Бесіда-диспут на тему :" Добрий чоловік надійніше кам’яного мосту"

Тема: Добрий чоловік надійніше кам’яного мосту

                                          Бесіда-диспут про доброту.

Мета: Розширити поняття доброти і розкрити його зміст. Розвивати вміння бути добрим, співчутливим, доброзичливим, робити добро для інших. Виховувати в собі почуття доброти, співчуття до ближнього, бажання бути кращим, активнішим, виховувати в собі силу волі.

Обладнання: Плака́ти з висловами про доброту:

Спробуйте бути хоч трохи добрішими і ви побачите,

що будете не в стані скоїти дурний вчинок. (Конфуцій)

Не той дає, хто має, а той, хто хоче. 

Красу — бачать, мудрість — чують, доброту — відчувають.

Найдешевше і найдорожче — бути ввічливим.

Той, хто має власну гідність, менше шукає недоліків у інших.

Почуття сорому — ознака свідомості.

Доброта — це ознака сили, а не слабкості.

Не будь переможений злом, а зло перемагай добром.

Ухиляйся від зла, а твори добро.

Вчитель. Погляньте, будь ласка, на цей чарівний, казковий світ, у якому ми живемо.

Тут стільки краси, радості, щастя. Природа, яка оточує нас, просто дивовижна, чарівна. І все в природі живе в великій гармонії. А ми — люди, теж частинка цієї надзвичайної природи і краси. А ще ми наділені розумом і мисленням, живемо у суспільстві таких самих людей. Проте у людській спільноті всім нам не так уже й легко жити. Перед кожним з нас лежать тисячі доріг і є великий вибір. Але пройти людина може за життя тільки по одній дорозі. За кожним закріплене право вибору. Тож від того, який шлях людина собі вибере, по якому з них вона піде, залежить її подальше життя. Тому треба зрозуміти одне, що скоєні тобою вчинки позначаються і на решті людей, які живуть поруч з тобою. Вчинки можуть бути хорошими, приносити людям радість, задоволення і щастя, а можуть ображати і кривдити інших.

Бо ж у світі існує дві сили, які постійно між собою ведуть боротьбу — це сили добра і зла. Одна сила — добро. Вона людину заставляє думати, оцінювати свої вчинки, виробляти правильну поведінку, приносити радість людям, і тим самим жити в гармонії з суспільством і радіти самому собі. А інша сила — зло. Це темна сила, яка є наслідком безвольної, спонтанної, необдуманої діяльності людини, у якої відсутня сила волі, почуття турботи про інших, безвідповідальність. Через те у дитячому та юнацькому віці слід навчитися розрізняти, що таке добро, а що — зло.

Тому давайте розберемося сьогодні, що таке добро, а що таке зло і зрозуміємо, як треба жити в суспільстві людей, щоб бути добрим і мудрим, а не злим і убогим, бо від того, якою виросте людина, який шлях вона собі обере, буде залежати і її доля. То що ж таке доброта? (Відповіді учнів).

Учень.

 Доброта — це проміння, що світло дарує,

 Доброта, це тепло, що від серця іде.

 Хоч вона і ніскілечки нам не коштує,

 Та прямими шляхами у світі веде.

 Доброта — це криниця з водою у спрагу,

 Доброта, мов зоря у нічному путі.

 Це ж вона в нас народжує силу й відвагу,

 Не дає збайдужіти нікому в житті.

 Доброта робить душу красиву і світлу.

 Доброта — це підставлене вчасно крило.

 Це вона піднімає людину до світла,

 Щоб усім навкруги добре й тепло було.

Учениця.

Доброта — якість, надлишок якої не шкодить. (Джон Голсуорсі)

Доброта — єдине вбрання, яке ніколи не псується. (Генрі Девід Торо)

У внутрішньому світі людини доброта — це сонце. (Віктор Гюго)

 Добрим і чемним не просто бути.

 Для цього потрібна і воля, і сила.

 Треба це змалку дитині збагнути,

 Щоб праведно жити у світі зуміла.

