Батьківські збори "Від дошкільника до школяра".

Батьківські  збори для батьків

майбутніх першокласників

       «Від  дошкільника до школяра»

                                Вчитель початкових класів

                                     Михайлівського ліцею

                                    Гаврилова Ірина Михайлівна

Мета: познайомити батьків один з одним та з учителем; сприяти формуванню дружнього батьківського колективу та  єдиної класної спільноти, створити  сприятливий  психологічний клімат під час спілкування батьків, обговорити питання адаптації учнів першого класу.

Завдання:

• Підвищення компетентності батьків;
• Подання батькам інформації про вікові особливості дитини передшкільного віку;
• Знайомство, згуртування групи, налаштування на спільну роботу;
• Навчання ефективним способам спілкування;
• Розвиток навичок рефлексії у батьків.

Обладнання: долоньки(роздрукувати)-20 шт.; анкети-20шт.; написи: Діти, Учитель, Батьки; Навчилися; Турбує.

Хід батьківських зборів                      

Вступне слово вчителя

1. Знайомство

- Шановні батьки! Я рада бачити Вас у стінах нашого Михайлівського ліцею. Перш за все хочу подякувати Вам, що ви довірили мені найцінніше, Ваших прекрасних діток.

Розпочнемо наші батьківські збори із знайомства. Нехай кожний із присутніх представиться і скаже, що він хоче побажати своїй дитині у цьому класі.

Я розпочну першою: “Мене звати Ірина Михайлівна.  Я хочу побажати вашим дітям, щоб вони зростали здоровими фізично і духовно, успішними та розумними.”

Виступи батьків(знайомство).

Підсумок: усіми ми бажаємо бачити наших діток здоровими психологічно та фізично, розумними та щасливими.

   З першого вересня у ваших дітей все буде по-новому: уроки, вчителька, шкільні товариші. Тепер ми з вами – один великий колектив, одна велика дружна сім’я. Разом ми будемо навчатися, долатимемо перешкоди, радітимемо. За чотири роки наш колектив стане дружним і згуртованим.

1. Вправа «Долоньки»

Я роздала вам долоньки.

1.Посередині напишіть прізвище та ім’я дитини.

2. На вказівному пальцеві напишіть - характер дитини, риси характеру

3. На середньому – її здібності;

4. На безіменному - улюблений колір

5. На мізинчику - улюблена іграшка

6. На великому – недолік

(долоньки виставляються на дошці)

Дякую вам за ваші відповіді.

2. “Мозковий штурм

Проблемне питання: На вашу думку, хто має бути у центрі нашої уваги? (Відповідь: дитина)

У центрі уваги , що у вчителя , що і у батьків знаходиться дитина.

З одного боку дитина знаходиться під впливом батьків, з іншого під впливом вчителя.

Чи можна вирішити всі завдання окремо?(Ні.) Отже, мета щодо виховання дітей і у батьків, і у вчителя однакова. Щоб виховати дитину такою, як ми хочемо, потрібно організувати творчу співпрацю вчителів, учнів, батьків у навчально-виховному процесі. Тому саме і НУШ ґрунтується на педагогіці партнерства.

4. Інтерактивна вправа “Готовнiсть дитини до школи”.

       Дуже часто батьки запитують:   

- Коли дитина готова до школи? 

        «Бути готовим до школи - не означає вміти читати, писати і рахувати.
Бути готовим до школи - значить бути готовим всьому цьому навчитися ».
                                                                                                         Венгер Л.А.                                                         

1. Презентація про особливості НУШ “Готовнiсть дитини до школи”

Щороку у вересні тисячі дівчаток і хлопчиків шестирічного віку розпочинають свій шлях до школи. Шкільне дитинство від самого початку вимагає від дитини іншої позиції — вона стає школярем, учнем. Це - її перша соціальна роль.

Дитина починає ходити до школи, виконувати вимоги програми, робити на уроці те, чого вимагає вчитель, неухильно дотримувати шкільного режиму, шкільних правил поведінки, добре засвоювати навчальний матеріал.

Але НУШ докладає усіх зусиль щоб полегшити перехід дитини від безтурботного життя до відповідального та дорослого.

Як правило, діти ідуть до школи з шестирічного віку, а навчання триватиме 12 років. Воно розподілиться таким чином:

– початкова школа (1–4 класи);

– базова середня школа (5–9 класи);

– профільна школа (10–12 класи), яка може бути професійною або академічною (ліцеї академічного або професійного спрямування).

Після професійного навчання дитина зможе працювати або продовжити навчання у виші. Академічна школа передбачає поглиблене вивчення предметів та вступ на 1 курс вишу. Після кожного з етапів буде проводитись державна підсумкова атестація (може бути у вигляді ЗНО), за результатами якої учнів зараховують на наступний освітній рівень. Проте після початкової школи це оцінювання слугуватиме лише для моніторингу успішності.

                      Закон запроваджує компетентнісне навчання.

Компетентність – це не теоретичні знання, які діти отримують у школах зараз. Це впорядковані знання та вміння застосовувати їх у житті.

Законотворці виділили такі компетентності:

– вільне володіння державною мовою;

– здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та щонайменше однією з іноземних мов;

– математична компетентність;

– компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;

– інноваційність;

– екологічна компетентність;

– інформаційно-комунікаційна компетентність.

– навчання впродовж життя;

– громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробутом та здоровим способом життя;

– культурна компетентність;

– підприємливість та фінансова грамотність;

– інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Усі компетентності об’єднуватимуть так звані наскрізні вміння:

• читання з розумінням,
• уміння висловлювати свою думку усно і письмово,
• критичне та системне мислення,
• здатність логічно обґрунтовувати позицію,
• творчість, ініціативність,
• вміння конструктивно керувати емоціями,
• оцінювати ризики,
• приймати рішення,
• вирішувати проблеми,
• здатність співпрацювати з іншими.

Законопроєкт має змінити не лише те, що вчитимуть здобувачі освіти – а й як.

Він декларує дитиноцентризм та індивідуальну освітню траєкторію. Це означає, що спільно вчителі, батьки та учні зможуть обирати темп навчання, складність та заглиблення в той матеріал, який найбільш цікавий дитині.

Отже збільшується самостійність дитини, скорочується опіка дорослих: батьків, рідних. Від того, як використає дитина свою свободу, заповнюючи вільний простір часу між домівкою і школою, організує власну діяльність вдома, стане її шлях навчання легким, приємним та радісним чи тернистим, буде вона здоровою і життєрадісною чи хворобливою та скаліченою.

4. Навчальні осередки в класній кімнаті

Рекомендується для учнів початкових класів створити такі навчальні осередки:

1. Куточок навчально-пізнавальної діяльності (з партами/столами)

2. Куточок змінні тематичні осередки (дошки, стенди для діаграм з ключовими ідеями);

3. Куточок гри (настільні ігри, інвентар для рухливих ігор);

4. Куточок художньо-творчої діяльності (полички для зберігання приладдя та стенд для змінної виставки дитячих робіт);

5. Куточок живої природи для проведення дослідів (пророщування зерна, спостереження та догляд за рослинами, акваріум);

6. Куточок відпочинку (з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м’яким покриттям);

7. Куточок дитячої класної бібліотеки;

8. Осередок вчителя (стіл, стілець, комп’ютер, полиці/ящики, шафи для зберігання дидактичного матеріалу тощо).

Вступ до школи — це переломний момент у житті кожного малюка. Початок шкільного навчання докорінно змінює весь його спосіб життя. Властиві дошкільникам безпечність, безтурботність, занурення в гру змінилися життям, сповненим безліччю вимог, обов’язків та обмежень. Тепер дитина має щодня ходити в школу, систематично й цілеспрямовано працювати, дотримуватися режиму дня, підкорятися правилам шкільного життя, виконувати вимоги вчителя, робити на уроках те, що визначено шкільною програмою.

     Звичайно, до цього усього потрібно дитині адаптуватися.

Адаптація дитини до школи вiдбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зi значним напруженням усiх систем органiзму. Лише через 5 - 6 тижнiв поступово пiдвищуються та стають бiльш стiйкими показники працездатностi, у дитини спадають напруження та тривожнiсть.

Кожен першокласник має свій індивідуальний бар’єр психологічної адаптації до зовнішніх впливів, що виявляються у прагненні досягти рівноваги між психологічними і соціальними потребами.

Залежно вiд стану здоров’я, сiмейної ситуацiї, відвiдування чи не вiдвiдування дитячого садочка, раціональної організації занять і режиму дня адаптацiя до школи має рiзний перебiг.

Що ж вiдбувається в органiзмi дитини в першi днi навчання?

• Нестiйка працездатнiсть;

• дуже високий рiвень напруження серцево-судинної системи;

• змiни функцiонального стану центральної нервової системи;

• рiзке зниження навчальної активностi;

• зниження працездатностi;

• скарги на втому, головний бiль, сонливiсть, погiршення апетиту, поганий сон;

• розгальмованiсть рухова або в’ялiсть, втома;

• пiдвищення артерiального тиску.

За результатами дiагностики на кінець першого мiсяця навчання 90 % дiтей 1 класу мають високий рiвень адаптацiї, 10 % — середнiй рiвень адаптації.

Для того,щоб адаптація пройшла легше, будь ласка, підкоркегуйте режим дня дитини. Прослідкуйте, що б вона вчасно засинала та прокидалася.

Найголовніше продемонструйте власний спокій, не лякайте дитину школою, вчителями і у жодному разі не порівнюйте свою дитину з іншою.

Я для Вас підготувала 10 заповідей,яких варто дотриматися аби не нашкодити дитині.

ДЕСЯТЬ «ЗАПОВІДЕЙ»

ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА

1. Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".

2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).

4. Не лайте, а тим більше - не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".

5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію

6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.

9. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

10. Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Висновок: Психологічна підтримка дитини батьками – одна з основних і важливих умов позитивного адаптаційного періоду.

Презентація «Поради батькам».

5.Інтелектуальна розминка.

Нібито тільки вчора вчився малюк ходити, а сьогодні він однією ногою стоїть на шкільному порозі. Школа... Звичайне життя різко змінюється. На уроці вже не можна робити того, що хочеться, а лише те, що потрібне.

Чи готові ви бути батьками першокласни­ка?

Цей тест — інтелектуальна розминка для вас, шановні батьки!

Перед вами — 10 запитань.

 Ваше завдання — якщо ви погоджуєтеся з твердженням, ставите 1, не погоджуєтеся-0.

Тест

1. Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.
2. Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.
3. На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.
4.   Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють дітей.
5. Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.
6. Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.
7. Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.
8. Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.
9. Мій малюк, по-моєму, значно слабший за своїх однолітків.
10.          Вважаю, що вчителька не має можливості оці­нювати успіхи кожної дитини.

Учитель.

а) Якщо у вас відповідь 4 або менше, то у вас є всі підстави оптимістично зустрі­ти перше вересня, ви готові бути батьками першо­класника.

б) Якщо  5-8, то вам бажано краще підготуватися до можливих трудно­щів.

в) Якщо  8-10, то подумайте над своїми відповідями ще раз, можли­во, вам варто порадитися з психологом. Для цього ще маєте час.

5.Тестування батьків.

Пропоную, перевірити свою роль у вихованні дитини, виконавши тест. Відповідайте на питання анкети щиро і відверто, тому що результат будете знати тільки Ви.

Анкета № 1

“Так” – 10 балів, “ні” – 0 балів, “не знаю” – 5 балів.

Анкета № 2

“Так” – 0 балів, “ні” – 10 балів, “не знаю” – 5 балів.

Результати анкети

100 – 150 балів.

Загалом Ви здатні іноді розуміти дитину. І навіть можете іноді пристати на її позицію. Якщо на питання анкети Ви відповідали чесно і теорія не розходиться з практикою, вас можна визнати взірцем, гідним наслідування.

50 – 99 балів.

Ви на правильному шляху. Тимчасові труднощі або конфлікти з дитиною можна розв’язати, почавши із себе. Тільки не намагайтеся виправдатися нестачею часу або нестерпним характером нащадка. Вплив на нього і контроль над ситуацією у Вас є. Цим потрібно терміново скористатися. І не бійтеся втратити себе. Розуміти не завжди означає приймати. Але без цього розуміння ситуацію не виправити.

0 – 49 балів.

А таких результатів у моїх батьків немає, тому що у мене найкращі батьки і у них чудові діти.

Співчуваємо Вам. Але ще більше Вашій дитині. Адже поруч з нею немає доброго старшого друга, якого вона потребує. І майте на увазі, дитина може знайти його на стороні. Поки улюблене, але зовсім незрозуміле чадо не відвернолося від Вас остаточно, терміново шукайте підхід. З іншого боку, можливо, потрібна допомога психолога або ... самої дитини. Повірте, немає нічого соромного у визнанні власної неправоти. Адже малюк Вам потім щиро скаже дякую.

1. Будьте особливо уважними до почуттів дитини в перші місяці. 

Не пропускайте труднощі, які можливо, виникнуть у дитини. Слухайте сина/дочку, говоріть про школу, про події, про почуття. Намагайтеся разом знаходити шляхи, розповідайте про себе в шкільні роки. Будьте з дитиною більш терплячими і чуйними, щоб вона відчувала спокій і підтримку вдома.

V.  Рефлексія. Підбиття підсумків.

      Виховання дітей - складний процес. Проявіть винахідливість у виборі засобів виховання, а головне не забувайте, що одне з найбільш надійних - добрий приклад, вас, батьків.   

 Дозвольте вам дати одну пораду. Так як батькам найчастіше ніколи займатися своїми дітьми, АЛЕ візьміть за правило, перед сном посидьте біля ліжечка 15 хвилин і попліткуйте з дитиною. Як пройшов день, хто його образив, що було доброго в цей день. І потім обійміть дитину і скажіть, що ви його дуже любите і ніколи його в образу не дасте. Повірте - це важливо.

    Сподіваюсь, що  школа  стане  Вашим добрим порадником і помічником у такій нелегкій  справі,  як   виховання та навчання  вашої  дитини.

Презентація «Підготовка дитини до школи».

6. Гра «Кошик вражень»

Учитель. Що ви дізналися нового під час нашої зустрічі? Що вас турбує? Напишіть відповіді окре­мо на аркушах і складіть їх у кошики відповідно до написів «Дізналися», «Турбує». Ця інформація допоможе нам підготуватися до наступної зустрічі.

III. Підсумок батьківських зборів.

13. Рефлексія

Закінчити  батьківські збори мені хотілося словами з аксіоми гуманної педагогіки  Ш.А.Амонашвілі.

“Уявіть Землю, яка летить в Космосі, і скажіть їй ласкаві слова; пошліть добрі думки своїм дітям; закриємо очі – і пошлемо вітання свої батькам; побажайте успіху вчителю, який стоїть перед вами. Хто прекрасно і широко мислить – той ростить свій дух.

Якщо дитина вам що-небудь принесе – обов’язково похваліть зроблене і вона зробить ще. Складіть книгу, із сторінок, які принесе вам дитина, скажіть, що ви дали друзям її почитати – створіть для кожного уявне штучне середовище.

Дитина повина бути впевнена, що вона всім потрібна і цікава.”

Дякую за увагу та працю! Бажаю Вам успіхів у навчанні та вихованні дитини.