Бесіда: «Традиції святкування Великодня»

Про матеріал
Мета: розширити знання учнів про свято Великодня; ознайомити із символікою знаків на писанках; розвивати мислення, пам'ять; виховувати повагу та любов до свого народу.
Перегляд файлу

 

Бесіда: «Традиції святкування Великодня»

Мета: розширити знання учнів про свято Великодня; ознайомити із символікою знаків на писанках; розвивати мислення, пам'ять; виховувати повагу та любов до свого народу.

Обладнання: малюнки за темою, плакати за темою, роздатковий матеріал.

Хід заняття

І.Організація дітей.

1.Привітання.

2.Вступне слово.

Мов сонечко, маленьке і чарівне               котилась писанка із маминих долонь.                                                                                   

Як символ радості і щастя, щось магічне,                                                                         як хліб, вода, земля і як вогонь.

 

- Діти,які весняні свята вже відзначали у березні місяці?   

-А які будемо відзначати у квітні ?       

- Яке свято до нас наближається ?( Великдень або Паска.) 

 

ІІ.Основна частина.

1.Бесіда за темою.

З квітнем пов’язано свято Великдень, або Паска.

Напередодні Великодня відзначають Вербну Неділю. У цей день жінки, нарізавши вербових патичків, несли їх до церкви щоб посвятити. Гілочки зберігали як помічні від недуг і грому. Для цієї мети брали лише червону вербу, яка найскоріше розпускається і, отже, оповіщає про весну.                            Було за звичай: матері, принісши посвячену вербу, неодмінно «били» нею дітей, приказуючи:

 Не я бю, верба бє,         За тиждень--Великдень,                                                                                                                Недалечко красне яєчко.                                                                                                                Будь здоровий, як вода,                                                                                                                              Будь багатий, як земля,                                                                                                                              Будь плодовитий, як лоза.

 З цього приводу побутувало цікаве прислів’я: « Верба красна – б´є напрасно , верба біла б´є за діло.»                                                                     

 Останній передвеликодневий четвер називається Чистим. Господарі у цей день прибирали,купалися до сходу сонця, щоб очиститись від хвороби.              Наступний день тижня-Страсна П’ятниця. Ні шити, ні прясти в Страсну  Пятницю не можна. В п’ятницю печуть паски. Як тільки господині посадять паски в піч, вони йдуть на город і садять розсаду – «щоб капуста була здорова, як паска». Поки паска не посвячена, її їсти не можна-гріх! За народним календарем, віруванням, в Страсну Пятницю не можна співати. Хто співає в Страсну Пятницю, той на Великдень буде плакати.                                                                                                                                     Наступний день тижня – Великодня Субота. У суботу напередодні Великодня жіноцтво готувало писанки та крашанки. Виготовляли писанки переважно дівчата. У              перший день Великодня, зібравшись біля церкви або в центрі села, дівчата дарували свої вироби хлопцям.              В неділю всі йдуть до церкви святити «свячене», що складається з паски, сиру, яєць, масла, сала, ковбаси, маку, солі. Під час світіння священик оповідає людям, що «Христос Воскрес!» Вони йому відповідають: «Воістину Воскрес!»

Крапанки , писанки, мальованки .

Слово « писанка» походить від слова « писати». Писанка має багато кольорів і малюється воском.

Крашанка – яйця одного кольору, які постійно виготовляють мами й бабусі.

Дряпанка – яйця фарбують в один колір, а потім голкою  або шилом вишкрябують орнамент. Дряпанки частіше називають шкрябанками.

Крапанки – спочатку воском накрапають візерунок, а потім фарбують, тобто опускають у барвник.

Мальованки – малюються пензликом, фломастером, олівцем.                                                                                                                                

Сьогодні ви теж будете творцями  писанок. Користуючись своєю уявою, знаннями, вмінням намалюємо разом писанку, а потім кожен окремо. Для цього потрібно вибрати деякі символи. Подивіться на малюнки:                     

  • Сонце – знак світла й життя.         
  • Бог – це світло.              
  • Колосся і зерно – знак уособлення святою їжею.           
  • Коло – знак безсмертя.               
  • Півень – вістун дня, сторож добра проти зла.     
  • Риба – вода – символ життя, щастя, здоров´я. 

 

2.Практична робота.

- Ваше завдання буде намалювати власну писанку.

 

ІІІ.Заключна частина.

1.Демонстрація робіт.

2.Підведення підсумків.

 

 

1

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Виховна робота
Додано
28 лютого 2019
Переглядів
3079
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку