Авторська розробка на тему «Розробка фрагментів уроків читання (художнього твору, наукового, науково-популярного) з використанням стратегії «Ромашка Блума»»

 

 

 

 

 

 

Авторська розробка

 

на тему «Розробка фрагментів уроків читання (художнього твору, наукового, науково-популярного) з використанням стратегії «Ромашка Блума»»

 

 

 

 

 Виконала:

                                    Мисак Світлана Володимирівна

                         вчитель початкової школи

                                                    Комунального закладу

                                                    «Навчально-виховний комплекс

                                                    «Єлисеївська загальноосвітня школа

                                                    І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний

                                                    заклад»

 

 

 

 

 

Сьогодні серед вчителів набуває поширення такий інструмент визначення й оцінювання результатів навчання як таксономія Б. Блума. Саме тому “класична” таксономія, що дозволяє навчати учнів не креативності як такій, а синтезу і оцінюванню як сукупності конкретних мисленнєвих умінь і навичок, навчання яких можливе через сукупність спеціальних методів. Серед таких методів, що засновані на таксономії Б.Блума, є «Ромашка Блума». Сьогодні ця методика досить популярна у світі сучасної освіти.

      Суть методики:

I. Ставиться завдання чи пропонується тема, яку необхідно зрозуміти, вивчити.

II. Для розуміння ставило до учнів серію із шести типів питань. Найкращий варіант – намалювати ромашку і занотовувати питання на її пелюстках.  Шість типів запитань – шість пелюсток.

Типи запитань:

Прості – питання, даючи відповіді на які, учень має назвати певні факти, згадати і відтворити необхідну інформацію. Це питання ЩО? ДЕ? КОЛИ? ЯК?

Уточнювальні запитання зазвичай починаються зі слів : «Якщо я правильно зрозумів, то…?», «Я можу помилятись, але, на мою думку, Ви сказали про…?», «Тобто ти вважаєш, що…?». Метою цих запитань є надання людині можливості для зворотного зв’язку щодо того, про що вона тільки-но казала. Інколи їх ставлять для одержання інформації, яка відсутня в повідомленні, але мається на увазі.

Інтерпретаційні (пояснювальні) запитання, як правило, починаються зі слова «Чому?» і спрямовані на встановлення причиново-наслідкових зв’язків. Якщо відповідь на це запитання відома, то воно з інтерпретаційного «перетворюється» на просте. Отже, цей тип запитань «спрацьовує» тоді, коли у запитанні є елемент самостійності та новизни.

Творчі запитання. Якщо у запитання є частка «б (би)», елементи умовності, припущення, прогнозу, ми називаємо його творчим

 Оцінювальні запитання спрямовані на з`ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ фактів. 

Практичні запитання. Якщо запитання спрямовані на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою, його називають практичним

Фрагменти уроків

Тема: Українська народна казка «Їжак та заєць»

Мета:

• формування предметних компетентностей: актуалізувати знання про тварин, їхнє відображення у народних казках; вчити застосовувати набуту інформацію для розв’язання навчально-пізнавальних завдань; брати участь в обговоренні прочитаного тексту;

• формування ключових компетентностей: формувати вміння висловлювати оцінні та рефлексивні судження, вміння прогнозувати і моделювати в межах певного завдання…

  Вступна частина уроку

Учитель оголошує тему уроку і пропонує учням сформулювати запитання до нової теми, а потім (протягом уроку) знайти на них відповіді, використовуючи матеріал підручника або інших джерел інформації. Учні працюють у групах:

1 група: (знаннєві або прості запитання):

• Куди вийшов їжак?
• Кого він зустрів на ниві?

2 група: (уточнюючі запитання):

• Тобто ти кажеш, що їжак вміє швидко бігати?

3 група: (практичні запитання):

• Як можна залагодити цей конфлікт по-іншому?
• Де ви в звичайному житті можете використати слова з казки «Ніколи не треба сміятися з слабшого»?

4 група: (інтерпретаційні (синтезуючі) запитання):

• Чому заєць себе так поводив?
• Чому переможцем став їжак?

5 група: (оціночні запитання):

• Як ви ставитеся до поведінки зайця?
• Чому автор називає його «сердешним»?

