«Бережи природу! Користуйся ресурсами правильно!»

Конспект уроку  виховного заходу

Тема: «Бережи природу! Користуйся ресурсами

правильно!»  

Підготувала: вчитель біології  та хімії Горбачова Д.М.

Тема: «Бережи природу! Користуйся ресурсами правильно!»

Мета:  розробити комплекс заходів із збереження і раціонального використання природних ресурсів Землі; захист природного навколишнього середовища від забруднення;  виховувати відповідальне покоління по відношенню до рідного краю.

Міжпредметні зв'язки: біологія, екологія, основи здоров'я, інформатика.

Обладнання: виставка інформаційних джерел про проблему твердих побутових відходів; екологічні плакати на тему «Ми — за чисте місто»; аркуші паперу, маркери, стікери, фломастер І. Організаційна частина.

1. Емоційне введення.  

Перегляд соціального відеоролика про сортування сміття https://www.youtube.com/watch?v=91OM9aZLxyg

Обговорення соціального відеоролика.

Учитель.  

— Чи знайомі вам правила сортування твердих побутових відходів? Чи знали ви скільки часу розкладається побутове сміття ? 

Закон України «Про відходи» було прийнято 05 березня1998 року.

Відтоді до нього внесено численні зміни. 

Статтею 32 вказаного закону заборонено з 1 січня 2018 року захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів.

Цей пункт відповідає двом Директивам ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC, які врегульовують поводження зі сміттям у країнах Європи, надають чітку послідовність дій, які необхідно виконувати із відходами, класифікують сміття, ставлять стратегічну мету скоротити кількість відходів, які вивозять на полігони.

ІІ. Мотивація виховної діяльності 

                -        Яка країна найперша стала сортувати сміття?

Учитель. Наприкінці XIX століття людство зіткнулося із проблемою утилізації та вивозу сміття. У середині минулого століття міжнародна спільнота почала ставитися до утилізації сміття набагато серйозніше через дефіцит сміттєзвалищ. Саме тоді і були зафіксовані перші спроби отримання енергії від його переробок (спалювання). Так, у 1965 році США був прийнятий перший у світі закон про утилізацію твердих побутових відходів. Поступово на рівні законодавства із цією проблемою почали боротися усі провідні цивілізовані країни.

Повідомлення учнів.

 Німеччина

Першопрохідцем розділення сміття ще на початку 80-х стала Німеччина. Ретельний підхід до переробки відходів дозволив німцям не тільки заробити мільярди доларів на смітті, але і одночасно з цим поліпшити екологічну ситуацію. По-перше, виробників зобов'язали випускати упаковку для товарів, яка або розкладається, або є придатною для вторинної переробки. Як свідчить практика, задумка виявилася досить успішною.

    У Німеччині давно не будують будинків із сміттєпроводами, бо, на думку німців, вони є перешкодою для правильної утилізації сміття та джерелом екологічних проблем.

   З метою не лише збирання, але й сортування сміття у Німеччині використовують різнокольорові контейнери в залежності від типу сміття : жовтого кольору - для пластикової упаковки;  коричневого - для харчових та інших біологічних відходів;  блакитного - для паперу; сірого або чорного - для іншого побутового сміття. Також є ще спеціальні контейнери для скла, батарейок тощо.

   Поряд із контейнером для скла зазвичай в Німеччині встановлюють також і контейнер для алюмінієвих балончиків, фольги та іншої металізованої упаковки. Збирання сміття в Німеччині та його утилізація - це ціла налагоджена система. На перший погляд, вона може здатися досить складною, але німці до неї звикли й отримують від неї тільки переваги. Німці везуть сміття на спеціальні фабрики, де його сортують і потім переробляють на придатну для вторинного використання сировину. Відходи, непридатні для переробки, використовують в енергетиці як паливо, яке виробляє електрику і теплову енергію. Сьогодні в країні діє понад сто установок, які розраховані на утилізацію понад 18 мільйонів тон сміття. І це при цьому, що в самій Німеччині за рік збирається «тільки» в районі 14 мільйонів тон відходів. Для повноцінного функціонування установок Німеччині доводиться решту купувати у сусідів, які платять німцям за те, що вони позбавляють їх від сміття. Таким чином, німці не тільки виробляють тепло й електрику зі сміття, а ще й отримують за це гроші. Наприклад, німецький концерн EON має дев'ять сміттєспалювальних заводів і обіймає 20% обсягу всього ринку країни. У Німеччині за кожну тону переробленого сміття підприємець може отримати близько 90 євро.

Це цікаво знати.

Цікавим є той факт, що за дотриманням чистоти в Німеччині слідкують «сміттєві поліцейські». Порушників штрафують та зобов’язують їх до виправних робіт. А якщо спійманий на гарячому виявиться іноземцем, – його запросто можуть позбавити візи. Тому до викидання сміття у Німеччині варто ставитись із повною серйозністю та відповідальністю. ІІІ.  Оголошення теми й мети заняття

Тема: «Бережи природу! Користуйся ресурсами правильно!»

