Бал для Святого Миколая

 Чари  Миколаївської ночі

Ведучий 1. Дорогі діти, ми з нетерпінням чекаємо  19 грудня. Адже завтра день Святого Миколая – велике свято для дітей і дорослих. Малий і старий знає про нього. Щороку приходить він у господу з миром і дарунками. Для вас, дітей, стає чарівною казкою. І нехай це свято стане для вас святом Добра, Милосердя та Любові до ближніх.

Вірші 1 клас

1. Чарівна зимонька іде,

Веселе свято нам веде.

Його ми будем зустрічати

І пісень співати

 2.  На подвір´ї випав сніг,

На доріжку тихо ліг,

Знов до нас прийшла вона –

Білогрудонька-Зима.

3. За вікном летить сніжок,

Вітром завіває.

Тож спішіть усі до нас

На Свято Миколая

4. Хто до нас уже прийшов,

Раді вас вітати.

Веселіться і радійте,

Бо в нас веселе свято

5. Маємо чого радіти –

Дуже знаєте ви, діти!

Долетіла до нас вість,

Що до нас в дорозі гість.

Хто це? Кожен пам’ятай!

Це Святий наш Миколай!

6. Отця Миколая люди завжди шанували,

Ікону святу рушником прикрашали.

Возносили молитви щирі,

Щоб жити в злагоді і в мирі.

7. Святий Миколай на небі не сидить,

На допомогу людям завжди він спішить:

У скруті допоможе і виручить з біди,

Завжди відповідає на наші молитви.

8. І приходить він до нас

Перед Новим Роком

Щедрим, добрим і багатим

Пресвятим Пророком.

9. Всіх згадає, всім він знайде

Дар свій по заслузі.

За те святий Миколай

Дорогий нам дуже!

10. Миколая люблять всі:

І дорослі, і малі.

Миколая нині свято –

Як дітей прийшло багато!

11. Все затихло надворі

Сяють зорі угорі

Всі чекають, виглядають

Чудотворця Миколая.

12. Діточок він всіх згадає,

Їм дарунки посилає.

Він вже близько, поспішає.

Наша пісня хай лунає.

( Пісня 1)

Ведучий 1. Народ склав про Святого Миколая багато переказів, легенд. Послухайте про нього, яким він був, як жив.

Ведуча 2. Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні їжі. Та він був сирота, мама вмерла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.

Ведуча 1. Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: «Коли ти робиш добро, нехай, твоя правиця не знає, що робить лівиця…»

• Як це розуміти? – запитав в вчителя замислений Микола.
• Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно про це всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

Ведуча 2. Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.
Ведуча 1.
Увечері Микола тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скринці пару нових шкарпеток, нові постолики. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбинку і побіг додому.

Ведуча 2. Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити ?Кому подякувати? З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає.  Та ніхто не здогадувався, що то був Микола.

Ведуча 1. Минули роки. Микола вивчився, став священником. Усе своє добро роздавав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли ж Микола помер, його причислили до святих. Відтоді всі згадують святого Миколая, свято його відносять до грудня і цього дня роблять один одному подарунки.

( Вірші хлопців)

1 учень: Антон

З давніх літ на Україні

У теплій та дружній  хатині

У грудневі холоди

Миколая чекали завжди

2 учень:Іван

Прибирали хату діти,

Образи вбирали в квіти,

Заглядали у віконце,

Чи вже заховалось сонце?

3 учень:Коля

Темна нічка наставала,

Зірка землю освітляла,

В білих санях через гай

Їхав до всіх Миколай

4 учень:Сергій

Як на небі зірка сходить,

В кожну хату він заходить,

Де дитинка спочиває,

Подарунки  розкладає

5 учень:Влад
Все він знає, все уміє, .
Тільки хтось про щось помріє –
Мрію здійснить в цю ніч,
Бо святий він – в тому річ.
6 учень:Максим
Наставляє Миколай
Злом себе не покарай!
Чесним будь та справедливим,
І працюй не будь лінивим.
7учень:
Другом вірним завжди будь,
Свого роду не забудь.
8 учень:
Не зречись своєї мови
Ні за якої умови!
9 учень:
Будь людиною завжди
І добра від долі жди!
10 учень:
Друзям завжди поможи,
Щоб уникнути біди.
11 учень:
Не злись і не сердься,
Знайдеш дорогу до Божого серця.
12 учень:
Старанно вчись й батькам допомагай,
То нагородить Святий Миколай.

Ведучий:А чи помічали ви, яке у грудні зоряне небо? Скільки сяє яскравих зірочок? Але найяскравіша – це різдвяна зірка.

(Виходить Зірочка)

Добрий день, малята!

Я до вас прийшла на свято.

В цей день на Миколая

Йому завжди  помагаю.

Я  сідаю на хатки, біля  неба,

В вашу хату зазираю у шибки,

Допоможу, кому треба.

