Леся Українка.«Кассандра» ‒ новаторство в жанрі драматичної поеми. Авторська інтерпретація образу Кассандри – античної віщунки

Леся Українка Сьоме квітня. Дистанційне навчання«Кассандра» ‒ новаторство в жанрі драматичної поеми. Авторська інтерпретація образу Кассандри – античної віщунки. ТЛ: драматична поема

Літературна спадщина Лесі Українки належить не тільки українському народові, а й входить до всесвітньої скарбниці художнього слова. Велика поетеса належить до митців, які пережили свій час.

Нам уже відомо, що драматургічна спадщина Лесі Українки налічує понад двадцять діалогів, «маленьких драм», драматичних поем та віршованих п'єс. Вони принесли письменниці славу драматурга-новатора і стали новим явищем у світовій театральній культурі. Сьогодні на уроці ми познайомимося з драматичною поемою Лесі Українки «Кассандра».

виклад відзначається стислістю і лаконізмом, відсутнє широке тло подій і зовнішня інтрига. В основу драматичної поеми закладено внутрішній драматичний сюжет, конфлікт світоглядних та моральних принципів. Драматична поема — невелика за обсягом віршована п'єса, в якій зливаються драматичне, епічне й ліричне розкриття теми;

Леся Українка назвала свій твір драматичною поемою у підзаголовку. Такі жанрові визначення вона вже давала своїм п'єсам, які мають поетичну мову і поетичну образну систему — «Вавілонський полон», «На руїнах», «У пущі», «Адвокат Мартіян», «Оргія», «Бояриня».

Твір має дуже складну художню структуру, яка дає підстави дослідникам називати його і драматичною поемою, і драмою, і трагедією, адже в її будові можна знайти риси різних різновидів драматичного твору. Назва жанру — «драматична поема» — не охоплює всіх жанрових особливостей твору, а вказує на віршовану форму тексту. Тому дослідники визначають жанр по-різному. «Трагедія, драма, антична драма» — О. Білецький«Раматична поема» — А. Гозенпуд і О. Бабишкін. Дослідники вважають, що підзаголовок «Кассандри» — драматична поема, очевидно, має на увазі перш за все діалогічну форму викладу і почасти внутрішній драматизм героїчної вдачі.

Цілком оригінальний філософський художній твір, у якому показані трагічні події й ситуації з історії Троянської війни, не тільки за жанровою формою, але й за притаманним творові естетичним колоритом — трагедія. Трагічні події відбуваються в п'єсі з першої сцени: безглуздий вчинок Паріса (викрадення Олени), який привів до загибелі міста, вбивство Гектором Патрокла, яке стало причиною помсти Ахілла, трагічна загибель Гектора, нареченого Кассандри Долона, втрата війська союзника Трої царя Окомая, Троянський кінь і наслідки його ввезення у місто, полон троянських жінок і загибель у полоні пророчиці Кассандри.

Недарма Леся Українка у листі до Ольги Кобилянської від 27.03.1903 року, назвала героїню свого твору «трагічною пророчицею». Поема не створювалася для сцени, тому не зовсім відповідає сценічним вимогам до трагедії і драми. Ліричний момент, який відмічає у творі дослідник І. М. Стешенко, є її особливістю.

Драматичну поему Леся Українка почала писати 1901 р., перебуваючи на італійському курорті Сан-Ремо, а завершила 1907 р. Лесина драма «одночасно поетична, політична та інтелектуальна». У «Кассандрі» знайшли свій відгук і моменти автобіографічного характеру, і філософські запити часу, і політичні, зокрема дискусії української інтелігенції про те, яка правда потрібна людям.

Після публікації твору деякі критики звинувачували Лесю Українку в тому, що вона відірвалася від українського народу, що вона не знає сучасного життя і тому «кинулася в екзотику». Як зазначає Анастасія Костенко у своїй книзі «Леся Українка», це було не тільки несправедливо, а прямо протилежне істині. «Саме в цій «екзотиці» відтворено Україну та її долю глибше і яскравіше, аніж в усіх останніх письменників». Як відгукнулася критика на твір?

Чому Леся Українка звернулася до образу Кассандри?Як стверджує літературознавець Ярослав Поліщук, «античний міф у творчості модерністів переважно сприймається у ракурсі конфлікту сильної особистості і загалу, особистості й причетності долі та обставин до її життя». Антична міфологія, покладена в основу «Кассандри», неодноразово вабила Лесю Українку й раніше, авторка послуговувалася міфологією вже в ліриці. «З цього можна зробити висновок,— твердить С. Козак,— що стародавній міф є одним з головних компонентів творчості Лесі Українки як у світоглядному плані, так і в художньому». Однак для цілісного розуміння ставлення поетеси до міфу важливим є усвідомлення того факту, що він для неї не просто цікава або творчо принадна тема — авторка знаходить у міфах певні форми та відповідники її духовних переживань.

Які ж духовні переживання змусили письменницю звертатися до використання міфу?Українська інтелігенція, сучасна Лесі Українці, наприкінці століття починає шукати не тільки шляхів до правди, а й замислюватися над питанням про те, чи потрібна ця правда простій людині, якою вона, ця правда, має бути; як повинні співвідноситися слова і справи, слова і переконання. За допомогою образу Кассандри Леся Українка робить філософське узагальнення: від людських уявлень і побажань, від людської волі об'єктивна історична закономірність не залежить. Але людина може виявити свою волю і залишатися чесною, правдивою, безкорисливою у будь-якій ситуації. Отже, «Кассандра» стала відповіддю письменниці прагматичним настроям інтелігенції кінця ХІХ століття.«Кассандра» — це також відгук письменниці на сучасні політичні події в Україні. На думку М. Кудрявцева, у драмі «Кассандра» відчутні досить прозорі політичні алюзії щодо трагічної долі сучасної Лесі України, котра у своєму бездержавному статусі зазнавала фізичних, моральних і духовних руйнацій на кшталт легендарної Трої.

Причиною звернення до образу Кассандри можна назвати також інтерес Лесі та її сучасників до античності, пов'язаний з відкриттям під час розкопок Генріхом Шліманом колишньої Трої (ця подія широко висвітлювалася у пресі останньої третини ХІХ століття і у спеціальних наукових дослідженнях) та деякі автобіографічні моменти. «Кассандра» — новаторство в жанрі драматичної поеми, авторська інтерпретація образу Кассандри — античної віщунки. Ге́нріх Шлі́ман — німецький підприємець і археолог, керівник розкопок у Трої, Мікенах, Коринфі

До Лесі Українки на сто років раніше, Іван Котляревський у своїй «Енеїді» натякав на спорідненість долі України і Трої. Тарас Шевченко в «Гайдамаках» вдався ще до глибшого порівняння: «…так було і в Трої».

І. Франко в поемі «Великі роковини» теж порівнює Україну із Троєю: Вона горить!Та Троя-Україна. Палає, гине, з серця точить кров…Троя-Українасьогодні!

Отже, основою сюжету для драматичної поеми стали старогрецькі міфи троянського циклу. У драмі Лесі Українки Кассандра - головна героїня, адже троянська царівна, як і авторка, - «жриця Слова». У ремарках до другої картини читаємо, що Кассандра «пише Сівілінську книгу». Образ приваблює глибоким трагізмом її долі, приреченістю віщувати «глухим», силою людського духу в трагічній самоті серед байдужого натовпу. Кассандра. Леся. Українкаhttps://www.youtube.com/watch?v=m. Z3d. WIb-vt. Y

