Міністерство освіти та науки України

Комунальний заклад « Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»

Запорізької обласної ради

                                    Кафедра початкової освіти

Авторська розробка

на тему «Фрагмент уроку за технологією «Входження в картину».»

                       виконала:

                    Пилипчук Наталія Іванівна

                   вчитель початкових класів

                      Ганно – Опанлинського НВК

                       І – ІІІ ст.

                     Приазовської районної ради

     Запорізької області

                       Група № 19

Запоріжжя

2018

       Вступ

        Перед сучасним суспільством стоїть завдання підготовки інтелектуально розвиненої людини, яка спроможна вирішувати складні проблеми.                                 Важливий засіб в формуванні творчої активності дітей –це використання творів образотворчого мистецтва в оформленні побуту, в процесі навчання та самостійної діяльності.  Сучасною педагогічною технологією є евристична бесіда з її націленістю на діалог, обмін думками і відкриття нового знання; вона більше відповідає проблемному, то в бесіді можлива безкінечна кількість відповідей на запитання «Що відбувається на картині?» - з огляду на невизначеність, багатозначність художнього образу. Така особливість потребує від педагога не тільки майстерності у формулюванні запитань, але й готовності до педагогічної імпровізації і уміння у будь-який момент підхопити і розвинути ту чи іншу лінію обговорення: відштовхуючись від найбільш продуктивних відповідей, педагог вибудовує процес обговорення.

      Мета техніки «входження в картину» — щоб у дітей з’явилася мотивація розмірковувати про твори мистецтва. «Входження в картину» одразу дає змогу відчути дух картини. В основі методу — американська програма «Стратегія візуального мислення», адаптована до українських реалій. Дітям пропонується розглянути картину як подію та відчути її як те, що відбувається тут і зараз. Немовби зробити крок за раму картини та одночасно — за рамки стереотипів, завчених від дорослих, — до особистого переживання. Учням не повідомляють до самого кінця уроку автора картини та її назву, щоб розбурхати уяву. Сюжет має бути  близьким і зрозумілим, таким, що емоційно чіпляє. Потрібно, щоб не одразу було зрозуміло, що відбувається. Цю неоднозначність дитина сприймає як загадку. Перше запитання: що відбувається на картині? (Але не «що бачите» чи «що зображено»). У такий простий спосіб учню пропонують замість пасивного споглядання зображення на площині зануритися в подію.Одразу ж має йти запитання: чому я так думаю? Важливо, щоб дитина аргументувала свої припущення.

Основна частина

Бесіда за картиною Олега Шупляка « Окриленість»

Мета:   на першому етапі ознайомлення з картиною створити інтерес до живопису, до картини художника, формувати вміння уважно її розглядати, емоційно відгукуватись на її зміст.

 На другому етапі ознайомлення з картиною розвивати вміння аналізувати картину, виділяти виразні засоби, формувати вміння читати картину, мотивувати емоційно-особистісне ставлення до твору.

   Спочатку треба розглянути картину: кожну деталь окремо і композицію в цілому, кольори, відтінки і тіні; перейнятися її настроєм, спробувати уявити, які звуки, запахи панують у ній, що відчуває зображений персонаж. Потім заплющити очі на кілька хвилин, уявити себе поруч із ним. А потім розплющити і охопити поглядом одразу всю картину, подивитися на неї здаля. І приховане зображення відкриється вам саме.

     Вчитель:  діти, перед вами картина-загадка, розгадавши яку, ви дізнаєтесь, про що мріє пташка. Подивіться на неї уважно.

