Бесіда із серії «Музичні інструменти світу» ВОЛИНКА

Паска О.П.
учитель мистецтва

Білоцерківського навчально-виховного комплексу

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13

 – дошкільний навчальний заклад»

Тема бесіди із серії «Музичні інструменти світу»

ВОЛИНКА

Урок 1. Знайомство…

Учитель: Сьогодні я розповім вам про старовинний музичний інструмент - волинку. Звучання волинки нагадує народні духові інструменти, але влаштована вона так, що може одночасно грати і мелодію, і акомпанемент. Вона являє собою досить великий мішок зі шкіри або міхура тварини, надутий повітрям. В цей мішок вмуровані кілька трубок. (Показує зображення волинки.)

   Одна трубка схожа на дудочку, яку виконавець тримає не поперек, а уздовж корпусу, вниз. У ній є ігрові отвори, як у сопілок чи інших духових інструментів. На цій трубці, затискаючи по черзі отвори, грають мелодію. Інші трубочки призначені для виконання супроводу до мелодії. Кожна може видавати тільки один звук, гуде по-своєму. Коли виконавець притискає волинку до себе (він тримає її перед собою або під пахвою), повітря виходить з мішка через ці трубочки, і вони починають видавати монотонні, безперервні звуки, гудіти. Виходить маленький духовий оркестрик або ансамбль: звучить і мелодія, і акомпанемент.

      На волинці грають зазвичай на відкритому повітрі, так як звук її сильний, пронизливий. Нею супроводжують виконання народних танців.

Пропоную послухати твір німецького композитора Й. С. Баха, який так і називається « Волинка»

( Учні слухають твір )

Запитання, бесіда.

       Характер п'єси Й.С. Баха – доволі мінливий. Як звучить музика на початку? (вчитель грає першу частину, 1-8-й такти.)

Відповіді дітей. То плавно та м'яко, то чітко та голосно.

         Так, на початку мелодія звучить спокійно, ніжно, плавно, як пісня (грає 1-2-й такти). А потім - більш рішуче, чітко, жваво, як марш (грає 3-4-й такти).

Практична частина.

      Давайте рухами рук передамо різний характер музики цієї частини п'єси: плавними рухами або ударами (грає першу частину). Можна уявити собі, що волинщик наспівує мелодію під акомпанемент трубок, що гудуть (виконує 1-2-й такти), а потім грає на волинці чітку, гучну мелодію (виконує 3-4-й такти).

      Звуки волинки досить різкі, гучні. А на що більше схожа друга частина п'єси - на пісню, танець або марш? (вчитель грає середню частину).

Відповіді дітей. На танець.

      Так, вона нагадує жартівливий, грайливий, веселий танець. Постарайтеся рухами рук передати характер музики. Спочатку плавними, дрібними рухами (грає 9- 12-й такти), а потім більш довгими, спокійними (грає 13-16-й такти і всю середню частину).

       Потім знову звучить маршова музика (грає 17-20-й такти). Вона готує нас до появи першої теми, що звучала на початку (грає третю частину п'єси).

Висновок.

       У цій п'єсі три частини. Перша і третя однакові. У них чергуються пісенна і маршова мелодії (вчитель грає фрагменти). А в середній частині – музика танцювальна. (виконує фрагмент і всю п'єсу цілком.)

Повторне слухання, узагальнення.

А тепер послухайте хто є Й.С.Бах

Йоганн Себастьян Бах — німецький композитор,

органіст-віртуоз, музичний педагог, один із творців світової музичної класики, вважається одним із найвидатніших композиторів світу.

За своє життя Бах написав понад 1000 творів.

Йоганн Себастьян Бах з самого народження був оточений музикою. З'явившись на світ 21 березня 1685 року, він виховувався в сім'ї професійних музикантів. Оскільки батьки Йоганна рано померли, його вихованням зайнявся старший брат, який служив при церкві органістом. Він і навчив Йоганна основам музики. Йоганн працював придворним музикантом, доглядачем органу, потім органістом. Саме орган зробив його дуже відомим на Батьківщині. Але він писав музику для різних інструментів. Всього він створив близько 1000 геніальних музичних творів.

  Й.С. Бах грає на органі

А тепер давайте  ще раз послухаєм і подивимось волинку.

https://youtu.be/pqP6SiJ3B1c

Учитель: Я знаю , що ви любите казки, легенди. Тому я зараз розповім вам Легенду старої волинки

Раз на рік після збору врожаю в одне шотландське селище на свято з гір спускався маг. У ці дні проходив ритуал посвячення юнаків у чоловіка. Найдостойніший мав вирушить в гори і в одній з печер знайти чарівну волинку. Існувало повір'я, що коли зазвучить волинка, люди забудуть всі сварки і образи, а той, хто буде грати, знайде свою половинку, призначену йому долею і дізнається своє призначення. Після закінчення свята маг відносив волинку знову в гори до наступного року.

"Під звуки волинки ці нескорені, люті, войовничі люди вирушали у військові походи і надихалися на подвиги. І під ці ж звуки вони проводжали мертвих в останню путь, виробляючи настільки сумні звуки, немов хотіли змусити всіх плакати."

 Волинка — це чи не єдиний духовий інструмент, в супроводі якого музикант може одночасно й співати. Досягається це так. Волинщик, вдуваючи повітря, виконує вступну мелодію, що може повторюватися кілька разів, доки резерв повітря не заповнить міх. Потім музикант натискає ліктем на міх, повітря надходить в ігрову і бурдонні трубки, вони звучать, а музика може в цей час проспівати куплет пісні про те, як йому гарно живеться «на верховині». Далі, під час перегравання, знову набирається повітря і все повторюється... Навіть у нас в Україні на  Гуцульщині є багато різних волинок (інша назва – «дуда») з пристосуваннями для нагнітання повітря руками і навіть ногами. Всі деталі волинок майстри прикрашають різьбленням, паленням, набойками металу тощо.