Позитивні герої не протиставляються природі, а існують у гармонії з нею. Вони розуміють також красу мистецтва. Негативні герої не розуміють його краси, вважають зайвим, таким, що заважає працювати, іншими словами, збільшувати матеріальні цінності. Не розуміють вони і краси природи. Назвіть тих героїв, яких за названими вище критеріями можна віднести до негативних.
Тим пояснюється і її негативне ставлення до гри сина на сопілці (заважає роботі), і до Мавки, мрійливість якої і ставлення до природи, як до живої істоти, вступає у протиріччя з уявленням про невістку, як безкоштовну робітницю, невільницю, наймичку, яку цінують лише за придане. Хоча мати Лукаша — рідна сестра дядька Лева, вдова, яка бажає синові найкращого, сама руйнує його життя через загальноприйняту, породжену суспільством думку про власність як про єдине щастя.
Для Килини, жінки приземленої і меркантильної, на першому місці також багатство і добре налаштований побут. Чи не найбільше багатство для неї — «корова турського заводу». Вона вульгарна й обмежена. В її портреті письменниця відмічає лише зовнішні фізіологічні ознаки, через які не проступає жодна прикмета душі: «Молода повновида молодиця, у червоній хустці з торочками, у бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій, так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та білими стяжками... намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан і від того кругла, заживна постать здається ще розкішнішою».
Її шлюб з Лукашем будується не на основі кохання: Килину ваблять «ґрунтець і хата» нареченого погоні хоч за якими-небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх дітей вона розгубила свої духовні скарби, а може, навіть не змогла їх і придбати за тією безперервною турботою про хліб насущний. Натомість вона придбала багато негативних рис, які, безумовно, допомагали їй виживати, але вбивали в ній душу: грубість, лицемірство, заздрість, хитрість, підступність, нещирість і дріб'язковість.
Прикладом бездуховності цих жінок є їх ставлення до природи. Найяскравішим прикладом цього ставлення є знищення ними дерева життя, чим накликали до себе нещастя: «От сі баби зовсім не вміють жити / як слід із нами,— цапа продали, / зрубали дуба. Зрушили умову... / Не буде їм добра тепер у лісі!»
Мавка Килина Дитя природи, міфічна істота. Представник світу людей, молода вдовиця з двома дітьми. Зовні красива, тендітна. Огрядна, з білою пухкою шиєю. У те, що робить, вкладає душу. Демонструє матері Лукаша показну працьовитість. Щира. Лицемірна. Любить Лукаша за його поетично обдаровану душу. Манить перспектива одружити на собі молодого гарного хлопця, у якого є «ґрунтець і хата». Безкорислива. Її діями керує точний розрахунок і пошуки вигоди. Уособлення духовності та краси. Груба, цинічна, духовно обмежена. Гармонійна частинка природи, з якої вона черпає натхнення і красу. Споживацьке ставлення до природи, у якій вбачає засіб задоволення власних потреб. Порівняльна характеристика Мавки та Килини
Чи можна назвати щасливими Килину і матір Лукаша? Обґрунтуйте свою відповідь. Ці героїні нещасливі. Їхнє прагнення збагачення породжують в них негативні риси — егоїзм, жадібність, які отруюють їхнє життя і життя людей навколо. Всі їхні дії та інтереси скеровані на придбання якомога більшої кількості матеріальних статків. Але вони лише бідніють, тому що багатство стає для них єдиною метою. Нещасливими вони роблять самі себе.
Мати Отже, й не змовчить!.. З такою господинею... Ой горе! Ну вже й невісточка! І де взялася на нашу голову? Килина А хто ж велів до мене засилатися? Таж мали отут якусь задрипанку, - було вам прийняти та прибрати хорошенько, от і була б невісточка до мислі! Мати А що ж – гадаєш, ні? Таки й була б! Дурний Лукаш, що проміняв на тебе; бо то було таке покірне, добре, Хоч прикладай до рани...
“Лісова пісня” філософською глибиною думки, красою поетичних образів постала нарівні з кращими творами світової класики. Не випадково М.Рильський назвав цю драму – феєрію “діамантовим вінцем України” «Лісова пісня» філософською глибиною думки, красою поетичних образів постала нарівні з кращими творами світової класики. Не випадково М.Рильський назвав цю драму-феєрію «діамантовим вінцем України».
П'єса Лесі Українки — це не просто твір про кохання і красу, це глибоко філософська драма, в якій автор визначає мрії людської душі, дає відповідь на питання сенсу життя. Вустами Мавки Леся Українка стверджує, що людина повинна бути вільною і щасливою, бути часточкою природи, відчувати красу, надихатися нею, мати в серці невмирущі сили життя.