Бесіда за картиною І.С.Їжакевича «Тарас-пастух»

 

 

Конспект уроку

у 9 класі загальноосвітньої

спеціальної школи

 

Бесіда за картиною І.С.Їжакевича

«Тарас-пастух»

 

 

       Підготувала

вчитель української

мови і літератури

Доскуч Л.В.

МЕТА. Вчити учнів «читати» жанрову картину, створювати за її змістом розповідь; збуджувати творчу уяву дітей; показати взаємозвязок двох видів мистецтва – поезії і живопису; 

розвивати та коригувати спостережливість, увагу, зорову пам'ять, зв’язне мовлення;

виховувати любов та пошану до історії та культури свого народу.

ОБЛАДНАННЯ. Репродукція картини, дидактичний матеріал, презентація.

ТИП УРОКУ:  урок розвитку комунікативних умінь і навичок.
МЕТОДИ І ПРИЙОМИ: розповідь учителя; бесіда з учнями за змістом картини; лексична робота (добір синонімів, епітетів), творча робота.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ: живопис, українська література.

                                                  ХІД УРОКУ

І. Загальнокорекційний етап.

1. Організаційна підготовка учнів до праці (привітання, перекличка).

2. Нервово-психологічна підготовка до уроку.

  "До успіху"

- Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі (можна оформити як девіз уроку):

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

 

     - Чому ми в березні відзначаємо Шевченківські дні?

ІІ. Основний етап.

1. Перевірка домашнього завдання.

     2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

- Сьогодні на уроці ми поєднаємо мову, літературу та живопис. Будемо вчитися уважно розглядати картину, як кажуть професіонали, «читатимемо» її.

Епіграф: «Живопис – це поезія, яку бачать, а поезія – це живопис, який чують» (Леонардо да Вінчі). 

3. Підготовча частина.

Опрацювання понять:

Живопис або малярство -  вид пластичного (сприймається зором) мистецтва, створення зорових образів за допомогою фарб, нанесених на будь-яку поверхню: натягнуте на раму полотно, папір, поверхню стін, посуд тощо.

 

Жанри живопису: портрет, автопортрет, пейзаж, натюрморт, історичний, жанровий (побутовий) живопис.

 

Живопис жанровий  або побутовий - картини, у яких замальовується буденне життя людей, їх побут. Побут - це щоденне життя людей, їх праця, відпочинок, улюблені заняття і т. ін.

4. Формуюча частина.

 1) Слово вчителя.

- Картини, у яких замальовується буденне життя людей називаються жанровими або побутовими. Їх ще назавають «Застиглими оповіданнями». Чому? (Картина  зображує один момент, мить, вибрану художником із життя, та момент цей — найвиразніший, найхарактерніший, найважливіший у розвитку подій. Дивлячись на картину побутового жанру, ми можемо здогадатися, що було до моменту, зображеного митцем, що буде після нього. Тобто створити оповідання, розповідь).

Основоположником побутового жанру у живописі був Т.Г.Шевченко. (Демонстрація його картин цього жанру).

2) Знайомство із життєвим та творчим шляхом І. Їжакевича.

 Іван Сидорович Іжакевич - видатний український живописець. Навчався у петербурзькій Академії мистецтв. Пробував свої сили у багатьох жанрах, але найбільшу популярність здобув як талановитий ілюстратор книжок. Роботи Івана Сидоровича вражають глибоким знанням історії, життя й побуту народу. 

Іван Їжакевич прожив довге творче життя. Створив понад двадцять тисяч робіт, останню картину розпочав за тиждень до смерті. Художник помер на другий день після свого 98-ліття.

    У 90-х роках XIX ст. І. С. Іжакевич починає працювати над ілюстраціями до творів Т. Г. Шевченка.  Ці ілюстрації здобули широке визнання, багато разів передруковувалися. Вони стали вершиною творчого злету майстра. Уся шевченкіана художника складалася з 200 творів. 

  Також художник звернувся до сюжетів з життя Т. Г. Шевченка. Ми знаємо прекрасні ілюстрації ("Тарас - пастух", "Хата батьків Т. Г. Шевченка у Кирилівці" та ін.). 

  Є кілька варіантів картини за мотивами вірша Т. Г. Шевченка "Мені тринадцятий минало...". Всі вони намальовані І. С. Іжакевичем у 1935-1938 pоках. 
 

Проблемне питання:

Картина І.Їжакевича - ілюстрація до поезії Т.Шевченка чи самостійний твір?
 

3) Розгляд картини І.Їжакевича «Тарас – пастух».

 Бесіда за змістом картини.

- Ми розглянемо репродукцію полотна, створеного у 1935 р. Картина знаходиться у Київському музеї Т. Г. Шевченка.

- Хто є героєм картини? (Малий Тарас Шевченко. Назва картини вказує, що перед нами-13-літній сирота-пастушок).

- А якби картина не мала назви, чи зрозуміли б ви її зміст? ( Її зміст зрозуміє кожний, хто знає біографію Кобзаря. Картина відбиває один з епізодів сирітського дитинства майбутнього поета).

- Опишіть героя картини - малого пастушка( Міцний русявий хлопчик, сидячи на землі, виводить олівцем чіткі літери, його обличчя не бачимо. Зате видно руки, засмаглі й обвітрені. Це руки дитини, яка звикла до всілякої роботи. Як чіпко і вправно тримають пальці олівець! Як старанно виводить хлоп'я букви).

- Який настрій у Тараса? (Він зосереджений, сповнений захоплення, натхнення. Тарас зайнятий найулюбленішою справою).

