все починається з кохання

«Все починається з любові…»

Оформлення зали: Освітлення: Приглушене, м'яке світло, на столах або підсвічниках, гірлянди. Декор: Плакати з цитатами про кохання українською та світовими мовами, велике серце в центрі зали, квіти, вазони. Місця: Зручні стільці або пуфи, можливо, невеликі столики для створення більш інтимної атмосфери.

 Осінь вже  завершується, і настає зима – холодна пора , хочеться тепла, і, звісно ж кохання. І нічого дивного в цьому немає, адже кохання це є  почуття які розцвітаюь наче ті перші проліски весни із під холодного білого снігу.2-й ведучий. Тож зустріч наша присвячена коханню. Саме йому, коханню!1-й ведучий. Неспокійному і спокійному!2-й ведучий. Підступному і відданому!1-й ведучий. Нерозділеному і взаємному!2-й ведучий. Гіркому і солодкому!Ведучі (разом). Вічному коханню! ( Всі учні дарують один одному надувні шари)1-й ведучий. Добрий день, дорогі друзі, ровесники, шановні вчителі і гості!2-й ведучий. Сьогодні, запрошуємо на свято всіх закоханих.1-й ведучий. Допускаються на свято й ті, чиї серця ще не вразила стріла Амура і які тільки в мріях бачать своїх майбутніх принцес та лицарів.2-й ведучий. Бо немає такої людини, яку б обминуло це велике і всесильне почуття. Бо воно приходить у юності й живе у серці до глибокої старості, оскільки, як сказав поет, «любві все віки покірні».

 Кохання... Ніхто і ніколи не в змозі буде до кінця по­яснити, що ж це таке. Це велика загадка життя. Він і вона... Кохання і ніжність, відчай і розлу­ка — це вічні теми поезії. Франческо Петрарка, Вільям Шекспір, Фрідріх Міллер, Джордж Байрон, Генріх Гейне, Віктор Гюґо, Іван Франко, Леся Українка, — поети всіх часів і всіх народів оспівували почуття кохання. Палке чи ніжне, пристрасне чи мрійливе — воно зна­йоме всім.

Поетична хвилина: Студенти читають вірші відомих поетів (Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Франко, Леся Українка, та ін.). Окремий блок для читання власних віршів студентів про кохання. На сцені — стіл, на якому підсвічники зі свіч­ками, книги, аркуші паперу; за столом сидить і пише юнак, за його спи­ною — дівчина. Легенда Давньої Греції розповідає нам про скульп­тора Пігмаліона. Він довго працював і створив прекрасну статую жінки — Галатею. Такою гарною вона була, що він закохався в неї, але то була холодна статуя. І Пігмаліон почав просити бо­гиню кохання Афродіту оживити образ. Афродіта виконала його прохання, і Галатея стала дружиною скульптора. Настільки жагу­чим було кохання!

Назустріч одне одному виходять двоє читців — парубок та дівчина. На фоні музики М. Леграна із к/ф «Шербурські парасольки» вони чи­тають вірші Р. М. Рільке та Л. Костенко, сцену залишають разом, обій­нявшись. Юнак. Згаси мій зір — я все ж тебе знайду,замкни мій слух — я все ж тебе почую,я і без ніг до тебе домандрую,без уст тобі обітницю складу. Відломиш руки — я тобі тебе. Впіймаю серцем наче між долонь,а спиниш серце — мозок запульсує,коли ж ти вкинеш в мозок мій вогонь,тебе в крові палючій понесу я. Дівчина. Розкажу тобі думку таємну,дивний здогад мене обпік:я залишуся в серці твоємуна сьогодні, на завтра, навік.І минатиме час, нанизавши. Сотні вражень, імен і країн, -На сьогодні, на завтра, назавжди!Ти залишишся в серці моїм. А чому? То чудна теорема,На яку ти мене прирік. То все разом, а ти - окремо.І сьогодні, і завтра, й навік.(Ліна Костенко)

Під ніжну музику звучить вірш В. Сосюри «Так ніхто не кохав». Учень. Так ніхто не кохав. Через тисячі літ. Лиш приходить подібне кохання.І земля убирається зрання. Дише тихо і легко в синяву вона,Простягає до зір свої руки... В день такий на землі розцвітає веснатремтить од солодкої муки... В’яне серце моє од щасливих очей,Що горять в тумані наді мною…Розливається кров і по жилах тече,Ні(;и пахне вона лободою... Гей ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій. Де ви бачили більше кохання?.. Я для неї зірву Оріон золотий,Я — поет робітничої рані... Так ніхто не кохав. Через тисячу літ. Лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на земліІ земля убирається зрання... Дише тихо і легко в синяву вона,Простягає до зір свої руки... В день такий на землі розцвітає веснаІ тремтіть од солодкої муки.

Я вранці голос горлиці чую. Такий ніжний, такий тремтячий. Ти пробач мені, коханий,що так рідко буваю тобі вдячна. Пробач мені за мою гордість,за мовчання, за всі провини. Я ж так хочу бути простотвоєю єдиною...

Вони познайомилися 1943 року в австрійському таборі для полонених. Розлучившись 1945-го, вони знову зустрілися лише 2004-го. Після того, як Луїджі і Мокрина знайшли один одного, вони зустрічаються щороку. Мокрина їздила в гості до Луїджі в Італію. Луїджі вже п'ять разів приїжджав до неї в гості в її українське село на околиці Кривого Рогу і навіть замислюється над тим, щоб купити тут будинок. У 90 років бабуся Мокрина отримала пропозицію руки і серця від свого коханого Луїджі.ІСТОРІЯ ВЕЛИКОГО КОХАННЯ…

Василь Симоненко. Поезія Симоненка сповнена любові до України та глибоких особистих переживань.«Є в коханні і будні, і свята...»Є в коханні і будні, і свята,Є і радість, і смуток, і жаль. Треба вміти прощати й кохати,Треба вміти нести свою даль. Не питайте, чому так буває, —Все в житті нам дається не так.І любов іноді обминаєНаш поріг, як чужий прибуток. Все минає, як сон, як видіння,Тільки вічним зостається любов.І тому не старіє сумління,Що воно ще не раз оживе.

1). Конкурс «Обери свою половинку»Дівчата і хлопці знаходять половинки своїх откриток. Утворюють пару. Зачитують привітання з откритки.(Дівчата записують на аркушах свої імена та залишають ці записки у капелюсі. Хлопці витягують по одному аркушу. Утворюються пари.)2-й ведучий. Сподіваюся, ніхто з вас не скаже: «Я не хочу кохання». Кохання хочуть усі, і це так природно, як зелена трава весною. Кохання... Про нього мріють, його очікують. І ось воно прийшло до вас. Таке ніжне, загадкове...

Іван Франко"Каменяр" української літератури створив цикл "Зів'яле листя", який є шедевром інтимної лірики.«Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» (Уривок)Ой ти, дівчино, з горіха зерня,Чом твоє серденько — колюче терня?Чом твої устонька — тиха молитва,А твоє слово остре, як бритва?Чом твої очі так сяють ясно,А моє серденько блідніє красно?Чом твоя врода — рум'яна зоря,А моє серденько — темна хмара?

«Чого являєшся мені у сні?..»Чого являєшся мені у сні?Чого звертаєш ти до мене очі,Оті ясні, сумні, що так давно. Являються мені і в днях, і в ночі,І в сні, і наяву?

Конкурси та ігри:1.«Освідчення в коханні»: Конкурс на найоригінальніше освідчення (у віршах, прозі, сценці).2.«Всі слова про кохання»: Команди по черзі називають слова, пов'язані з темою.3. Тематична вікторина: Запитання про відомі пари з фільмів, книг, історії. Творчі завдання: Написання "валентинки" або короткого вірша на задану тему.

Все починається з любові. Все починається з любові,Без неї щастя" не біжить". Саме життя із нею в змові,Її нема- воно мовчить. Лиш час від часу позіхає,Сльозинку зронить в одну мить.І без любові догораєВогонь ,що у серцях горить. І лиш коли любов у серці,Любов у справах і думках,о щастя обіймеш озерце,Й літатимеш у небесах.

3) Конкурс «Знайомство» Умови конкурсу: станьте навпроти. Уважно родивіться один одного. А тепер поверніться спинами й дайте відповіді на запитання. Запитання конкурсу до кожної пари;  Якого кольору очі у твоєї половинки?  У чому зодягнена (-ий), колір одягу твоєї половинки?  Чи є годинник на руці у твоєї половинки?  Якого кольору волосся? Яка зачіска?  Чи є каблучка, сережки (краватка, галстук) у твоєї половинки?

 4) Конкурс «Романтичний танок»Пара стає на газету, яка через певний час буде складатися і складатися, виграє та пара, яка протанцює на самій меншій складці газети. Буде лунати різноманітна музика під яку ви повинні якнайкраще рухатися. Тож, до танцю!

"Щоб мудро в світі жити,Потрібно знань чимало. Важливі речі дві послухай для начала: Голодним краще будь, ніж їсти все підряд,І краще будь один, ніж разом з ким попало.”19 У персидського поета Омара Хайяма є такі слова: