Батьківські збори           «Попереду – п'ятий клас»

1.   Виступ класного керівника

Ось і закінчується навчання наших дітей у 4 класі. Попереду — перехід до 5 класу, на другий ступінь навчання.

           5 клас для дитини — це досить складний етап у її особистісному та емоційному дорослішанні. Як показує практика, більшість дітей сприймає цю подію як важливий крок у своєму житті. Вони пишаються тим, що «вже не маленькі». Поява кількох учителів із різними вимогами, різними характерами, різним стилем стосунків є для них наочним показником їхнього дорослішання. Вони із задоволенням і з певною гордістю розповідають батькам, молодшим братам, друзям про «добру» математичку чи «шкідливого» історика. Крім того, певна частина дітей усвідомлює своє нове становище як шанс заново розпочати шкільне життя, налагодити стосунки з педагогами, які, можливо, раніше не склалися.

        Дійсно, навчання в середній школі відбувається інтенсивніше і вимагає від учнів більшої самостійності. Однак не варто очікувати від переходу до середньої школи занадто багато чого. Навчання в 5 класі спирається на базу навичок і знань, отриманих у початковій школі.

         Перехід учнів із початкової школи до середньої справедливо вважається кризовим періодом. У чому ж полягає складність цього періоду і як оминути «підводні камені», через які «спотикаються» і діти, і батьки, і педагоги? Розглянемо деякі з таких «каменів».

•       Камінь 1: зміна умов навчання. Навчаючись у початковій школі, дитина була орієнтована на одного вчителя. Саме у нього потрібно було завоювати авторитет. Вже через короткий час після початку навчання цей учитель знав, на що здатна ваша дитина, як її підбадьорити, підтримати, допомогти розібратися в складній темі. Дитина спокійно розвивалася, здобувала знання з одним основним учителем, її оточували одні й ті самі діти, а вимоги до виконання завдань і ведення зошитів були однаковими. Все було звичним. При переході ж до 5 класу дитина стикається з проблемою множинності: багато учителів-предметників, різні кабінети, нові навчальні предмети. 

•       Камінь 2: зміна вимог. Ще більше ускладнює період адаптації неузгодженість вимог різних учителів-предметників. Один просить завести зошит на 48 аркушів, інший — тоненькі зошити, але їх має бути 3 штуки. Як бути в цьому випадку? По-перше, постарайтеся побачити плюси цих «неузгодженостей». Ці «дрібниці», які спочатку так ускладнюють шкільне життя дитині, приносять і користь. Дитина вчиться враховувати ці вимоги, співвідносити їх, долати труднощі — а отже, вчиться дорослого життя, де «багатовимогливість» є нормою. 

•       Камінь 3: відсутність контролю. Всю початкову школу вашій дитині допомагав один учитель. Він виконував функцію і вчителя, і класного керівника, і контролера. Швидко вивчивши всі особливості дитини, вчитель допомагав контролювати навчальний процес. Учитель міг відстежувати виконання всіх завдань усіма учнями. При переході до 5 класу такий індивідуальний підхід порушується. Вам, батьки, потрібно намагатися бути терплячішими. Частіше запитуйте дитину про шкільне життя. Контролюйте виконання домашніх завдань з урахуванням вимог учителів. Якщо побачите проблеми, не зволікайте, зв’яжіться з  вчителем, з'ясуйте причину складнощів. Розкажіть про особливості своєї дитини.

•       Камінь 4: прогалини у знаннях. Не засвоївши тему в 5 класі, дитина ризикує не зрозуміти наступний матеріал. Матеріал ускладнюється від уроку до уроку. І якщо попередні теми не були засвоєні, то школяр тягнутиме цей шлейф далі, затягуючи вузол незнання. Що ж робити? Перед виконанням домашніх завдань перевірте, чи засвоєно класний матеріал. Важливо домогтися, щоб дитина розуміла найменші деталі виконання завдань і могла виконати аналогічні. Просіть дитину пояснювати, як вона виконує ту чи іншу вправу, чому саме ці обчислення застосовує при розв'язанні певних задач.

Яку ж допомогу можуть надати батьки своїм дітям у період адаптації?

•       У період адаптації забезпечте дитині спокійну обстановку, дотримуйтеся чіткого режиму, тобто зробіть так, щоб п'ятикласник постійно відчував вашу підтримку і допомогу.

•       Якщо процес адаптації затягнувся на понад 2-3 місяці, звертайтеся до вчителя або психолога.

•       Основну увагу приділяйте розвитку навчальної діяльності дітей, їхньому вмінню вчитися, здобувати за допомогою дорослих і самостійно нові знання та навички.

•       Підтримуйте віру дитини в себе, у свої здібності, можливості, у позитивні риси характеру.

•       На перших порах допомагайте і в підготовці домашніх завдань (навіть якщо в початковій школі діти робили уроки самостійно), і в подоланні труднощів у навчанні.

•       Ніколи не сваріть дітей за погані оцінки, тоді вони не будуть хитрувати й обманювати. Навпаки, між вами встановляться довірчі стосунки.

•       Цікавтеся успішністю своєї дитини щодня, а не тільки в кінці тижня, і не в кінці чверті, коли вже пізно виправляти.

•       Не чекайте наступних батьківських зборів. Частіше отримуйте інформацію «з перших рук». Знайдіть час підійти до класного керівника. Учитель скаже вам правду і дасть необхідну пораду.

•       Якщо виникла проблемна ситуація, ніколи не говоріть погано про вчителя у присутності дитини. Тим паче не поспішайте виносити поспішний вирок. Краще підіть до школи й разом із учителем вирішіть ситуацію. Пам'ятайте, моральні норми в дитині закладає насамперед не школа, а сім'я. Неповажне ставлення до старших — погана риса, якої краще позбутися ще в дитинстві.

Притча

Це сталося дуже давно. В одному місті жив мудрець. Усі люди міста зверталися до нього із запитаннями, і на все він давав свою мудру відповідь. Якось один чоловік вирішив перехитрити мудреця. Спіймав він метелика, легенько затиснув його у кулаці й пішов до мудреця. Думає: «Запитую: який у мене в руці метелик — живий чи мертвий? Якщо мудрець скаже, що живий, то я затисну кулак сильніше, придавив його і покажу, що ось, мовляв, мертвий. А якщо мудрець скаже, що мертвий, то випущу його, нехай летить».

Так і зробив: прийшов до мудреця і каже: «Мудрецю, ти у нас усе знаєш, то скажи, живий у мене в руці метелик чи мертвий?» Мудрець подумав і відповів: «Усе в твоїх руках».

Так само можна сказати і вам: «Усе у ваших руках». Бажаю успіху!