Байка як жанр літератури та її особливо¬сті. Езоп — легендарний поет, засновник жанру байки. Висвітлення народної мудрості й узагаль-нення моральних яко

Тема. Байка як жанр літератури та її особливо­сті. Езоп — легендарний поет,  

           засновник жанру байки. Висвітлення народної мудрості й узагаль­нення

           моральних якостей у байках Езопа

Мета: зацікавити учнів творчістю давньогрецького байкаря Езопа; дати  

           поняття про байку як літературний жанр, звернути увагу на    

           особливість її  побудови; роз­крити своєрідний історичний шлях байки;

           розвивати навички виразного читання, уміння аналізувати й ко­ 

           ментувати  прочитане, виділяти основну думку байки, розвивати  

           вміння зіставляти   описане в байках із сьо­годнішнім реальним життям,

           допомогти учням  усвідо­мити важливість самокритичного погляду для

          успішної   життєдіяльності людини;

           виховувати критичне став­лення до своїх і чужих учинків, уміння 

           розрізняти добро і зло, спонукати до роздумів, запалити бажання  

           самовдосконалюватися, формувати духовний світ учнів.

Обладнання: пам'ятка «Як декламувати байку»; опорні схеми, портрет Езопа, репродукція картини Д. Веласкеса «Езоп», словники літературознавчих тер­мінів, тексти легенд про Езопа.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

В Езопа вчіться, добрі люди.

Федр

Хід уроку.

І. Організаційно-психологічний момент

Аутотренінг «Налаштування на вдосконалення мистецтва спілкуватися»

Учитель. Діти, привітно, з повагою погляньте на свого сусіда по парті. Сідайте зручно, заплющіть очі й подумки перенесіться в те місце, де б ви хоті­ли бути. Пропоновані речення повторюйте мовчки:

«Я говорю спокійно, не хвилююся»;

«Я володію своєю мовою і собою»;

«Справлятиму враження впевненої, доброї лю­дини».

Розплющіть очі, сідайте зручно, так, як повин­на сидіти зосереджена, смілива, упевнена, розум­на дюдина.

II. Мотивація навчальної діяльності

Читання вчителем тексту

— «Оце я собі думаю: що треба, щоб мати пра­во з людини посміятися, покепкувати, навіть на­сміятися, із своєї, рідної людини?..

Треба — любити людину. Більше, ніж самого себе.

Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді лю­дина разом з тобою буде сміятися... із себе, із сво­їх якихось хиб, недоліків. І буде такий дружній, такий хороший сміх... Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує... Сміх, спрямований проти різноманітних вад та поганих звичок людей». (Остап Вишня «Думи мої, думи мої»)

Про що йдеться? Про байку. Байка — не ма­гічне слово, а силу має незвичайну, бо викликає сміх і зацікавлення.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

•                               Коли ви вперше ознайомилися з жанром байки?
•                               Які байки ви можете назвати? Хто автори цих творів?
•                               Як ви розумієте рядки байки Л. Глібова: «Ото на себе не надійся, чужому лихові не смійся!»
•                               Чи актуальні ці слова в наш час?
•                               У чому їх актуальність?
•                               Кого вважають основоположником жанру байки?

2. «Мікрофон»

Визначимо, яких результатів від уроку очікує кожен із вас.

Починати свою відповідь можете словами:

«Цей урок навчить мене...»;

«Я очікую від цього уроку...»;

«Цей урок допоможе мені...»;

«Цей урок ознайомить мене...».

(Узагальнення відповідей учнів у вигляді грона (на дошці))                        

ІV. Робота над темою уроку

1. Словникова робота. «Теоретична скринька».

Алегорія (грецьк. — «інакомовність, іносказан­ня»)— зображення життєвих подій і явищ за допо­могою образу. Значення алегорії однозначне і від­ділене від образу; зв'язок між значенням і образом встановлюється за подібністю.

«Езопова мова» — вимушене іносказання, ху­дожнє мовлення, насичене недомовками та іро­нічними натяками.

Уособлення — художній прийом перенесення властивостей людей на тварин, рослин, предмети.

«Скринька ерудита». Учні по черзі підходять до скриньки, тягнуть картки із запитаннями і дають відповідь.

- Що таке байка?

- 3 яких частин складається байка?

- Хто є персонажами байок?

- Що характерно для персонажів байки?

2. Робота над узагальненням поняття про байку: складання схеми (на основі повтореного)

3. Рольова гра «Дослідник». Історичний шлях байки.

Учень, який отримав випереджальне завдання — дослідити історичний шлях байки, пре­зентує класу матеріали своєї дослідницької роботи - складання схеми «Історичний шлях байки»

          Народження байки сягає глибини тисячоліть. Витоки її ми знаходимо в античному світі, біля джерел людської цивілізації.Достовірних відомостей про першого байка­ря ми не маємо. Легенда розповідає, що першим байкарем був римський раб Езоп. Це напівлегендарна, напівреальна особа, справжнє буття якої викликало багато сумнівів ще за античних часів. Першу згадку про Езопа знаходимо у відомого старогрецького історика V ст. до н. е. Геродота, який називає його рабом з острова Самос за часів фараона Азаміса.

          Пізніше Езоп був викуплений із рабства і слу­жив при дворі лідійського царя. Йому припису­ють майже всі сюжети античних байок, які ді­йшли до нас.

Новий літературний період у розвитку байки починається з перших літературних обробок тво­рів Езопа відомими античними письменниками — римський поетом Федром (І ст. н. е.) і грецьким поетом Бабрієм (II ст. н. е.).

          Байки Федра спрямовані проти рабовласників і мають викривальний характер. Байкар засуджує соціальну нерівність і прославляє мудрість простої людини. Головну увагу автор приділяє повчанню, моралі й менше дбає про цікаву сюжетну фабулу.

          У центральній Європі цей жанр особливо став популярним у другій половині XVII ст. з прихо­дом у літературу видатного байкаря Франції Жана Лафонтена (1621-1695).

Байки принесли Лафонтену всесвітню славу і зробили письменника класиком французької лі­тератури. Його байки — це жива, яскрава картина жит­тя всіх прошарків французького суспільства — від селянина-бідняка до короля. Їм притаманна їдка іронія, високий громадянський пафос. Мораль виражає віру автора в торжество справедливості й людського розуму.

           «Справжнім  своїм  торжеством  на  святій  Ру­сі,  —  з  гордістю  писав     В. Г. Бєлінський, — байка зобов'язана Крилову. Він один у нас справжній і видатний байкар». Криловська байка вперше стає гострою, часто політичною сатирою на вельмож. У ній пристрас­но звучить протест проти нерівності, несправедли­вості, проти зла і кривди.

           Байка в Україні стала популярною із XVII ст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця - філософа ХVІІІ ст. Григорія Сковороди. Була вона в його збірці «Байки харківські» ще прозовою і такою мудро-повчальною, що мораль інколи пе­ревищувала фабулу в кілька разів. Писали байки і П. Глазовий та        М. Годованець.

           Отже, творчість Езопа — це коріння, з якого пізніше розвинулося гіллясте дерево — жанр байки

 

4. Повідомлення учня «Езоп — легендарний поет»

(Демонструється портрет Езопа.)

         За переказами, Езоп жив у Давній Греції дві з половиною тисячі років тому (у VI ст. до н. е.). Кажуть, що байкар був рабом-невільником, за походженням фракійцем чи фрігійцем. Мав ве­лике черево, чималу голову, горб на спині. Проте цей негарний раб вирізнявся неабияким розумом. Про його мудрість складали легенди, які свідчать про те, що він був розумніший від своїх сучасни­ків і повчав їх своїми байками. Езоп складав байки усно, у прозовій формі. Він будував їх як алегоричні розповіді. Тобто ви­користовував інакомовлення: живою розмовною мовою розповідається проста буденна історія, а висновки з неї робляться узагальнені, придат­ні для будь-якої людини, що потрапила в подібну ситуацію. Таким чином, користуючись «езоповою мовою», можна в усі часи висміювати й викрива­ти людські вади.

