Різноманітність художньо-естетичних колективних творчих справ в практиці роботи учителів-практиків.

Різноманітність художньо-естетичних колективних творчих справ в

 практиці роботи учителів-практиків.

Роль художньо-естетичних КТС полягає в тому, що вони дозволяють цілеспрямовано розвивати в школярів художньо-естетичні погляди й переконання, інтерес до різноманітних видів мистецтва й необхідність у них, уміння й навички художньої творчості, естетичне сприйняття та чуйність, шляхетність тощо. Найбільш цікавими для дітей є конкурси творців казок, «Ромашка», турніри художників, умільців сучасного аранжування квітів, аукціони знань про сучасну естраду, пісенні аукціони, музичний ринг, фестивалі мистецтв, фольклорні фестивалі, Свята весни, квітів, народної пісні тощо.

Художньо-естетичні колективні творчі справи дозволяють цілеспрямовано розвивати художньо-естетичні смаки дітей, зміцнюють потяг до духовної культури, до мистецтва і потребу відкривати прекрасне іншим людям, виховують благородство душі, збагачують внутрішній світ людини.

Заслуговує на увагу досвід учителів початкових класів Володарськ-Волинської ЗОШ Житомирської області З.О.Поліщук, Тетіївської ЗОШ Київської області Кузьменко В.П., Коломийської ЗОШ №3 Івано-Франківської ЗОШ М.С. Вірсти та інших  щодо використання художньо-естетичних КТС з метою формування  у своїх вихованців національної самосвідомості, виховання любові до рідного краю, його звичаїв та традицій; плекати естетичне сприйняття природи, любов до рідного слова. Так,  колективне свято «Карнавал осінніх барв» включає поетичні хвилинку, розгляд ілюстрацій, узагальнення спостережень та вражень, одержаних під час екскурсії. Під час підготовки і проведення свята учні знайомляться з характерними ознаками осені, вчаться уявляти, фантазувати, захоплюватися красою природи рідного краю. Подібні справи прищеплюють любов до природи, розвивають естетичний смак, почуття прекрасного.

Казка посідала вагоме місце у роботі В.О. Сухомлинського з дітьми. Педагог вважав, що без живої, яскравої казки, яка заволоділа свідомістю і почуттями дитини, неможливо уявити дитячого мислення і мовлення як певного ступеня розвитку людини: «Казка – це вітер, що роздмухує вогник  дитячої думки і мови». Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем, відгукується на події і явища навколишнього світу, виражає своє ставлення до добра і зла. Праця над творами, казками – це не тільки розвиток мовлення, а й самовиховання почуттів, це «загальнопедагогічна проблема, від вирішення якої залежить розумовий розвиток учнів, багатство їхнього духовного життя».

Так, результатом дослідження педагогів Миколаївської спеціалізованої школи «Академія дитячої творчості» щодо розвитку й формування особистості молодшого школяра в умовах естетично-творчої діяльності є створення авторської програми спецкурсу для учнів початкової школи «Розвиток естетично-творчої діяльності молодших школярів». Програма може реалізовуватися як спецкурс з естетики для спеціалізованих шкіл або на заняттях гуртка. Також запропоновані заняття можуть проводитися у формі факультативу для груп продовженого дня, у позакласній роботі.

Реалізація програми забезпечує навчання, виховання й особистісний розвиток засобами різних видів мистецтв, у різних видах діяльності. Дитина здійснює перші свідомі кроки у світ прекрасного, від яких залежить успіх роботи на наступних етапах виховання. За таких умов формується пізнавально-естетична, комунікативно-естетична художньо-естетична активність молодшого школяра творчого характеру.

Мета і завдання цієї програми реалізуються на основі змісту кількох основних напрямів життєдіяльності: природи, людини, творінь людських рук та розуму. З огляду на це, програма складається з курсів, що відповідають рокам навчання дитини у початковій школі. Кожен курс поділяється на чотири розділи, які розкривають основний зміст: «Подорож у світ природи», «Я та світ навколо мене», «Таємниці довкілля», «Я та мистецтво». Розділ складається з тем, що втілюють певну ідею та реалізують мету і зміст програми. Кожна тема передбачає орієнтовний вид практичної діяльності, який може добиратися відповідно до творчої ініціативи вчителя, його знань, досвіду, а також рівня розвитку, потреб та інтересів вихованців.

Програма також передбачає години для вступних занять, що сприятимуть розвитку вмінь планувати дії, проведення підсумкових рефлексій або, за ініціативою вчителя чи учнів, додаткової роботи над певною темою, проведення екскурсій, відвідування музеїв, виставок.

Усі форми занять сприяють духовному розвитку, пізнанню світу, формуванню світогляду, життєвої компетентності, вихованню моралі. На вирішення цього завдання спрямовується творча ініціатива вчителя, його знання і досвід, любов до дітей. У результаті проведення занять діти досягають значних успіхів у розвитку, що допоможе їм бути успішними у майбутньому.

Кафедрою педагогіки Глухівського національного педагогічного університету розроблено програму музичного лекторію в школі, що охоплює різні форми організації музично-естетичного виховання учнів засобами української народної музики. Основними формами цієї роботи є: тематичні заняття, музичні лекції, бесіди, свята української народної пісні.

Теми занять музичного лекторію різноманітні: «Українська народнопісенна творчість», «Пісня – душа народу», «Пісні річного календарного циклу», «Колискова – пісня матері», «Українські народні думи та історичні пісні», «Життєва правда в ліричних піснях  українського народу», «Українські композитори – співці народної музики» та інші.

Універсальною формою музично-естетичного виховання школярів на заняттях музичного лекторію є бесіда-концерт. Така форма дає можливість учителеві вибирати для ознайомлення жанри народнопісенної творчості з урахуванням особливостей розвитку школярів і рівня їхніх знань про український фольклор.

Проведення тематичних занять лекторію як естетичної форми прилучення школярів до пісенної творчості сприяє вихованню в них інтересу й любові до народної музики, наближенню до сформованих протягом віків уявлень про духовність людини, її красу, гармонію навколишнього світу, допомагає учням проникнути в глибини музичного мистецтва. Народна музика входить у музичну свідомість дітей як безпосередньо живе, хвилююче мистецтво, невід’ємна частка сьогодення.

Свято «Люблю я пісню українську», яке стало традиційним у системі навчально-виховної роботи вихователя-методиста Харківської школи-інтернату №9 Н. Детинич, має своєю метою знайомити дітей з різножанровістю українських народних пісень, звичаями та обрядами українського народу; показати, красу, багатство і велич українських народних пісень; виховувати любов до пісні, яка оспівує красу рідного краю, його неповторність і багатство та возвеличує величний український народ; розвивати почуття гордості за свою Вітчизну, почуття прекрасного; почуття відповідальності за збереження та передання у спадок дорогоцінної перлини народної творчості – пісні.

Педагог-організатор Атюшівської ЗОШ Чернігівської області В. Сліпкань практикує у своїй діяльності  фольклорні «концерти – блискавки», які передбачають формування дитячого світогляду; розвиток естетичного смаку, пробудження пізнавального інтересу до української нації; виховання почуття любові до українського народу, нації; виховання естетичного смаку.

Досвідом організації творчих проектів художньо-естетичного спрямування ділиться на сторінках журналу «Початкова школа» директор Старобільської ЗОШ Луганської області О. Скробова. Проект «Чарівна краса вишиванки» присвячений українській вишиванці – одному з найбільш поширених видів народного декоративно-ужиткового мистецтва. Всі учасники були розподілені на групи: одні школярі збирали інформацію про походження вишивки та її функції у побуті, інші – про особливості візерунку та символіки , значення кольорової гами, ще одна група опрацьовувала інформацію щодо особливості вишивки у різних регіонах нашої країни. Всі учасники проекту всім своїм серцем  торкнулися духовної скарбниці нашого народу, бо українська вишивка – це свого роду символ, який пройшов крізь покоління, і вшановується як святиня. Маючи таку красу, діти та педагоги отримують енергію наших предків, пишаються минулим та гордо дивляться у майбутнє .

Заслуговує на увагу досвід вчительки Красноградської гімназії «Гранд» Харківської області Н. Зінченко, яка практикує у своїй діяльності щорічне свято урожаю «Весілля морквинки», мета якого: розвивати творчі музичні здібності дітей; створювати у дітей святковий та піднесений настрій; виховувати у дітей стійкий інтерес та любов до української народної пісні .

Досвідом роботи з естетичного виховання молодших школярів діляться на сторінках журналу «Розкажіть онуку» учителі початкової школи. Добірка художньо-естетичних колективних творчих свят на тему «Дзвенить піснями Україна» ‒ це колективна творчість учнів та педагогів: Сокольської ЗОШ Львівської області Л. Пушкарської (літературно-музичний альманах «Пісенний зорепад»), Кобеляківської ЗОШ Полтавської області Н. Чуніхіної (КТС «Українська пісня – диво калинове») та інші.

Ознайомленню учнів з поняттями про красу природи як джерела чудового, з естетичними властивостями світу природи присвячують художньо-естетичні та екологічні колективні творчі справи учителі І. Бондаренко з Запорізької ЗОШ №23 (КТС «Ой, зима, зима, зима! Веселіш пори нема!»), П. Ткаченко з Лебединської ЗОШ №1 Сумської області (КТС «Мандрівка до зимового лісу»), Г. Чередніченко з Лисянської ЗОШ Черкаської області (КТС «Зима-чарівниця») та інші. Підготовка і проведення цих та інших колективних творчих справ пробуджують у дітей творчий ентузіазм: бажання співати, декламувати вірші, малювати, ліпити, прищеплюють любов до природи, до прекрасного, розвивають естетичні смаки та почуття.

Заслуговує на увагу розроблена класним керівником Великодальницького НВК Біляївського р-ну, Одеської області Г. Літвіненко  виховна система класу «Цілісний розвиток творчої особистості учня на засадах загальнолюдських, загальнокультурних і національних цінностей», яка, на думку педагога, покликана сприяти цілісному розвиткові індивідуальності учня, вихованню людини як творця свого життя й оволодінню кожним учнем системою ціннісного ставлення до соціального і природного довкілля та самої себе на засадах загальнолюдських, загальнокультурних і національних цінностей.

Провідною ідеєю виховної системи класу є формування морально-духовної, життєво компетентної, вільної, творчої, відповідальної особистості, що сповідує гуманістичні, демократичні цінності, здатна до саморозвитку, успішної самореалізації та спроможна змінювати на краще себе і навколишній світ.

Виховна система класу спрямована на вирішення основних завдань:

- розвиток духовного, фізичного, психічного, соціального здоров’я особистості, відкритої до сприйняття інших культур, яка цінує свободу, поважає людську гідність та індивідуальність, володіє навичками самопізнання, самокорекції, самовиховання;

- створення комфортного виховного середовища для особистісного розвитку учня, що забезпечує розвиток природних здібностей, його соціальний захист та соціалізацію, виховання учня як члена демократичного суспільства, патріота і громадянина своєї Батьківщини, формування вміння жити в колективі, зважати на його думку;

- підвищення ефективності всіх видів діяльності учнів зусиллями педагогів і батьків з метою створення умов для розвитку цілісної особистості, спільної творчості;

- створення умов для інтелектуального, комунікативного, естетичного і фізичного самовираження, самоствердження особистості школяра;

- забезпечення гармонізації взаємин у системі співтворчості «вчитель – учні –батьки».

Організація життєдіяльності класу здійснюється за програмою «Я – творча особистість», метою якої є:

- формування творчої, працелюбної особистості;

- цілісний розвиток особистості, її індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов для соціалізації, самореалізації, самоствердження, успіху;

-  прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій, українців та інших народів;

- здійснення соціального, соціально-рольового та психолого-педагогічного супроводу з метою формування життєтворчої компетентності учнів.

Головне завдання програми – виховання особистості, яка має високі морально-етичні якості; формує національну свідомість; розвиває здібності, обдарування, таланти; володіє високою культурою; здобуває художньо-естетичну освіченість; шанує культурну спадщину народу; виробляє активну життєву позицію.

Програма включає «7 стежин» - головних напрямів ціннісного ставлення до себе та навколишнього світу:

• «Творимо всесвіт у собі» (ставлення до себе);
• «Шукаємо гармонію зі світом» (ставлення до людей);
• «Здорова людина – здорова нація» (ставлення до людей);
• «Удосконалюємося щодня» (ставлення до праці);
• «Виховуємо себе як частину суспільства» (ставлення до суспільства й держави);
• «Гармонія душі і тіла» (ставлення до мистецтва);
• «Я – частина природи» (ставлення до природи).

Так, метою стежини «Творимо всесвіт у собі» (ставлення до себе) є формування вмінь цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил, громадянської відповідальності, активності й свідомості, гідності та обов’язку.

