Тема.  Роберт Льюїс Стівенсон ( 1850 – 1894). “Вересовий трунок” як героїчна

             балада. Уславлення в ній подвигу в непримиренній боротьбі з

             іноземними загарбниками. Фольклорні елементи в творі.

Мета: поглибити знання учнів про героїчну баладу, познайомивши їх з ідейно-

             художнім змістом балади Стівенсона “Вересовий трунок”; розвивати

             навички аналізу балади, усного мовлення, співставлення творів різних видів

             мистецтва; виховувати любов до рідної землі, прагнення до свободи,

             внутрішньої незалежності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Презентація (10 слайдів).

ХІД УРОКУ                                             Стівенсон добре писав на різні теми про

                                                                    різні країни, але немає нічого кращого за

                                                                   написане ним про Шотландію та

                                                                   шотландців, хоч іноді між ним і

                                                                  Батьківщиною пролягали сотні і тисячі миль.

                                                                                                                         Р.Олдінгтон

                                                                  Ви можете вбити тіло, але не душу...

                                                                                                                        Р.Л.Стівенсон

І. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1.     Стратегія “Порушена послідовність”

Слово учителя. Працюватимемо з цитатами з “Пісні про віщого Олега”. Прошу бути уважними, бо між ними порушена послідовність подій. Ви повинні впорядкувати сюжет “Пісні про віщого Олега” О.С. Пушкіна.

• Князь Ігор і Ольга сидять на горбі;

Хмільна бенкетує дружина.

• “Та де ж мій товариш, де кінь мій баский?”-

Промовив Олег своїм слугам...

• Твій кінь бойових не лякається діл...
• Збирається віщий Олег-войовник

З хазарами знов воювати...

• Із темного лісу старий чарівник

     виходить назустріч поволі...

• І отроки миттю з конем одійшли,

І князю нового коня підвели.

• Послухай, що скаже тобі ворожбит...
• Із жовтого черепа тихо між тим

Гадюка повзла домовинна...

• Гуляє з дружиною князь-войовник

На славній слов’янській могилі.

           2.  Читання творів-мініатюр “Як поет ставиться до волхва?”

ІІ. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.

• Слово вчителя.  На сьогоднішньому занятті ми продовжимо вивчення

 літературної балади і познайомимося з твором вже відомого вам письменника -   Роберта Льюїса Стівенсона.

 “Школу Стівенсона проходять з дитинства. Першою зустріччю з поезією для

маленьких англійців давно став його “Дитячий квітник віршів”, а улюбленою книгою підлітків у всьому світі – “Острів скарбів”, - писала літературознавець і перекладач творів Стівенсона російською мовою Євгенія Славоросова.  Тобто перш за все у світі він відомий як автор роману “Острів скарбів” та інших пригодницьких творів, на яких виросло вже багато поколінь людей. Важко уявити, яка величезна кількість дітей і підлітків мандрувала з його героями по морях та океанах, ризикувала, шукала скарби, втікала від піратів, дорослішала.

 А з сьогоднішнього дня ви вже будете знати, що Стівенсон писав не тільки прозу, а й вірші, зокрема балади, побачите, як у невеликому віршованому творі справжній майстер змальовує незвичайні, драматичні події, які захоплять вас не менш як великі пригодницькі романи.

• Запис теми уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 1. Підготовка до сприйняття твору.

• Робота з І епіграфом.  Життя Стівенсона минуло здебільшого поза

Батьківщиною: у Франції та Америці, в подорожах по Бельгії, Італії та Німеччині, в плаваннях по морях, а останні роки – на острові Уполу архіпелагу Самоа. Це було пов’язане не стільки з необхідністю для письменника пізнавати світ, а, насамперед, з тяжкою хворобою, яка мучила Стівенсона з самого дитинства і до кінця його короткого життя.

 Та живучи далеко від рідної Шотландії, письменник усією душею рвався туди, думав і писав про неї. Сувора, скеляста, неродюча  Батьківщина Стівенсона знаходиться на півночі Британського острова. Живуть тут мужні, роботящі, волелюбні люди. Але ще на початку ХVІІІ ст. Шотландія втратила свою самостійність і стала частиною Об’єднаного королівства Великобританії. Про минулу велич країни у часи Стівенсона ще нагадували твердині шотландських королів, що височіли не пагорбах, руїни палаців та монастирів. Тут усе свідчило про минуле Шотландії, про героїчні бойовища та народні повстання. Про те ж розповідалося і в народних піснях та баладах, і в творах найвідоміших шотландців: Роберта Бернса та Вальтера Скотта. Багата героїчна історія рідної землі була вжливою темою творчості і Стівенсона.

• Повідомлення  учня, який отримав індивідуальне пошукове завдання, про деякі факти із життя Стівенсона. Народився письменник 13 листопада

1850 р. в столиці Шотландії “місті вітрів” Едінбурзі. По материнській лінії він походив із старовинного шотландського роду Белфурів. Дід і батько (а також багато інших родичів) були морськими інженерами – будівниками маяків. “Навряд чи знайдеться на північ від острова Мей і до Лервіка хоч один глибоководний маяк, - писав Стівенсон,- котрий би не був спроектований кимось із моєї рідні; і я часто думаю, що сімейство наше обіцяє залишити по собі безсмертну пам’ять і зрівнятися з ним в цьому могли б хіба що єгипетські фараони: на стількох рифах і мисах залізом по граніту викарбувано це не надто вишукане ім’я “Стівенсон”. (“Спогади про самого себе”, 1880). Загадкові голоси моря, трагічні шотландські легенди і високі моральні принципи дуже рано увійшли в його душу.

 Дитинство письменника було затьмарено тяжкою хворобою легенів, котра переслідувала його все життя. Поруч із ним були завжди відкриті “смертельні двері”, за його власним виразом. Полонений “ковдрової країни” відправлявся у мандрівки по хвилях власної невгамовної уяви. Батько розважав малого, що страждав від безсоння, страшними історіями про піратів; мама та нянька без кінця читали йому вголос. Сам він, ледве навчившись грамоти, поглинав багато книг про рицарів і відважних мореплавців.

Після отримання середньої освіти Стівенсон вступив  на інженерний факультет Едінбурзького університету, потім перейшов на юридичний, але навчався без охоти. У цей час, на порозі юності, він твердо повірив у своє письменницьке призначення і не відступився від нього.

 Та доля повела цього тендітного і безстрашного мрійника, прозваного друзями “ельфом”,  у справжні мандри в екзотичні краї, де йому було легше дихати. Цей чоловік-легенда, що прожив лише 44 роки, із своєї біографії зумів створити захоплюючий роман. Обходивши на вітрильному “Срібному кораблі” південні моря, він навіки знайшов свій “острів скарбів” на Самоа в Тихому океані. Завдяки Стівенсону цей далекий острів став духовним центром і місцем літературного паломництва. На Самоа Стівенсон допомагав тубільцям, чиї права порушували європейці. Він помер там “...надто молодим і надто улюбленим” (слова одного із його шанувальників). Тусітала – творець історій, так назвали його віддані самоанці, похований ними на вершині гори Веа.

 За рік до передчасної смерті Стівенсон писав Джорджу Мередіту: “Впродовж 11 літ я жодного дня не почувався здоровим, я прокидався хворим і лягав у ліжко вимученим... Весь цей час я трудився, не відступаючи від свого обов’язку і не сходячи з обраного шляху. Я писав у ліжку, писав, коли з горла йшла кров, писав, коли мене лихоманило, коли груди розривав кашель, писав, коли від слабкості паморочилася голова, і мені здається, що я чесно підняв руквичку, яку мені кинула доля, і здобув перемогу в битві з життям”.

• Слово учителя. Звертання Стівенсона до жанру балади не випадкове. Своїм

учителем він вважав співвітчизника Р. Бернса, творця багатьох балад. Перебуваючи у Франції, зацікавився долею та творчістю Ф. Війона, перекладав його балади англійською мовою. До речі, першим художнім твором Стівенсона була новела “Ночівля Франсуа Війона”, у якій автор прагнув осмислити особистість видатного поета, в долі й душі якого переплелися протилежні риси. У своїх баладах Стівенсон звертається до фольклорних традицій, старовинних легенд. 

• Розповідь учня, який одержав індивідуальне пошукове завдання про

історію народу піктів. У баладі “Вересовий трунок” розповідається про піктів – народ, який жив на самій півночі Шотландії. (Демонстрація на слайді карти). За переказами, вони були маленькими на зріст, але мужніми і волелюбними. Їхні південніші сусіди, скотти, загарбали зімлі піктів і підкорили їх. Від назви скоттів походить назва Шотландії, буквально – країна скоттів. Існувала легенда про напій із вересу, що вміли варити лише пікти. Верес – це низький вічнозелений медоносний кущ із дуже дрібним і численним листям та лілово-рожевими квітами. Пікти, за легендою, варили з вересу ель – світле пиво. Верес вважається одним із символів Шотландії, бо цією рослиною порослі її скелясті землі. 

