан. Під час медитації сконцентруйся на цільності озера. Спостерігай за відчуттями і ситуаціями, котрі вирують на поверхні, але в той же час відчувай спокій всередині себе. Спокій – це така ж частина озера, як хвилі. Дозволь собі відчути спокій і повертайся до нього, коли відчуєш, що тебе захоплює те, що відбувається на поверхні.

18

Рефлексія. Передаючи чарівну кульку, розкажіть як змінився ваш настрій. Що сподобалось? А що ні? Що нового ви дізнались на занятті?

Всім дякую за заняття. До нової зустрічі.

 

Заняття 4. (дистанційно)

Доброго дня. Пропоную Вам написати листа друзям, яким ви безумовно довіряєте, які можуть вас підтримати:

Дорогий друг, я наважився/наважилась на сміливий крок – дізнатись твою думку. Мені потрібні твої принциповість, об’єктивність, щоб краще зрозуміти себе.

Яка, на твою думку, моя найсильніша риса?

Як би ти охарактеризував мій образ життя?

Від чого, на твою думку, мені варто відмовитися?

Коли, як ти вважаєш, я проявляю себе найкращим чином?

Які свої якості мені не варто демонструвати заради мене самого?

В яких випадках я демонструю себе як найкраще?

За що, на твою думку, мені варто себе найбільше хвалити і чому найбільше радіти?

Важливо!

Мета вправи – не напроситись на критику, а отримати корисні думки про себе, про свої ресурси, про те, як потенційно можна їх використовувати

Механізм дії. Стороння думка може докорінно відрізнятися від нашої власної. Таким чином, нова інформація про ваші таланти може Вас здивувати і мотивувати до позитивних змін у Вашому житті.

19

Удачі Вам!!! І пам’ятайте, тільки справжній друг підтримає і похвалить, а не розкритикує.

(Джерело https://www.facebook.com/groups/1049419571798467/)

 

Заняття 5

Вступ. Доброго дня. Я рада вітати вас на наших зустрічах по вивченню емоційних станів. Сьогодні ми продовжуємо працювати з тривожністю.

1.Вправа «Привітання». Прошу Вас назвати з яким настроєм Ви сьогодні прийшли на заняття, передаючи чарівну кульку.

2. Вправа «Лист друга»

Чи вдалося Вам відправити листа друзям? Дуже цікаво. Яку саме інформацію ви від них отримали?

Діти, по черзі, діляться своїми враженнями від листування.

3.Вправа «Будинок мріі»

Дякую. Всім нам потрібна підтримка і розуміння. Але, іноді, варто її шукати не тільки зовні, а й виробляти впевненість самостійно. Я пропоную Вам намалювати будинок своєї мрії. Як він має виглядати? Де має бути розташований?

Після завершення роботи діти презентують свої малюнки, розповідаючи про свій будинок мрії.

А хто там має жити? Діти перераховують. Якщо дитина забула про себе, запитати, а де буде жити вона.

Дякую.

 

 

 

20

4.Вправа «Будинок – захисник»

А зараз давайте збудуємо з лего будинок свого захисту. Де ви завжди будете в безпеці. Де вам буде комфортно. Ви будете завжди почуватись впевнено.

Діти створюють будинок свого захисту. По завершенні роботи діти розповідають, що це за будинок, де він розташований, з чого збудований, що в ньому є, хто в ньому проживає. Чому цей будинок є будинком захисту?

Дякую. Ви виконали дуже складну роботу. У всіх такі гарні будинки. Пам’ятайте. Що щоб не сталося, ви можете подумки повернутися в свій дім захисту.

5.Вправа «Заплічник»

Увага!. Виконувати тільки, якщо ні у кого з дітей не виявлено тривожних спогадів, пов’язаних з подорожами, самим наплічником

Наші зустрічі завершуються. Давайте виконаємо вправу «Заплічник». Всі знають що це? Діти розповідають про заплічники . Які думки, спогади у вас виникають, коли я говорю заплічник? Діти розповідають.

Увага! Важливо звертати уваги на травмуючі спогади дітей. У разі їх виникнення пропрацювати на занятті і в подальшому індивідуально з кожною дитиною.

Закрийте очі і..

