22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Методичні матеріали доповіді на педагогічний семінар на тему: "Проектне навчання, як засіб розвитку творчих здібностей студентів"

Про матеріал
Найважливішою складовою процесу проектного навчання є не комп`ютери, а викладачі, озброєні методиками застосування проектних технологій.
Перегляд файлу

Проектне навчання, як засіб розвитку творчих здібностей студентів

Сьогодні ми будемо говорити про метод проектів. Чому саме про метод проектів? Китайське прислів’я стверджує: «Скажи мені і я забуду, покажи мені і я запам’ятаю, злучи мене і я навчуся». Отже лише в діяльності ми можемо чомусь навчитися. І саме це дає нам метод проектів.

У наш час набула вагомості ідея компетентністно-орієнтованої освіти. Основами розвитку суспільства стають не ресурси, а знання. Тому особливо актуальним для педагогів стає пошук ефективних шляхів та методів формування соціально активної особистості, для якої характерними є відповідальність, цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, критичність, здатність діяти по-новому, пропонувати цікаві, нестандартні підходи, постійне прагнення удосконалювати світ і себе.

Недоліки традиційного навчання:

1. Орієнтування на знання, а не на методи та способи їх застосування.

2. Невміння студентів аналізувати явища та процеси, що відбуваються. Узагальнювати та оцінювати результати своєї діяльності та діяльності інших.

3. Відсутність внутрішньої мотивації студентів до навчання та заківавленість навчання в коледжі

4. Перенавантаженість навчальних  програм, що спричиняє обмеженість розумової діяльності студентів

5. Відірваність знань, що надаються студентам у коледжі від реального життя

Найважливішою складовою процесу проектного навчання є не комп`ютери, а викладачі, озброєні методиками застосування проектних технологій.

Ідея залучення проектної діяльності в освітній процес була запропонована американським педагогом і філософом Джоном Дьюї більше століття тому. 1918 року його учень У. Кілпатрик написав статтю «Метод проектів», у якій він визначив це поняття як «від душі виконуваний задум».

У Великій Британії, США, Бельгії, Фінляндії, Німеччині та багатьох інших країнах ідеї Дж. Дьюї знайшли широкий відгук і втілення. Раціональне поєднання теоретичних знань та їх практичне використання в проектній технології можно сформулювати тезисом: «Я знаю, навіщо мені потрібно, де і як я зможу використати все те, що я знаю».

Основна теза сучасного розуміння методу проектів:

Все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я зможу ці знання застосовувати.

Метод проектів – педагогічна технологія, яка спрямована на реалізацію пошукових, проблемних, творчих методів.

Девіз проектної діяльності студента:

«Знайди потребу й задовольни її !!!»

Проект = інтеграція фактичних знань + використання їх + набуття нових (шляхом самоосвіти)

Піраміда

Реалізації потреб учасників проекту в результаті роботи над проектом :

  • Потреба в самореалізації, самовдосконаленні.
  • Потреба в самопізнанні
  • Потреба у набутих знаннях, навичках
  • Потреба у співпраці
  • Потреба у спілкуванні

 

Програма

 

Проект

 

  • Звертає увагу на загальну тему;
  • Спрямована на всіх;
  • Стратегія;
  • Результати програми загально окреслені.

 

  • Ставить конкретні цілі, які можливо досягти;
  • Спрямований на конкретних людей і має конкретні результати, реальні, інноваційні, неповторні, при цьому визначений конкретний початок і кінець роботи.

 

Проект – це низка пов`язаних між собою дій, що відбуваються в чітко окресленому часі, й спрямовані на досягнення конкретної цілі.

Проект – особистісна технологія перетворення особистості, що пов`язаний із розвитком пізнавальних процесів, здібностей, формуванням світогляду , емоційно-цілісним ставленням до  навколишнього.

В основу методу проектів покладено ідею, що виявляє сутність поняття «проект», його прагматичну спрямованість на результат, який можна отримати за умови розвязання тієї чи іншої практичної або теоретичної проблеми. Результат можна побачити та використати в реальній практичній діяльності.

У основі методу проектів лежать

Розвиток навичок високо рівня:

  •  Критичного мислення;
  •  Пізнавальних навичок студентів;
  •  Умінь орієнтуватися в інформаційному просторі;
  •  Умінь самостійно конструювати свої знання.
  • Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів, яку вони виконують протягом певного відрізка часу.

Метод проектів

  • Орієнтований на самостійну діяльність студентів – індивідуальну, парну, групову, - яку вони виконують протягом певного відрізка часу.
  •  Припускає можливість вирішення деякої проблеми.
  •  Результати виконаних проектів повинні мати конкретний результат.
  •  Передбачає обов`язкову презентацію отриманих результатів.

Метою методу проектів є створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватись інформацією для розв’язування нових пізнавальних і практичних завдань; удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в групах; розвивають дослідницьке вміння й аналітичне мислення.

Під час застосування проектного методу всі учасники освітнього процесу розв’язують цілу низку різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань. Це сприяє розвитку пізнавальних навичок учнів, формування вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі.

Основні вимоги до використання методу проектів:

  • Наявність проблеми.
  •  Предметна інтеграція передбачуваних результатів.
  •  Самостійна дослідницька діяльність студентів.
  •  Визначення кінцевих цілей проектів.
  •  Визначення базових знань для роботи над проектом.
  • Результати використання проектів повинні бути матеріальними (відеофільм, альбом, презентація, бюлетень та ін.)
  • Презентація продукту проекту на заході.

Яка ж роль викладача у проведенні проекту?

Викладач повинен:

  • Здійснити мотивацію;
  • Створити освітнє середовище;
  • Бути організатором-стратегом;
  • Уміти використовувати прості приклади для пояснення складних явищ;
  • Володіти способами організації обговорення в групах методів дослідження, висування гіпотез тощо.
  • Мати конкретні критерії об`єктивної оцінки.
  • Уміти здійснювати рефлексію.

Розберемо етапи роботи над проектом:

  1. Початковий (підготовчий) етап: розробка основних ідей, констатація визначеності проблеми, збір та аналіз даних, обгрунтування актуальності проблеми, формування гіпотези, уточнення завдань, психолого-педагогічне, організаційне, матеріально-технічне забезпечення проекту.
  2. Організаційно-установчий рівень: формування команди, розподіл обов`язків планування змісту роботи, визначення форм і методів управління й контролю, корекція з боку керівника проекту.
  3. Етапи реалізації проекту: інтегрування всієї інформації з врахуванням мети, контроль й корекція проміжних результатів проекту в співвідношенні з метою.
  4.  Етап завершення проекту: представлення результатів: зіставлення первісних цілей і результатів проекту, оцінка і підбиття підсумків, розформування команди, обговорення результатів проекту.

На цьому слайді представлена модель організації методу проектів

Метод проектів

 

Діяльність викладача

 

 

Діяльність студентів

 

Накопичення фактів

 

Висунення гіпотез

 

Перевірка істинності доведень

 

Побудова теорії

 

Вихід в практику

 

Актуалізація знань, вмінь

 

Збір фактичного матеріалу

 

Перевірка гіпотез

 

Побудова висновків, заключень

 

Презентація проекту

 

Створення навчально-проблемної ситуації – мотивація задачі.

 

Систематиза-ція та аналіз отриманого матеріалу

 

Доведення або спрощування гіпотез

 

Підготовка до презентації отриманих результатів

 

Розв`язання практичних задач

 

Постановка проблеми

 

Збір фактичного матеріалу

 

 

 

Рефлексія

 

 

Типи проектів:

  • Дослідницький;
  •  творчі;
  •  пригодницькі, ігрові;
  •  інформаційні проекти;
  •  практично-орієнтовні;
  •  з відкритою, явною координацією;
  •  з прихованою координацією.

Ознаки класифікації проектів:

  • Домінуючий в проекті метод: дослідницький, творчий, ролево-ігровий, ознайомлювально-орієнтовний, ін.
  •  Характер координації проекту: безпосередній (жорсткий, гнучкий), прихований (неявний.)
  •  Характер контактів: (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни).
  •  Кількість учасників проекту.
  •  Тривалість проекту.

За кількістю учасників проекти поділяються на:

  • Індивідуальні (що виконуються самостійно одним студентом);
  •  Особові (між двома партнерами, що знаходяться в різних регіонах);
  •  Парні (між парами учасників);
  •  Групові (між групами учасників).

Класифікація проектів за тривалістю продовження:

  • Короткотермінові (для розв`язання невеликої проблеми або частини більш великої проблеми). Виконуються за 1-два заняття.
  •  Середньої тривалості (від 7 днів до місяця).
  •  Довготермінові (від місяця до кількох місяців).

Три основні етапи спільно-розподіленої діяльності викладача і студентів

Мотиваційний

 

Операційно-пізнавальний

 

Рефлексія-оцінний

 

Мотивація дослідницької діяльності

 

Збір, систематизація і аналіз фактичного матеріалу

 

Висування гіпотез

 

Презентація

 

Постановка проблем

 

Перевірка гіпотез

 

Доказ або спростування гіпотех

 

Рефлексія

 

 

Підготовка до презентації результатів

 

 

 

Об`єкти оцінування в проекті:

  • Кінцевий продукт проекту;
  •  Якість продукту проекту;
  •  Якість презентації;
  •  Оцінка внеску в роботу над проектом кожного студента;
  •  Оцінка умінь взаємодії в групі;
  •  Оцінка загально навчальних навичок, умінь і стратегій, що отримали розвиток в роботі над проектом.

 

Умови реалізації успішного проекту:

  • Злагоджена робота в команді;
  •  Компетентність членів команди;
  •  Відповідальність за результати проекту;
  •  Відповідальність проекту потребам людей;
  •  Підтвердження актуальності і значимості проекту.

Досягнення студентів:

  1. Самостійно здобувати знання;
  2. Використовування набутих знання;
  3. Уміння збирати інформацію;
  4. Аналізування інформації;
  5. Робити висновки.

Специфіка організації навчального процесу у ВНЗ І-ІІ р.а. полягає в тому, що студенти паралельно здобувають кваліфікацію молодшого спеціаліста та отримують знання загальноосвітніх дисциплін, до складу яких входить і біологія.

 Знання основ саме цього предмета дає можливість сформувати у свідомості молодої людини наукову картину живої природи, виховати екологічну культуру, озброїти знаннями, викликати потребу у здоровому способі життя.

  Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що ви­магає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її розв'язання. Це є одним із завдань особистісно орієнтованої педагогіки.

  Викладач повинен бути обізнаним щодо дослідницьких і пошукових методів: уміти організовувати і проводити дискусії, «не придушуючи» студентів своїм авторитетом.

  Під час проектної діяльності викладач є не тлумачем готових знань і їх транслятором в оптимальному вигляді й оптимальній логіці викладання, а рівноправним співучасником процесу здобут­тя, обробляння, аналізу й подання знань студентам. Це значно складніше, вимагає додаткового часу та додаткових зусиль і від студентів, і від викладача.

Теми проекту можуть запропонувати як викладачі, так і самі студенти. Наприклад, при вивченні предмета «Біологія» студентам пропонуються різні теми проектів в залежності від їх інтересів та можливостей:

• «Спадкові хвороби»;

• «Вплив радіації на організм людини»;

• «Вплив мутацій на організм людини»;

• «Генетично-модифіковані організми, їх значення»;

• «Вплив людини на біосферу»;

  • «Задачі з генетики».

 

Розпочинаємо роботу із підготовчого етапу проекту. Обрана тема конкретизується і деталізується. Визначається мета і формулюється завдання проекту. В залежності від форми проекту (групової, індивідуальної) розподіляються обов’язки між учасниками. Наприклад, група дослідників-генетиків, цитологів, журналістів, медиків і т.д.

  Із допомогою викладача студенти визначаються із джерелами інформації. При вивченні біології використовуються: Інтернет-ресурси, енциклопедії, довідники, навчальна література.

  Найпоширенішими методами студентських досліджень, крім роботи із літературою, є бесіди, опитування, анкетування, тестування, аналіз отриманих результатів, побудова схем, діаграм, таблиць тощо.

  В ході роботи студенти уточнюють отриману тему, по-новому її осмислюють, в результаті роботи роблять несподівані, часом парадоксальні висновки.

Результати досліджень експериментів студенти оформлюють різним чином: готують презентації, веб-сторінки, буклети, стінні газети, ілюстрації, реферати, усні доповіді і т.д.

  Заключний етап роботи – це захист проекту і презентація виконаної роботи. Виконаний проект можна презентувати на конференції, що проводить в межах закладу.

  Готуючи роботу, студент повинен продемонструвати глибокі знання по темі, що досліджується, володіння інформаційними технологіями: використання різних джерел ін­формації, зокрема Інтернету, застосування різних комп'ютерних програм, підготовку презентації до захисту. Проектна робота може бути виконана державною або іноземною мовами.

 

Використання методу проектів в навчально-виховному процесі дозволяє, дотримуючись традиційної системи навчальних знань, уникати її відриву від реальної діяльності; добиваючись тим самим глибокого і надійного засвоєння матеріалу, що вивчається; а також сприяє виконанню вимог інформатизації навчально-виховного процесу.

 

docx
Додав(-ла)
Могіна Наталія
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
28 лютого
Переглядів
94
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку