Батьківські збори
«Знання – це гість, а розум – це господар»
О.В.Дідченко, учитель початкових класів ЗОШ № 9 м. Покровська
Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, особистої гідності – це перша заповідь вихователя. У наших школах не повинно бути нещасних дітей, душу котрих гризе думка, що вони ні на що не здатні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися.
В Сухомлинський
Орієнтовне коло питань для обговорення:
І. Організація початку батьківських зборів
1. Вправа-привітання «Перетворення»
Мене звати ... . Якби я була квіткою, то я була б ..., тому що ...
2. Визначення очікувань «Наш сад»
3. Об'єднання в групи
Батьки об'єднуються у групи за кольором квіточки (1 група – червоний колір, 2 група – жовтий, 3 група – блакитний).
Прийняття правил роботи в групі
а) мати позитивний настрій на роботу;
б) бути доброзичливим;
в) говорити від свого імені;
г) бути лаконічним;
д) активно мислити;
е) щедро ділитися досвідом.
ІІ. Теоретичний блок
1. Технологія «Діалог»
Батьки об'єднуються в 3 робочі групи і створюється група експертів. Кожна група обговорює одне із питань і записує поради щодо його розв'язання.
1 група. Що означає «вміти вчитися»?
2 група. Які можливі причини трудностей школяра у навчанні?
3 група. Якою є участь батьків у формуванні уміння вчитися?
Через 3 хвилини представник від кожної групи доповідає про результати своєї роботи. Експерти фіксують погляди, пропонують узагальнену відповідь на запитання.
Учити дитину вчитися
Щоб навчити дитину вчитися, важливо сформувати в неї:
Основні правила батьківської поведінки в організації навчання
Поради батькам, які допомагають дітям учитися
2. Бліцопитування
3. Повідомлення вчителя
Домашня робота – це самостійна навчальна робота без прямої участі і допомоги вчителя. Як же правильно організувати розумову працю учнів удома?
Братися до виконання домашніх завдань не варто одразу після закінчення уроків, коли працездатність дитини знизилась, а також після обіду, коли внаслідок інтенсивних процесів травлення частина крові відпливає від головного мозку, що теж знижує інтенсивність розумової роботи. Найкращим способом відновити працездатність дітей буде активний відпочинок на свіжому повітрі, рухливі ігри чи розваги. Це позитивно впливає на функціональний стан центральної нервової системи. Однак слід пам'ятати: тривалість посильної фізичної праці, ігор чи занять спортом на свіжому повітрі не повинна перевищувати 1,5 години, інакше працездатність не відновиться, а, навпаки, знизиться. Корисний для молодших школярів і пасивний відпочинок – сон близько 1 години. Важливою умовою успішного виконання домашніх завдань є визначений сталий час для цієї роботи: у дитини виробляється умовний рефлекс, вона швидше входить у роботу легше засвоює матеріал. Працездатність підвищується після 16 години. Абсолютно неприпустимо відкладати виконання завдань на більш пізній час через цікаву гру, телепередачу тощо.
У кімнаті, де працює школяр, необхідно додержуватися цілковитої тиші. Ефективність виконання домашніх завдань значною мірою залежить і від правильного освітлення приміщення: його джерело має знаходитися з лівого боку від дитини, щоб рука не затінювала книги чи зошита. Найоптимальніше місце для робочого куточка школяра біля вікна. Стіл ставлять так, щоб денне світло падало на нього зліва чи прямо.
Дуже гострим є питання про перевантаження учнів домашніми завданнями. Згідно з листом МОН України «Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи» домашні завдання:
у 1 класі – не задаються,
у 2 класі – 45 хвилин,
у 3 класі – 1 година 10 хвилин,
у 4 класі – 1 години 30 хвилин.
Враховуючи рекомендації вчених-гігієністів, спочатку бажано виконувати письмові завдання, а потім усні; починати з предметів середньої важкості, а потім переходити до складніших. Так, спершу доцільно виконати письмові вправи з мови, потім – з математики, а тоді вже зайнятися читанням.
Дорослим дуже важливо привчити дітей працювати зібрано й у хорошому темпі. Щоб діти не розпорошували уваги під час занять, треба взяти за правило: до початку роботи прибрати зі столу все зайве, що не стосується виконуваного завдання, і підготувати все потрібне.
ІІІ. Практична робота
1. Вправа «Наш практикум»
– Правильно діють ті батьки, які з самого початку дають дитині зрозуміти, що уроки – це серйозна справа. Звичка добросовісно виконувати домашні завдання має стати другою натурою дитини. Пропоную скласти пам'ятку, перерахувавши все, що необхідно зробити дитині, перш ніж відкрити підручник.
Зразок виконаної роботи
2. Вправа «Проблема по колу»
Мама другокласника Саші, сором'язливого та хворобливого на вигляд хлопчика, розповіла: «Навчання Сашку дається важко. Сідає за уроки відразу після школи і виконує сам, а потім ще й зі мною до самого вечора. Однак похвалитися нічим. «Вісімка» – велика рідкість. Найскладніше з писанням. Пише і переписує Сашко дуже повільно, неохайно, з помилками. Скаржиться, що не розуміє домашніх завдань. У Сашка проблеми не тільки з навчанням, а й у взаєминах з товаришами. Вільний час проводить біля телевізора. На вулиці буває мало. Бабуся боїться випускати самого. Характером він боязкий та нерішучий. Дуже хочеться допомогти синові, бо здається, що він старається вчитися, але у нього нічого не виходить».
3. Вправа «Чорна скринька»
До уваги батьків запропоновано скриньку із проблемними ситуаціями. Учасники по черзі дістають аркуші із записами, зачитують їх, залучаючись до обговорення.
Ситуація 1
Коли учениця 3 класу Ірочка приходить зі школи, у будинку починається метушня. Бабуся біжить до неї з гарячими пиріжками, дідусь допомагає зняти пальто, мама перевіряє, чи не гарячий лоб, тато заглядає в щоденник ... Дівчинка поїла, відпочила. Саме час починати робити уроки. Але і тут її ні на секунду не залишають наодинці. Дідусь сидить поруч і мало не лізе під руку, а мама раз у раз за чимось заходить в дитячу кімнату. Іра намагається вирішити приклад самостійно, але їй це швидко набридає, і звучить вже звичне: «Діда, а діда, як тут вирішити?» У результаті більшу частину прикладів за неї вирішує дідусь, самостійно вона тільки читає маленьке оповіданнячко з хрестоматії, але і тут «на допомогу» їй приходить мама, раз у раз перебиваючи і підказуючи правильні наголоси в словах ...
Іра допитлива, кмітлива - це відзначає вчителька. Чому домашнє завдання у дівчинки завжди на «відмінно», а контрольні - на слабкі четвірки?
Ситуація 2
Третьокласник Вовочка - радісний, біжить додому. А радіти є чому: в щоденнику відмінна оцінка з математики. Вдома його сухо хвалить тато: «Ось що значить працювати: терпіння і труд все перетруть, вчися так і далі», не відриваючись від ноутбука. Завтра у тата відповідальна нарада. Дитина розігріває собі суп, нашвидку обідає і йде в кімнату займатися. Завдання доводиться перечитувати по два, а то і по три рази. Хлопчику не все зрозуміло, хоча на уроках він весь перетворюється в зір і слух: адже вдома всім ніколи і підказати йому буде нікому... Тато вічно на роботі, а якщо і приходить раніше, то сам робить «домашнє завдання», оцінку за яке завтра йому виставить бос. Мама теж зайнята на роботі, тому самостійність - друге Вовине ім'я.
Здавалося б, дитина добре пристосувалася і не відстає від однолітків. Але ж день за днем накопичується втома - фізична і моральна. Чому?
Ситуація 3
Дитина зволікає з виконанням домашніх завдань: «Дві години йому можна говорити, що час сідати за уроки, але він не слухає».
Ситуація 4
Надзвичайні витрати часу на виконання домашніх завдань: «Тривалий час сидить, будь чим займається – тільки не уроками».
Ситуація 5
Незадовільна якість виконання домашніх завдань: «Безліч разів змушую переписувати, умовляю, караю, натомість робить будь-як. Йому бракує старанності».
4. Вправа «Пам'ятка»
Кожна група отримує пакет допоміжних матеріалів для виконання домашніх завдань із різних предметів (1 група – для розв'язування задач, 2 група – для виконання письмових вправ з мови, 3 група – для роботи над текстом із читання), але їх послідовність переплутана. Спробуємо визначити послідовність дій під час виконання домашніх завдань з різних предметів.
Пам'ятка Розв'язування математичних задач 1. Прочитай задачу. 2. Уяви, про що в ній ідеться. 3. Перечитай ще раз, вивчи умову, підкресли питання. 4. Зроби короткий запис задачі. 5. Повтори питання задачі. 6. Чи можна відповісти на це питання відразу? 7. Розв'яжи задачу. 8. Зістав відповідь з умовою та питанням задачі. 9. Перевір розв'язок. |
Пам'ятка Робота над текстом із читання 1. Прочитай текст твору мовчки, потім – вголос. 2. Намагайся зрозуміти те, про що читаєш. 3. Познач слова, значення яких тобі невідоме. 4. Визнач своє ставлення до подій, спробуй при читанні передавати його інтонацією. 5. Перекажи прочитане вголос. 6. Усно дай відповідь на запитання, уміщені після тексту.
|
Пам'ятка Виконання письмових вправ з мови 1. Прочитай завдання до вправи. 2. Вивчи або повтори необхідні правила. 3. Уважно розглянь зразок. 4. Виконуючи вправу, стеж за каліграфією, намагайся писати охайно й безпомилково. 5. Виконавши вправу, перевір її. Якщо припустився помилки, охайно закресли. |
5. Вправа «Корисна порада»
Завдання: порадити одне одному рішення запропонованого питання.