1. Уявіть, що Ви відправились в похід. І в цій мандрівки ви будете одні.

Ви в дорозі. А за плечами у вас великий, важкий наплічник.

Тепер подивіться навкруги. Що у вас знаходиться наліво, а що направо. Де Ви мандруєте? Яка зараз пора року? Погода ? яка природа Вас оточує? Де

21

Ви мандруєте? В що Ви одягненні? Озирнулись навколо.. Що попереду ?

2 А тепер, коли пройдена якась частина шляху, можна зупинитись, зняти заплічник і, можливо, спробувати зробити його легшим, вийнявши із нього то, без чого можна обійтися в дорозі і лише робить важчим вашу ношу..

Перед Вами – речі із заплічника. Все що там лежить збирали не лише Ви, але і Ваші рідні і близькі Вам люди. Ваше завдання визначити, що залишиться тут, а що Ви знову понесете із собою всю подальшу дорогу.

Вибираючи із речей один предмет, опишіть його, подумайте, кому він може належати, навіщо його Вам дали, з ким або з чим асоціюється ця річ, з якими почуттями, хвилюваннями? Чи знадобиться вона Вам в дорозі чи ні? Зробивши свій вибір, потрібні вам речі складіть в наплічник, інші залиште. Ви можете їх сховати в потайне місце, щоб, якщо виникне необхідність, повернутись сюди і забрати їх. Ви можете зробити з цими речами все що завгодно, можливо просто забути.

Якщо Вам некомфортно,  можна відкрити очі і промалювати речі, які Ви вийняли з наплічника або залишили з собою.

3.Ви справились. Відпочиньте.

4. Пора в дорогу.

За плечима наплічник. Які ваші відчуття? Опишіть свої почуття.

Діти по черзі розповідають.

Ви в дорозі і ідете туди, куди і планували.

Можете уявити собі те місце, до якого Ви мандруєте. Опишіть його. Які виникли почуття, асоціації?

5. Можна завершувати вправу. Розкажіть про свої враження.

(автор Назарова Жанна)

 Увага!. В разі, якщо у дітей в процесі діагностики були виявлені травмуючі спогади, варто не проводити вправу «Заплічник»,  а провести вправу «Здвинь камінь», або навіть перейти зразу до рефлексіі, виходячи з психоемоційного стану дітей в групі.

22

 Вправа «Здвинь камінь»

 Мета: контролювання проявів гніва дітьми і зниження рівня тривожності.

 Хід вправи: діти зручно сидять на стільцях. Ноги на твердій поверхні. Уявіть, що біля правої ноги лежить камінь. Потрібно правою ногою його відвинути (8-12 секунд). Вийшло? Кожна дитина висловлюється. Молодці. Нога відпочиває. А зараз такий же камінець відсунемо лівою ногою (8-12 секунд). Вийшло? Кожна дитина висловлюється. Молодці.

Давайте собі поаплодуємо

Рефлексія. Передаючи чарівну кульку, розкажіть як змінився ваш настрій. Що сподобалось? А що ні? Що нового ви дізнались на занятті?

Всім дякую за наші зустрічі.

6. Вправа «Побажання»

Діти, повертаючись до сусіда направо бажають гарного дня.

Оплески.

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23

Література :.

 

1. А. Р. Лурия. ОСНОВЫ НЕЙРОПСИХОЛОГИИ. Москва. 2013 год
2. https://www.facebook.com/groups/1049419571798467/
3. Савчин М. В. Вікова психологія: навчальний посібник / М. В. Савчин, Л. П. Василенко. – К.: Академвидав, 2005. – 360с.
4. Кириленко Т. С. Психологія: Емоційна сфера особистості: навч.посібн. / Т. С. Кириленко. – К.: Либідь, 2007. – 256 с.
5. Чабан О. С. Ситуаційна соціокультурна тривога: сучасні провокації та психосоматичні розв’язання / О.С. Чабан , О. Ю. Жабенко // Нейроnews. – 2010. – №4. – с.10-15 10..
6. Мусій О. С. Інноваційні підходи до організації психологічної допомоги при стресовому розладі / О. С. Мусій, І. Я. Пінчук // Методичні рекомендації / Український вісник психоневрології. – Київ, 2014. – с.12-17 11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24