Байка як жанр літератури та її особливо¬сті. Езоп — легендарний поет, засновник жанру байки. Висвітлення народної мудрості й узагаль-нення моральних яко

Про матеріал

Розробка уроку спрямована на виховання критичного ставлення до своїх і чужих учинків, уміння розрізняти добро і зло, спонукати до роздумів, бажання самовдосконалюватися, формування духовного світу учнів

Перегляд файлу

Тема. Байка як жанр літератури та її особливості. Езоп — легендарний поет,

засновник жанру байки. Висвітлення народної мудрості й узагальнення

моральних якостей у байках Езопа

Мета: зацікавити учнів творчістю давньогрецького байкаря Езопа; дати

поняття про байку як літературний жанр, звернути увагу на

особливість її побудови; розкрити своєрідний історичний шлях байки;

розвивати навички виразного читання, уміння аналізувати й ко

ментувати прочитане, виділяти основну думку байки, розвивати

вміння зіставляти описане в байках із сьогоднішнім реальним життям,

допомогти учням усвідомити важливість самокритичного погляду для

успішної життєдіяльності людини;

виховувати критичне ставлення до своїх і чужих учинків, уміння

розрізняти добро і зло, спонукати до роздумів, запалити бажання

самовдосконалюватися, формувати духовний світ учнів.

Обладнання: пам'ятка «Як декламувати байку»; опорні схеми, портрет Езопа, репродукція картини Д. Веласкеса «Езоп», словники літературознавчих термінів, тексти легенд про Езопа.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

В Езопа вчіться, добрі люди.

Федр

Хід уроку.

І. Організаційно-психологічний момент

Аутотренінг «Налаштування на вдосконалення мистецтва спілкуватися»

Учитель. Діти, привітно, з повагою погляньте на свого сусіда по парті. Сідайте зручно, заплющіть очі й подумки перенесіться в те місце, де б ви хотіли бути. Пропоновані речення повторюйте мовчки:

«Я говорю спокійно, не хвилююся»;

«Я володію своєю мовою і собою»;

«Справлятиму враження впевненої, доброї людини».

Розплющіть очі, сідайте зручно, так, як повинна сидіти зосереджена, смілива, упевнена, розумна дюдина.

II. Мотивація навчальної діяльності

Читання вчителем тексту

— «Оце я собі думаю: що треба, щоб мати право з людини посміятися, покепкувати, навіть насміятися, із своєї, рідної людини?..

Треба — любити людину. Більше, ніж самого себе.

Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися... із себе, із своїх якихось хиб, недоліків. І буде такий дружній, такий хороший сміх... Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує... Сміх, спрямований проти різноманітних вад та поганих звичок людей». (Остап Вишня «Думи мої, думи мої»)

Про що йдеться? Про байку. Байка — не магічне слово, а силу має незвичайну, бо викликає сміх і зацікавлення.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

Коли ви вперше ознайомилися з жанром байки?
Які байки ви можете назвати? Хто автори цих творів?
Як ви розумієте рядки байки Л. Глібова: «Ото на себе не надійся, чужому лихові не смійся!»
Чи актуальні ці слова в наш час?
У чому їх актуальність?
Кого вважають основоположником жанру байки?

2. «Мікрофон»

Визначимо, яких результатів від уроку очікує кожен із вас.

Починати свою відповідь можете словами:

«Цей урок навчить мене...»;

«Я очікую від цього уроку...»;

«Цей урок допоможе мені...»;

«Цей урок ознайомить мене...».

(Узагальнення відповідей учнів у вигляді грона (на дошці))

ІV. Робота над темою уроку

1. Словникова робота. «Теоретична скринька».

Алегорія (грецьк. — «інакомовність, іносказання»)— зображення життєвих подій і явищ за допомогою образу. Значення алегорії однозначне і відділене від образу; зв'язок між значенням і образом встановлюється за подібністю.

«Езопова мова» — вимушене іносказання, художнє мовлення, насичене недомовками та іронічними натяками.

Уособлення — художній прийом перенесення властивостей людей на тварин, рослин, предмети.

«Скринька ерудита». Учні по черзі підходять до скриньки, тягнуть картки із запитаннями і дають відповідь.

- Що таке байка?

- 3 яких частин складається байка?

- Хто є персонажами байок?

- Що характерно для персонажів байки?

2. Робота над узагальненням поняття про байку: складання схеми (на основі повтореного)

3. Рольова гра «Дослідник». Історичний шлях байки.

Учень, який отримав випереджальне завдання — дослідити історичний шлях байки, презентує класу матеріали своєї дослідницької роботи - складання схеми «Історичний шлях байки»

Народження байки сягає глибини тисячоліть. Витоки її ми знаходимо в античному світі, біля джерел людської цивілізації.Достовірних відомостей про першого байкаря ми не маємо. Легенда розповідає, що першим байкарем був римський раб Езоп. Це напівлегендарна, напівреальна особа, справжнє буття якої викликало багато сумнівів ще за античних часів. Першу згадку про Езопа знаходимо у відомого старогрецького історика V ст. до н. е. Геродота, який називає його рабом з острова Самос за часів фараона Азаміса.

Пізніше Езоп був викуплений із рабства і служив при дворі лідійського царя. Йому приписують майже всі сюжети античних байок, які дійшли до нас.

Новий літературний період у розвитку байки починається з перших літературних обробок творів Езопа відомими античними письменниками — римський поетом Федром (І ст. н. е.) і грецьким поетом Бабрієм (II ст. н. е.).

Байки Федра спрямовані проти рабовласників і мають викривальний характер. Байкар засуджує соціальну нерівність і прославляє мудрість простої людини. Головну увагу автор приділяє повчанню, моралі й менше дбає про цікаву сюжетну фабулу.

У центральній Європі цей жанр особливо став популярним у другій половині XVII ст. з приходом у літературу видатного байкаря Франції Жана Лафонтена (1621-1695).

Байки принесли Лафонтену всесвітню славу і зробили письменника класиком французької літератури. Його байки — це жива, яскрава картина життя всіх прошарків французького суспільства — від селянина-бідняка до короля. Їм притаманна їдка іронія, високий громадянський пафос. Мораль виражає віру автора в торжество справедливості й людського розуму.

«Справжнім своїм торжеством на святій Русі, — з гордістю писав В. Г. Бєлінський, — байка зобов'язана Крилову. Він один у нас справжній і видатний байкар». Криловська байка вперше стає гострою, часто політичною сатирою на вельмож. У ній пристрасно звучить протест проти нерівності, несправедливості, проти зла і кривди.

Байка в Україні стала популярною із XVII ст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця - філософа ХVІІІ ст. Григорія Сковороди. Була вона в його збірці «Байки харківські» ще прозовою і такою мудро-повчальною, що мораль інколи перевищувала фабулу в кілька разів. Писали байки і П. Глазовий та М. Годованець.

Отже, творчість Езопа — це коріння, з якого пізніше розвинулося гіллясте дерево — жанр байки

4. Повідомлення учня «Езоп — легендарний поет»

(Демонструється портрет Езопа.)

За переказами, Езоп жив у Давній Греції дві з половиною тисячі років тому (у VI ст. до н. е.). Кажуть, що байкар був рабом-невільником, за походженням фракійцем чи фрігійцем. Мав велике черево, чималу голову, горб на спині. Проте цей негарний раб вирізнявся неабияким розумом. Про його мудрість складали легенди, які свідчать про те, що він був розумніший від своїх сучасників і повчав їх своїми байками. Езоп складав байки усно, у прозовій формі. Він будував їх як алегоричні розповіді. Тобто використовував інакомовлення: живою розмовною мовою розповідається проста буденна історія, а висновки з неї робляться узагальнені, придатні для будь-якої людини, що потрапила в подібну ситуацію. Таким чином, користуючись «езоповою мовою», можна в усі часи висміювати й викривати людські вади.

5. Прийом «Дивуй»(розповіді учнями класу легенд)

1-й учень. Про Езопа збереглося чимало переказів. У одному із них, наприклад, розповідається, що одного разу господар послав Езопа до міста з якимось дорученням. Дорогою тому зустрівся суддя і суворо запитав:

- Куди ти йдеш?

- Не знаю, — відповів Езоп.

Така відповідь видалася судді підозрілою, і він звелів відвести Езопа до в'язниці.

- Але ж я сказав щиру правду, — запевняв Езоп. — Звідки мені було знати, що я потраплю до в'язниці?

Суддя засміявся і відпустив його.

2-й учень. Друга легенда розповідає, що одного разу Ксанф наказав Езопові приготувати для своїх гостей страви з найдорожчих продуктів. Раб-мудрець купив свинячих язиків і подав на стіл багато страв, але всі вони були тільки з язиків. Здивований хазяїн запитав, чому самі тільки язики на святковому столі.

- А хіба може щось бути кращим від язика? — відповів той. — Він об'єднує людей, він відкриває шлях до знань. Він учить, переконує, перед ним відчиняються всі двері!

Наступного разу Ксанф наказав приготувати страви із найдешевших продуктів. І знову Езоп приготував язик. На обурення Ксанфа він відповів:

— Але ж язик — то наймерзенніша річ у світі. Він — причина усіх чвар, судів, війн. Це орган правди, але й разом із тим брехні й наклепів.

6. Складання сенкану «Езоп»

Езоп

розумний, мудрий;

складає, повчає, висміює;

засновник жанру байки;

байкар.

7. Робота з репродукцією картини відомого іспанського художника XVII ст. Дієго Веласкеса. Слово учителя. Езоп постає перед глядачами людиною незалежною і спокійною. Він тримає книгу в правій руці, трохи відхилившись назад. Ліву руку заклав за пазуху.

Дуже виразне обличчя Езопа: набрякле, поблякле від життєвих незгод, випадкових ночівель десь просто неба або на холодній підлозі. Широкі вилиці, нерозчесане волосся, зморшки біля губ. У спокійно-втомленому обличчі, схопленому в момент роздумів від прочитаного, відчувається прихована сила переживань, багате внутрішнє життя. Непорушне обличчя і задумливі примружені очі Езопа свідчать про те, що саме цієї миті він про щось розмірковує.

Уважають, що Езоп створив близько 500 байок. Ми ознайомимося лише з деякими із них.

8. Виразне читання вчителем байки «Хліборобові діти»

Осмислення прочитаного. «Запитання — відповідь»

- Про що байка?

- Які стосунки склалися між дітьми?

- Яким чином батько вирішив довести, що згода між людьми має велике значення?

- Як ви розумієте повчальну частину байки, її мораль?

- Чи актуальна тема байки сьогодні?

- Чого навчає нас байка?

9. Літературні дослідження (у групах)

Завдання: прочитати байку, відповісти на запитання. (Хто герої байки? Що вони уособлюють? Яка мораль байки? У яких словах виражається? Що засуджує автор?)

І група: байка «Вовк і Ягня».

II група: байка «Мурашка і Цикада».

III група: байка «Крук і Лисиця».