"Бертольд Брехт. Життєвий і творчий шлях письменника"

Тема. Бертольт Брехт – драматург-новатор.  Епічний театр Брехта: теоретичні засади й художня практика

Мета: - формувати ключові компетентності:

• уміння вчитися – стимулювати учнів до самостійного здобуття знань;
• загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; розвивати логічне й образнее мислення, культуру спілкування;
• соціальну – розвивати вміння працювати в колективі;
• інформаційну – формувати бажання й уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;
• комунікативну – формувати мету власної діяльності та організовуватися для спільної пошуково-дослідницької діяльності;

- формувати предметні компетентності й компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично-зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

• літературознавчої – ознайомити учнів з біографією та творчістю німецького драматурга, прозаїка, поета Б. Брехта; розкрити сутність його новаторства в галузі драматургії; показати своєрідність «епічного театру» Брехта; 
• емоційно-ціннісної – висловлювати власне ставлення до художніх творів з урахуванням утілених у них моральних цінностей;
• культурологічної – сприяти вихованню поваги до театрального  мистецтва та культури, високих моральних рис: гуманізму,  благородства у стосунках, уміння допомагати іншим, бути вірним своїм принципам; прищеплювати любов до художньої літератури;

-  сприяти реалізації завдань наскрізних ліній у вивченні зарубіжної літератури:

• «Громадянська відповідальність» (НЛ-2) - Формування відповідального члена громади та суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також — виховання національно свідомої особистості, яка спирається у своїй діяльності на культурні традиції та вектори розвитку суспільства.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали, роздаткові матеріали.

Тип уроку: засвоєння вових знань і формування вмінь та навичок.

Перебіг кроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда з учнями

•                 Із чим пов’язані активні пошуки засобів виразності у світовій літературі другої половини ХХ століття?
•                 Охарактеризуйте напрями, які виникли в повоєнній літературі.
•                 Розкажіть про тематику творів та жанрові особливості світової літератури, джерела її збагачення.
•                 Як ви розумієте поняття «література розрахунку з минулим»? Назвіть її представників. (Генріх Белль, Бертольт Брехт)

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1.               Слово вчителя. Сьогодні ми відкриємо  надзвичайно цікаву сторінку в історії  розвитку світової літератури і познайомимось з великим митцем, який успішно працював у різних областях культури. Це  талановитий  поет, драматург, прозаїк, критик, обдарований режисер, видатний теоретик театру,  громадський діяч.

Ім'я його Бертольт Брехт. Повне ім'я – Ойсен Бертольд Фрідріх Брехт. Уважно подивіться на портрет письменника.

2.               Прочитайте вислови Б. Брехта. Як ви їх розумієте? Поясніть.

•                 Боятися треба не смерті, а пустого життя.
•                 Великі вчителі! Виголошуючи промови, не затикайте вух.
•                 Мистецтво вимагає знань.
•                 Недостатньо бути лікарем, треба ще вміти допомогти.
•                 Нещасна та країна, яка потребує героїв.
•                 Найголовніше - навчити людину мислити.
•                 Слова мають свою власну душу.
•                 У людини має бути хоча б на дві копійки надії, інакше жити неможливо.
•                 Усі види мистецтв слугують найвеличнішому з-поміж мистецтв – мистецтву жити на землі.
•                 Труднощі подолання гір лишилися позаду. Перед нами — труднощі руху рівниною.
•                 Безпомилкова ознака того, що щось не є мистецтвом або хтось не розуміє мистецтва, — це нудьга. Мистецтво повинно бути засобом виховання, але його мета — задоволення.

3.               Постановка проблемних питань. То ж якою ви  уявили для  себе  особистість Бертольта Брехта?

Щоб пересвідчитись чи правильними були ваші судження, і зрозуміти чому його вважають митцем-новатором, пропоную познайомитися з біографією письменника.

      4.   Виступ учнів з індивідуальними повідомленнями за біографією письменника (з  використанням презентації).   

1 учень.  Бертольт Брехт народився 10 лютого 1898 року в старовинному баварському містечку Аугсбурзі. Його батько був директором великої паперової фабрики.

Навчався Брехт у реальній гімназії, з якої ледь не був виключений. Причиною стало те, що під час Першої світової війни гімназистам запропонували написати твір на тему: «Солодко й почесно вмирати за Батьківщину» (Горацій). Сімнадцятирічний Брехт написав: «Вислів, що вмерти за Батьківщину солодко й почесно, можна розцінювати як тенденційну пропаганду. Прощатися із життям завжди важко, у ліжку так само, як на полі бою, а надто молодим людям у розквіті сил. Лише пустоголові дурні можуть зайти у своєму марнославстві так далеко, щоб говорити про легкий стрибок крізь темну браму, та й то лише допоки вони впевнені, що їхня смерть ще далеко». 