• Словникова робота.

Трунок – напій.

Броварі – пивовари.

Можновладець – тут: особа, яка керує країною; правитель, володар.

Васал – тут: знатний підданий, який служить своєму монархові, цілком підкоряючись його волі.

Пучина, нурт – вир.

Бурун – навальна піниста хвиля.

2. Виразне читання балади вчителем.

3. Навчальна пауза.

4. Бесіда на первісне сприйняття.

• Яке враження справив на вас твір?
• Чим ви можете довести, що “Вересовий трунок” справді балада? (Твір написано на основі легендарних подій, народних переказів, в основі – незвичайна подія, оповідь напружена й має неочікувану розв’язку).
• Слухаючи баладу повторно, продумайте запитання за змістом твору, які б ви хотіли поставити однокласникам.

5. Повторне читання твору. (Можна прослуховування із фонохрестоматії “Зарубіжна література” (Академія “Фатьям” 7 кл.).

6. Аналіз балади.

• Стратегія “Методика взаємних запитань”. Учні розподіляються на групи (4-5 осіб). Кожна група готує ряд запитань за змістом балади, ставлячи їх по черзі. Випадають запитання, які вже ставилися. 
• Як жили пікти до приходу шотландців?
• Яким зображується шотландський король?
• У чому виявляється його жорстокість?
• Які засоби виразності допомогають нам це усвідомити? (Метафори “сіяв і смерть, і жах”, “знищити їх до ноги”; епітет “похмурий”; пряма характеристика “жахались його вороги”).
• Як співвідносяться з ним пікти? Чи вони йому рівні супротивники?  (Пікти протиставляються сильному і жорстокому загарбнику як мирні, маленькі, фізично слабкі люди. Цей прийом називається антитезою).
• Складання схеми “Антитеза у баладі “Вересовий трунок”

Слабкість маленького народу;                    Сила зброї і влади короля;

Мирне життя піктів;                                  Війна і знищення їх ворогами;

Квітучі вересом гори;                                  Могили “під квітом червоним”;

Краса літнього дня;                                      “Можновладець похмурий”;

“Червоний верес” життя;                           “Клекіт пучин” смерті.

• Висновок: балада побудована на антитезі.
• Евристична бесіда за запитаннями вчителя.
• Наведіть ще приклади відомих вам балад, у яких важливу роль відіграє антитеза?
• Пригадайте, що таке пейзаж? Зачитайте описи природи у баладі “Вересовий трунок”.
• Які художні засоби допомагають нам його уявити? (Постійні епітети, порівняння, метафори, барви різкі, характерно баладні).
• З яких елементів складається пейзаж балади? (З найпростіших: червоний верес, бурхливе море і стрімкі кручі).
• З якою метою автор звужує пейзажні описи? (Це фон для головної події балади, він створює напружений настрій).
•  Чи правду сказав пікт: “Боюся лише синка”? (Він боявся сина, але не як свідка своєї зради, а як можливого зрадника).
• Метод “Прес”. Пропонується такий алгоритм роботи (на слайді):
  1. ПОЗИЦІЯ. Висловлюється власна думка, точка зору. Можна почати зі слів: “Я вважаю...”, “На мою думку...”.
  2. ОБГРУНТУВАННЯ. Пояснюється, чому вибрана така точка точка зору. Можна почати зі слів: “Оскільки...”, “Тому що...”.
  3. ПРИКЛАД. Наводиться приклад, аргумент для доведення точки зору.
  4. ВИСНОВКИ. Узагальнюється думка, робиться висновок. Можна почати словами: “Отже...”, “Тому...”.
• Запитання для обговорення. Як ви розцінюєте вчинок старого батька? Чи варте, на вашу думку, його життя та життя його сина таємниці виготовлення напою? (Батько вимушений убити сина, аби вберегти його від тортур і знущань завойовників. У нього немає вибору між життям і смертю (бо неволя – це не життя), є лише вибір смерті. Мудрий батько, усвідомлюючи невідворотність загибелі, вибирає для сина кращу (миттєву) смерть, і той мужньо приймає її. Старий помирає останнім, приймає всі тортури, але не виказує ворогам священної таємниці, яка є символом рідної землі і не повинна дістатися ворогові).
• У чому ще трагізм твору? (У тому, що загинув великий народ, а разом з ним і його культура).
• Чому, на вашу думку, автор не зображує смерті героя, хоча трагічний кінець зрозумілий?  (Останнє слово останнього пікта – про життя і свободу і в цьому – авторське ставлення: сила духу – непереможна).