Основні завдання:  розвивати культуру і здатність до пізнання свого внутрішнього світу самооцінювання й саморозвитку; розвивати позитивне ставлення до своїх фізичних властивостей; розвивати рухові здібності, фізичну витривалість, високу працездатність, вольові риси; турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, стан свого здоров’я; формувати корисні звички, вести здоровий і безпечний спосіб життя.

В рамках першої стежини плануються і проводяться класна година «Я – особистість», КТС «Пізнай себе», «Психологія спілкування», бесіда «Світ моїх захоплень», конкурс малюнків і плакатів «Я люблю життя, а ти?», години спілкування «Я людина, яка…», «Цей прекрасний дар любові», акція «Скарбничка добрих справ», анкетування «Чи хороший я друг?, «Друзі про мене» та інші.

Метою стежини «Шукаємо гармонію зі світом» (ставлення до людей) є виховання чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, почуття власної гідності, милосердя, толерантності, доброзичливості, готовності допомогти іншим. Серед основних завдань – розвиток вмінь співпраці, формування здатності прощати й просити вибачення, протистояти несправедливості, жорстокості.

Основні виховні заходи цієї стежини спрямовані на формування позитивних рис особистості, уміння спілкуватися й співпрацювати. Це – акції «Милосердя», «Від серця до серця», тренінг «Дружба в нашому житті, Дні  вшанування ветеранів, догляд за обелісками загиблим воїнам, тижні духовності, толерантності, уроки милосердя тощо.

Мета стежини «Удосконалюємося щодня» - розвивати творчі здібності школярів, сприяти самовираженню та самовдосконаленню; прищеплювати любов до праці, повагу до людей різних професій. Основні завдання – навчити дітей ставити перед собою життєві цілі; формувати вміння правильно оцінювати свої інтереси та здібності; розвивати загальні трудові навички, навички самоорганізації, здатність до професійного й життєвого вибору. Найпоширенішими формами роботи з цього напряму можуть бути: усні журнали «Трудова біографія моєї родини», «Мій товаришу підручник», ділова гра «Як навчитися цінувати й розраховувати час?», конкурси «Наші таланти і здібності», «Всі професії чудові», суботники «Чисте подвір’я» тощо. Виховні заходи цієї стежини спрямовані на усвідомлення соціально значущості праці, розвиток потреби у трудовій активності, свідомого ставлення до праці, здатності працювати в колективі, становлення професійних інтересів, вибір напряму майбутньої трудової діяльності й відповідного профілю навчання в старшій школі.

Стежина «Виховуємо себе як частину суспільства» передбачає формування в дітей пошани до свого народу, його історії, мови та культури, готовності до захисту Вітчизни; поглиблення й зміцнення правових знань школярів, формування культури поведінки, активної життєвої позиції в соціальній сфері. Виховні заходи цього напряму спрямовані на розвиток громадянської самосвідомості школярів; формування свідомого ставлення до державних законів і вимог суспільного життя. Найпоширенішими є конкурси «Я громадянин України», «Україна – мій рідний дім», вікторина «Що ти знаєш про Україну?», акція «Моє село – окраса України», день самоврядування, бесіда «Чи знаєш ти свої права?», тренінг «Знай свої права, дитино!» тощо.

Позаурочна діяльність школярів на стежині «Гармонія душі і тіла»(ставлення до мистецтва) розвиває художнє сприйняття дійсності й мистецтва, уміння сприймати об’єкти довкілля як естетичну цінність, підвищує рівень ерудиції в царині мистецтва, здатність до естетичного самовираження.

Рольова гра «Світ моїх захоплень», заочна мандрівка «Архітектурні пам’ятки мого народу», конкурс малюнків «Природа рідного краю», екскурсії до архітектурних, культурних, історичних пам’яток міста, України та інші виховні справи розвивають у школярів широкий спектр почуттів, уміння виразити своє ставлення до мистецтва, здатність до співпереживання; поглиблюють мистецькі знання і поняття.

Таким чином, різноманітність художньо-естетичних виховних заходів сприяє формування творчої особистості молодшого школяра. А формування особи молодшого школяра, його творчих можливостей проявляється в розвитку самостійності, чітко виражених індивідуальних інтересах, творчій уяві, розвитку  самосвідомості: прагнення до самоутвердження у сфері соціальної реальності, в потребі створення власних планів своєї поведінки, самовихованні.