- Як одягнутий хлопчик? ( На нім стара, благенька жіноча сорочка з вишиваними рукавами, латана й дірява. На землі лежить недбало відкинутий старий солом'яний брилик. Захищає той брилик русяву голівку і від гарячих променів, і від вітру, і від спеки, і від холоду... Стара зім'ята торбина - під ліктем. У ній увесь Тарасів скарб: напевно, кусень черствого хліба на довгий день. З торби вийнята і акуратно покладена на травицю книжка - охайна, чистенька азбука).

- У якій позі зображено хлопчика?

- Що зображено на другому плані картини? ( Неподалік від горбочка, на якому сидить Тарас, пасеться отара овець, праворуч - селянське обійстя, солом'яна покрівля визирає з-за тину. Могутні велетні-дерева випростали віти. Ліворуч - панорама села - невеликі хатки під солом'яними дахами причаїлися за парканами. Така чепурна у порівнянні з ними церква. Стрункі тополі, вітряки в далекім степу... і захмарене небо над селом).

- Що можна сказати про кольори полотна? ( Сизі сутінки спускаються над селом, огортають хати й тополі, розтривожені хмари скупчились над степом. Немов у передгроззі застигли напружено дерева. Найсвітлішими, найяскравішими фарбами зображений Тарас. Грає рум'янець на збудженому роботою личку, біліє благенька, але чиста сорочина, сонячні промені голублять русяву голівку. Солом'яним сонечком відсвічує у траві пастушків брилик. Лагідним теплом і світлом віє від малого Тараса).

- Які думки, почуття і настрої викликає картина? (Вона пробуджує любов і повагу до Тараса, якому так хотілося навчитися малювати, викликає цікавість до його дитинства і юності, захоплення потягом пастушка до знань, наполегливістю, настирливістю).

ВИСНОВОК.

• Як багато зумів показати й розказати художник І. С. Іжакевич, відтворивши лише один епізод Тарасового дитинства - звичайну побутову сценку. Це свідчить про те, якими надзвичайно багатими можливостями володіє побутовий жанр живопису.

 

                          5. Фізкультхвилинка

4) Слухання поезії Т.Шевченка «Мені тринадцятий минало…»

5) Порівняння поезії з картиною І. Їжакевича.(Проблемне питання)

- Чи є картина безпосередньою ілюстрацією до однойменної поезії

 Т. Шевченка ( настрій хлопчика на картині не відповідає настроєві ліричного героя вірша).

6) Дослідження настрою у поєзії і картині.

РОЗПОДІЛИТИ: розпач, розгубленість, самотність, зміна настрою,  приниженість, спокій, душевний біль, твердість характеру, гіркота, впевненість у собі, здатність долати труднощі, зосередженість, потяг до знань.

- Який настрій у поезії та у картині? (Настрій поезії - розпач від невлаштованості, розгубленість, якщо і заспокоєння, то миттєве, скороминуще. Це настрій хлопчика-сироти, самотнього і приниженого, нещасного у жорстокому світі кріпацтва і гноблення.

На картині хлопчик змальований спокійним, зосередженим. Видно, що він до  тягнеться до книжки, знань. Відчувається впевненість у собі, захоплення улюбленим заняттям. У позі пастушка, його зосередженості вгадується твердість характеру, здатність долати труднощі).

- Які почуття викликає у нас ліричний герой поезії і герой картини? ( Ліричний герой вірша своїм важким настроєм круглого сироти навіює співчуття та жаль. Герой картини - співчуття і повагу).

- Чому ж такі різні пастушки у Т. Шевченка і в І. Їжакевича? (Шевченко, перебуваючи на засланні, з болем згадує своє сирітське дитинство.Він правдивий і щирий в зображенні своїх почуттів.

 Іжакевич же створив картину про дитинство видатної людини. Це картина - узагальнення, вона показує умови пробудження Шевченкового таланту. Картина - не ілюстрація до поезії, вона - самостійний оригінальний твір мистецтва). Іжакевич  пристрасно схиляється  перед Кобзарем, хай навіть і тринадцятилітнім.

 Обидва образи - поетичний і живописний - доповнюють образ великого Шевченка. 

7) Складання сенканів (1- ліричний герой; 2-герой картини).

8) Лексична робота.

Дібрати синоніми:

Тарас Шевченко – малий Тарас, Тарасик, хлопчик, хлоп’я, пастушок.

Одяг: полотняна сорочечка, полотняні штанці, солом’яний капелюх. 

Дібрати епітети:

РУКИ (ОБВІТРЕНІ, ЗАГОРІЛІ, ЗАСМАГЛІ),

ВОЛОССЯ (РУСЯВЕ, СВІТЛЕ),

ОДЯГ (ПОЛАТАНИЙ, ПОНОШЕНИЙ, БЛАГЕНЬКИЙ, ДІРЯВИЙ),

БРИЛЬ (СТАРИЙ, ДІРЯВИЙ),

РОБОТА (НАПОЛЕГЛИВА, НАСТИРЛИВА, СТАРАННА).

10. Робота над зв’язним мовленням.

Складіть текст (3-4) речення за опорними словами:

Тринадцятилітній сирота, громадська отара,  латаний одяг, засмаглі руки, бажання вчитися, спокійний і зосереджений, солом’яний бриль, полотняна торбинка, саморобна книжечка.

ІІІ. Заключний етап.

1. Підведення підсумків та оцінювання.

Дати відповіді на запитання:

•  Кому ж був присвячений наш урок? (Шевченку і Їжакевичу)
•  Що об’єднує ці великі імена?
•  З якими труднощами ви зіткнулись? 
• Чи важко «читати» картину?
   
  2. Пояснення домашнього завдання (скласти і записати речення за картиною).
  3. Релаксація. Відеоролик «Відкриваю «Кобзар»
  4. Приведення в порядок робочих місць.
  5. Створення установки на відпочинок.