Батьки та обдаровані діти

Венгер Алла Олексіївна,

вчитель початкових класів

Миколаївської загальноосвітньої школи №44

Засідання батьківських зборів

Тема: «Батьки та обдаровані діти».

 Мета: забезпечення  сприятливих  умов  для  подальшого розвитку системи виявлення, розвитку, адресної підтримки обдарованих дітей у різних областях інтелектуальної, творчої та спортивної діяльності; надання  консультативної  допомоги  батькам  щодо роботи з обдарованими дітьми; розвиток творчої активності громадськості, виховання дбайливого ставлення до дітей.

Форма проведення: круглий стіл.

Обладнання: анкети для батьків, картки з порадами, вислови про обдарованість, мультимедійна презентація, відеофільм «Розумники та розумниці».

Підготовка до проведення: підготовка анкет для батьків, карток з порадами, висловів про обдарованість, мультимедійної презентації, відеофільму «Розумники та розумниці».

Хід проведення

І. Організаційний момент.

1.   Вправа на активізацію «Овації» (3 хв.).

Мета: сприяти створенню атмосфери доброзичливості та довіри для конструктивної роботи.

Хід вправи: учасники сідають у коло. Вчитель пропонує підвестися тим, у кого, наприклад, гарний настрій. Якщо такі учасники є, то вони встають, а інші «нагороджують» їх оваціями. Після оплесків ті, хто встав, сідають на свої місця, а завуч продовжує: «Прошу встати тих, хто…»:

• любить гратися з дітьми;
• любить розповідати повчальні історії;
• любить дітей;
• вміє малювати;
• уміє танцювати;
• уміє співати;
• має цікаве хобі.

2.   Визначення очікувань учасників. Вправа «Золота рибка» (5 хв.).

Мета: визначити очікування та сподівання учасників від роботи.

Хід вправи: педагог нагадує, що в казках золота рибка завжди виконує бажання, і пропонує кожному учасникові написати свої бажання на час засідання на стікері (не більше трьох), озвучити їх та  прикріпити стікери з написами на малюнку. Можливі варіанти очікувань:

• Отримати нову й корисну інформацію з проблеми;
• Обмінятися досвідом роботи;
• Перебувати в дружній атмосфері.

ІІ.   Вступне слово вчителя .

Однією з основних проблем освіти є підтримка обдарованості і таланту. До школи пред'являються сьогодні високі вимоги. А що значить для батьків і суспільства "хороша школа"?

ІІІ. Вправа «Мозковий штурм».

• Це школа, де добре вчать з усіх предметів, а по закінченні діти легко вступають до вузів.
• У цій школі повинні викладати висококваліфіковані й інтелігентні педагоги.
• У школі повинні бути свої традиції.
• Школа повинна давати сучасну освіту.
• У хорошій школі поважають особистість дитини, з нею займаються не тільки на уроках, а й у позаурочний час.
• У хорошій школі створені умови для реалізації особистісних якостей, своєї обдарованості.

ІV. Визначення терміна «Обдарованість».

Обдарованість - це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість. Загальна розумова обдарованість виявляється в оволодінні всіма видами діяльності, для успішного здійснення яких необхідні певні розумові якості. Спеціальна обдарованість пов'язана з певними видами діяльності, в яких вона найбільше розвивається. 

Розрізняють обдарованість:

• соціальну - лідерську; 
• художню - музичну, образотворчу, сценічну; 
• психомоторну - спортивні здібності;
• інтелектуальну - здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти (серед інтелектуальних дітей є такі, які навчаються відмінно з 1-2 предметів і не встигають з інших); 
• академічну - надзвичайна здатність до навчання взагалі, стають відмінними спеціалістами; 
• творчу - нестандартне бачення світу й нешаблонне мислення (Але такі діти часто не досягають поставленої мети і є невдахами. З дитинства вони всіх дратують. Важливо таку дитину побачити і допомогти їй). 

V. Бліц-опитування.

1.У поняття «розумова обдарованість» досить багато синонімів…(«розум», «розумові здібності», «інтелект», «інтелектуальні здібності», «пізнавальна сфера», «пізнавальні здібності»).