На віконечках малюнки

Скоро Миколай прийде,

Дітям принесе дарунки

Під подушку покладе.

Ведучий. Зірки, що на небі, показують дорогу Святому Миколаю. Але не дарма Миколай ходить зимою, саме ця пора року допомагає йому роздавати подарунки дітям, вкриваючи землю снігом, щоб сани швидко дісталися кожної домівки.       

( Виходить Зима)

Я зима-чарівниця,
Миколая помічниця.
Мене в гості діти кличуть,
Бо відомо всім давно,

Що чудес ніде не стріти

Крім казок і крім кіно.

Але раптом, так буває,

Що в найкращий день зими

Миколай в гості завітає

І повіримо в нього ми.

Хай летить пухнастий сніг,

Звеселю сьогодні всіх.

Ведучий:  Тепер тихо всі сідайте

І на небо поглядайте.

Скільки нині в нас чудес!

Ангели спустилися з небес.

Чуєте, це янголятка

Йдуть по сніжному гаю.

Від дітей несуть листа

Святому Миколаю

(Танець янголят)

1 янгол: Ілонка

Подивіться, як тут гарно!

Ліс засипало сніжком.

Що там? Сани… Коні скачуть…

Хтось на санях із мішком

2 янгол: Оля

Я вже знаю, я вже бачу

Хто вітається з саней?

То Святий Миколай скаче-

Захисник усіх дітей

3 янгол:  Діанка

Поспішає він на свято,

Дітям радість він несе.

Всіх дарунком привітає,

На добро благословляє

4 янгол: Настя

Подарує він дарунки тим,

Хто слухняний, чемний,

Хто старанний до навчання,

Хто батькам допомагає,

Менших не ображає,

Із біди всіх виручає

5 янгол: Аліна

А ледачим, неслухняним,

Хто робив недобре, зле,

Тільки різочку – і все –

Він сьогодні принесе.

6 янгол:   Каріна

Святий Миколай все знає

як хто вчиться, проживає,

Він і бачить добре з неба,

що кому на землі треба.

Ведучий.  Янголятка, ви , мабуть, заблукали у лісі? Довго ходили лісом, змерзли?

1 янгол:

- Я стомилась від далекої дороги,

Я засмучена украй.

Змерзли в мене вже крилята.

Боже, прошу, сили дай

2 янгол:

-Перестань-но нарікати,

Ще почує Миколай.

Просимо листа тримати.

Пильнуй його! Пам’ятай!

3 янгол:

- Ми трудились цілий рік,

Добрі вчинки помічали.

І найкращих лиш дітей

Миколаю записали

4 янгол:

Добрі вчинки і старання

Кожної дитини,

Записати не забули

Ні одної днини.

5 янгол:

А якщо ти був бешкетник

І батьків не слухав,

То навзаєм не чекай

Святкового духу.

6 янгол:
Робота наша вже скінчилась,

Треба трішки відпочити.

Подивіться – білі шати.

Краще  вже ходім гуляти.

Ведучий: Як гарно маленькі янголята привітали наших діточок з святом, а в листа записали всі добрі справи когжної дитини.

Ведучий: Ой, здається хтось до нас йде, може це Миколай?

Ведучий: Дуже дивний звук, давайте подивимось хто це.

(сценка 5 клас)

Чортик 1: Сергій
Привіт, дзень добрий,  гутен таг!
Вітаю вас на різний смак.
Мене звуть антипком,
До вас примчав я аж із пекла,
У вас — зима, в нас — хата тепла,
У вас — мороз за хвіст щипа,
Чортик 2: Руслан
Не дивиться, що я тут гість,
Морозить, студить, як на злість.
Я без шапки, без кожуха,
Відмерзають хвіст і вуха.
От біда! Чи довго ждати,
Поки влізу десь до хати,
Де живуть погані діти,
Треба ж кості розігріти!
Чортик 3: Максим
Ух, ух, ух, ух....
Замерзає в мене дух!
Не поможе тут і плач —
Грійся, чортику, та й скач!
Трохи розігрівсь.... Та цить!
Хтось до мене вже спішить,
Десь би тут сховатись треба.
(Ховається за завісою. Виходять  Вероніка та Злата)
Вероніка:
Чом, Тарасе, не видати ні одного агеляти,
Ні дзвіночків не чувати!
Може, Миколай Святий не прибуде до дітей?
Злата :Неможливо це, сестричко! Ще хвилинку невеличку
Терпеливо ми заждім. Миколай Святий в наш дім
Вірю, скоро завітає, він про нас всю правду знає.
Ми ж усі учились пильно, не вели себе свавільно,
І чужого научались, та й свого не відцурались.
Оля:
Ми до Господа молились, щоб багато дав нам сили,
Щоб багато дав охоти, перешкоди всі збороти
І колись такими стати, як хотіли б тато й мати,
Як хотіла б вся родина й наша рідна Україна
Вероніка:
Миколая доброту всі у світі знають
І про Нього усі діти весело співають,
Величають в святу днину славнії діла,
Щоб вкраїнська дітвора щасливою була
(Звучать дзвіночки)
Злата: (прислухається)
Сестро, чуєш?
Оля:
Це дзвіночки!
Вероніка:
Ангелів голосочки!
1-й ангел: Софія
Де з молока тече дорога,
Де безліч зір, де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу у вашу я оселю.
2-й ангел: Ангеліна
Ще хвилька, діти, і між вами
Тут стане Миколай святий.
Він з щирим серцем і дарами
Опиниться у залі цій.