Бажано підключити кого-небудь зі старших для перевірки. Інколи помилка може бути незначною, тоді потрібно повернути чернетку дитині для виправлення помилки. Допускається загальна фраза про наявність помилки для сильних учнів і вказування конкретного число або слова (без підказки про правильну відповідь) – для слабших. Може трапитися так, що з простим завданням учень починає «мудрувати». Тому потрібно тільки вказати правильний напрямок розв'язання. Є діти, яким потрібна допомога батьків від самого початку до кінця роботи. Тоді виконання завдання має вигляд спільної роботи «консультанта» і дитини. Здебільшого необхідно разом з донькою чи сином прочитати текст, розтлумачити значення незрозумілих слів, знайти аналогії до тих подій, які дитина не розуміє, схематично намалювати або практично відобразити умову задачі. Батькам знадобляться бажання допомогти своїй дитині, велике терпіння та неабияка фантазія. Але дорослі повинні постійно пам'ятати, що не вони виконують домашнє завдання, а діти; батьки лише допомагають знайти правильний шлях.
Вчені стверджують, що оволодіння контрольними уміннями здійснюється двома шляхами: вихованням потреби в самоконтролі і оволодінням дитини конкретними способами контролю.
Молодші школярі порівняно легко оволодівають способом перевірки завдань шляхом зіставлення зі зразком. Батькам не варто поспішати виправляти помилку. Важливо ще раз звернути увагу дитини на зразок: «Давай зіставимо зі зразком», «Послухай уважно, як я вимовлю це слово...». Пізніше діти оволодіють складнішими способами перевірки: зіставляють написане з вивченими правилами; перевіряють, чи виконано все, що вимагає завдання; записують під диктовку з поясненням; відповідають на контрольні запитання, які є в кінці теми; добирають слова на певне правило.
Народна мудрість говорить: «Хто думає, той і розум має». Тому частіше ставте перед своїми дітьми запитання: «Чому ти так думаєш?», «Як це можна довести?», «Ти впевнений?», «Чому ти вважаєш цей шлях правильним?»... Не скупіться на похвалу, помічайте найменші успіхи у навчанні.
ІV. Підсумок зборів. Рефлексія
1. Вправа «Квітучий сад»
Ви зробили сад красивим, ви зробили цей світ трохи кращим. Бажаю, щоб ваші діти завжди були окрасою вашого життєвого саду. Нехай він квітне, розвивається, приносить плоди.
2. Скарбничка мудрості
Учитель читає притчу, роздає метелики, на яких написано побажання учасникам батьківських зборів.
Про мудреця
Багато років тому в одному місті жив дуже мудрий чоловік. До нього часто приходили люди за порадою. Кожному з них він давав дуже хорошу і правильну пораду. Слава про його мудрість рознеслася всюди.
Одного дня його слава дійшла до ще одного чоловіка, який теж був мудрим і відомим в окрузі. Цей чоловік теж допомагав іншим людям. Йому подобалося те, що його вважають наймудрішим і прислухаються до його порад. І коли він дізнався, що є ще один мудрець, то став злитися на нього за те, що втрачає свою популярність. І став думати, як довести іншим людям, що насправді мудрішим є він.
Довго він думав і вирішив: "Я візьму метелика, заховаю його між долонь, підійду на очах в усіх до мудреця і запитаю його: "Скажи, що у мене в руках"?. Він, звичайно ж, великий мудрець, здогадається і скаже: "У тебе в руках метелик". Тоді я його запитаю: "А який це метелик, живий або мертвий?" І якщо він скаже, що метелик живий, тоді я легенько натисну його своїми долонями так, що коли я їх розкрию, то усі побачать, що він мертвий. А якщо він скаже, що метелик мертвий, тоді я відпущу його і він полетить. І тоді усі побачать, що мудрець виявився не правий".
Так він і зробив. Узяв метелика, підійшов до мудреця і запитав його:
- Скажи, що у мене в руках?
Мудрець подивився і сказав:
- У тебе в руках метелик.
Тоді він запитав мудреця:
- Скажи, живий він чи мертвий?
Мудрець подивився йому в очі, подумав і сказав:
- Все буде так , як ти захочеш.
Не забувайте, що тільки вдосконалюючи себе, можна допомогти дитині. Удосконалюйтесь разом із дітьми, використовуйте шанс, наданий життям.
ЛІТЕРАТУРА