• Що відбувається  на картині?
• Чому ви так думаєте?
• Пам'ятаєте, як називається жанр малярства із зображенням застиглих, нерухомих предметів — композицій з квітів, овочів, фруктів, посуду тощо? Так, натюрморт.
• Та чи лише предмети зображені на цій картині? ( так, ні)
•  Що на задньому плані? (Гострі засніжені вер­шини... Величні й неприступні гори. Такі високі, що навіть вище хмар. Кутаються у них, мов у сизі шарфи.)    
• Пригадайте, у якому жанрі мистецтва зображують природу? (Правильно, у пейзажі. Бачите, як майстерно поєднав художник ці два жанри.
• Яка пора року панує на картині? (зима, осінь, весна)
• Що вам підказало? ( колір гір, неба; холодно)
• Як гадаєте, де стоїть клітка з пташкою? ( Певно, десь на підвіконні чи на балконі. Сіра кам'яна поверхня видається дуже холодною. Гла­денька шовкова тканина зовсім не гріє, вона схожа на замерзлий водоспад серед засніжених гір. Дивишся на цю картину і стає холодно).
• Як гадаєте, що іще робить цю картину холодною? ( сніг)
• А що додало б їй тепла? ( хочеться, щоб у заварничку, що справа від клітки, парував гарячий запашний чай, але він порожній.)
• А тепер уважно розгляньте пташку в клітці.
• Яка вона? ( сумна, вона замерзла)
•  Що відчуває? ( сум, жаль, біль)

 Сидить, бідолашна, замкнена у клітці, крильця склала, дивиться на далекі гори, безкрає небо...

-  Кого вона там бачить? (Вільно парить, в небі птах. І не треба йому ні магазинного корму, ні золотої клітки, бо має значно більше — свободу).

Заплющте очі. Уявіть, що ця пташка в клітці — біля вас.

• Чуєте, як тріпоче її серденько? ( сильно стукотить, хвилюється)
•  Як грається пір'ячком вітер?  ( піднімає їх, ворушить)

-    Чого їй хочеться зараз? ( вилетіти, потрапити на волю, бути вільною).

Художник зрозумів і відтворив у картині її мрію. Погляньте знову на картину!

-  Як художник зобразив мрію пташки?

 Гори перетворюються на широкі розправлені крила. Навіть видно окремі пір'їни, що чітко виділяються на тлі гір. Це пташечка у своїх мріях розпростує крила і злітає у височину. От ми й дізналися, про що вона мріє.

-  Як можна здійснити мрію пташки?  ( випустити її з клітки),

     Цю картину написав Олег Шупляк — незвичайний худож­ник, який створює незвичайні картини зі схованими зображеннями. Вона має назву

 « Окриленість»

Висновок
        Щоб ефективно ставити такі нібито прості запитання та збирати відповіді, вчителю доведеться багато чого навчитися. Адже він має виступати в незвичній ролі фасилітатора дискусії, яка відбувається в класі, а це — постійна імпровізація. Потрібно намагатися залучити до обговорення всіх дітей. Тамувати спокусу, підказати, підвести до очікуваної відповіді або ж поставити уточнювальні запитання.        Найкращий спосіб навчити педагогів методики «входження в картину» — самим спробувати це зробити.

Спробувавши це зробити, я переконалася, що ця методика варта уваги. Дитяча фантазія — безмежна,  дитяча думка — глибинна. Діти залюбки говорили, слухали один одного, фантазували. Варіантів було дуже багато, і діти могли пояснити, чому вони так вважають.Відбувається емоційне збагачення. А щоб людина почала любити мистецтво, воно має відобразитися в ній.

Список використаних джерел та посилань.

1. Барб-Галль Ф. Як розмовляти з дітьми про мистецтво / пер. з франц. Софії Рябчук. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. – 192 с.

2. Богайчук Р.В. Талановита дитина. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009.

3. https://sites.google.com/  Евристична бесіда як метод пошукового навчання

4. Масол Л. М„ Бібік Н. М. та ін. Формування образного мислення. Методичні рекомендації вчителям з особистісного та естетичного розвитку молодших школярів за програмою «ФОМ»Нью-Йорк - Київ, 2002. - 46 с.

5.  https://www.kazedu.kz/referat/106186/2 Методика використання творів образотворчого мистецтва в процесі формування творчої активності дітей                          6. Мірошникова А https://osvitoria.media/experience/krok-za-ramky-yak-zatsikavyty-ditej-vizualnym-  Крок за рамки: як зацікавити дітей візуальним мистецтвом                                                                                                                                          7. https://petrivska-zsh.webnode.com.ua/news/opis-dosvіdu/mystetstvom/ Формування образного мислення у молодших школярів