(Чортик чхає за завісою).
1-й ангел: Софія
Тихо, діти! Хтось тут є. Треба подивитись.
(Ангел шукає когось на сцені, знайшовши, тягне за хвоста чортика на сцену).
Чортик 1: Сергій (плаче)
Ой-ой-ой! Болить.
1-й ангел: Софія
Ось цей боягуз. Бачите, як сховався!
Чортик 1: Сергій І зовсім я не боягуз! Я до всіх нечемних дітей із самого пекла примчався і прутики вербові приніс. (Показує в’язку).

І кожен з прутиків придасться
Усім лінивим, що не вчаться!
Не слухають батьків своїх,
Усі вони друзі мої.
(Бігає по сцені, розмахує в’язкою прутиків).

Чортик 1: Сергій
А це не мої діти, бачу,
З горя мало не заплачу-у-у
2-й ангел: Ангеліна
Просим, глянь, Дідусю Божий:
Перед містом на дорозі
Ми зустріли цих дітей.
Злата:
О, святий наш Миколаю! Не прогнівайся, благаю,
Що Тобі на зустріч ми серед ночі і зими
Аж за місто вийшли з хати!
Ми хотіли привітати,
Й поклонитися Тобі...
Помічник Миколая:
Добрий день вам діточки,
довго ми до вас ішли.
Вже стоптали всі стежини,
ми до вашої хатини.
 

Веронікка:
Хто ви, парубки й чому
шукаєте нашу хатину?

Помічник Миколая:
Ми прийшли від Миколая,
Йому завжди помагаєм.


Оля: (до ангелів)
Ми гадали, слуги Божі, що поможем вам в дорозі,
Шлях в село ми вам покажем, хто і де живе, розкажем.

Святий Миколай:
Нам якраз туди пора, де чекає дітвора,
Щоб її здійснилась казка.

Злата:
О, то просимо! Будь ласка!
Тут місток, там першій дім,
Парк і зал...

Святий Миколай:
Хутчіш ходім!

(Знову відізвалися дзвіночки, висовуються чортики):
Чортик 1: Сергій
Даремно я сюди пригнався,
Замерз, і нежиті набрався. (чихає)
Брів я снігами без кожуха,
Відморозив собі і ніс і вуха.
Чортик 2: Руслан
Друзів моїх тут нема —
Все пропало...все дарма!...
Братику рідненький мій,
Перемерз  я — розігрій!

Злата:
О, чортів я розумію!
Зараз я й тебе зогрію...

з мітлою женеться за Чортиком, той втікає)

Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.


Святий Миколай:
О, спасибі, друзі браві, що дорогу показали!
За цю поміч, милі діти, буде вас Ісус любити,
А Ісусикова Мати все вам буде помагати.

(Пригортає Вероніку, Злату та Олю, а потім підступає до края сцени і благославляє громаду дітей):

Мир вам, любі! Ласка Божа ваші душі хай осяє!
А громада ваша гожа, мов чудова квітка-рожа,
Хай росте і розцвітає
Без пригоди злої, лиха, мамі, татові на втіху,
А народові на славу!

(до ангелів):

А скажіть, небесні діти, — Ви ж для них найліпші свідки —
Чи ті діти, що у залі, ті спереду і там далі,
Більші, менші і маленькі, цілий рік були чемненькі?
Чи молитву рідну знають? Бога нею прославляють?
Чи шанують рідну мову, українське рідне слово?

2-й ангел:
Так, вони були чемненькі,
Тата слухали і неньки.

1-й ангел:
Так, і моляться, й читають, різні пісеньки співають.

Святий Миколай: (до дітей, що у залі)
Ну ж бо, діти, сміливіше йдіть до мене всі скоріше,
Розкажіть мені, ви, діти, що навчилися робити?
Чи молились ви в цю днину за добробут в Україні,
За бабусеньку — сирітку, за дідуня і за тітку,
За ровесників дітей і за рідних всіх людей?
Божі слуги, ангелята! Розвантажуйте санчата,
Розпаковуйте гостинці Владу, Саші і Марійці.
Роздавайте  всім, як треба, подаруночки із неба.

(Миколай роздає подарунки)


Від усіх оцих дітей!