6 група: (творчі запитання):

• Що змінилося, якщо б не було поряд їжачихи?
• Що буде, якщо люди будуть ображати один одного ?

 

Тема: Перші паперові книги (з енциклопедії)

Мета:

• формування предметних компетентностей: актуалізувати знання про книгу, вчити застосовувати набуту інформацію для розв’язання навчально-пізнавальних і практичних завдань; брати участь в обговоренні прочитаного тексту; прищеплювати дбайливе ставлення до книги;

• формування ключових компетентностей: формувати вміння висловлювати оцінні та рефлексивні судження, вміння прогнозувати і моделювати в межах певного завдання…

  Основна частина уроку

В основній частині уроку ромашка використовується після першого знайомства з темою за підручником для осмислення нової інформації, її систематизації. Учні працюють у групах:

1 група: (знаннєві або прості запитання):

- Що таке книга?

- Як люди у давнину виготовляли книги?

- Коли з`явилися перші паперові книги?

2 група: (уточнюючі запитання):

- Тобто ти кажеш, що людина раніше виготовляла книги не з паперу?

- Якщо я правильно зрозумів, то першу друковану книгу в Україні видав Іван Федоров?

- Я можу помилятися, але ви сказали, що перша в Європі справжня книга це Біблія?

3 група: (практичні запитання):

- Як можна застосувати нові знання про книгу?

4 група: (інтерпретаційні (синтезуючі)запитання):

- Чому люди почали масово друкувати книги?

- Чому їх стали виготовляти з паперу?

5 група: (оціночні запитання):

- Чому книги важливі для людства?

- Чому паперові книги зручніші ніж ті, що виготовлені зі шкіри?

6 група: (творчі запитання):

- Що буде, якщо книг не стане?

Висновок:

Я вважаю, що всі види запитань є корисними та важливими, бо  вони ведуть до різностороннього розвитку мислення і пізнавального інтересу.

Використання стратегії "Ромашка Блума", на уроках читання, дуже добре розвиває у здобувачів освіти критичне мислення. Допомагає вчителю працювати з дітьми в групах. Кожний вид запитань націлений на розвиток певного типу мислення й веде до формування уявлень, які сприяють більш широкому розумінню прочитаного тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Вукіна Н. В., Дементієвська Н. П. Критичне мислення: як цього навчати / Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська. – Харків: "Основа", 2007. – 108 с.

2. А. Кроуфорд та ін.Технології розвитку критичного мислення учнів / А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Макінстер; наук. ред., передм. О.І.Пометун. – К. : Плеяда, 2006. – 220 с.

3. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Освіта України. –  2001. – № 29. –  С. 4–6.

4. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання /                         О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.

5.  Барна М. М., Волощенко О. В., Козак О. П. "Літературне читання. Українська мова". Підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво "Астон", 2015 рік, стор. 316 - 317.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

ЇЖАК ТА ЗАЄЦЬ

(українська народна казка)

 Був собі їжак. Якось вийшов він раненько зі своєї домівки подивитися на білий світ. Вийшов та й каже сам до себе:

—  А піду лишень у поле — подивлюся, як там моя морква та буряки.

Іде собі та пісеньку мугикає. Коли виходить із-за куща заєць. Він саме в полі оглядав свою капусту, чи велика виросла.

—  О, — каже їжак, — хто прудкий, то вже й на ниві !

—  А ти, — заєць йому, — усе кривуляєш, криволапку! І батько твій криволапко, і дід криволапко був. Такий увесь твій рід, і ти такий!

Їжак здивувався, що на своє добре слово дістав таку нечемну одмову, що й батька його, й діда лихим словом пом’янули.

От він зайцеві й каже:

—  Ти мене береш на сміх? А хочеш зі мною наввипередки? Побачимо, хто кого пережене!

Заєць як зарегоче:

—  Ти? Наввипередки? Зі мною?!

А їжак спокійно:

—  А так, із тобою.

—  Ну, добре, — засміявся заєць. — Давай бігти.

—  Ні, — каже їжак, — ще ні. Я піду додому, скажу жінці, нехай знає, куди я пішов.