Вчитель. Справді, доброта — це сонце, яке йде з душі людини, воно освітлює шлях усім, хто поруч з нею. Сама ж доброта перш за все відбивається у вчинках людини, у її свідомості, вихованості, культурі. Тому добрим і чемним не просто бути, іноді треба переборювати себе, намагатися стати кращим, вчитись співчувати і допомагати тоді, коли хочеться пройти мимо, не помітити. От давайте згадаємо якісь випадки зі свого життя, які свідчать про це. Ви, мабуть, не раз бачили, як мама заклопотано порається на кухні, а ви лежите на дивані перед телевізором. Ви знаєте, що мамі важко, але не можете заставити себе піти і допомогти їй. Та коли ви зробите над собою зусилля і допоможете помити посуд чи підмести підлогу, сходити в магазин чи вибити килимки, ви зробите добре діло, тобто проявите свою доброту по відношенні до мами. У мами засвітяться в посмішці очі, а вам буде легко на серці і приємно. А тепер наведіть свої приклади, де ви виявили доброту по відношенні до інших людей. І хоч це не завжди просто, але ваші добрі діла приносять вам радість, дивним чином роблять вас щасливішими. (Діти наводять приклади).

Учень. У вчинках вся моральна суть людини:

 Культура, гідність і її краса.

 За так добро творити щогодини —

 Це теж талант, що дарять небеса.

 Красу всі люди бачать, мудрість — чують,

 А серцем відчувають доброту.

 Добром будують, ну, а злом руйнують,

 Запам’ятай цю істину просту.

 І тільки той, хто власну гідність має,

 Себе не хвалить за усе без меж.

 Недоліків у інших не шукає,

 Прощати вміє і любити теж.

 Бо доброта — ознака волі й сили,

 Не слабкості, як думають не раз.

 Вона дає усім натхнення крила,

 До дії нас пробуджує весь час.

 Добро великодушне і дієве.

 Це те, що може бачити й сліпий.

 Воно завжди важливе і суттєве,

 Його почути може і глухий.

 Таке добро. Воно, як сонце сяє,

 Для серця і душі дає тепло.

 Добро людське велику силу має,

 Воно завжди перемагає зло.

Вчитель. А от зло неважко творити. Для цього не треба й думати, не треба напружувати силу і волю, бо легше нічого не робити, ніж діяти; легше байдуже пройти, ніж допомогти. Зло — це темна сила, воно несе в собі розруху, біль, страждання, сльози, кривду, образи. Я впевнена, що у зла немає очей, бо, якби воно побачило заподіяне ним лихо і горе, то оніміло б від жаху. Зло страшне. А от якою виросте людиною носій зла, ким він стане? (Відповіді учнів).

Учень.

 Зло неважко зробити, бо ж думать не треба,

 Прикладати не треба ніяких зусиль.

 Що ж, кропиві і злу дощ не треба із неба,

 Зло саме виповзає завжди звідусіль.

 Там, де мудрість і розум, злу місця немає.

 Там, де сонячне світло, нема темноти.

 Доброта і любов до небес піднімає,

 Дає людям наснагу, щоб жити й рости.

Учениця.

 Зло нещасне, бідне та убоге,

 В нім немає зору, слуху і краси.

 Співчуття нема, жалю й тривоги,

 Лиш жорстокість є в усі часи.

 Зло безвольне, боязке, нікчемне,

 Визирає з засідки завжди.

 Чорне-чорне, безпросвітно темне,

 Скрізь снує, щоб наробить біди.

 Бо нездале, ні на що не годне,

 Тільки нищить, кривдить і псує.

 Має силу звіра неприродну,

 Лиш одна біда у ньому є.

Вчитель. Так, таке воно — зло. Безвольне, полохливе, боязке. Воно боїться своїх вчинків, за які має нести покарання, тому і завжди тремтить. Воно не може бути спокійним ніколи, бо знає, що накоїло. А от добро — спокійне і впевнене, сміливе і відважне, йому нічого боятися.

Учень.

 Хто сильний духом, той великодушний,

 Він більшу виявляє доброту,

 Бо він активний, мудрий, добродушний

 І має волю неабияку.

 Щоденно він не на словах — на ділі

 Всю доброту впроваджує в життя.

 І вчинки ті терплячі, навіть смілі.

 Він з добрим серцем йде у майбуття.

 То ж доброти багато не буває,

 Вона як сонце осяває шлях.

 Вона в житті велику силу має,

 Якщо живе постійно у серцях.

Учениця.

 Ніколи той байдужим не буває,

 Хто добре знає, що байдужість — гріх.

 А доброта всім душі розкриває

 І світить ясним сонечком для всіх.