Епіцентр напруги переноситься із подієвої площини в діалоги-сутички, у яких зав’язується конфлікт. Сюжет драматичної поеми розгортається динамічно, гостро. Іде війна, Іліон в облозіУ кожній наступній сцені розкривається нова трагедія Трої: картини страшного лиха, що постають перед внутрішнім зором провидиці, швидко стають жахливою реальністю. Діалоги-протистояння рухають дію. У кожному з них зав’язується конфлікт різних ідеалів. Так, уже в першій частині з розмови Кассандри з Геленою не тільки довідуємося, що йде війна, а й що ахейці взяли в облогу Іліон. Суперечності, що виявляються у цій розмові, сягають духовного рівня, різних життєвих ідеалів. Гелена - «богорівна» красою - втілює егоїстичне прагнення панувати за будь-яку ціну, символізує плотські бажання. Її краса не врятує світ, а знищить, бо викликає тільки хіть, що жене на безглузду смерть.

Проблема правди Навіть найдорожчим людям у такі рідкісні для них хвилини щастя Кассандра не може сказати неправду. Троянці, навіть Кассандрині брати й сестри, не люблять її, вважають винною в усіх бідах. Проблема правди постає й у локальних конфліктах з Андромахою («Доволі з нас уже твоєї правди, / зловісної, згубливої, так дай же / нам хоч неправдою пожить в надії»), з Деїфобом («Дай спокій, сестро, / І не частуй мене пророкуванням»).

Конфлікт увиразнюється, коли лідійський цар готовий надати Трої військову допомогу, якщо Кассандра погодиться стати його дружиною. Діалог між героями нагадує збройний поєдинок: репліки звучать, як удари мечами. Та є ще одна причина, навіть важливіша від почуттів провидиці, - правда. Вона її знає заздалегідь, тож переконана, що ця жертва буде даремною.

У листі поетеси до Ольги Кобилянської від 27.03.1903 р. з Сан-Ремо Леся Українка пояснювала, що обрала Кассандру героїнею нового твору тому, що «ся трагічна пророчиця, з своєю ніким не признаною правдою, з своїм даремним пророчим талантом, власне такий неспокійний і пристрасний тип: вона тямить лихо і пророкує його, і ніхто їй не вірить, бо хоч вона каже правду, але не так, як треба людям; вона знає, що так їй ніхто не повірить, але інакше казати не вміє; вона знає, що слів її ніхто не прийме, але не може мовчати, бо душа її і слово не дається під ярмо; вона сама боїться свого пророцтва і, що найтрагічніше, сама в ньому часто сумнівається, бо не знає, чи завжди слова її залежать від подій, чи, навпаки, події залежать від її слів, і тому часто мовчить там, де треба говорити; вона знає, що її рідна Троя загине, і родина, і все, що їй миле, і мусить сказати те вголос, бо то правда, і, знаючи ту правду, не робить нічого для боротьби, а коли й намагається робити, то діла її гинуть марно, бо — діла без віри мертві суть, а віри в порятунок у неї нема і не може бути;

вона все провидить, вона все знає, але не холодним знаттям філософа, тільки інтуїцією людини, що все спостерігає несвідомо і безпосередньо («нервами», як кажуть в наші часи), не розумом, а почуттям,— тому вона ніколи не каже: «я знаю», а тільки: «я бачу», бо вона справді бачить те, що буде, але пояснити аргументами, чому воно мусить так бути, а не інакше, вона не може. І пророчий дух не дар для неї, а кара, її ніхто не каменує, але вона гірше мучиться, ніж мученики віри і науки. Така моя Кассандра». Так сама письменниця пояснює відмінність своєї героїні від образів віщої діви, які були створені до неї іншими митцями, як правило, їхні твори лише переказували легенду про те, як Аполлон наділив Кассандру даром провидіння, але вона відмовилася кохати його за це. Наслідком цієї відмови було те, що ніхто не вірив у пророцтва Кассандри. У драмі Лесі Українки Кассандру ненавидять, тому що вона каже правду, яку не хочуть чути люди. Віщунка сама боїться свого дару і сумнівається, бо не впевнена, чи її пророцтва залежать від подій, чи навпаки. У цьому трагедія цієї благородної жінки, палкої патріотки.

Ще за життя діяльність найвідоміших жінок - ясновидців та провісниць обростає легендами. Завдяки цьому, до наших днів збереглося багато відомостей і легенд про знаменитих оракул. Не секрет, що більшість провісників завжди були саме представниками жіночої статі, тому що для жінок природніше займатися даним видом діяльності, адже жінка має більш тонку натуру, ніж чоловік і в неї більш розвинена інтуїція. Їх прийнято називати провісницями чи відьмами.Ім'я віщунки отримав «Комплекс Кассандри» – стан, коли людина передбачає події майбутнього, але ніяк не може вплинути на те, щоб змінити їх.

найчарівніша із доньок Пріама і Гекуби, віщунка, сестра-близнючка жерця Елена. Кассандра - Легендарна троянська царівна була дуже гарною. Гомер порівнював її з золотокудрою Афродітою і, хоча жив набагато пізніше і ще був зовсім сліпий, на його свідчення покластися можна.

Згідно з іншим міфом, Кассандра та її брат-близнюк Олен (Елен) були одного разу забуті дорослими в храмі Аполлона і там священні храмові змії наділили близнюків задарма пророцтва. Кассандра перша дізналася від пастуха на ім'я Паріс, що з'явився на спортивні змагання в Трою, свого рідного брата і хотіла його вбити, щоб позбавити Трою від прийдешніх нещасть. Дивовижна краса золотокудрої та синьоокої Кассандри, «подібної до Афродіти», спалахнула любов бога Аполлона, але вона погодилася стати його коханою лише за умови, що він наділить її даром пророцтва. Однак, отримавши цей дар, Кассандра відмовилася виконати свою обіцянку, за що Аполлон помстився їй, позбавивши її здатності переконувати; є версія, що він також прирік її на безшлюбність. Хоча Кассандра повстала проти бога, її постійно мучило почуття провини перед ним. Вона прорікала свої пророцтва в екстатичному стані, тому її вважали божевільною.

У своїх пророцтвах Кассандра віщувала лише лиха і нещастя, тому її батько, цар Пріам велів ув'язнити її в вежу. При облозі Трої син Геракла, критський цар Ідомен Телеф, убив Офріонея, майбутнього чоловіка Кассандри. Через це вона всією душею зневажала критського царя, який багато разів намагався домогтися прихильності провісниці. Вона передрікала трагедію, яку принесе Троянський кінь, проникнувши до міста. Але її ніхто не хотів слухати. У Дерев'яному коні до міста проникли ворожі воїни. Єдина людина, яка повірила пророцтвам Кассандри, був Еней – Троянський герой. На подяку вона передбачила йому його майбутнє. Вона сказала, що його самого та його нащадків чекає велике майбутнє.

https://www.youtube.com/watch?v=Flt2 Yb-kb. Dc

Під час захоплення Трої Кассандра ховалась у храмі. Коли Аякс увірвався до приміщення, Кассандра молилася біля вівтаря – статуї Богині Афіни Палади. Син Оілея, Аякс, схопив дівчину і, попри її волю, опанував нею. Згодом Кассандра покарала ахейців та його ватажка Аякса. Кара наздогнала Аякса при поверненні додому: Афіна розбила корабель Аякса, кинувши до нього перун. Аякс врятувався, вчепився за скелю і почав похвалятись, що живий усупереч волі богів. Тоді Посейдон своїм тризубом розколов скелю, і Аякс загинув. Але навіть після цього земляки Аякса, жителі Локріди, тисячу років викуповували святота Аякса, щорічно посилаючи в Трою двох дів, які прислужували в храмі Афіни, ніколи не покидаючи його. Цей звичай припинився лише у 4 столітті до н.е.

При взятті Трої Кассандра дісталась як винагорода Агамемнону, який повіз її з собою до Мікени, і за час довгої дороги від Трої до Мікен народила йому близнят. Після прибуття в Мікени вона була вбита Клітемнестрою, що вбачала в ній супер-ницю (Гомер, «Одіссея»; Есхіл). Агамемнон також був убитий Клітеместрою і її коханцем Егісфом. Загинули і народжені Кассандрою від Агамемнона близнята. У Мікенах показували могилу віщунки. У Аміклах і Левктрах в Лаконії були храми із статуєю Кассандри, що почиталася тут під ім’ям Александри (Павсаній). З цим ім’ям Кассандра згадується і у деяких пізніших поетів.

Порівняльна характеристика Кассандри міфологічної та Кассандри з драматичної поеми Лесі Українки{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Кассандра міфологічна. Кассандра з драматичної поеми Лесі Українки. Трагічна героїня. Трагічна героїня. Другорядний персонаж. Центральний персонаж. Передбачає майбутнєБачить правду і переконана, що потрібно боротися за неї і вірити у щасливе завершення боротьби. Покірна Долі і богам. Нащадок Прометея, не хоче шанувати богів, рабів Долі („… я рабинею рабів не хочу бути”), протестує „проти всякої рабської покори”Передбачення, які вона проголошує,— історична неминучість. Передбачення, які вона проголошує,— висновок з аналізу подій і поведінки людей

Паспорт твору. Жанр: драматична поема. Рік написання – 1908. (Над поемою Леся Українка працювала 7 років, з 1901 по 1907 рік)Тема – оповідь про троянську царівну, яка бачила майбутнє. Зображення трагічної безвиході людини — заручниці обставин — у спробах порозумітися з оточенням. Ідея – «Царівна ти – і завжди нею будеш».

Композиція твору5. Епілог: Кассандра в Елладі. Смерть головної героїні.

Отже, у драмі Лесі Українки, за висловленням А. Костенка, за стародавньою Троєю «криється в якісь мірі Україна, а в трагічну постать Кассандри, у її пророцтва вкладено багато автобіо-графічного елемента». Він же застерігає, що було б помилково думати, що за літературними образами троянців стоять справжні історичні діячі українського суспільства. У драмі діють персонажі класичних трагедій Греції. Поетеса не міняє історичних подій та ситуацій, а лише форсує соціально-психологічні фактори, що є характерними і спільними в поведінці суспільної верхівки Трої-України. Історизм поетеси в цьому творі включає в себе не лише життєву правдивість, а й морально етичну оцінку подій. На її думку, благородна історична мета вимагає таких же чистих із морального погляду засобів. Нинішня українська доба і п’єса Лесі Українки «Кассандра»https://www.youtube.com/watch?v=_QDl. Zgt5m-MСтепан Процюк

- Яке враження справила на вас поема «Кассандра»? - Чи викликає у вас співчуття життєва доля віщунки? - У чому трагічність цього образу? - Як би діяли на її місці ви?1. Опрацювати матеріал уроку.2. Дібрати матеріали, які свідчать про автобіографічну складову драматичної поеми «Кассандра». Домашнє завдання«Мікрофон»

Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіАвтор ресурсу

Древаль Н. «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!». Життєвий і творчий шлях Лесі Українки (конспект уроку з української літератури. 10 клас) [Електронний ресурс] / 2. Зеров М. А. Музичка. «Леся Українка. Її життя, громадська діяльність і поетична творчість» : [рецензія] / М. Зеров // Червоний шлях. − 1925. − № 6−7. − С. 327−3303. Коткова Л.І. Владна щирість таланту Лесі Українки [Текст] : урок-лекція з елементами бесіди: 10 кл. / Л. І. Коткова // 4. Марковський М. А. Музичка. «Леся Українка, її життя, громадська діяльність і поетична творчість» / М. Марковський // Україна. − 1926. − Кн. 1. − С. 156−158. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: ЛІТЕРАТУРА:ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:https://www.youtube.com/watch?v=g. YXxkl. K7 BMQhttps://md-eksperiment.org/post/20170214-obrazi-kassandrihttps://dovidka.biz.ua/kassandra-lesya-ukra-nka-anal-z-pasport-tvoruhttps://www.livelib.ru/review/1106480-kassandra-lesya-ukrainka