7. Робота з другим епіграфом до уроку.

• Як ви розумієте вислів? Чи співзвучний він баладі “Вересовий трунок”?
• Чи можна сказати, що таємниця вересового трунку – це свого роду душа піктів?
• Чи вдалося шотландцям її знищити, знищивши останнього пікта? (Пікти загинули, але у спогадах людей, у легендах і баладах живе їхня душа).

8. Зіставлення з іншим видом мистецтва. Робота з ілюстраціями до балади

В.М. Воловича.

• Розповідь про створення ілюстрацій. В.М. Волович належить до покоління

художників, що пережили найжахливішу із воєн – Другу світову. Тому він добре розумів, як важливо боротися за мир і справедливість. “Майбутнє належить не війні, а миру, не бомбі, а книзі” – ці слова Віктора Гюго стали девізом Міжнародного конкурсу художників-ілюстраторів, що проходив у 1965 році в Лейпцігу. Для цієї виставки Волович проілюстрував баладу Стівенсона “Вересовий трунок”. Пізніше, вже ставши призером цього конкурсу, він згадував: “Мене просто захоплення охопило, коли я дізнався про тему Лейпцігського конкурсу. Це була моя тема, моя книга, я думав про неї і любив її з дитинства”.

 Для В.М. Воловича характерно прагнення до узагальнень, до контрасного кольорового вирішення теми, своєю метою художник вважає розшифровку засобами книжкової графіки морального змісту твору.

• Демонстрація на екрані слайдів із репродукціями картин В.М. Воловича “А был он слаще мёда…», «На вересковом поле…», «А мне костер не страшен».
• Бесіда за запитаннями.
• До яких строф балади є ілюстраціями ці малюнки? Як би звучали їх назви

          українською мовою?

• Якими малює хужожник піктів? Як кольором, жестами, позами автор передає їх характери, спосіб життя? (Він надає їм казкового вигляду. Пікти схожі на гномів з англійських казок, вони доброзичливі, веселі, ритм їх рухів повтрорює ритм виткого вересу – символу їхньої Батьківщини).
• Якими зображено шотландців? (Шотландський король та його військо – узагальнений образ зла, тупа антигуманна сила; вони ніби вийшли з каменя, зливаються з ним, це підкреслює і чорний колір ілюстрації. Військо озброєно важкими сокирами, обличчя грубі й важкі. Все це підкреслено й рогатими шоломами, і важким польотом ворон – провісників нещастя. Обрушившись, подібно обвалу скель, зла, тупа сила душить малих броварів, та не може їх підкорити і зламати).
• Який епізод зображено на останньому малюнку? Якими художніми прийомами передано торжество добра і правди? Чому ця ілюстрація світла? (Ілюстрації, на яких зображені пікти, намальовані чероними фарбами, як і квіти вересу. Старий пікт, останній хранитель таємниці вересового трунку, виявився сильнішим за загарбників. Вічно цвіте вересова гілка).

ІV. Висновки, узагальнення.

• Метод “Карусель”. Учні об’єднуються у чотири групи. На окремих аркушах

 записані запитання. Кожна група відповідає на одне, працюючи з одним аркушем. Аркуш складається таким чином, щоб відкритим залишалося тільки запитання. Так кожна група по черзі відповідає на чотири запитання. Після завершення роботи оголошуються відповіді всіх груп. Учитель підсумовує.

 Питання для узагальнення:

1. Про що балада “Вересовий трунок?
2. Чи є образ вересу символом цього твору? Як слід його визначити?
3. На чиєму боці перемога? Чому?
4. Який фінал твору: оптимістичний чи песимістичний?

V. Домашнє завдання:

• вивчити напам’ть баладу;
• прочитати статтю підручника про Р.Л. Стівенсона та підготуватися відповідати на запитання після твору;
• знайти і виписати крилаті вислови про волю і силу духу;
• підготувати індивідуальні пошукові завдання до насупного уроку про А.Міцкевича, сюжетну основу його твору.