3. Інформаційний дайджест від екологічного просвітницького колективу

-                      Питання поводження з побутовими відходами у всьому світі на сьогодні є одним з найважливіших на рівні держави.

-                      Щороку, за офіційними даними, українці викидають 11 млн тонн сміття - це десь 300 кг на людину. Уявити все накопичене в Україні сміття можна так - це 14 тисяч футбольних полів, на яких стоять 500 пірамід Хеопса. За даними з Мінекології, Мінрегіонбуду й екологів, площа всіх сміттєзвалищ України становить понад 10 тис. га, а об'єм сміття - близько 1,2 км кубічних.

-                      Ці сміттєві піраміди щороку зростатимуть - в Україні захороняють майже всі відходи, а саме 94,4 %. Ще 2,7 % спалюють, а 3,09% переробляють. Вивозять сміття на п'ять тисяч легальних полігонів, ще 27 тисяч сміттєвих звалищ стихійно щороку з'являється по всіх областях.

-                      Мішками чи машинами сміття викидають у найближчі ліси, яри, канави чи під паркани.

-                      «Усі ми пасажири одного корабля, що називається Земля» – сказав Антуан де Сент-Екзюпері. Тому ми всі повинні постійно турбуватися  про благо нашого спільного дому, а отже, й про себе.

-                      Дехто вважає, що нічого не трапиться, якщо я кину папірець, недопалок, викину пляшку з-під напою, залишу в лісі недоїдки, а насправді ми бачимо навколо жахливі сміттєзвалища. По тому, як людство ставиться до проблеми сміття, можна судити наскільки суспільство цивілізоване.

ІУ. Основна частина.

Учитель. «Якщо людина не зробить так, щоб на Землі стало менше сміття, то сміття зробить  так, щоб на Землі стало менше людей»         Учні нашої школи активно беруть участь у сортуванні побутових відходів. Кожні 2-3 місяці ми здаємо макулатуру та пластикові пляшки. У кожному класі є контейнери для сортування. Парламент школи кожного місяця проводить інформаційні хвилинки, щодо правильного сортування побутових відходів. Протягом трьох  років ми працюємо в еко-освітньому проєкті Мінприроди та Міносвіти «Компола» та отримали в подарунок компостер, який розміщений на території нашого закладу.  

Висновок . Сміття нікуди не зникає. Воно просто забруднює грунт, воду, повітря, що в результаті впливає на Природу і здоров’я людини. Об’єм побутових відходів постійно збільшується. В той же час у Природи немає відходів. Відходи – це винахід людини. 

Проблема відходів важлива і для однієї людини, і для всього людства. Багато хто з нас не замислюється над тим, куди дівається сміття після того, коли його викинули. Сміття – це наш ворог. Воно шкідливе, хоча б уже через те, що займає площу, яку можна було б використати для корисніших справ,  воно псує пейзаж.   

Сміттєзвалища Кривого Рогу переповненні твердими побутовими відходами, тому жителів міста потрібно навчити правильно сортувати сміття.

Стихійні сміттєзвалища – лихо для людини. Це – забруднення води, повітря, ґрунту, розмноження гризунів, розквіт і розповсюдження хвороб. Звичайно, все це має дуже непривабливий естетичний вигляд. У. Заключна частина.

1.   Вправа «Мікрофон». 

«Що я буду робити, щоб світ навколо став чистішим…»

Учні передають один одному в руки глобус як символ планети Земля, котру всі повинні доглядати, а не забруднювати.

2.   Заключне слово.

     У природі немає ніякого сміття. Усе, що створила природа, є початком чогось нового. Але ми , люди, у процесі життєдіяльності створюємо сміття, яке не знаємо куди  подіти. Стає дедалі менше і менше місць, де його можна розмістити, оскільки люди не хотіли б жити поруч з сміттєзвалищами. Чим більше місто – тим більше звалищ.

          В Україні під цілими горами сміття вмирає земля, на якій можна було б вирощувати хліб та сади, а підземні води забруднюються настільки, що жителі сіл черпають зі своїх колодязів не воду, а рідину, часту не придатну для пиття. Люди сьогодні стурбовані тим, що небезпечні речовини зі сміттєзвалищ можуть потрапляти до ґрунтових вод, створюючи проблеми для майбутнього. Окрім звалищ офіційних, за які відповідають певні служби, існують так звані стихійні. Неодноразово ми бачимо їх за містом і навіть у самому місті, у дворах чи лісопаркових зонах. За них часто взагалі ніхто не відповідає, і мішанина з різноманітних видів сміття  розкладається (чи не розкладається) просто неба, отруюючи повітря, воду й землю. Все це змушує нас змінити ставлення до відходів. Так далі тривати не може. Багато людей не знають, яка частина того, що  вони використовують, стає відходами. Люди повинні розумно розпоряджатися тим, що приносять у свій дім. Розумне використання ресурсів має увійти у повсякденну звичку. Це досить складно, але такий спосіб життя змусить стати нашою метою, якщо ми хочемо створити суспільство сталого розвитку.