 То ж краще що, в душі добро носити,

 Чи скніти в чорних лабіринтах зла?

 Чарівним сонечком усім світити,

 Чи в темряві пробути й без тепла?

Вчитель. То що краще і чому, як ви міркуєте? (Відповіді учнів). Всім хочеться прожити гарно, легко, безтурботно, але так ніколи не буває. Життя дуже складне, воно кожен раз підносить свої сюрпризи, підкидає нові труднощі, ставить круті запитання і рідко приносить удачу. Тому в житті треба бути сильним, вольовим, активним, добрим і мудрим. Тільки тоді можна сподіватися на удачу і на успіх.

Учень. Не будь ніколи переможений ти злом,

 Нехай воно тобі не спалить крила.

 А зло в усі віки перемагай добром,

 Тоді лиш буде в тебе міць і сила.

 Добро творити — це одвічна боротьба,

 Якщо в душі є іскорка нетлінна.

 Носити зло в душі і в серденьку — ганьба.

 Людина бути доброю повинна.

Вчитель. Давайте сьогодні ми добре розберемося в собі, яка ви людина? Добра, великодушна, світла, мудра? А може байдужа, зла, нещира? То ж яка? Для того, щоб себе оцінити, треба подивитись на себе збоку, очима людей, які тебе оточують. Недаремно ж народна мудрість гласить: «В чужому оці порошинку бачить, а в своєму і колоди не помічає». Про яких людей говорить це прислів’я? (Відповіді учнів).

Учень. Моральне невігластво — це все від того,

 Що збоку себе ти ще не роздивився.

 В собі ти не бачиш нічого лихого,

 Але ти оглянься хоч раз, подивися:

 Хто гідність і честь у душі своїй має,

 І вчинки хороші він творить в житті.

 Той менше недоліків в інших шукає.

 Душа його світить, як сонце в путі.

 А грубість, вульгарність, цинізм — це коріння

 Нещастя й байдужості — не доброти.

 Яке у душі ти посіяв насіння,

 Таким і повинно воно прорости.

 Якщо ти посіяв добро, то не кайся,

 Воно доброти пречудові дасть сходи.

 А зло коли сієш, на зло й сподівайся,

 До злої людини лиш зло і приходить.

Учениця. Убогість розуму твого і почуттів,

 Та безкультур’я поведінки, грубість

 Тобі не роблять честі у житті,

 А свідчать про твою моральну тупість.

Вчитель. Бути культурним, вихованим, добрим, чемним — це велика робота кожного над собою. Це щоденне прагнення людини стати кращою, мудрішою, світлішою. То ж добрим бути одночасно і легко, і важко, бо йде постійна боротьба в душі. І, навіть, у розмові з людиною можна одразу впізнати, яка вона. А як можна про це дізнатися? (Відповіді учнів). Правильно, це ввічливі люди, які в своєму лексиконі не носять образливих, непристойних слів, а вміють чемно і вишукано розмовляти.

Учень. Слова вітання мають дивну силу.

 Вони пробуджують найкращі почуття

 Взаємної довіри, мають дужі крила

 І зближують людей, дають життя.

 Та відкривають душі чудодійно.

 Тому щирішими стають серця.

 І дивним чином все стає надійне,

 А посмішка не сходить із лиця.

Вчитель. Дуже важливо і чудово бути доброчесним, добродійним і доброзичливим, але хто це?

Учень. Доброчесний — той, хто живе чесно, порядно.

Учениця. Добродійний той, хто надає допомогу, підтримку комусь.

Учень. Доброзичливий той, хто бажає, зичить добра іншим, співчутливо ставиться до людей.

Вчитель. То ж давайте зробимо висновки з нашої з вами розмови, подумаємо ще і ще раз, якому треба бути в житті, щоб щасливою була ваша доля, щоб світлим був шлях по якому ви пройдете у житті.

Учень. Подумай про себе, як праведно жити,

 Щоб щастя світилось і радість цвіла.

 Щоб світлому бути, як Данко світити,

 Не мати ніколи у серденьку зла.

 Нікого не скривдити, а співчувати,

 Активному бути щодня і завжди.

 І мудру пораду чи слово сказати,

 Когось відвести від лихої біди.

 Подумай про себе — це дуже важливо.

 Бо ти, лиш, стоїш на порозі життя.

 Життя на Землі — це справжнісіньке диво.

