Батьки і діти 10 клас

Тема. Батьки та діти. Підготувала вчителька християнської етики Шупенюк Н. С.

Побажання сучасним батькам та матерям

Любов і повага у взаєминах батьків і дітей. Сім’я –це команда. А команда діятиме тоді, коли всі її члени будуть працювати пліч-о-пліч і належно нести муть свою частину спільного тягаря. « Любов і повага у сім’ї є тим фундаментом, без якого сім’я перетвориться на будинок, збудований на піску.» (Мт. 7, 24-27) Це фото; автор: Невідомий автор; ліцензія: CC BY-SA

Якщо не задоволено потребу дитини в любові, виховання буде недостатнім. Лише, коли дитина відчуває, що її справді люблять та про неї піклуються, їй легше дотримуватися дисципліни й досягати успіхів у навчанні, ніж коли її емоційні потреби не задоволено. Батьки мають керувати розвитком своїх дітей, плекати їхні здібності. Однак це важливо робити так, щоб надати дітям можливість відповідно зростати й розвиватися, що можна задовольнити через необмежену любов.

Необмежена любов - це почуття повне, безумовне, яке дозволяє приймати дитину такою, якою вона є, дитину люблять не за те, як вона чинить. Немає значення, що робить дитина чи не робить – її все одно люблять.

На жаль, часто батьки виявляють умовне почуття, яке базується на зовнішніх виявах ( подарунках, нагородах , заохоченнях тощо). Лише, коли дітей обдаровують необмеженою любов’ю, тоді можна глибоко зрозуміти їхній стан.

Щоб виявити дітям свою любов, необхідно навчитися спостерігати за тим, як вони виявляють своє ставлення до батьків. Якщо, наприклад, дитина часто говорить про те, як добре, що має таких тата й маму, чи щось подібне, значить, його мовою любові є слова підтримки. Якщо син чи донечка постійно хочуть вас обняти, це означає, що їхньою мовою любові є фізичний дотик. Не оминіть увагою й прохання, які часто висловлюють діти. Якщо ви почуєте запитання «Я добре це зробила(-в)?», то це означає, що основна мова для цієї дитини – слова підтримки. Послухайте також, на що скаржаться діти. Вони можуть критикувати батьків за те, що не бавляться з ними, не дарують нічого, не похвалять за добру оцінку. Ці нарікання, скарги указують на основну мову любові: діти найбільше схильні до критики саме в тій сфері життя, яка стосується потреби виявляти почуття прихильності. Отже, важливим для відчуття любові є слова підтримки, проведений разом час, фізичний дотик, подарунки, добрі вчинки.

Справжня любов – це не лише важливі та величні справи. Це також дрібниці. о. Пйотр Павлюкевич

Любов і повага між батьками і дітьми – це обов'язкова складова в стосунках добрих християн. Така взаємодія означає прийняття Заповідей Божих. Але, виявляється, своїх рідних любити найважче, тому що вони постійно з нами: і коли нам добре, і коли ми в поганому настрої. Ми розділяємо з ними побут, вирішуємо спільні завдання й шукаємо порозуміння, незважаючи на особливості наших звичок і характерів. Якщо ми налаштовані на порозуміння й любов, то говоримо ніжні ввічливі слова, посміхаємось, дякуємо навіть за дрібні послуги, обіймаємо й цілуємо кожного разу, коли розбігаємося з дому чи зустрічаємося після робочого дня. У суперечливих питання на допомогу родинних взаєминам прийде толерантність, бажання вислухати й почути.

Толерантність – це поблажливе, терпиме ставлення до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо. Це фото; автор: Невідомий автор; ліцензія: CC BY-SA-NC

2. Обов'язки виховання, субординації, взаємоповаги та підтримки. У вихованні батькам важливо усвідомити: що б не говорила дитина про батька чи матір, вона все одно може сказати: «Я знаю, що вони мене люблять». Люблять, не зважаючи на те, як вона виглядає, не через її якості, без огляду на її поведінку. Так само і повага. Щоб дитина шанувала своїх батьків, важливо поважати її. Чи зауважують батьки, як вони ставляться до дитини й до інших людей у її присутності?

Ніколи не можна сваритися в присутності чужих людей, навіть якщо є явна провина когось. Дитина почувається впевнено , коли знає, що її ніколи не принизить близька людина. Запам'ятайте, що у віці до 7-8 років батьки-це приклад для наслідування. Як вони ведуть себе з іншими людьми, так, на думку молодших, можна поводитися зі своїми батьками. Простежте також і за тим, які стосунки в подружжі( з чоловіком/дружиною). Адже якщо вони зневажливо ставляться один до одного, то не буде інших взаємин з мамою й татом.

Важливо читати дітям якнайбільше книжок, віршів, співати пісень, у яких розповідається про батьків і дітей. Вони змалку повинні знати правило, що сім’я – це найдорожче, що в неї є, і що добрі відносини в родині потрібно берегти й завжди підтримувати. Це фото; автор: Невідомий автор; ліцензія: CC BY-SA

У сім’ї потрібно навчити співпереживати, думати про близьких людей. Найголовнішим є на власному прикладі спілкування зі своїми батьками, тобто з бабусею чи дідусем дитини, показати, як вони люблять своїх старших родичів. Коли дитина чує головні й, на перший погляд, прості, відомі слова щодня, бачить турботу про інших, вона це вибирає як взірець своєї поведінки. Це для неї стає нормальним явищем. І тоді діти завжди будуть цікавитися здоров’ям своїх батьків, піклуватися про них, не будуть соромитися показати свою любов і виявити повагу до них.

У сім’ї варто пам'ятати про субординацію, яка полягає в розумному підпорядкуванні молодших членів родини старшим. Підпорядкування виявляється в повазі до батьків, бабусь та дідусів з боку дітей ввічливими словами, спокійним тоном, готовністю виконати їхні прохання, тощо.

3. Спільна молитва Спільна молитва в сім’ї повинна займати важливе місце. Вона згуртовує найдорожчих між собою людей, що просять допомоги в Бога. Немає якогось одного доброго способу спільної молитви. Не потрібно копіювати в себе вдома те, що роблять у церкві, чи молитися саме так, як молились святі, чи так, як моляться знайомі. Потрібно знайти такий спосіб спільної молитви, щоб він допомагав зростати в любові. Сьогодні вчені вже довели, що молитва позитивно впливає на всі сфери життєдіяльності людини.

4. Праця і дозвілля. Добре, коли праця та відпочинок у сім’ї є спільними, відповідно до можливостей кожного. Дуже легко очікувати від батьків, щоб вони виконувати всю роботу. Важливо коли ми стаємо дорослими, беремо на себе більшу відповідальність за тих осіб, що навколо нас. Праця не завжди приносить задоволення.

5. Підпорядкування і послух. Уявіть собі дитину, яка ніколи нікого не слухає: ні батьків, ні вчителів, ні старших, ні однолітків – усе робить, як сама хоче. Опишіть таку дитину: її зовнішність, її поведінку, її смаки…. Ви б хотіли бути схожими на неї? Якщо нікого не слухати , то й неможливо нічого навчитися. Власна думка не завжди може бути кращою за інші чи абсолютно правильною. У кожному суспільстві – свої правила. Якщо воно здорове, правила призначені для забезпечення загальної користі. Вони існують у всіх сферах і є необхідністю для органічного функціонування громади. Навчатися жити за принципами суспільства – це, по суті, навчитися послуху. Покора передбачає уміння жити під чиїмось керівництвом.

6. Цінність батьківського благословення. Благословення батьків – це своєрідна згода із вибором дитини, з тим періодом життя, в який вона вступає і з тими викликами, якій їй доведеться пройти в цьому періоді. У родині батьківське благословення супроводжує дитину все життя. З цим тісно пов'язані наші традиції, особливо багате на дані звичаї українське весілля.