 У 16 років він почав друкувати свої вірші й есе. Автор підписував їх напівпсевдонімом Берт Брехт. Згодом скорочене ім’я знову стало повним, змінивши на кінці букву «д» на «т».

У 1917 – 18 рр., закінчивши гімназію, він вивчав природничі науки, медицину та літературу в Мюнхенському університеті. Однак  війна затяглася, і Брехта мобілізували та відправили служити санітаром у шпиталі на Східний фронт. Побачивши на власні очі жахи й безглуздя війни, Б.Брехт у 1918 році створює вірш «Легенда про мертвого солдата»:

Коли ж Війна під гуркіт гармат

Зустріла четверту весну свою,

Висновку мусив дійти солдат

І загинув геройські в бою.

Ревла канонада. Свистіла сталь.

Ворог не зовсім знеміг.

І кайзер відчув до солдата жаль:

Він в землю дочасно ліг.

Вже літо. Солдат спочиває, лінько.

Над цвинтарем сонце сія.

Якось уночі приходить військова

Лікарська комісія…

А далі з убивчим сарказмом поет зображує намагання можновладців повернути солдата на поле бою. Дарма, що солдат мертвий, - лікарі увіллють йому в рот вина і оживлять його; дарма, що загиблий мовчить, - німий кращий за того, хто розмовляє; нічого, що труп розкладається, - кадило попа розвіє сморід. Отже, «солдат загалом годиться для війни».

Учитель. Цей  твір став популярним  і через 15 років  саме за цей вірш  гітлерівський режим позбавить поета Бертольта Брехта німецького громадянства, бо «Легенда про мертвого солдата»  була сатира не лише на кайзерівську Німеччину, то було відверте неприйняття Брехтом насильницької  моралі мілітаризованої держави.

Тож Брехт – талановитий поет, який мав  мужність говорити правду попри будь-які заборони й обмеження, всупереч політиці правлячих кіл, нехтуючи власним благополуччям.

2 учень. 1918 року в Німеччині спалахнула революція, але надій Брехта не виправдала. Нові драматичні події у житті він художньо осмислює в перших незвичних драмах – «Барабани серед ночі», «У нетрях міст».

Протягом 1918 – 20 – х рр. формуються теоретико – драматичні уявлення Б.Брехта. За цей час він написав 26 театральних рецензій на вистави аугсбурзького театру.

29 вересня 1922 року в Мюнхені відбулася прем’єра п’єси «Барабани серед ночі». Молодому драматургові була присуджена найпрестижніша в країні літературна премія імені Клейста, яку він сприйняв як належне.

Після війни Брехт відновив свої заняття в Мюнхенському університеті, однак кар’єра лікаря його вже не приваблювала. Студента частіше можна було побачити в кав’ярні   «Стефанія», де збиралася богема. Під час «пивного путчу» 1923 р. у Мюнхені ім’я Брехта було занесене фашистами до списків тих, кого потрібно знищити в першу чергу.

1923 – 24 рр. були для Б.Брехта надзвичайно важливими. Він працює у Мюнхенському Камерному театрі і звертається до драматургії Крістофера Марло, готує до постановки його хроніку «Едвард ІІ», в якій вперше застосовує прийоми й принципи, що згодом посіли почесне місце в системі «епічного театру».

1924 року переїжджає до Берліна для роботи у Німецькому театрі.

1927 р. окремим виданням виходять вірші, написані Брехтом протягом 10 років. Збірка називалася «Домашні проповіді» й засвідчила неприйняття поетом буржуазного світу, просякнутого брехнею.

П’єса «Тригрошова опера» (1928) принесла драматургові світове визнання.

V. Закріплення матеріалу «Відомі люди. Бертольд Брехт». https://www.youtube.com/watch?v=lMc4xD3b9oE

• Учитель. Бертольт Брехт – син Німецької землі, землі філософів, поетів, вірив у мирні можливості для свого народу і завжди говорив те, що йому підказувало серце.

Бертольт Брехт ввійшов в літературу, як засновник теорії та практики «епічного театру» - театру пристрасної мистецької думки, спрямованої на перетворення світу і людини. У своїй програмній праці  «Сучасний театр – театр епічний» Брехт подає схему, в якій порівнює драматичну та епічну форми театру.

Побачивши, як спрощено почали тлумачити наведену схему, автор згодом доопрацьовує її і публікує (1938) у такому вигляді:

Розглядаємо дану схему.

Учитель. Опрацюйте статтю підручника і дайте відповідь, в чому полягає сутність брехтівської теорії нового театру?