5. Прийом «Дивуй»(розповіді учнями класу легенд)

1-й учень. Про Езопа збереглося чимало пе­реказів. У одному із них, наприклад, розповідаєть­ся, що одного разу господар послав Езопа до міста з якимось дорученням. Дорогою тому зустрівся суддя і суворо запитав:

- Куди ти йдеш?

- Не знаю, — відповів Езоп.

Така відповідь видалася судді підозрілою, і він звелів відвести Езопа до в'язниці.

- Але ж я сказав щиру правду, — запевняв Езоп. — Звідки мені було знати, що я потраплю до в'язниці?

Суддя засміявся і відпустив його.

2-й учень. Друга легенда розповідає, що одного разу Ксанф наказав Езопові приготувати для своїх гостей страви з найдорожчих продуктів. Раб-мудрець купив свинячих язиків і подав на стіл багато страв, але всі вони були тільки з язи­ків. Здивований хазяїн запитав, чому самі тільки язики на святковому столі.

- А хіба може щось бути кращим від язика? — відповів той. — Він об'єднує людей, він відкриває шлях до знань. Він учить, переконує, перед ним відчиняються всі двері!

Наступного разу Ксанф наказав приготувати страви із найдешевших продуктів. І знову Езоп приготував язик. На обурення Ксанфа він від­повів:

— Але ж язик — то наймерзенніша річ у сві­ті. Він — причина усіх чвар, судів, війн. Це орган правди, але й разом із тим брехні й наклепів.

6. Складання сенкану «Езоп»

Езоп

розумний, мудрий;

складає, повчає, висміює;

засновник жанру байки;

байкар.

7. Робота з репродукцією картини відомого іспанського художника XVII ст. Дієго Веласкеса. Слово учителя.                                                                            Езоп постає перед глядачами лю­диною незалежною і спокійною. Він тримає кни­гу в правій руці, трохи відхилившись назад. Ліву руку заклав за пазуху.

Дуже виразне обличчя Езопа: набрякле, по­блякле від життєвих незгод, випадкових ночівель десь просто неба або на холодній підлозі. Широкі вилиці, нерозчесане волосся, зморшки біля губ. У спокійно-втомленому обличчі, схопленому в момент роздумів від прочитаного, відчувається прихована сила переживань, багате внутрішнє життя. Непорушне обличчя і задумливі примружені очі Езопа свідчать про те, що саме цієї миті він про щось розмірковує.

Уважають, що Езоп створив близь­ко 500 байок. Ми ознайомимося лише з дея­кими із них.

8.   Виразне читання вчителем байки «Хліборобові діти»

Осмислення прочитаного. «Запитання — відповідь»

- Про що байка?

- Які стосунки склалися між дітьми?

- Яким чином батько вирішив довести, що згода між людьми має велике значення?

- Як ви розумієте повчальну частину байки, її мораль?

- Чи актуальна тема байки сьогодні?

- Чого навчає нас байка?

9. Літературні дослідження (у групах)

Завдання: прочитати байку, відповісти на запитання. (Хто герої байки? Що вони уособлюють? Яка мораль байки? У яких словах виража­ється? Що засуджує автор?)

І група: байка «Вовк і Ягня».

II група: байка «Мурашка і Цикада».

III група: байка «Крук і Лисиця».

10. Презентація групами результатів дослідження

V. Закріплення вивченого на уроці

Інтерактивна вправа «Гронування»

VI. Рефлексія. «Мікрофон»

- Цей урок навчив мене...

- На цьому уроці я дізнався...

- Тепер я можу розповісти друзям про...

- Найцікавішим для мене було...

- Після цього уроку я зробив для себе висновок...

VII. Домашнє завдання

Прочитати байку «Лисиця і виноград». Виписати мудрі вислови байкаря, по­яснити їх значення.

*Використавши початок і кінець історії, створити байку:

«У далекому-далекому лісі жив їжачок... ...Подумала Черепаха і сказала: «Справжніх друзів пізнають у біді».