 Яким ти підеш у своє майбуття?

Учениця.  Спробуйте бути хоч трішки добрішим,

 Стане вам легше на світі жити.

 Світ весь навколишній стане милішим,

 Ви не посмієте зла зробити.

 Соромно стане. Це хороша ознака,

 Що є в вас свідомість, і совість є.

 Ви ввічливий, мудрий, а не кривляка,

 Світить в душі у вас сонце своє.

Учень. Добрішим треба бути в цьому світі,

 Мудрішим і терпимим повсякчас.

 То й лагідніше сонечко засвітить,

 Й любов’ю щирою зігріє нас.

 Не треба зло на люди виливати,

 І ненависть у серденьку нести.

 Та заздрість-павутину розставляти,

 Плітки образливі про всіх плести.

 Не треба. Скиньте цей тягар із себе,

 Живіть світліше, з сонечком в душі.

 Таке над нами гарне синє небо,

 То ж добрим бути й світлим поспіши.

 Життя таке коротке у людини,

 Що й доброго не встигнеш доробить.

 То ж думайте про гарне щохвилини,

 А в злі, в образах то й не варто жить.

Вчитель. Давайте запам’ятаємо на все життя, хто це — добра людина, і будемо й самі добрими терпимими, надійними і світлими у житті.

Учень. Добра людина дасть мудру пораду,

 Застереже вас від горя й біди.

 Добра людина не здатна на зраду,

 А допоможе в усьому й завжди.

 Словом хорошим вона приголубить,

 І не обдурить, не скривдить нічим.

 Бо не байдужа, а віддано любить.

 І не згадає вас словом лихим.

 Правду вам скаже, завжди привітає,

 Не відвернеться в часи непрості.

 Горю зарадить і поспівчуває,

 Стане підтримкою вам у житті.

 Чуйна і добра, привітна, ласкава,

 Завжди прихильна , в усмішці вуста.

 Їй не важливі ні гроші, ні слава.

 Сонце в душі її і доброта.

 Добра людина не скривдить ніколи,

 Слова дотримає, щоб не було.

 Добрих людей так багато довкола.

 В серці у них є любов і тепло.

Вчитель.

 То ж будьмо добрими і мудрими людьми.

 Для цього саме в світ прийшли всі ми!

«Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає доброти в інших людях» (Блез Паскаль)

«Люди! Будьте людяними! Це — ваш перший обов'язок» (Жан Жак Руссо)

«Тим хто вас ненавидить, відплатіть добром» (Лао Цзи)

«Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш звання людини» (Сааді)

 На дошці плакат з зображенням яскравого сонця. В центрі вислів В.Гюго «У внутрішньому світі людини доброта — це сонце». Саморобний плакат « Моральний кодекс народної мудрості»:

 Світ не без добрих людей

 Все добре пам’ятай, а зла уникай

 Хто людям добра бажає, той і собі має

 Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся

 Не копай іншому яму, бо й сам упадеш

 Добре слово лікує, а зле калічить

 Злий не вірить, що є добрий

 Доброта без розуму порожня

 Добрі помирають, та справи їх живуть

 Доброта ніде не губить своєї гідності

 Не роби зла ні людям, ні природі

 До людей з добром, то й від людей з добром

 Тільки в чесній праці твоя добра слава і твоє безсмертя

 Від теплого слова і лід розтає Портрети Т.Г. Шевченка і Сократа Запалена свічка

«Чого ми всі такі жорстокі?»

Чого ми всі такі жорстокі?

Ще й злішаємо з кожним днем.

І, загубивши власний спокій,

Спокою іншим не даєм.

Чого забули милосердя

І заповідь святих небес?

Ой, перед віщим оком смерті

Чим зможем виправдать себе?

Душа з начинкою лихою

Втрачає людяне тепло,

Ніяк не стане добротою

Зло, перемножене на зло.

Хіба ми будемо багатші.

Коли розпустим люті дим?

Хай краще серце вже заплаче,

Ніж: в грудях стане кам'яним.

Іду навстріч — то ж посміхніться,

І я всміхнуся, мов дитя.

Ні, ще не висохла криниця,

Людська криниця співчуття.

У істини слова не пишні,

Щоб кожен зміг до них дійти,

Бо ж нас усіх створив Всевишній

З живої плоті доброти.

Людська

криниця співчуття