Орієнтовна відповідь. На  даній схемі, праворуч,  визначено основні ознаки брехтівської теорії нового театру, сам Брехт називав його «епічним», «повчальним», «раціональним», «інтелектуальним». Основні положення теорії «епічного театру» Б.Брехта полягають у тому, що

1. Головним має бути звернення  не до почуттів, а до розуму глядача. Емоції породжують катарсис (очищення душі), однак висновки глядач має робити з дійсності.
2. Потрібно зацікавити глядача не перебігом подій та очікуванням розв’язки, а ідеями твору й перебігом авторської думки.
3. Головний художній прийом – «ефект відчуження», коли щось загальновідоме й буденне позбавляється традиційних рис, звичності та зображується в несподіваному ракурсі. «Ефекту відчуження» режисер досягав за рахунок умовності костюмів і декорацій, використання табличок із написами перед початком нового епізоду, уведення пісень-зонгів, які не є частиною сюжету, а пояснюють чи оцінюють події у зверненні акторів безпосередньо до глядача.
4. Підкреслена театральна умовність зображуваного, дистанціювання від глядача. Актор не перевтілюється в героя, а залишається собою, оцінюючи персонаж.
5. Сутність драматичного конфлікту полягає в зіткненні ідей, розв’язка переноситься зі сцени в зал – дійти певного висновку має глядач.

Учитель. В театрі Брехта «ефект відчуження» передбачає незвичайне зображення звичайного. Досягти цього можна за рахунок умовності костюмів і декорацій, використання табличок із написами перед початком нового епізоду, уведення пісень – зонгів, які не є частиною сюжету, а пояснюють або оцінюють події у зверненні акторів безпосередньо до глядача.

 «Ефект відчуження» допомагає в конкретно- історичному бачити загальне.

Тобто «епічний театр» формує стійкий інтерес до пізнання твору, до розвитку дій, щоб глядач мав критично оцінити те, що відбувається на сцені. Театр Брехта має філософський та дидактичний характер. Його завдання – учити думати, виховувати активну особистість, спонукати змінювати світ на краще.

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів

1. Тест по біографії Бертольта Брехта.

1. Бертольт Брехт відомий письменник…

А) англійський,            Б) французький,

В) німецький,               Г) американський;

2. Писати і друкувати твори Брехт почав:

А) у дитинстві,              Б) навчаючись у гімназії,

В) навчаючись в університеті,    Г) у зрілому віці.

3. До якого літературного жанру належать перші надруковані твори? Це були…

А) вірші та есе,       Б) драматичні твори,

В) оповідання та новели,     Г) наукові статті.

4. За який твір  гітлерівський режим позбавив поета Бертольта Брехта німецького громадянства?

А) «Життя Галілея»,          Б) «Матінка Кураж та її діти»,

В) «Тригрошова опера»,   Г) «Легенда про мертвого солдата».

5. Яка п’єса принесла драматургові світове визнання й засвідчила пошуки нової театральної техніки:

А) «Тригрошова опера»,     Б) «Кавказьке крейдяне коло»,

В) «Добра людина із Сичуані»,   Г) «Життя Галілея».

6. В якій країні перебував в еміграції Брехт в період з 1941 по 1947роки?

А) Росія,    Б) США,

В) Данія,    Г) Австралія.

7. Останні роки життя Брехт прожив:

А) у Парижі,     Б) Мюнхені,

В) Берліні,         Г) Празі.

8. Теоретичні основи концепції епічного театру викладені Брехтом у праці:

А) «Про експериментальний театр», 

Б) «Сучасний театр – театр епічний»,

В) «Про мистецтво театру»,

Г) «Три епічні драми».

2. Бесіда:

- Тож якою ви  уявили для  себе  особистість Бертольта Брехта?

- Прочитайте літературний портрет Б. Брехта, написаний його другом і дослідником творчості. На які риси характеру він вказує, що нове для вас відкриває?

•  Які творчі жанри опанував Брехт? (Був поетом, прозаїком, драматургом, теоретиком мистецтва, публіцистом, створив свій театр, керував ним).
• Назвіть найвидатніші п'єси Брехта. ("Страх і відчай у Третій імперії", "Життя Галілея", "Добра людина із Сичуані", "Кавказьке крейдяне коло", "Тригрошова опера", "Матінка Кураж та її діти").

- Чому його вважають митцем-новатором? 

- Що означає "епічний театр" Брехта? (Епічна драма вимагала осмислення долі не окремих, нехай і трагічно великих одинаків (Лір, Гамлет), а значних людських спільнот).

- У чому полягають особливості «епічного театру»?

- В чому полягає основний конфлікт його драм? (Між ідеологіями, філософськими системами, народами, тобто епічно значущий).

- Яка основна мета епічної драми? (Вразити, приголомшити не стільки емоційний світ, скільки інтелект людини. Люди мають не співпереживати зображуваному, а вчитися у зображуваного).

• Що таке «ефект відчуження»? (Незвичайне зображення звичайного, буденного).

VІ. Домашнє завдання.  Знати біографію Б.Брехта. Прочитати твір «Життя Галілея». Скласти тести закритого типу (12 питань).