Єланецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Батькам

про критичне мислення у початковій школі.

Вчитель початкових класі Расторгуєва Т.М.

Критичне мислення, можливо, – одна з найважливіших навичок, яких сьогоднішні діти потребуватимуть у майбутньому. Фахівці включають критичне  мислення  у список семи найважливіших  життєвих навичок, необхідних  кожній  дитині.

Педагог разом  з батьками має розвинути уміння критично мислити  кожну  дитину, починаючи ще з малечку.

Бути «незнайкою» – людина привчається із самого дитинства. Це батьківська заборона  на  власний погляд, яка  часто може супроводжуватися такими словами: «Не роздумуй!.. Не  варто  тобі  думати! Тобі  це  не корисно!». Батьки з  дитинства привчають  дитину не думати, не  мати  власної думки, нічого не бажати. Звичайно, спочатку дитина має власні думки та бажання. Проте, оскільки батьки до них не прислухається, дуже скоро ці думки зникають з її голови.

Батьки  вважають  свою  дитину не надто розумною, вони  часто осміюють думки власної дитини. У результаті, діти  з  такими заборонами починають думати, як усі. Вони панічно бояться  ситуацій,  де потрібно  думати. Вони замикаються. На питання «Що ти думаєш?», вони відповідають: «Не знаю…». Здатність до міркувань у такої дитини зведена до мінімуму.

Засвоївши  в  сім’ї  основи  того, що добре, а  що погано, дитина  виходить у  ворожий світ. Цей світ  повсякчас  намагається  їй  довести  правильність своїх істин і розбіжність їх з тим, чого дитину вчили вдома. Щоб вберегти ще не зміцнілу особистість від спотворених понять, необхідно виробити в дитини уміння критично мислити.

Навчивши дитину критично мислити, батьки зможуть захистити її від поганих компаній, від неправильного вибору друзів, від самообману та іншого. Можна ще довго перераховувати переваги  критичного  мислення, але як його все таки досягти?

Що ж можуть зробити батьки для розвитку критичного мислення?

• У діях батьків обов’язково повинна  бути логіка.  Якщо дитина її не бачить або не розуміє, кожну дію необхідно з  нею обговорювати.
• Дитина сумнівається і все перевіряє ще раз? Чудово! Підтримуйте це вміння.
• Не використовуйте аргумент «Тому що я так сказала / хочу / знаю», «Тому що ми дорослі, а ти ще маленький». Правду кажучи, це взагалі не аргументи.
• Відповідайте на всі питання маленького чомучки. Пам’ятайте, дитина не може поставити дурне запитання, вона  може  тільки отримати дурну відповідь.
• Обмірковуйте і  розмовляйте з малюком про все: про події, які відбулися в парку під час прогулянки, про казки, прочитані перед сном….
• Показуйте дитині правильний приклад. Уміння мислити критично краще за батьків ніхто не зможе!

З чого ж розпочати? Звичайно ж зі спілкування!

Поради батькам щодо спілкування:

• Обговорюйте з дітьми різні життєві ситуації, спільно робіть висновки щодо поведінки певної людини. Водночас, важливо зберігати правило, про яке уже згадувалося: критикувати лише вчинок, а не людину
• Діліться своїми проблемами, які виникають на роботі та в стосунках (уникайте обговорення з дитиною проблем із дружиною/чоловіком). У відповідь цікавтеся стосунками дитини з однолітками.
• Разом переглядайте фільми і телепередачі з обов’язковим і ненав’язливим аналізом намірів і прогнозом результатів дій героїв.
• Постійно показуйте незмінність причинно-наслідкових зв’язків між подіями. Дитина має розуміти, що зло рано чи пізно буде покаране і все таємне стане явним.
• Учіть дитину спостережливості, навчайте приділяти особливу увагу деталям.
• Навчіть дитину розрізняти маніпуляції, завжди намагайтеся знайти мотив того чи іншого вчинку. Все має свою причину, а у деяких випадках головну причину ретельно приховують, намагаючись збити з пантелику ту особу, якою хочуть маніпулювати.
• Поясніть, що не можна приймати поспішних рішень і, що є випадки в житті, коли варто відповісти твердим «ні», особливо, якщо на людину тиснуть. Тиск та маніпуляція особливо часто використовуються там, де є грошовий чи майновий інтерес.
• Важливо знайти межу між любов’ю до людей, довірою та наївністю. Навчіть дитину завжди брати «тайм-аут» перед важливим рішенням і обов’язково пошукати відповіді у тієї людини, якій вона довіряє.
• Поясніть дитині, що людям властиво перебільшувати, прикрашати та перекручувати події, а головне – уявляти все у тому світлі, в якому це вигідно.
• Вчіть критикувати дії та думки більшості. Одним із сигналів, що ваша дитина стає рабом більшості, можуть слугувати фрази: «ну всі ж так роблять», «всі туди ходять», «всім це подобається».
• Ставте під сумнів слова оточуючих, ставте питання, які наштовхнуть дитину на роздуми і дитина сама почне критично мислити. Будьте уважні! Уникайте критики та сарказму!
• Ставте «дивні» питання дитині, які змушуватимуть її думати: що спільного між їжаком та молоком, як би абориген описав газонокосарку, щоб зробила людина певної професії в тій чи іншій ситуації?
• Поясніть, що усі можуть помилятися, не лише окремі люди, а й цілі народи. Зауважте, що окрім непорушних правил є ще й виключення з цих самих правил, у тому числі й у фізичних законах природи. Що бувають  і оптичні обмани і різне сприйняття. (картинка жінка/дівчинка)
• Навчіть дитину дошукуватися істинних мотивів і розуміти суть явищ.

Для розвитку критичності мислення батькам необхідно:

• Вміти терпимо і толерантно ставитися до будь-якої дитини , навіть якщо її думка відрізняється від твоєї.
• Вміти слухати і чути всі точки зору.
• Уміти не піддаватися першій емоційній реакції.
• Вміти нести відповідальність за свої рішення.
• Вміти визнавати свої помилки і рухатися далі.

Відправляючи дитину до школи, кожен батько бажає, щоб його дитина була успішною у шкільному  навчанні. І дуже невелика кількість усвідомлює, що  без їхньої допомоги дитині важко буде виправдати надії батьків. Тому з першого класу потрібно залучати батьків до навчально-виховного процесу. На батьківських зборах вчителі початкових класів НВК №9 м.Хмельницького проводить лекції, на яких розповідають, як правильно допомагати дитині в навчанні, як  реагувати на ту чи іншу поведінку дитини, чому потрібно  відповідати  на  кожне поставлене дитиною питання, для чого вимагати від дитини обґрунтування якогось рішення, бажання чи вчинку.

Таким чином  педагоги  спонукають батьків до співпраці. Діти повинні сприймати їх не як контролерів, а як помічників і порадників.

Окрім лекцій вчителі мають змогу ознайомити  батьків з оновними стратегіями методики розвитку критичного мислення. Оскільки основною формою роботи для розвитку критичного мислення є  групова форма  роботи,  педагог, об’єднавши батьків у групи  може  запропонувати їм  стратегії «Джигсоу»-  згідно  з якою, батьки  працюють  в групах, причому  кожна  вивчає окреме  питання. Після  вивчення інформації  кожна  група складає свій малюнок, схему і представляє  її всьому  класу, навчаючи при цьому інших.

Ефективним є  проведення  з батьками  інтерактивної  гри «Шапка запитань» – батьки складають запитання  один  одному, кладуть їх у шапку, потім витягують, кому яке дістанеться. Як відповідати – радяться двійками (трійками).

Під час проведення батьківських зборів доцільно провести вправу, спрямовану на розвиток образного мислення «Що я бачу на картині?» з метою показати, що кожна людина має своє світобачення.

У роботі з  батьками варто впроваджувати  вправу «Сенкан» – батьки складають вірш у п’ять рядків, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, що описує задану тему.

Під  час проведення  індивідуальних  консультацій  практикується вправа «Кубування».

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів. Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Під час  проведення  батьківських всеобучів доречним буде залучення  батьків до вправ «Асоціативний кущ» та «Мозкова атака».

Для підвищення рівня навченості учнів батьки не залишаються осторонь. Для тіснішого зв’язку з батьками  вчителі створювать групи y Viber, де інформуються батьки про класні події. Для зручності такі  ж групи є  в соціальній  мережі ВКонтакті та на Фейсбуці

Батьки отримують від вчителя інформацію про основні навчальні моменти. У групі  розміщуються алгоритми  роботи  чи то над задачею, чи то розбір слова  як частини мови, чи  тренувальні  вправи  для підготовки до контрольної роботи. Таким чином батьки мають змогу не тільки контролювати, а й впливати на рівень навченості.

Доцільно залучати батьків до навчальних проектів.

Вчителі початкових класів готують батьків через переживання ними самими цих методів – вони мають  зрозуміти, як почуває себе учень, коли його ось так навчають.

Таким чином, саме методика  розвитку критичного мислення дозволяє  максимально підвищити ефективність навчально – виховного  процесу, дає  можливість створити  умови, коли  всі  учні залучаються  до  активної, творчої навчальної діяльності процесу самонавчання, самореалізації, вчитися  спілкуватись, критично мислити, відстоювати  свою  позицію.