Багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів

Тема : Багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів.

Мета: поглибити знання учнів з української фразеології; розкрити функціонально-стилістичні можливості лексичних та фразеологічних одиниць; формувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні; збагатити словник новими фразеологізмами та крилатими висловами; розвивати творче мислення, комунікативну активність ліцеїстів; удосконалювати вміння працювати самостійно, в групах і колективно; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості, інтерес до вивчення рідної мови.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: мультимедійний проектор, картки

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організація початку уроку.

        Я – учень.

        Я – особистість творча.

        Я – думаю, аналізую, висловлюю свої судження.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.  Робота над епіграфом

      - Щоб перейти до опрацювання теми сьогоднішнього уроку, ми повинні прочитати прислів’я. А для цього потрібно зібрати слова ( Відповідь: Не кажи не вмію, а кажи – навчусь.)

   Це прислів’я і стане епіграфом до нашого уроку.

Не кажи не вмію, а кажи – навчусь.

•                    Як ви його розумієте?
•                    У житті можна всього досягти, тільки треба захотіти і не здаватися.

2. Гра "Ланцюжок запитань"

- По черзі задавати запитання з теми "фразеологія" Перша задаю я, потім, учень який відповів задає питання іншому, і т.д.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Метод незакінчених речень

- На уроці ми повинні пригадати…

- На уроці ми повинні розглянути…

- На уроці ми повинні навчитися…

ІУ. Вивчення нового матеріалу

1. Вступне слово.

             ”Кожен вираз рідної мови має своє обличчя. Як у квітки,у них свій неповторний аромат і відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі,”-писав В.Сухомлинський. І життя підтверджує істинність цих слів, адже емоційне благодійництво і виразність нашої мови залежить від доречного вживання фразеологічних виразів з їх неповторністю, зашифрованістю образів, стислістю, влучністю, грою звуків, мальовничістю метафор.

2) Робота в групах

Повідомлення 1. «БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ТА ОМОНІМІЯ»

    Для фразеології так само, як і для лексики, властива полісемія.

Приклади багатозначності:

1)очі  рогом лізуть (очі широко розкриваються від напруження тощо; хтось через силу робить що-небудь; хтось незручно, неприємно себе почуває);

2)розбирати по кісточках (детально обговорювати кого-небудь, що-небудь; детально, до дрібниць вивчати, аналізувати що-небудь).

    З розвитком мови відбуваються також зміни в значенні окремих фразеологічних зворотів. Вони нерідко набувають додаткових відтінків у значенні. Так з’являються багатозначні фрзеологічні звороти.

Наприклад: 1) усталений зворот  б р а т и  ( б л и з ь к о )  д о  с е р ц я  означає: переживати через щось, надавати чомусь великого значення;  2)  б у д у т ь  л ю д и  ( з  к о г о с ь ) - досягне певного становища, житиме з моральними нормами, володіє професією;  3) н а м о л о т и   (н а п л е с т и ,  н а б а л а к а т и)  с і м  м і ш к і в  ( три мішки, сім кіп, чотири копи, три копи ) г р е ч а н о ї  в о в н и  (і всі не повні, та й ті не повні).

    В українській мові зустрічається також фразеологічна омонімія. Прикладами омонімії можуть бути   однозвучні фразеологізми:

1 )д а т и   ч о с у (бити; тікати);

2) пу с к а т и   п і в н я (підпалювати; зриватись на високої ноті);

3) за к р и в а т и    о ч і (помирати; бути присутнім при чиїсь смерті; навмисно не помічати чогось).

 

Повідомлення2. «СИНОНІМІЯ»

     Фразеологічні синоніми – це такі фразеологічні одиниці (ФО), які позначають той же предмет дійсності, виражають те саме поняття, але відтінюють  різні його сторони.

     Так про  ледарювання можна сказати кількома синонімічними фразеологізмами: байдики бити, ханьки м’яти, лежня справляти, собак ганяти, ґулі правити, баглаї годувати, гандри бити, посиденьки справляти, ні за холодну воду, боки відлежувати.

     Фразеологічні синоніми утворюють синонімічні ряди. Приклади синонімічних рядів: 1) Куди (і) ворон кісток не занесе; де козам роги правлять; куди Макар телят не ганяє; у чорта на рогах (в зубах); за тридев’ять земель. 2) Давати дьору (драла); брати ноги на плечі. 3) З кінця в кінець;  з кута в куток. 4) Під носом; палицею кинути; під боком; під руками. 5) Догори дном; догори дригом. 6) На лоні природи; на відкритому повітрі.

     Фразеологічні звороти одного синонімічного ряду характеризуються семантичною спорідненістю.  Але вони можуть розрізнятися певними семантичними відтінками, емоційним забарвленням.  Так, фразеологічні синоніми  хоч греблю гати, по горло, як зірок у небі, тьма-тьмуща вживаються на позначення поняття   «багато».

      Фразеологізми синонімічних рядів різняться насамперед емоційно-оцінними характеристиками.

     Слід пам’ятати, що фразеологічні одиниці належать до одного синонімічного ряду  тоді, коли вони споріднені значенням і в реченні можуть виконувать однакові синтаксичні функції.

 

Повідомлення3. «АНТОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ»

Фразеологічні антоніми –  усталені звороти, які, характеризуючи предмети і явища  дійсності з певного боку,  дають їм протилежну оцінку;

 – це дві фразеологічні одиниці з протилежними значеннями.

Наприклад: у рот води набрати – теревені правити; кури не клюють – як кіт наплакав; жити як кішка з собакою – жити душа в душу.

     Серед фразеологічного матеріалу можна визначити абсолютні антоніми, у яких протилежність семантики (їх лексичного значення)  двох фразеологічних одиниць пояснюється наявністю частки не, що входить до складу компонентів: до пуття довести – не довести до пуття; ряст топтати – не топтати ряст.

    Другу групу становлять фразеологізми-антоніми з різним компонентним складом, тобто різноструктурні: рукою подати – за тридев’ять земель; теревені правити – у рот води набрати.

Частина фразеологізмів за будовою є антонімічна, вона містить у собі протиставлення: знайко біжить, а незнайко лежить; скажеш – не вернеш, напишеш – не зітреш; журись, а за діло берись; чорним по білому; праця чоловіка годує, а лінь марнує; з великої хмари – малий дощ.

 

4. Фізкультхвилинка

(Подивитися у вікно, щоб очі відпочили)

 

5. Ситуативне завдання.

- Два учні при взаємоперевірці складених речень засперечалися, обвинувачуючи один одного в неправильному розумінні введених у речення фразеологізмів. Умотивовано розв’яжіть їхню суперечку.

Речення  І учня	Речення  ІІ учня
Дівчинка принишкла і лише в кінці дороги розкрила рота.	Побачивши комбайн у роботі, Валентина аж рота розкрила.

 

6. «Знайди пару»

      Наведені фразеологізми перепишіть, згрупувавши їх за значенням.

 Ні риба ні м'ясо. Обдерти як липку. До гарячого ще приском сипнути. Бити в барабани. Стелитися під ноги.  Ні пава ні ґава.  Останню сорочку зняти. Бити на сполох. Ходити на задніх лапках. Дзвонити в усі дзвони.  Оливи до вогню долити. Пустити з торбами.

Орієнтовний зразок

1. Ні риба ні м’ясо     5. Обдерти як липку

    Ні пава ні ґава          Останню сорочку зняти

2. До гарячого ще приском сипнути           Пустити з торбами

    Оливи до вогню долити    

3. Бити в барабани        

    Дзвонити в усі дзвони    

    Бити на сполох     

4. Стелитися під ноги        

    Ходити на задніх лапках    

        

7. Установіть відповідність

 - З’єднайте  фразеологізми в антонімічні пари:

    

 

1.Вдарити лихом бо землю	А. кури не клюють
2. Пекти раків	Б. сміятися на кутні
3. Розбити глека	В. Валиться з рук жити чужим розумом
4. Сушити зуби	Г. білий як смерть
5.Як кіт наплакав	Ґ. ніс повісити
6. Намотати на вус	Д. друзі не розлий вода
7. Горить у руках	Е.жити чужим розумом
8. Хоч в ухо бгай	Є.одне вухо впустив, а в інше випустив

 

У. Узагальнення і закріплення вивченого

1.      Робота з текстом.

 - Назвіть фразеологізми, вжиті у тексті.

Ми уже десятикласники. Пора, як кажуть, за розум братися. Але в багатьох із нас ще вітер у голові. Тому частенько доводиться бувати на прийомі у начальника, пекти раків і, переступаючи з ноги на ногу, вибачливо обіцяти взяти себе в руки. Але досить нам вийти з кабінету, як знову  за рибу гроші.

-Чи пізнали себе в героях тексту?

- Чи використовуєте ви фразеологізми у своєму мовленні?

- Яка їх функція у мовленні?

 

2) Робота біля дошки

- Записати речення та зробити його синтаксичний розбір

У новій школі я почувала себе не в своїй тарілці.

• Слово своїй затранскрибувати та поділити на склади.
• Слово я розібрати як частину мови

VI. Підсумок уроку

1.                Слово вчителя

 - Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?

 - Яка роль фразеологізмів у мовленні?

2. Тестування

1. Виберіть рядок, у якому подано синонім до фразеологізму і хочеться, і колеться.

А) І нашим і вашим.

Б) Ні холодно ні жарко.

В) Інший бік медалі.

Г) І сюди гаряче і туди боляче.

2. Який фразеологізм є антонімом до вислову стояти як пень?

А) Стояти на власних ногах.

Б) Скрутити собі м’язи.

В) Бігти стрімголов.

Г) Стояти на краю безодні.

3. У якому рядку словосполучення становлять синонімічний ряд?

А) Скреготати зубами, хапати за барки, умивати руки.

Б) Улазити в душу, перти проти рожна, не дати собі ради.

В) Ховатися в кущі, питати долі, набувати слави.

Г) Брехні справляти, замилювати очі, напускати туману.

4. У якому рядку всі фразеологізми мають однакове значення?

А) Повісити носа, стерти з лиця землі, уродитися в сорочці.

Б) Живіт присох до спини, крихти  в роті не було, ріски в рот не брати.

В) Зганяти зі світу, вішати собак, з легкої руки.

Г) Ворожити на бобах, вити вовком, дати звістку про себе.

Установіть відповідність між фразеологізмом і його синонімом:

5) Кований на всі чотири копита;       А) з-під стоячого підошву вирве;

                                           Б) не зав’яже кішці хвоста;

                                           В) був на коні й під конем;

                                           Г) хоч до рани прикладай.

6) як корова язиком злизала;             А) змести з лиця землі;                                                                                             

                                           Б) наче вітром здуло;

                                             В) як кіт наплакав;

                                             Г) як обухом по голові.

7) як виросте трава на помості;           А) за царя Гороха;

                                            Б) як солоного зайця ганяти;

                                            В) у свинячий голос;

                                            Г) як рак свисне.

8) як викапаний;                          А) як дві краплі води;

                                            Б) як сніг на голову;

                                            В) кум королю;

                                            Г) іти як із каменя.

Установіть відповідність між фразеологізмом і його антонімом:

9) Не бачити смаленого вовка;         А) ставати на диби;

                                          Б) собаку з’їсти;

                                          В) і в хвіст, і в гриву;

                                          Г) не в тім’я битий.

10) тримати в кулаці;                     А) попускати віжки;

                                          Б) носити камінь за пазухою;

                                          В) пускати сльози;

                                          Г) з ока не спустити.

11) у рот води набрати;                   А) товкти воду в ступі;

                                           Б) держати ніс за вітром;

                                           В) ускочити в халепу;

                                          Г) теревені правити.

12) під самим носом;                      А) не за горами;

                                            Б) де раки зимують;

                                            В) у чорта на болоті;

                                            Г) під чотири вітри.

 

3.Оцінювання

VII. Домашнє завдання

1) Виписати з художньої літератури 8 – 10 речень із фразеологізмами.

2) Знати і вміти розповідати про багатозначність, омонімію та синонімію фразеологізмів.

3) Написати розповідь про цікавий випадок у вашому шкільному житті використовуючи фразеологізми.