А заєць тому радий, бо він був голодний, то подумав собі: «І це мені добре: попоїм капусти — краще бігтиму». Та й пішли кожен до своєї хати.

Приходить їжак додому та й каже до жінки:

—  Знаєш, жінко, який мені клопіт?

—  Який, чоловіче?

—  Мушу із зайцем бігати наввипередки. — Та й розказує все, як було.

—  То це ти берешся перегнати зайця?! — аж зойкнула їжачиха.

—  Помовчи, жінко, — мовить їжак, — якось буде. Збирайся лиш та ходи зі мною.

Ідуть вони, а їжак і вчить свою жінку:

—  Як прийдемо на ниву, то ти станеш із цього краю в борозні *2 та й стій собі. Як добіжить заєць до тебе, то ти скажеш: «Я вже тут!» А прибіжить він на той край до мене, то там я йому гукну: «А я вже тут!»

—  Добре! — мовила їжачиха.

Приходить їжак до зайця на той кінець ниви та й каже до нього:

—  Ну, я вже готовий!

-  То біжімо!

От став заєць в одну борозну, їжак у другу:

—   Раз, два, три!

Побігли. Заєць помчав на той кінець ниви, а їжак пробіг два кроки та й спинився.

Прибігає заєць у кінець ниви, а там їжачиха:

—   Я вже тут!

—   Ей, — каже заєць. — Ану біжімо ще раз!

Побіг заєць. Прибігає в кінець ниви, а їжак підвівся на двох лапках та й гукає:

—   Ого-го! А я вже давно тут чекаю!

—   Ти дивися! Ану біжімо ще раз!

Прибігає на другий край, а їжак знову вже там (а то була, ви знаєте, їжачиха!).

Побіг ще раз — а там їжак:

—   А я вже тут!

Знов кинувся заєць бігти. Так бігав він дев’яносто дев’ять разів, а за сотим разом як упав посеред ниви — підвестись не може, так набігався-натомився, сердешний.

—   Ніколи не треба сміятися зі слабшого, — сказав тоді їжак та й пішов із їжачихою додому.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

ПЕРШІ ПАПЕРОВІ КНИГИ

З енциклопедії

Перші паперові книги з'явилися в Європі у XIII столітті. Їх тривалий час писали від руки. Одну книгу виготовлялася 5 - 7 років, і коштувала вона дуже дорого.

Довіряючи всі свої знання і досвід книгам, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово «бібліотека» означає приміщення, де зберігають книги («бібліо» — книга, «тека» — сховище). Бібліотеки виникли в незапам'ятні часи. Давні єгиптяни називали їх «аптеками для душі», тому що книги робили людську душу благородною, а розум сильним. В Україні перша бібліотека з'явилася за часів Київської держави. її створив князь Ярослав Мудрий у 1037 році.

Принцип одержання відбитків письмових знаків за допомогою тиснення був відомий уже в давньому Єгипті та державах Межиріччя, де за тисячі років до Різдва Христового виробляли печатки з ієрогліфічними знаками.

У Китаї в VI — VIII столітті способом ксилографії (різьблення по дереву) виготовляли сторінки текстів. Згодом китаєць Бі Шен у 1041 - 1049 рр. використовував рухомі розбірні літери для друку з допомогою матриць і пуансонів.

А 30 вересня 1452 року в Німеччині у друкарні Йогана Ґутенберґа вийшла в світ перша в Європі справжня солідна книга — Біблія. До того майстер друкував лише пробні маленькі книжечки типу підручників, а раніше перші книжечки друкували голландець Лауренс Костер і деякі інші майстри, однак саме Ґутенберґ поставив друкарство на промислову базу. За першим разом було видрукувано 180 примірників Біблії, з яких дотепер залишилося тільки 48.

До кінця століття в Європі існувало вже близько тисячі друкарень у 250 містах. Таке масове читання книжок стимулювало розвиток філософської думки, і на початку XVI століття вже вийшли твори, якщо були визначальними для розвитку європейської культури і науки.

Тривалий час дослідники вважали першу друковану книгу в Україні видав Іван Федоров у 1574 році у Львові. Називалася вона «Апостол». Але тепер встановлено, що книгодрукування в Україні розпочалося ще раніше.