2.Синоніми терміну «здібності»… («узагальнені вміння», «можливості», «потенції», «рівень розвитку».)

3.Процес руху думки від невідомого до відомого називається …(мисленням).

4.Продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові цінності суспільного значення…(творчість).

5.Продуктами творчості бувають …(відкриття, винаходи , нові художні твори).

6.Створення нових предметів, техніки та технології (для себе і для людства) з природних речовин називається…(винаходом).

7.Здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих до парадоксальних, незвичних рішень називається…(оригінальністю).

8.Здатність дивуватися, цікавість та відкритість до всього нового називаеться…(допитливістю).

VІ. Виступ психолога з мультимедійним супроводом.

Усі обдаровані діти мають потребу в знаннях, яскраво виражений інтерес до певної галузі знань. Немає потреби примушувати їх вчитися, вони самі шукають собі роботу, частіше складну інтелектуальну, із задоволенням нею займаються, присвячуючи їй увесь свій вільний час. Обдаровані діти вільно і швидко оволодівають відповідними вміннями і навичками. Вони показують високий рівень досягнень. 

Обдарована дитина шукає спілкування з дорослими, бо ті розуміють її краще, ніж однолітки, які часто насміхаються, дають прізвиська. Обдаровані діти часто перебільшено емоційні, вони запальні, легко збуджуються через дрібниці, але це не вередування, а виявлення багатства їх натури. 

Творчі діти рідко бувають спокійними, вони страждають від своєї винятковості, але багатьох рятує тонке відчуття гумору, вони цінують його. У них особлива мова, особливе сприйняття. Тому такі якості обдарованих дітей вимагають особливого підходу до них, і не випадково за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я входять до "групи ризику". Вони потребують особливого виховання, спеціальних, індивідуальних навчальних програм, спеціально підготовлених вчителів, шкіл. 

Фахівці давно відмітили, що обдаровані діти часто виростають в інтелігентних сім'ях, і справа тут зовсім не в особливих генах геніальності, а справа в сімейній атмосфері, в системі сімейних цінностей. 

Взагалі батьки заохочують і бажали б розвивати в своїй дитині пізнавальні потреби та різні здібності, але роблять вони це по-різному. Деякі батьки прагнуть до того, щоб дитина запам'ятала більше фактів, назв, подій, відчувала гордість за свої знання. 

Психологічні дослідження показують, що пізнавальна мотивація виявляється у формі дослідницької, пошукової активності, чутливості до нового, новизни ситуацій, знаходження нового у звичайному. 

Для виявлення обдарованості використовують різні методи: від найпростішого батьківського спостереження до спеціально розроблених стандартизованих та тестових завдань. 

Батьки використовують виховні стратегії: стратегія прямого виховного впливу, де вони постійно пропонують дітям якісь розвиваючі ігри, вправи. Інколи ця стратегія дає результати, але дуже часто в дитини виникає внутрішня протидія. Друга категорія батьків вважає, що вивчати та розвивати їхню дитину повинні фахівці. Але не потрібно повністю перекладати всі турботи на плечі інших, а самим знаходитись осторонь. 

Третя стратегія - коли батьки дають вибір своїй дитині й намагаються підібрати гарну школу, не контролюючи розвиток здібностей. 

Найголовніше в таких сім'ях - атмосфера пізнавальних інтересів самих батьків (самі читають, ходять на виставки, не нав'язуючи свого інтересу). Така стратегія саморозвитку виявилась найефективнішою. 

Властивістю таланту є свідомий, поглиблений, всебічний розвиток обдарованості. У кожній дитині закладені певні здібності, тільки в одних вони виявляються дуже яскраво й виразно, а інших залишаються дрімати всередині. Здібності можуть виявлятися і в ранньому дитинстві, і в зрілому віці. Від народження всі діти здібні, однак такі рівні здібностей, як обдарування, талант і геніальність притаманні далеко не кожному. Батьки повинні добре знати, що обдаровані діти швидше за інших виконують завдання, прагнуть до самостійності, до розв'язання завдань проблемного характеру або таких, які вимагають кмітливості, різних способів розв'язання, творчості. 

Розвиток здібностей нерозривно пов'язаний із формуванням інтересу. Обдарованість і талант не люблять тиску. Більшість дітей конфліктують з учителями, батьками в разі нетактовного ставлення, відсутності уваги або належного розумового навантаження. Ці діти відрізняються гарною пам'яттю, багатим словниковим запасом, вони надзвичайно гостро переживають невдачі, часто перебувають у стресовому стані, впертість і прагнення довести розпочату справу до кінця, що нерідко сприймається дорослими як вередливість, а допитливість може оцінюватися як порушення норми. Батькам потрібен індивідуальний підхід до вирішення проблемних питань з дитиною. Вони повинні здійснювати контроль над читанням дитини, захопленнями, але спрямувати свою діяльність на організацію допомоги дитині, збільшити ступінь самостійності, здатність до ефективного вирішення різного роду проблем, створити умови для забезпечення позитивного емоційного стану обдарованої дитини, позитивно-стійкого ставлення до життя, творчої діяльності. Стосунки батьків повинні будуватися на довір'ї. Допомога не може мати форму наказу, батьки повинні формувати в дітей стійкість у тихотравмуючих ситуаціях, навчати навичкам саморегуляції, набуття вміння щодо адаптації у соціально значущому середовищі без зниження потреби в реалізації обдарованості. 

Батьки повинні особливу увагу приділяти розвиткові пізнавальних інтересів дитини, адже завдяки їм формуються основні інтелектуальні вміння, необхідні для засвоєння знань, закладається основа для дальшого успішного оволодіння знаннями. Василь Сухомлинський зазначав, що до кожної дитини треба підхід. Тому батьки повинні розвивати у своїх дітей активну пізнавальну діяльність, зацікавлювати дитину різними видами завдань (пошукових, логічних, ігрових). 

Дитина не тільки повинна засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти взаємозв'язок між поняттями й міркувати. А добитися це можливо лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність. 

Робота над розвитком пізнавальних інтересів дитини, активізує її діяльність, підвищує продуктивність праці. Звичайно, батьки не повинні залишати дитину наодинці зі своїми проблемами. Батьківська допомога має бути обережною, зваженою, вона має наштовхувати дитину на власні розв'язки, а не насаджувати свої. Головне завдання батьків - прагнути, щоб навчальна праця їх дитини приносила їй радість, а не муки й гіркоту невдач. Дитина, яка захоплена справою, яка їй до вподоби, виявляє наполегливість, силу волі, критичне ставлення до загальновідомого. В творчості дитина може реалізувати всі наявні в неї знання, уміння та здібності. Батькам потрібно знати, що обдарована дитина прагне довірливого спілкування. Вона хоче бачити у батьках мудру дорослу людину, яка збагатить її уявлення про світ і про саму себе, допоможе подолати труднощі. Дітям дуже хочеться, щоб батьки сприймали їх як рівноправних в особистісному плані партнерів. Їм не хочеться, щоб їх повчали, вони прагнуть рівноправного спілкування, щоб їх сприймали як особистості й реагували на них як на особистість. Звичайно, перед батьками стоїть проблема формування й плекання не просто особистості, а особистості обдарованої, особистості свідомого українського громадянина. 

Педагоги мають навчити батьків розвиткові творчих здібностей і обдарованості у їхніх дітях. Тут важливе значення мають відкриті запитання, творчі дискусії, глибоке знання батьками психологічної сутності творчого процесу, віра в інтелектуальні сили дитини. Для дитини батьки повинні створити умови, щоб обдарована дитина мала змогу самостійно здійснювати свою індивідуальну діяльність. Завдання батьків полягає в максимальному сприянні, стимулюванні активності та розвитку в дитини винахідливості, ініціативи, творчого підходу до навчання. Бажано , щоб у дитини був улюблений затишний куточок, де вона може повністю усамітнитися і спокійно подумати. У кімнаті дитина повинна відчувати атмосферу творчості, розкутості на уміння знаходити розв'язок нестандартних ситуацій, як націленість на відкриття нового. 

Розвиваючи творчі здібності дитини, батьки виконують суспільний запит щодо формування особистості, здатної самостійно мислити, приймати сміливі й нестандартні рішення, творчо ставитись до праці. Саме такі творчі особистості мають високий рівень національної самосвідомості, що виявляє причетність їх до споконвічних духовних цінностей українського народу. А допоможуть їм такими стати їх перші порадники - батьки. 

VІІ. Виступ класного керівника з мультимедійним супроводом. Проблема розвитку обдарованості стала найактуальнішою останні 5 років, коли почали створюватися умови для максимального розвитку учнів і виникла необхідність виявлення їх здібностей. Саме в цей час розпочався пошук можливих форм та методів роботи з обдарованими дітьми, але на перший план висували тільки формування інтелектуальних здібностей. Спостереження за своїми учнями незабаром переконало, що у всіх дітей, незалежно від рівня обдарованості і навіть рівня інтелектуальних можливостей, необхідно розвивати і їх креативні якості. Враховуючи те, що здатність до самовдосконалення може формуватися тільки в творчому процесі, можна визначили такі основоположні умови для реалізації можливостей кожного учня:

• створення розвивального середовища для реалізації можливостей кожного учня;
• занурення учня в дослідницький пошук;
• індивідуальний та диференційований підхід до учнів.
• наявність творчого потенціалу самого вчителя.

Провідними ідеями роботи з обдарованими дітьми є:

1.       Орієнтація на максимально можливий розвиток здібностей учня, на пріоритет вічних цінностей. Вона визначає розвиток інтелекту в тісному взаємозв'язку з загальнолюдськими нормами поведінки, культурою спілкування, інтелігентністю як вищою формою вихованості;
2.       Свобода вибору кожним учнем змісту і форм освіти, що створить умови для максимального розвитку дітей з різним характером інтелектуальної обдарованості;
3.       Створення особливої ​​атмосфери довіри, щирості, готовності до взаємодопомоги і прийняттю критичної оцінки.

 

 

 

VІІ. Анкетування батьків.

1. Ваша дитина навчилась читати рано, до шестирічного віку:

А) самостійно;

Б) з чиєюсь допомогою.

2. Читає багато і досить швидко.

3. Сама чи з чиєюсь допомогою зацікавилась словниками та енциклопедіями.

4. Легко навчилась читати, але відчуває труднощі при читанні.

5. Якщо чимось займається, то двері в кімнату, як правило, зачинені.

6. Друзі дитини старші за неї.

7. Надає перевагу спілкуванню зі старшими на рівних.

8. Ставить багато різних каверзних запитань, часто заганяючи дорослих в глухий кут.

9. У дитини є відповіді навіть, здавалося б, на найнеочікуваніші запитання.

10.  Іноді неуважна, але завжди може зробити на диво кмітливі узагальнення(наприклад, після перегляду кінофільму, телепередачі чи спостерігаючи за чимось).

11. Із задоволенням починає розмову про навколишній світ, дає свою оцінку явищам.

12.Неохоче ставиться до одноманітних, звичних справ –миття підлоги, посуду, виконання домашніх завдань, які не вимагають великих зусиль.

13.Дуже чутлива до несправедливості, навіть якщо це її не стосується.

14. Любить жартувати, має почуття гумору.

15. Має багатий словниковий запас і під час розмови вміло користується термінами.

16. Любить складні ігри(шахи ти ін.), які вимагають кмітливості.

17. У ранньому віці цікавиться тим, що вивчають старшокласники.

18. Надає перевагу різним видам діяльності, причому все хоче робити самостійно.

19.Її цікавить Всесвіт, питання створення світу і все, що стосується прадавніх часів.

20. В школі навчається без особливих зусиль, швидко вивчає програмний матеріал і має на все свою думку.

21. Має дуже розвинуте відчуття музики, образотворчого мистецтва, навколишнього світу. У всьому шукає гармонію.

Примітка. Якщо відповідь на запитання 2, 3, 8,9,10,11,13,14,15,17,18,19,21 була «Так», будь-ласка, коротко опишіть, як це відбувається.

VІІ. Робота в групах.

•  Визначте роль батьків у вихованні обдарованої дитини в сім'ї

Повага до бажання дітей самостійно працювати	Організація різноманітних ігор, вікторин, розгадування і складання кросвордів, чайнвордів, ребусів
Надання дитині свободи вибору	Надання авторитетної допомоги
Створення умов для конкретного втілення творчої ідеї	Терпимість до безладдя
Заохочення обдарованої дитини	Здібність до самоаналізу
Розвиток цікавості, допитливості, кмітливості, інтелекту й формування пізнавальних інтересів	Знання психологічних особливостей обдарованої дитини. Розуміння їхніх потреб та інтересів
Мати творчий особистий світогляд	Володіння почуттям гумору
Взаємозв'язок сім'ї і навчального закладу	Застосування форм і методів народної педагогіки
Виховання культури мовлення	Створення затишних і безпечних умов для розвитку

VІІ. Перегляд відеофільму «Розумники та розумниці».

VІІІ. Виступ представника батьківської громади.

Поради батькам, які бажають розвивати здібності своїх дітей

1.                   Не стримуйте розкриття потенційних можливостей психіки. 
2.                   Уникайте однобокості в навчанні та вихованні. 
3.                   Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності. 
4.                   Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе і до оточуючих), тому що людина, енергія якої скована загальними потребами, проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження. 
5.                   Залишайте дитину на самоті і дозволяйте їй займатися своїми справами. Пам'ятайте, якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас. 
6.                   Підтримуйте здібності дитини до творчості і співчувайте у випадку невдачі, уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини. 
7.                   Будьте терпимими до ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не тому, що може сама дитина, а тому, що вона опанує з допомогою дорослого, показу, підказки.

Поради батькам, які виховують обдаровану дитину

 Найперше - потрібно любити свою дитину. Приймати дитину такою, якою вона є, беручи участь у її розвитку, підтримуючи, а не нав'язуючи свої інтереси, давати дитині можливість вибору. Для розвитку творчого потенціалу, як показали дослідження, необхідна не лише адекватна оцінка сил дитини, але трішки завищена, зазнайкою вона не виросте, зате у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких треба готувати змалку. 

Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, відповідальності за доручену справу. Кожен батько повинен пам'ятати правило: "Не зашкодь!" Адже обдарована дитина більш чутлива, ранима, тому потрібно давати вільний час для того, щоб побути дитині на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою тренінгів дати їй можливість глибоко зрозуміти себе та інших. Дорослі часто батьки повинні радитися із психологом щодо виховання обдарованої дитини. 

Батьки повинні завжди пам'ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння доводити почату справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе, задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості при невизначеності, гордості і почуття власної гідності, чулість до аналізу моральних проблем. 

Батьки також повинні усвідомлювати, що надзвичайно велика роль у процесі формування особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру, адже за наявності мети, яку особистість досягає в житті, долаючи перешкоди, є цілеспрямовуючим життя. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою. І.Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі лише збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють стримати себе, володіють терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод. Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою, допомагають обдарованим дітям самореалізуватися. 

Отже, батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе як особистість. Вони не мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування, здібність, вони втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими, безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною. 

Поради Девіда Льюїса щодо розвитку обдарованої дитини

1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. серйозні запитання дитини сприймайте серйозно. 

2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи. 

3. Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять. 

4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення. 

5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи. 

6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення. 

7. Показуйте дитині цікаві місця. 

8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі. 

9. Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей. 

10. Ніколи не карайте дитину приниженням. 

11. Купуйте дитині книжки за її інтересами. 

12. Привчайте дитину самостійно мислити. 

13. Регулярно читайте дитині чи разом з нею. 

14. Пробуджуйте уяву та фантазію дитини. 

15. Уважно ставтеся до потреб дитини. 

16. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці. 

17. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету. 

18. Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки. 

19. Хваліть дитину за навчальну ініціативу. 

20. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими. 

21. У заняттях дитини знаходьте гідне похвали. 

22. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно. 

23. Допомагайте дитині бути особистістю. 

24. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей. 

25. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини. 

26. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих. 

27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд. 

ІХ. Підсумок засідання.

Отже, питання ролі батьків та школи у розвитку та вихованні обдарованих дітей є актуальним та потребує пильної уваги з боку педагогів та батьківської громадськості. Потрібно об'єднати зусилля з метою створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дітей, їх інтелектуальних здібностей. Дякуємо за співпрацю! До нової зустрічі!