Авторський матеріал. Стаття "Міждисциплінарна інтеграція-ефективний засіб розвитку професіоналізму студентів фахової медичної освіти"

КЗ  Нікопольський фаховий медичний коледж ДОР

Стаття

«Міждисциплінарна інтеграція-ефективний засіб розвитку професіоналізму студентів».

викладач Тетяна КУРТА

2022р

Сучасна медична наука і практика висуває цілий спектр вимог до медичних освітян і студентів щодо підвищення якості навчання й компетентністного підходу до здійснення професійної діяльності молодих спеціалістів. Конкурування на ринку праці серед медичних працівників потребує від них нових вмінь і спроможностей таких як: ІТ-технології, дистанційні та симуляційні тренінгові технології, робототехніка, менеджмент в медицині, підприємницька діяльність, надання платних послуг. Великий багаж знань, який отримує студент, має перетворитися на знаряддя кожної особистості, щоб дозволити їй знайти своє місце серед чисельних медичних галузей й ефективно реалізувати свої здібності та задовольнити запити суспільства щодо охорони здоров’я. Тому, перед навчальними закладами постає задача підготувати й виховати такого фахівця, який уособлює в собі пацієнтоорієнтованого професіонала з високими морально-етичними якостями. Адже молодь потребує вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення.

  Досягти такої мети неможливо без продуманого обґрунтованого методичного забезпечення навчального процесу з урахуванням міжнародних стандартів, впровадження передових наукових розробок, інноваційних технологій, широкої міждисциплінарної інтеграції, раціональної організації навчальної роботи. Системний, цілеспрямований, планомірний і методичний підхід до викладання медичних дисциплін з використанням внутрішньо-дисциплінарної і міждисциплінарної інтеграції має поєднуватись із виховним  процесом, який підкреслює соціальну значимість обраної професії і ставлення до життя, як до найвищої цінності .

Враховуючи взаємопроникнення усіх медичних наук, міждисциплінарна інтеграція містить в собі той потенціал, який допомагає розвивати у студентів клінічне мислення, конкретизувати і відшліфовувати знання і вміння, щоб стати самодостатніми працівниками у сфері охорони здоров’я. Всі клінічні науки дотичні між собою. Жодна клінічна дисципліна не є самостійною, бо переплітається і обмінюється інформаційними та тренінговими компонентами суміжних дисциплін. За допомогою інтегративного навчання вони створюють структуровану систему знань, які взаємодоповнюють одне одного на різних рівнях та є необхідною умовою для виховання молодого фахівця-медика.

Опанувати медичну професію, знайти своє місце на ринку праці і стати висококваліфікованим спеціалістом може не любий студент, а тільки той, хто здатний до інтегрального аналітично-синтетичного розумового процесу, який базується на інтеграції знань з багаточисельних галузей і розвинуту на цьому тлі професійну інтуїцію, поєднану з гуманністю і відповідальністю.

Студентам подобається розглядати теми у взаємозв’язку одна з одною, що дає можливість отримувати хороші знання і високі оцінки, використовуючи інформацію і навички, отримані на попередніх курсах, або циклах. Коли студенти бачать, що їх знання мають продовження на різних кафедрах, у різних галузях, вони усвідомлюють доцільність  вивчення одноманітного матеріалу, закріплюючи й доповнюючи його. Це підвищує цікавість до дисципліни і медицини взагалі, мотивує до поглиблення знань, саморозвитку і творчості.

Інтегровані знання закріплюють сталу інформацію, або мають повторюваність в різних варіаціях, тим самим тренують пам’ять і розширюють діапазон використання цих знань. Розуміючи спільність понять, поглядів, фізіологічних і патологічних процесів, взаємопроникнення медичних і природничих наук, можна розглядати любу хворобу, як захворювання всього організму з багатогранними і багатокомпонентними реакціями, етіо-патогенетичними і причинно-наслідковими змінами, які сходяться в одній точці; або розгалужуються і поширюються в перспективі, вдосконалюючи і закріплюючи знання і вміння, розвиваючи відчуття впевненості в своїх судженнях або діях.

Інтеграція розвиває асоціативні здатності і когнітивні можливості розумової діяльності та практичного застосування набутих вмінь і компетентностей. Ефективне поєднання багатьох компонентів вчення в один ланцюжок робить процес пізнання сходженням до більш високих щаблів професійної майстерності, формує новий світогляд і поведінку, спонукає до самоосвіти.

Таким чином, при підготовці кваліфікованого молодого фахівця безумовно необхідно використовувати як горизонтальні інтеграційні зв’язки, так і вертикальні, і діагональні, що підкреслює взаємозв’язок усіх галузей медицини і дає відчуття глибини пізнань, глобальних масштабів медичної науки і компетентністний підхід до оволодіння ними.

Висновок. Студентоорієнтований практик і наставник, спроможний передати свою майстерність, розширити можливості здобувачів освіти і тримати високу планку в освоєнні професії - є сучасний вчитель. Він носій всіх професійних якостей і виконавець усіх поставлених задач фахової освіти.

Використовуючи міждисциплінарну і внутрішньодисциплінарну інтеграцію, я впроваджую інноваційні технології, які необхідні для вироблення клінічного мислення у майбутніх молодих спеціалістів, диференційованого підходу, професійної далекоглядності, здатності до креативного вирішення як типових, так і нестандартних задач. То ж, інтегруймося, викладачі!