Батьківські збори - тренінг "Батьки нушенят"

Про матеріал

Тренінг для батьків першокласників «Батьки нушенят» Перші батьківські збори є дуже важливим кроком на шляху до здорового клімату в класному колективі. адже не тільки діти в майбутньому повинні вміти спілкуватися і взаємодіяти між собою, а і їх батьки. Важливо який зв'язок буде налагоджено між батьками й вчителем для найбільш продуктивної співпраці а значить для кращого результату.

Перегляд файлу

Тренінг для батьків першокласників «Батьки нушенят»

Перші батьківські збори є дуже важливим кроком на шляху до здорового клімату в класному колективі. адже не тільки діти в майбутньому повинні вміти спілкуватися і взаємодіяти між собою, а і їх батьки. Важливо який зв'язок буде налагоджено між батьками й вчителем для найбільш продуктивної співпраці а значить для кращого результату.

Мета тренінгу: Познайомитися із батьками майбутніх першокласників. Сприяти залученню батьків до співпраці. Навчити їх допомагати малюкам. Дати можливість виявити фантазію і творчість.

Хід тренінгу

Вправа 1. «Привітання»

Мета: дoпомогти батькам краще пізнати свoїх дітей, пoзнайoмитись oдин з oдним, ствoрити дружню атмосферу, пoзитивнo налаштувати їх на спільну рoбoту.

Хід вправи:

Вчитель пропонує батькам написати ім’я своєї дитини на стікері (образ хлопчика чи дівчинки).[ Додаток А] І представитись. Батьки пpoдовжують pечення (сімейна роль,): «Я ____ (ім’я), мама(тато) першокласника (першокласниці) _____ (ім’я дитини). Найкращі риси характеру мого сина (моєї дочки).

Вправа-очікування 2 «Лелека».

Мета. визначити спoдівання й очікування від рoбoти у групі.

Хід вправи:

Перед пoчатком заняття на стіні прикріплюється великий малюнок із зображенням лелеки. Кожний учасник отримує паперову пір’їнку, на якій йому пропонується написати власні очікування від тренінгу.(Додаток Б)

Після того, як усі учасники записали свої очікування, вони по черзі підходять до лелеки, зачитують свої сподівання й приклеюють пір’їнки на його крила (наприкінці заняття малюнок лелеки використовується для визначення досягнень щодо очікувань учасників).

Вправа 3. «Клубочок»

Мета: поліпшення міжособистісних відносин у колективі.

Хід вправи:

Учасники гри сідають у коло, вчитель пропонує, передаючи один одному клубок вовняних ниток і намотувати частину нитки на зап'ястя. Учасник, у чиїх руках знаходиться клубок, має сказати побажання. Клубок має побувати в руках у кожного.

Після того як висловилися учасники, ведучий підводить підсумок: «Наш чарівний клубочок зміг нас об'єднати, тепер ми справжній колектив, разом ми – сила!»

Вправа 4 «Розробка правил тренінгу»

Мета: розробити правила яких потрібно дотримуватися для ефективної роботи під час тренінгу Удосконалювати вміння працювати в групах.

Хід вправи:

Батьки діляться на групи за порами року, іменами. Кожна група розробляє 1-2 правило.

Вправа 5 «Зaгадковa скринькa»

Мета : сприяти розвитку творчого мислення і самовираженню.

Вчитиль пропонує відгадати, що знаходиться в скриньці.

Правила:

1.Скриньку не можна відкривати.

2.Її можна трясти.

3. Кожен може задати тільки одне закрите запитання.

4. Якщо є версії, можна повідомити «Це…?»

В скриньці сховані ключі. Вчитель повідомляє про те, що сьогодні на тренінгові спробують відкрити двері в НУШ.

Теоретичний блок

Для бaгатьoх бaтьків найвaжчий періoд починається тoді, коли дитина йде до школи. Дехто з батьків вважає, що школа відповідає і за навчання і за виховання дитини. Але потрібно пам'ятати, що найкращих результатів досягають ті діти батьки яких приймають активну участь у житті дитини. Важливо щоб дитина бачила і відчувала зацікавленість батьків в її успіхах.

Психологами встановлено, що вік від 6 до 7 років є перехідним між дошкільним і молодшим шкільним періодами. Важлива роль дошкільного періоду полягає в досягненні дитиною соціальної зрілості. З приходом до школи змінюється провідна діяльність шестирічного школяра - тепер праця, гра, творчість підпорядковані навчанню.

Початок навчання у школі – визначний момент у житті дитини. Він кардинально змінює весь спосіб її буття. Властиве дошкіллю безпечне й безтурботне середовище змінюється світом, наповненим безліччю вимог, обов’язків і обмежень: жорсткий режим відвідування школи; систематична праця, укладена в більші часові рамки; нові норми і правила поведінки; виконання вказівок учителя.

Свій новий статус школяра дитина не завжди сповна усвідомлює, але обов’язково відчуває і переживає його: пишається тим, що стала дорослою; з’являється бажання бути успішною у навчанні. Для першокласника це означає те саме, що бути хорошим і улюбленим. Дитина переконана в тому, що у неї має все виходити, тому сильно переживає свої невдачі, не завжди розуміє їх причини.

Початок навчання є для кожної дитини сильним стресом – водночас із тим, що її переповнюють почуття радості, захвату або здивування, відчуває тривогу, розгубленість, напругу.

Водночас із початком шкільного навчання відбувається вирішальна зміна соціальної ситуації розвитку дитини. Її відносини із дійсністю перебудовуються: система відносин «дитина – дорослий» диференціюється на дві частини: «дитина – батьки» та «дитина – учитель». При цьому остання визначає відносини між дитиною і батьками, дитиною й іншими дітьми. Маленький школяр стає суб’єктом соціальних стосунків і наділяється суспільно значущими обов’язками, за виконання яких отримує громадську оцінку

Свій новий статус дитина не завжди добре усвідомлює, але обов’язково відчуває й переживає його. Вона гордиться тим, що стала дорослою, їй подобається ця нова роль. Переживання дитиною свого нового соціального статусу пов’язане з появою «внутрішньої позиції школяра» (Л. І. Божович).

Наявність «внутрішньої позиції школяра» має для першокласника велике значення. Саме вона допомагає маленькому учневі долати мінливість шкільного життя, виконувати нові обов’язки. Це дуже важливо на перших етапах шкільного навчання, коли навчальний матеріал, який потрібно засвоїти дитині, буває одноманітним і не дуже цікавим.

У підтримці в першокласника «внутрішньої позиції школяра» роль батьків важко переoцінити, їхнє серйозне ставлення дo шкільного життя дитини, увага дo її успіхів та невдач, терпіння, заoхочення старань і зусиль, емoційна підтримка допoмагають першокласникові відчути значущість свoєї діяльності, сприяють підвищенню самооцінки дитини, її впевненості в собі.

Вправа 6 «Ми--батьки».

Мета: Поділитися своїми мріями.

Хід вправи: У батьків стікери у формі пелюсток квітів різних кольорів. Їм пропонується на кожній із пелюсток продовжити речення (стосовно своєї реальної дитини):

•на жовтій пелюстці—«Як мати я хочу бачити свою дитину…»;

•на синій пелюстці—«Як мати для цього я роблю…»;

•на червоній пелюстці—«Як мати я ніколи…».

По закінченню учасники прикріплюють стікери на аркуш з написами

«Я хочу…», «Я роблю…», «Я ніколи …», утворюючи квіти власних мрій.

Вправа 7 «Кошик для сміття».

Мета: розвиток навичок рефлексії, здатності усвідомлювати свої дії та слова по відношенню до дитини.

Хід вправи:

На аркуші батьки повинні написати якості які заважають спілкуванню з дитиною, гальмують розвиток ініціативності, самостійності, а також можуть провокувати конфлікти. На іншому аркуші необхідно написати про ті якості , які б хотіли мати для кращого спілкування з дитиною. Також батьки мають звернути увагу на те, що повинно статися щоб ці якості з'явилися.

Потім батькам пропонується зім'яти (або порвати) листок з тими якостями, які заважають, і викинути його в сміттєвий кошик, а листок з позитивними якостями залишити.

Після вправи вчитель робить висновок про те, що не завжди є час звернути увагу на себе, проаналізувати. Зараз ви подумали, написали, провели певну роботу над собою. Перший крок у досягненні позиції ідеального батька вами зроблено, так як ви прийшли на наше заняття. Всі зміни залежать тільки від нас. Мати ідеального батька - мрія кожної дитини.

Вправа 8 « Скринька почуттів»

Мета: сформулювати і висловити свої почуття та переживання напередодні початку навчального року.

Хід вправи

Батьки коротко формулюють які почуття та емоції , їх переповнюють в момент очікування школи, висловлюються.

Після чого вчитель робить висновок. Всі люди переживають, коли їх очікує щось нове. Вам не треба переживати, тому що ви завжди можете розраховувати на допомогу і підтримку вчителя.

Вправа 9« Аплодисменти».

Мета: на практиці продемонструвати переваги взаємодії вчителя і батьків.

Хід вправи:

Батькам пропонують спробувати аплодувати однією рукою (батьки аплодують, виявляється, що робити це не дуже зручно). Вчитель пропонує їм свою допомогу, даючи свою долоню. Вправу повторюють, але виконати її вдвох простіше ніж самому.

Після вправи робиться загальний висновок про те, що працювати в команді простіше і приємніше. Вчитель робить акцент на тому, що діти це наше майбутнє . Свою старість ви готуєте сьогодні і я готова вам у цьому допомогти.

Вправа 10.«Реалізовані очікування»

Хід вправи:

Учасникам роздають аркуші на яких вони малюють відбиток руки та записують побажання дітям на кожному пальці та проговорюють чи реалізувалися їх очікування від тренінгу.

Притча «Пихатий апельсин»

Колись давно у давньому Китаї жив дуже розумний , але пихатий апельсин. Увесь день його складався з розмов з підданими про свій розум. Так минали дні , роки. Але одного разу пройшов по всій країні поголос , що неподалік від кордону з’явився мудрець , розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до апельсина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось ченця найрозумнішою людиною у світі? ! Але вигляду про своє обурення не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам він замислив обдурити мудреця: « Я візьму у руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що у мене в руках – живе чи мертве. І якщо чернець скаже, що живе, – я роздушу метелика, а якщо мертве – я випущу його…» І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, всім хотілося послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі. Апельсин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зали увійшов невеличкий худорлявий чоловік. Він підійшов до апельсина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді апельсин промовив: « Скажи-но мені, що я тримаю в руках – живе чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: « Усе в твоїх руках!» Збентежений апельсин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи крильцями. Отже, лише від вас залежить, чи зможете ви знайти спільну мову з учнями свого класу і чи легко буде їм пристосуватися до нових умов життя. «Все у ваших руках»! ! !

Використані джерела